|
5.4. Проста і розвинена форми товарного виробництва. Спільні риси та відмінності Проста форма товарного виробництва.
Розвинена форма товарного виробництва.
Функціонування товарного виробництва і його закони. Проста форма товарного виробництва. Товарне господарство, в якому продукти виробляються для обміну самостійними дрібними виробниками — ремісниками, кустарями, селянами тощо являє собою просту форму товарного виробництва. Вона представляє клас приватних власників міста і села, який займається дрібним виробництвом або дрібною торгівлею, застосовує особисту працю або працю членів сім’ї, іноді найману працю і живе на доходи свого господарства. Просте товарне виробництво виступає як перша форма товарного виробництва, яка ніколи, за рідкісним винятком, не була головною ні в докапіталістичних, ні, ясна річ, у капіталістичному суспільствах.
Навіть в умовах рабовласництва за дуже нерозвинених товарних відносин існували вільні землероби і ремісники, які виробляли продукти не тільки для себе, для власного споживання, але й для продажу. За феодалізму більшість селян перебувала в кріпацькій залежності від поміщиків, господарства мали натуральний або напівнатуральний характер, але водночас у селян, які відбували панщину, або тих, які платили натуральний оброк, утворювалися надлишки, що надавало їхньому господарству напівнатурального характеру і дозволяло певну частину цих надлишків продавати на місцевих ринках. Крім того, були некріпацькі селяни, яких зобов’язували сплачувати податки. Це були дрібні самостійні виробники, що вивозили частину створеної ними продукції землеробства і тваринництва на ринок для продажу з метою сплати податків і придбання необхідних товарів. Самостійні ремісники вільних міст майже всю продукцію виробляли для продажу. Цьому сприяло існування селянського ринку, де ремісники збували свою продукцію і купували сировину та продовольство. В міру розкладу феодальних відносин, під ударами товарного виробництва і грошового обігу просте товарне виробництво і дрібна буржуазія дедалі активніше розвиваються. Дрібне виробництво в місті і на селі стає переважаючим серед самодіяльного населення.
З розвитком капіталізму, концентрацією і централізацією виробництва значення простого товарного виробництва в розвинутих країнах швидко зменшується. Розвиток важкої промисловості привів до обмеження ремесла там, де воно тривалий час мало масову базу. Дубильне, капелюхове, кушнірне і т. п. ремесла майже припинили своє існування. Виробництво скла, бронзи, кераміки, шпалер, килимів, багатьох видів художніх промислів давно вже пов’язані з важкою промисловістю. Велика кількість ремісників перейшла від виробництва виробів до ремонту фабричних і заводських. До таких професій належать слюсарі, ковалі, механіки та ін. Все ще зберігається значний шар простих товаровиробників у деревообробній промисловості (невеликі лісопильні, столярні і т. д.). Частина дрібних виробників спеціалізується на виготовленні кріплень, металевого оснащення та інших металовиробів.
Дрібне товарне виробництво є досить значним у країнах, що розвиваються. Там просте товарне виробництво виступає важливим фактором господарського розвитку. У цих країнах дрібне товарне виробництво сприяє прогресу національної економіки.
У деяких країнах просте товарне виробництво досить тривалий час є головною формою виробництва в усіх галузях народного господарства, в тому числі і промисловості.
У табл. 5.1вміщені дані щодо розвитку обробної промисловості Палестинської Національної Автономії, яка все ще є колонією Ізраїлю. Таблиця 5.1 Загальна характеристика підприємств обробної промисловості Палестини в 1994 р. Галузь | Кількість підприємств | Частка
галузі за чисельністю працівників, % | Середня кількість зайнятих на одному підприємстві, осіб | Частка одноосібної власності, % | Частка управлін-ського персоналу, % | Середня капіталізація, дол. на одне підприємство | Виробництво
харчових продуктів і напоїв | 1484 | 15,8 | 4,97 | 63,14 | 4,26 | 42 511 | Текстильна | 279 | 2,73 | 4,56 | 72,88 | 5,66 | 35 003 | Швейна | 1494 | 26,02 | 8,11 | 75,84 | 1,87 | 14 373 | Шкір-
галантерейна | 551 | 6,29 | 5,32 | 62,10 | 2,29 | 17 363 | Лісова і деревообробна | 627 | 3,79 | 2,81 | 80,73 | 2,33 | 5550 | Хімічна | 102 | 3,01 | 13,72 | 40,82 | 12,22 | 109 507 | Виробництво резини і пластмас | 108 | 1,68 | 7,25 | 38,05 | 12,01 | 183 982 | Виробництво каменю і цементу | 1314 | 18,67 | 6,61 | 53,53 | 5,45 | 60 105 | Металообробна | 2032 | 10,17 | 2,33 | 80,52 | 2,11 | 7490 | Меблева | 1171 | 7,20 | 2,86 | 74,41 | 1,55 | 8523 | Всього | 9660 | 100 | 4,82 | 70,0 | 3,77 | 26 872 |
Просте товарне виробництво в Палестині ефективне. Так, середня продуктивність праці в обробній промисловості Палестини в 1994 р. становила 6815 дол. США, а по всьому приватному сектору — 6945 дол. США, що значно більше ніж в Україні. Тільки за 1968—1992 рр. просте товарне виробництво Палестини збільшило виробництво в 4,96 рази. А в 1998 р. виробництво ВВП на душу населення Палестини становило 1730 дол. США.
