|
4.4. Форми забезпечення повернення банківських позичок Під формою забезпечення повернення банківської позички слід розуміти конкретне джерело погашення боргу, юридичне оформлення права кредитора на його використання, організацію контролю банку за достатністю даного джерела.
Основною передумовою повернення банківської позички є цільові грошові надходження, дохід, прибуток від реалізації об’єкта, що прокредитований. Але будь-яка кредитна операція пов’язана з певним ризиком. Тобто можлива ситуація, що позичальник не зможе одержати достатню суму цільових грошових надходжень, доходу, прибутку і тому не забезпечить своєчасного повернення боргу. Для страхування цього ризику застосовуються певні форми страхування повернення боргу, або певні гарантії.
Отже, в банківській практиці використовується два джерела погашення позичок — первинні і вторинні.
Для фінансово стабільних позичальників, які належать до першокласних клієнтів банку, цілком достатньо закріпити в кредитній угоді первинне джерело погашення позички. Але першокласні клієнти не є домінуючими в загальній масі позичальників, тому в більшості випадків банки змушені застосовувати, поряд з первинними, і вторинні (додаткові) засоби захисту від кредитного ризику, тобто вимагати від позичальників певного забезпечення.
В Україні згідно з чинним законодавством банки можуть використовувати такі форми забезпечення позичок:
— застава;
— гарантія;
— перевідступлення (цесія) на користь банку вимог і рахунків до третьої особи;
— іпотека;
— страхова угода (поліс).
Застава — це спосіб забезпечення зобов’язання. Найпоширенішою є застава, обумовлена договором, коли боржник добровільно віддає майно в заставу і оформляє це угодою з кредитором.
Заставою може бути забезпечена тільки дійсна вимога. Це означає, що договір застави не має самостійного характеру, тобто його не можна укладати поза договором, виконання якого він забезпечує.
Предметом застави може бути будь-яке майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужене заставодавцем, а також цінні папери і майнові права.
Заставне майно мусить мати:
— високу ліквідність, тобто здатність до конвертації в грошові кошти;
— здатність до тривалого зберігання (як правило, протягом терміну користування позичкою);
— стабільні ціни;
— низькі витрати щодо зберігання і реалізації;
— легкий доступ для контролю.
Кредитор-заставодержатель має право реалізувати заставне майно, якщо забезпечене ним зобов’язання не буде виконано. Кредитор має право у разі невиконання боржником-заставодавцем забезпеченого заставою зобов’язання отримати задоволення з вартості заставного майна раніше інших кредиторів боржника.
Застава повинна забезпечити не тільки повернення позички, а й сплату процентів і пені за договором. Вартість застави має бути вищою, ніж розмір позички.
Нижче наведений зразок договору про заставу. ДОГОВІР ЗАСТАВИ м. Київ, “__” ______________ р.
Юридична особа за законодавством України — акціонерно-комерційний банк “_________” ( далі — Банк), від імені якого на підставі прав за посадою діє Голова Правління ________________, з одного боку, та Юридична особа за законодавством України ____________________ (далі — Заставник) в особі Генерального директора _________________ (який діє на підставі Статуту), з іншого боку, такі, що разом за текстом цього Договору іменуються Сторони, уклали цей Договір про таке. 1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ 1.1. Заставник з метою виконання основного зобов’язання згідно з Договором позички від “__” ____________ р. за № ________, який передбачає у вигляді забезпечення повернення кредиту цей Договір застави, передає, а Заставодержатель бере в заставу залишок готової продукції на складі, що не знижується, а саме (назва майна) (далі Предмет застави), яка є його власністю.
Сторони домовилися оцінити вартість майна, що передається в заставу, на суму ________________________ грн.
1.2. Згідно з цим Договором заставою забезпечується основне зобов’язання Заставника за Договором позички від (дата, номер), відповідно до якого він зобов’язався прийняти, належним чином використати і повернути Заставодержателеві у строк до (дата) __________________ грн., а також сплатити Заставодержателеві проценти за користування кредитом виходячи з величини визначеної в Договорі позички, а також сплатити комісію, пеню й штрафи в розмірі і у випадках, передбачених Договором позички.
