Studentam.net.ua

3.2. Можливі способи залучення до роботи працівників банку промисловими шпигунами

   Аналізуючи діяльність промислових шпигунів, неважко помітити, що найбільшу кількість джерел втрати інформації вони знаходять безпосередньо у конкуруючому банку. Такими джерелами є його працівники. Тому доцільно розглянути способи залучення співробітників банку до актів недобросовісної конкуренції і шпигунської діяльності.
   Якщо працівник банку починає працювати на конкурентів або на когось іншого, то це відбувається не відразу і не раптом. Перш ніж прийняти рішення зробити такий крок, нормальна людина повинна мати досить вагомі підстави. Слід підкреслити, що людина зазвичай прагне до стабільності у житті і не стане через дрібниці ламати свою долю і кар’єру. Отже, конкуренти шукатимуть насамперед тих людей, яких обставини змушують змінити свій спосіб життя. В окремих випадках вони спеціально створюватимуть такі обставини. Як показує практика, найбільш активно на розрив з фірмою, банком ідуть службовці, в яких не склалася робота, які незадоволені своїм становищем або ставленням до них. Крім того, цьому сприяють складні сімейні обставини, матеріальні труднощі, відсутність досвіду, молодість. Такі люди не довго думають над пропозицією, вони вже давно готові на подібний крок, їм не вистачало тільки слушної нагоди. Але не всі люди такі, більшість не погоджується на зрадництво. З такими людьми промислові шпигуни проводять відповідну роботу, що складається з кількох етапів:
- вивчення службовців банку, що працюють на ділянках і напрямках, які є об’єктами заінтересованості конкурентів. Алгоритм такий: спочатку вибирають службовців банку, безпосередньо зайнятих проблемою, що цікавить конкурентів. Потім вивчають їх і відбирають тих, які здатні на зрадництво;
- вивчення службовців банку, що працюють на ділянках і напрямках, які забезпечують об’єкти заінтересованості конкурентів (якщо перший варіант вирішити неможливо);
- виявлення серед службовців банку осіб, на яких є інформація про їх негативне ставлення до банку та його керівництва, або людей, які мають певні вади і приховують їх від близьких і товаришів по роботі (пияцтво, наркотики, захоплення азартними іграми, жінками, борги тощо);
- використання отриманої негативної інформації для залучення вибраних службовців банку до роботи на конкурентів або штучне створення ситуацій для отримання такої інформації (створення умов для інтимних стосунків, втягування у незаконну діяльність, борги тощо з подальшим проведенням шантажу).
   Пропозиції щодо роботи на конкурентів можуть здійснюватись у формах: за винагородження продати інформацію, яка містить банківську або комерційну таємницю, та таку, що є конфіденційною; таємно працювати на конкурентів, отримуючи за це одноразову або постійну винагороду; перейти на роботу до банку-конкурента з наступним використанням таємниць, інтелектуальної власності банку на користь конкурента.
   Ознаки спроб втягування службовців банку до співробітництва з конкурентами або іншими структурами:
- у ході розмов зі службовцями з будь-якого приводу ставляться запитання, що стосуються різних сторін та способу життя когось із працівників, його ставлення до роботи та керівництва;
- спостереження за окремими службовцями: вивчення звичок, улюблених місць проведення свого дозвілля, хобі тощо;
- участь однієї і тієї ж особи у позаслужбових зустрічах і заходах, необґрунтовано часта матеріальна і грошова вдячність за незначні послуги;
- втягування службовця або близьких йому людей у різні сумнівні угоди, ризиковані компанії, надання грошей у борг, створення інтимних ситуацій, залучення до протизаконних дій.
   Якщо ж промисловим шпигунам вдалося залучити когось із службовців до роботи на себе, то цим службовцям вони можуть рекомендувати такі форми поведінки:
- не давати ніякого приводу, аби звернути на себе увагу керівництва банку або товаришів по роботі;
- мати відмінну поведінку, не відмовлятись від позаурочної й додаткової роботи;
- утримуватись від знайомств, які б могли завдати шкоди діяльності такого службовця;
- не вступати в особисті і колективні конфлікти, займати нейтральну позицію в конфліктних ситуаціях.
   Крім того, їм рекомендують використовувати всі можливості для подальшого просування по службі.
   Звичайно, що подібні зміни у поведінці окремих службовців банку не повинні залишатись непоміченими.
   Серед завдань службовцям, залученим до роботи на промислових шпигунів, можуть бути дії, спрямовані на дискредитацію діяльності банку, його керівництва і провідних фахівців. Відомі факти використання промисловими шпигунами своєї агентури з метою ураження комп’ютерними “вірусами” програмного забезпечення інших банків.
   Ознаками наявності у банку агентури конкурентів можуть бути різноманітні негативні чутки, плітки між службовцями банку, анонімні листи, що надходять до служби безпеки і керівництва банку, втрата службових документів у підрозділах банку, оприлюднення або використання конкурентами інформації банку з обмеженим доступом. Як правило, залучені працівники ведуть себе більш активно, видають себе за поборників прав своїх товаришів по роботі, мають найбільшу обізнаність у ситуації, прагнуть до позицій лідера в колективі.
   Недобросовісна конкуренція і промислове шпигунство є невід’ємною частиною конкурентної боротьби, а з нею і всієї підприємницької діяльності. Ігнорувати їх існування і можливості настання негативних наслідків від такої діяльності в сучасних умовах немає ніяких підстав.
   Говорячи про користь або шкоду недобросовісної конкуренції, й особливо промислового шпигунства, необхідно пам’ятати, що шкода для одного банку означає користь для іншого. Тому слід очікувати не зниження такої діяльності, а навпаки, всебічного удосконалення і розвитку. Поряд з новими способами промислового шпигунства з’являться і нові технології та засоби впливу на конкурентів. У таких умовах службам безпеки слід прогнозувати шпигунську діяльність конкурентів та інших структур, визначати об’єкти їх підвищеного інтересу, проводити заходи попередження і нейтралізації шпигунських дій.

Література
1. Закони України:
- “Про Антимонопольний Комітет України” від 26.11.1993 р.
- “Про боротьбу з корупцією” від 05.10.1995 р.;
- “Про захист від недобросовісної конкуренції” від 07.06.1996 р.;
- “Про захист економічної конкуренції” від 11.01.2001 р.
2. Кримінальний Кодекс України від 05.04.2001 р.
3. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. зі  змінами і доповненнями.
4. Андрощук Г. Защита от недобросовестной конкуренции // Бизнес-информ. — 1997. — № 7.
5. Бержье Ж. Промышленный шпионаж. — К.: НПП “Норматив”, 1993.
6. Гасанов Р. Промышленный шпионаж на службе монополий. — М.: Международные отношения, 1986.
7. Зубок М., Ніколаєва Л. Організаційно-правові основи безпеки банківської діяльності в Україні. — К.: Істина, 2000.
8. Комаха А. Экономико-правовой анализ конкуренции как фактора безопасности // Бизнес и безопасность. — 2001. — № 2.
9. Либина А. Козни недоброжелателей // Там само. — 1999. — № 5.
10. Саніахметова Н. Правовий захист підприємництва в Україні. —  К.: Юрінком інтер, 1999.
11. Хавронюк Н. Шпионаж обыкновенный и предпринимательский // Служба безопасности. — 1998. — № 7—8.
12. Чернявский А. Безопасность предпринимательской деятельности. — К.: МАУП, 1998.
13. Чернявский А. Промышленный шпионаж и безопасность предпринимательства. — К.: МАУП, 1994.