Очевидно, що Україна має використовувати досвід передових країн у розвитку простого товарного виробництва в сільському господарстві, у багатьох галузях промисловості, в будівництві і торгівлі, у деяких інших сферах, що матиме позитивний результат для піднесення економіки нашої країни.
Розвинена форма товарного виробництва. На різних історичних ступенях розвитку товарне виробництво має особливий зміст і відіграє різну роль, що визначається насамперед формами власності. У рабовласницьких і феодальних економічних формаціях товарне виробництво було простим і не мало панівного значення. Воно виконувало підпорядковану роль. Панівними були натуральне виробництво і натуральні відносини. Однак товарне виробництво і товарний обмін теж мали суттєве значення. В рабовласницькому суспільстві вони частково виражали відносини, пов’язані з експлуатацією рабів (зведення споживання до мінімальних фізіологічних потреб, боргове рабство, торгівля рабами, податки). За феодалізму вони виражали відносини, пов’язані з експлуатацією кріпосних селян феодалами.
У XIV—XV ст. з’являються елементи розвиненої форми товарного виробництва. Його вищий ступінь являє собою такий стан розвитку, коли товаром стають не тільки ресурси і продукти, що можуть відтворюватися людиною, а й такий ресурс, як робоча сила. Крім того, виникають і одержують товарну форму акції, облігації, кредитні ресурси. Об’єктами купівлі-продажу стають фабрики, заводи, шахти, а також гігантські корпорації. Класичним вираженням розвиненої форми товарного виробництва є капіталістичний спосіб виробництва. Капіталістичне виробництво ведеться на основі використання найманої робочої сили. Розвиненій формі товарного господарства характерне формування широкого внутрішнього ринку, а також швидкий розвиток світової торгівлі, формування та удосконалення світового ринку. Розвинена форма товарного господарства є характерною і для змішаної економіки (див. тему 22).
Між простим і розвиненим товарним виробництвом існують такі суттєві відмінності:
1) простому товарному виробництву властиве пряме поєднання виробника із засобами виробництва, а розвиненому, навпаки, властиве відокремлення виробника від засобів виробництва, перетворення маси виробників у найманих працівників, які позбавлені засобів виробництва, відчужені від власності на них;
2) просте товарне виробництво основане на особистій праці, а розвинене товарне виробництво — на найманій, відчуженій праці;
3) в умовах простого товарного господарства селяни і ремісники виробляють товар одноосібно, а при розвиненому товарному виробництві на кожному підприємстві колективно працюють десятки, сотні і тисячі найманих робітників;
4) просте товарне господарство породжує розвинене товарне господарство, але останнє, навпаки, намагається знищити просте товарне господарство.
Незважаючи на ці відмінності, просте і розвинене товарне виробництво мають одну і ту саму економічну основу — приватну власність на всі ресурси і продукти.
Спільна риса простого і розвиненого товарного виробництва — існування ринку та грошей.
Функціонування товарного виробництва і його закони. Функціонування товарного господарства органічно пов’язане з приватною власністю на ресурси, а також з використанням системи ринків і цін для координації економічної діяльності й управління нею. В такій господарській системі поведінка кожного її учасника мотивується його особистими, егоїстичними інтересами: кожна економічна одиниця намагається максимізувати свій дохід на основі індивідуального прийняття рішення. Ринок функціонує як механізм, завдяки якому індивідуальні рішення і потреби стають гласними і координуються.
За товарної форми господарювання існує безліч самостійно діючих покупців і продавців кожного продукту і ресурсу. Як наслідок, економічна влада широко розосереджена. Велику роль у функціонуванні товарного господарства відіграють такі закони виробництва, обміну, як:
- закон вартості;
- закони попиту і пропонування;
- закон конкуренції;
- закони грошового обігу.
Ці закони трактуватимуться детально в інших розділах курсу політичної економії.
Завершуючи виклад теми, треба наголосити на тому, що людство до цих пір не знайшло більш ефективної форми організації суспільного господарства. Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.
|