1.3. Предмет застави залишається у володінні і користуванні Заставника протягом усього строку дії цього Договору.
1.4. Ризик випадкового пошкодження предмета застави несе Заставник. 2. ЗАПЕВНЕННЯ І ГАРАНТІЇ 2.1. Заставник підтверджує, що на момент підписання цього Договору:
2.1.1. Предмет застави є власністю Заставника.
2.1.2. Предмет застави не є предметом застави за іншими Договорами, нікому не проданий, не подарований, не переданий в оренду, не перебуває у спільній власності, у суперечці чи під арештом.
2.1.3. Не існує таких документів, що мають силу довіреностей, виданих Заставником третім особам, які свідчили б про право останніх розпоряджатися тим або іншим майном, що входить до складу предмета застави.
2.1.4. Заставник має всі повноваження на укладення цього Договору щодо предмета застави згідно з чинним законодавством України.
2.2. У разі виникнення будь-яких претензій третіх осіб щодо предмета застави за цим Договором такі претензії підлягають урегулюванню за рахунок Заставника. 3. ОБМЕЖЕННЯ ЩОДО РОЗПОРЯДЖЕННЯ ПРЕДМЕТОМ ЗАСТАВИ 3.1. Право Заставника володіти і користуватися предметом застави протягом усього строку дії цього Договору, передбачене в п. 1.3, охоплює всі дії, спрямовані на використання предмета застави згідно з його прямим виробничим призначенням. Заставник не має права використати предмет застави з якоюсь іншою метою без згоди на те Заставодержателя, а в разі, якщо предмет використовується Заставником не за призначенням, Заставодержатель має право вимагати від останнього дострокового виконання основного зобов’язання в повному обсязі.
3.2. До остаточного виконання основного зобов’язання Заставник не має права без згоди на те Заставодержателя розпоряджатися будь-яким предметом застави взагалі й окремим майном, що входить до його складу, у певний спосіб відчужувати (продавати, дарувати, обмінювати), списувати з балансу, знищувати фізично, передавати у володіння і користуватися (оренду, лізинг) третім особам, а також укладати щодо предмета застави або його частини будь-які інші угоди, якщо укладення таких може створити певні перешкоди для здійснення Заставодержателем права застави згідно з цим Договором.
3.3. У разі досягнення Сторонами згоди щодо відчуження Заставником предмета застави або його частини третій особі до останньої переходить відповідна частина основного зобов’язання, забезпеченого заставою згідно з цим Договором.
3.4. Заміна предмета застави або майна, що входить до його складу, провадиться Заставником виключно за згодою Заставодержателя.
3.5. Подальші застави предмета застави за цим Договором не допускаються. 4. ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ СТОРІН 4.1. Права Заставодержателя:
4.1.1. Без жодних обмежень з боку Заставника перевіряти документально і фактично наявність, розмір, стан і умови експлуатації та зберігання предмета застави.
4.1.2. Вимагати від третіх осіб припинення зазіхань на предмет застави, таких, що загрожують йому загибеллю або пошкодженням.
4.1.3. Вимагати від Заставника вжиття заходів, необхідних для зберігання предмета застави і його захисту від посягання з боку третіх осіб.
4.1.4. У разі порушення Заставником зобов’язань, передбачених п. 4.3.2 і 4.3.3 цього Договору, вимагати від нього дострокового виконання в повному обсязі основного зобов’язання або самостійно вживати всіх заходів, необхідних для забезпечення збереження і захисту предмета застави від зазіхань з боку третіх осіб зі стягненням із Заставника завданих витрат.
4.1.5. У разі невиконання Заставником обов’язку щодо страхування застави згідно з п. 4.3.4 вимагати від нього дострокового виконання в повному обсязі основного зобов’язання або застрахувати предмет застави за свій рахунок, але в інтересах Заставника, зі стягненням з останнього витрат на страхування.
4.1.6. Брати участь у судах, третейських або арбітражних судах як третя особа при розгляді спорів про предмет застави.
4.1.7. Звернути стягнення на предмет застави в разі, коли в момент настання строку виконання Заставником основного зобов’язання (або відповідної його частини), забезпеченого заставою згідно з цим Договором, воно не буде виконане.
4.2. Права Заставника:
4.2.1. Володіти й користуватися предметом застави згідно з його призначенням.
4.2.2. Достроково виконати основне зобов’язання.
4.2.3. Реалізувати за згодою Заставодержателя предмет застави або його частину з переведенням на покупця основного зобов’язання (відповідної його частини), забезпеченого заставою згідно з цим Договором.
4.3. Заставник зобов’язаний:
4.3.1. На першу вимогу Заставодержателя надавати йому для ознайомлення оригінали документів, що стосуються предмета застави, і не пізніше як за п’ять робочих днів з моменту подання відповідної вимоги надати Заставодержателю нотаріально засвідчені копії вказаних документів.
4.3.2. Вживати заходів, передбачених цим Договором, або таких, що необхідні для забезпечення збереження предмета застави, включаючи здійснення за свій рахунок капітального і поточного ремонтів, а також усіх необхідних заходів для захисту предмета застави від посягання з боку третіх осіб.
4.3.3. Не вдаватися до дій, що призводять до зменшення вартості і/або якості предмета застави.
4.3.4. На період дії цього Договору страхувати за свій рахунок предмет застави в повному обсязі на користь Заставодержателя.
4.3.5. У разі пошкодження предмета застави надати як забезпечення основного зобов’язання аналогічне за вартістю та якістю і таке, що задовольняє Заставодержателя, майно, або (незалежно від строку) виконати основне зобов’язання в повному обсязі.
4.3.6. Без письмової згоди Заставодержателя не учиняти дій, пов’язаних зі зміною права власності на предмет застави, а також з передачею предмета застави в оренду.
4.3.7. Повідомляти Заставодержателя про будь-які зміни, що вже відбулися, або такі, що відбуваються з предметом застави, у тому числі про зазіхання третіх осіб на предмет застави.
4.3.8. Сплачувати всі передбачені чинним законодавством податки і збори, пов’язані з майном.
4.3.9. На першу вимогу Заставодержателя надавати йому для ознайомлення Книгу запису застав, а також повідомляти його про будь-які зміни в Книзі з наданням відповідних витягів, довідок тощо не пізніше наступного дня після здійснення нового запису.
4.3.10. На першу вимогу Заставодержателя надавати йому баланс Заставника з додаванням оригіналів і списків всієї необхідної контрактної фінансової та бухгалтерської документації. 5. ВИНИКНЕННЯ І ПРИПИНЕННЯ ПРАВА ЗАСТАВИ 5.1. Право застави виникає у Заставодержателя з моменту нотаріального засвідчення цього Договору.
5.2. У разі невиконання або неналежного виконання Заставником основного зобов’язання або його частини Заставодержатель має змогу реалізувати своє право застави і звернути стягнення на предмет застави в порядку, передбаченому цим Договором.
5.3. Заставодержатель має право задовольнити за рахунок предмета застави свої вимоги в повному обсязі, які визначаються на момент реалізації права застави, включаючи комісію та інші платежі на користь Заставодержателя, передбачені Договором позички, а також нараховані і не сплачені Заставником на момент реалізації права застави штрафні санкції за порушення зобов’язань за Договором позички (пеня, неустойка, штраф).
5.4. Право застави припиняється в такому разі:
- виконання Заставником у повному обсязі основного зобов’язання, що випливає з Договору позички;
- знищення предмета застави;
- придбання Заставодержателем права власності на предмет застави;
- примусового продажу предмета застави. 6. ЗВЕРНЕННЯ СТЯГНЕННЯ НА ПРЕДМЕТ ЗАСТАВИ І ЙОГО РЕАЛІЗАЦІЮ 6.1. Заставодержатель набуває права звернути стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання строку виконання основного зобов’язання (або тієї чи іншої його частини) воно не буде виконане.
У разі припинення діяльності юридичної особи Заставника (реорганізація або ліквідація) Заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави незалежно від настання строку виконання основного зобов’язання.
6.2. У разі невиконання Заставником основного зобов’язання (або тієї чи іншої його частини) у строк, передбачений Договором позички, Заставодержатель має право встановити режим фінансового оздоровлення Заставника, строки та основні умови якого закріплюються Сторонами в окремому документі.
Протягом усього строку дії режиму фінансового оздоровлення Заставника Заставодержатель, якщо інше не буде обумовлене Сторонами додатково, матиме право:
- для здійснення безпосереднього і прямого контролю за діяльністю Заставника призначати своїх повноважних представників до органів управління підприємством Заставника з правом вирішального голосу з питань, які стосуються інтересів підприємства Заставника взагалі;
- обмежувати Заставника у праві розпоряджатися готовою продукцією;
- обмежувати Заставника у праві вільного розпорядження грошовими коштами на поточному, валютному та інших рахунках у Банку, якщо такі заходи будуть визнані банком розумними для забезпечення раціонального і цільового витрачання коштів, отриманих у кредит згідно з Договором позички.
6.3. Якщо Сторони не дійшли згоди щодо встановлення режиму фінансового оздоровлення підприємства Заставника або в разі, коли по закінченні встановленого Сторонами строку здійснення заходів з фінансового оздоровлення Заставника ці заходи не дали бажаних результатів і заборгованість Заставника за Договором позички лишилася не погашеною, Заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави.
6.4. Застереження. Установлення режиму фінансового оздоровлення, як зазначається в цій статті, є правом, а не обов’язком Заставодержателя. Останній має право звернути стягнення на предмет застави у будь-який час у разі невиконання або неналежного виконання Заставником (повністю або частково) основного зобов’язання.
6.5. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється в цих випадках беззаперечно на підставі виконавчого припису державного або приватного нотаріуса у встановленому чинним законодавством порядку.
6.6. Заставник у будь-який час до реалізації предмета застави має право припинити звернення на нього стягнення виконанням основного зобов’язання в повному обсязі.
6.7. Порядок реалізації предмета застави:
6.7.1. Реалізація предмета застави, на який накладено стягнення згідно з п. 6.4 цього Договору, виконуватиметься відповідно до статей 20—23 Закону України “Про заставу” з аукціонів (публічних торгів).
6.7.2. До проведення аукціону Заставодержатель у розумні строки має провести комплекс заходів з інвентаризації майна, що входить до складу предмета застави, а також оцінити його вартість на момент проведення аукціону.
Для оцінювання предмета застави за рішенням Заставодержателя здійснюється відповідна експертиза, при цьому витрати на неї відносяться на рахунок Заставника і покриваються з вартості предмета застави, який реалізується.
6.7.3. Не пізніше як за 2 (два) тижні до проведення аукціону Заставник зобов’язаний дати оголошення про день його проведення в офіційних і місцевих виданнях.
6.7.4. У разі придбання предмета застави на аукціонні кошти, одержані від його продажу, спрямовуються насамперед на погашення заборгованості Заставника перед Заставодержателем за Договором позички, а також на покриття витрат, пов’язаних з проведенням аукціону.
6.7.5. Якщо суми, одержаної від реалізації предмета застави, недостатньо для повного задоволення вимог Заставодержателя, останній має право отримати суму, якої бракує для повного задоволення вимог, з іншого майна в порядку черговості, передбаченому чинним законодавством України.
6.7.6. Якщо при реалізації предмета застави одержана грошова сума перевищує видатки основного зобов’язання і витрати на проведення аукціону, різниця повертається Заставникові.
6.7.7. У разі, коли аукціон буде визнаний таким, що не відбувся, право власності на предмет застави переходить до Заставодержателя на підставі Протоколу комісії з проведення торгів за ціною, обумовленою цим Договором. 7. ОБСТАВИНИ НЕПЕРЕБОРНОЇ СИЛИ 7.1. Сторони не нестимуть відповідальності за часткове або повне невиконання зобов’язань за цим Договором, якщо це невиконання спричинилося надзвичайними обставинами, які відомі у світовій практиці укладання контрактів, перебувають поза контролем Сторін, виникли після укладення цього Договору і перешкоджають Сторонам належним чином виконати свої обов’язки згідно з цим Договором.
Обставинами непереборної сили не вважаються нормативні акти, дії або бездіяльність органів державної влади та управління України.
7.2. У разі настання обставин непереборної сили, зазначених у п. 7.1, строк виконання Сторонами зобов’язань за цим Договором відповідно відкладається на час дії таких обставин або їх наслідків. 8. АРБІТРАЖ І ЗАСТОСОВНЕ ПРАВО 8.1. У разі виникнення між Сторонами суперечок і розбіжностей за цим Договором або у зв’язку з ним Сторони зроблять усе необхідне для урегулювання зазначених розбіжностей шляхом переговорів.
8.2. Суперечки та розбіжності в межах цього Договору, які не вдалося урегулювати шляхом переговорів між Сторонами, передаються на розгляд арбітражного суду або (за згодою Сторін) на розгляд третейського суду.
8.3. Відносини, що виникають при укладанні і виконанні цього Договору і не врегульовані в ньому, регулюються чинним законодавством України. 9. ПІДСУМКОВІ ПОЛОЖЕННЯ 9.1. Цей Договір може бути змінений або доповнений за взаємною згодою Сторін.
9.2. Зміни і доповнення до цього Договору набувають чинності з моменту їх нотаріального засвідчення.
9.3. Будь-які повідомлення, що їх надсилають Сторони одна одній згідно з цим Договором, мають бути зроблені в письмовій формі і вважатимуться поданими належним чином, якщо вони відправлені рекомендованим листом або доставлені особисто за зазначеними фактичними адресами Сторін.
9.4. Цей Договір набуває чинності з моменту його нотаріального засвідчення і діє до повного виконання Заставником своїх зобов’язань за Договором позички.
9.5. Цей Договір складений у 3-х примірниках (по одному — для кожної зі Сторін, один — для нотаріуса) українською мовою, що мають однакову юридичну силу. РЕКВІЗИТИ СТОРІН Заставодержатель Заставник ПІДПИСИ СТОРІН За Заставодержателя За Заставника Гарантія (поручительство) — це угода, яка укладається між банком і гарантом шляхом видачі останнім гарантійного листа і прийняття цього листа до виконання банком. Гарантами можуть бути будь-які фінансово стабільні юридичні особи (підприємства) і банки. Найвагомішою вважається банківська гарантія.
Строк дії гарантії встановлюється, як правило, на 10—15 діб більше від строку погашення позички, повернення якої забезпечене гарантією.
Гарантійний лист складається в двох примірниках. Один примірник гарантійного листа з відміткою банку, що обслуговує гаранта, про прийняття гарантії подається до банку позичальника, після чого здійснюється кредитування під гарантію.
Якщо позичальник не повертає у встановлений строк борг, забезпечений гарантією, несплачена позичка стягується у безспірному порядку з рахунку гаранта.
Нижче наводиться зразок гарантійного листа (договору-поручительства). ДОГОВІР ПОРУЧИТЕЛЬСТВА “___” _____________ р.
Київ
Фірма “___________” в особі Президента __________________, який діє на підставі Статуту та прав за посадою (далі — Поручитель); акціонерне товариство “____________” в особі Генерального директора _______________, який діє на підставі Статуту (далі — Позичальник), та акціонерно-комерційний банк “________” в особі Голови Правління __________________, який діє на підставі Статуту і прав за посадою (далі — Кредитор), що разом за текстом цього договору (далі — Договір) іменуються Сторони, згідно зі статтями 191—194 Цивільного кодексу України уклали Договір про таке. 1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ 1.1. Поручитель безумовно зобов’язується перед Кредитором відповідати за належне виконання Позичальником узятих на себе зобов’язань за Договором від (дата, номер) (далі — Договір позички), а саме:
- повернути Кредиторові суму кредиту в розмірі ____________ грн. у строки, обумовлені Договором позички;
- заплатити Кредиторові за користування кредитом із розрахунку _____ процентів річних;
- сплатити Кредиторові комісію за обслуговування кредиту в розмірі _____ процента від величини дебетового обороту;
- у разі дострокового повернення кредиту сплатити Кредиторові адміністративну комісію в розмірі ____ процента від суми кредиту, що підлягає достроковому погашенню.
1.2. Поручитель у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх зобов’язань за Договором позички доручає Кредиторові в беззаперечному порядку і без попереднього попередження погасити заборгованість Позичальника за Договором позички зі свого рахунку в акціонерно-комерційному банку “_________”, що означатиме виконання Поручителем своїх зобов’язань за Договором.
Жодні обставини, так само як і положення цього Договору, не можуть тлумачитися як такі, що обмежують або виключають відповідальність Поручителя згідно з Договором.
Загальна сума зобов’язання Поручителя за Договором у будь-якому разі не може перевищувати суми ______________ грн. 2. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН Сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов’язань за Договором згідно з чинним законодавством України. 3. АРБІТРАЖ І ЗАСТОСОВНЕ ПРАВО 3.1. Відносини, що виникають при підписанні та у процесі реалізації Договору і не врегульовані в ньому, регулюються чинним законодавством України.
3.2. При виникненні суперечок і розбіжностей за Договором Сторони зроблять усе можливе для досягнення згоди шляхом переговорів.
3.3. Якщо домовленості досягти не вдалося, будь-який спір, що виникає за Договором або у зв’язку з ним, підлягає передачі на розгляд і остаточне вирішення до районного суду за місцезнаходженням відповідача.
Сторони згодні з тим, що у процесі розгляду і вирішення спору застосовуватиметься Регламент Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торговельно-промисловій палаті України.
Усі положення Договору регулюються чинним законодавством України. 4. ІНШІ ПОЛОЖЕННЯ ДОГОВОРУ 4.1. Цей Договір може бути припинений, змінений або доповнений виключно за згодою Сторін. Усі зміни і доповнення до Договору мають бути довершені в письмовій формі і підписані належним чином уповноваженими на те представниками Сторін.
4.2. Договір складений у 3-х примірниках українською мовою, що мають однакову юридичну силу, і набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і початку дії Договору позички.
4.3. Дія Договору припиняється з належним виконанням Позичальником своїх зобов’язань за Договором Позички, письмово підтвердженим Кредитором, або виконанням Поручителем своїх зобов’язань згідно з п. 1.2 Договору. Юридичні адреси та підписи
Сторін:
КРЕДИТОР/ ПОРУЧИТЕЛЬ/ Перевідступлення (цесія) на користь банку вимог і рахунків позичальника до третьої особи означає передачу банку-кредитору права спрямовувати виторг за цими вимогами і рахунками безпосередньо на погашення позички при настанні строку її повернення.
Цесія здійснюється на підставі складеної між банком і позичальником угоди, в якій вказується сума вимог і рахунків, що перевідступляться, та інші умови.
Якщо позичальник має поточний рахунок у даному банку, то угоду про перевідступлення можна не складати, а обумовити цю умову (цесію) в кредитній угоді.
Іпотека — це різновид застави нерухомого майна (головним чином землі і будівель) з метою одержання позички в банку. Іпотека надає право банку переважного задоволення його вимог до боржника в межах вартості зареєстрованої застави. У разі неплатоспроможності боржника вимоги кредитора задовольняються за рахунок виторгу від реалізованого майна.
При використанні такої форми забезпечення зобов’язань позичальника перед банком, як страхування відповідальності, клієнт надає банку страхове свідоцтво (поліс) або інші документи, які підтверджують факт страхування клієнтом кредитної операції. Банк повинен переконатися в наявності у страхователя необхідних фондів страхування, тобто в його платоспроможності.
Банк може самостійно застрахувати позичку, що надається шляхом укладання зі страховою установою угоди про добровільне страхування кредитного ризику. У цьому разі сума страхових внесків додається до плати за користування позичкою.
Нижче наведено зразок договору страхування. ДОГОВІР СТРАХУВАННЯ Акціонерне товариство страхова компанія “______”, що далі іменується Страховик, в особі Голови Правління __________, який діє на підставі Статуту, з одного боку, і СП “_____”, що далі іменується Страхувальник, в особі Генерального директора ________, який діє на підставі статуту, з іншого боку, уклали цей Договір страхування про таке: 1. Предмет Договору 1.1. Страхувальник зобов’язується сплатити страхову премію в розмірі і в строки, передбачені п.7.1 цього Договору, а Страховик зобов’язується в разі настання страхової події виплатити страхову винагороду.
1.2. Вигодоотримувачем за цим договором страхування є акціонерно-комерційний банк “_________”. 2. Об’єкт страхування 2.1. Об’єктом страхування є обладнання, яке розміщене ____________, за адресою:______________. 3. Період страхування 3.1. Страховий захист поширюється на період з _______ до дати погашення позички і процентів за позичкою, наданою Вигодоотримувачем Страхувальникові за Договором (дата, номер). 4. Умови страхування 4.1. Майно застраховане згідно з Правилами страхування від вогневих ризиків і ризиків стихійних явищ (секція 1) і Правилами страхування майна (секція 2) Страховика.
4.2. Протягом усього періоду страхування умови зберігання і експлуатації майна мають відповідати умовам, зазначеним у заяві Страхувальника від (дата). 5. Застраховані ризики 5.1. Застрахованими згідно з умовами страхування вважаються такі ризики:
Секція 1. 1. Пожежа, удар блискавки, вибух газу, використовуваного для побутових потреб.
2. Стихійне лихо.
Секція 2. 1. Крадіжка зі зламом, грабіж.
2. Вибух парових казанів, кислотосховищ, газопроводів, машин, апаратів.
3. Пошкодження водою з водопровідних, каналізаційних систем, систем опалювання і пожежогасіння.
4. Зловмисні дії третіх осіб.
5. Падіння пілотованих літальних об’єктів та їх уламків. 6. Страхова сума 6.1. Страхова сума за цим Договором становить еквівалент _______ грн. 7. Страхова премія 7.1. Страхова премія за цим Договором сплачується одноразово і становить ______________ грн. За період з _________ по _________.
7.2. У разі продовження дії Договору страхування після (дата) Страхувальник зобов’язаний сплатити додаткову страхову премію. 8. Страхове відшкодування 8.1. Страхове відшкодування виплачується Страховиком протягом одного місяця після повідомлення Страхувальником або Вигодоотримувачем про те, що настав страховий випадок, та надання документів, котрі підтверджують причини і розмір збитку.
8.2. Після сплати страхового відшкодування до Страховика в межах сплаченої суми переходять права, які Страхувальник має щодо осіб, відповідальних за спричинення збитку. Страхувальник зобов’язаний передати Страховику всі документи і виконати всі дії, необхідні для здійснення права вимоги до винних осіб. 9. Строк дії Договору 9.1. Цей Договір набуває чинності з моменту підписання Сторонами і діє до моменту повного виконання останніми взятих на себе зобов’язань. 10. Дострокове розірвання Договору 10.1. Цей Договір може бути розірваний з ініціативи будь-якої зі сторін письмовим повідомленням іншої сторони не менш ніж за 14 днів до дати розірвання Договору.
10.2. У разі дострокового розірвання цього Договору Страхувальнику повертається частина премії в розмірі різниці між премією отриманою і премією за фактичний строк страхування, визначеною на пропорційній основі. 11. Спори 11.1 Спори за цим Договором вирішуються згідно з чинним законодавством України.
Страхувальник Страховик Формою забезпечення виконання зобов’язань є також стягнення пені і штрафів. Пенею є визначена законом або угодою грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредитору у разі невиконання або неналежного виконання зобов’язань, зокрема у випадку прострочки виконання.
Стягнення пені передбачається в кредитній угоді і застосовується при несвоєчасній сплаті процентів за користування кредитом і несвоєчасному поверненні позички. Пеня визначається в процентному відношенні до суми зобов’язання, яке прострочене, і нараховується у встановленому розмірі за кожний день прострочки платежу.
Однією з форм страхування кредитного ризику є створення банком резервів для покриття можливих втрат від кредитних операцій. Детально про це йдеться в розділі 10.1. Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.
|
