|
Тема 2. Організація і структура аудиторської діяльності 1. Організація аудиту в зарубіжних країнах.
2. Створення і функціонування аудиторських фірм.
3. Аудиторські професійні організації.
4. Атестація аудиторів.
5. Нормативи аудиту.
6. Правила професійної етики аудиторів. Законодавство зарубіжних країн у більшості випадків вимагає підтвердження бухгалтерських звітів компаній незалежними аудиторами (аудиторськими фірмами). Директива Європейського співтовариства № 8 вимагає проведення аудиторської перевірки всіх великих компаній, дозволяючи самим країнам — членам ЄС вирішувати, чи потрібні такі перевірки малих і середніх фірм.
Розглянемо особливості організації проведення аудиту в деяких країнах Європи та США.
Франція. Питання, пов’язані з аудитом, регулює Міністерство юстиції. Основним законодавчим актом, який вимагає проведення аудиту звітності всіх компаній із обмеженою відповідальністю і повних товариств, є Закон про промислово-торговельні компанії 1966 р. Аудитора у Франції називають комісаром з рахунків, він призначається власниками підприємства (акціонерами) строком на шість років для проведення аудиту. Термін роботи аудитора з підприємством-клієнтом може бути продовжено ще на один термін. Якщо розмір статутного капіталу компанії перевищує 500 тис. франків або вона зареєстрована на фондовій біржі, акціонери обирають двох аудиторів. Аудиторська перевірка товариств з обмеженою відповідальністю і простих товариств здійснюється лише у тому разі, якщо їх розмір перевищує встановлену величину.
У Франції існує такий поділ на малі, середні і великі компанії:
1. Малими вважаються компанії, які протягом двох фінансових років підряд не перевищували два з трьох зазначених показників:
а) загальна сума активів — 1 500 000 французьких франків;
б) чистий оборот — 3 000 000 французьких франків;
в) середня кількість працюючих — 10 осіб.
До середніх належать компанії, які, не потрапляючи в категорію малих, протягом двох фінансових років підряд не перевищували два із трьох таких показників:
а) загальна сума активів — 10 000 000 французьких франків;
б) чистий оборот — 20 000 000 французьких франків;
в) середня кількість працюючих — 50 осіб.
До великих належать компанії, які протягом двох років підряд перевищували два із трьох показників, передбачених для середніх компаній.
Крім цього, проведення аудиту у Франції є обов’язковим для:
1) фінансових організацій;
2) страхових компаній;
3) сільськогосподарських кооперативів;
4) інвестиційних фондів;
5) спортивних організацій.
Німеччина. Починаючи з 1931 р. згідно з чинним законодавством усі компанії з обмеженою відповідальністю, а також всі інші середні та великі компанії зобов’язані проводити щорічний аудит.
Компанії відносять до середніх та великих, якщо вони перевищують два з таких трьох критеріїв:
- загальна сума активів — 3,9 млн німецьких марок;
- обсяг продажу — 8 млн німецьких марок;
- середня кількість працюючих — 50 осіб.
Регулює аудиторську діяльність в Німеччині міністерство економіки.
Великобританія. На відміну від інших країн ЄС, усі компанії Великобританії без винятку повинні надавати свої річні звіти для перевірки аудиторам. Основним законодавчим актом, який вимагає проведення аудиту у Великобританії, є Акт про компанії 1985 р. Аудитор призначається власниками компанії.
Сполучені Штати Америки. Це країна, в якій теорія і практика аудиту розвивається в багатьох напрямках, має свої особливості. У США аудиту підлягають державні і недержавні підприємства. Це, у свою чергу, сформувало чотири основні типи аудиторів у США:1. Аудитори головної служби обліку, які працюють у позавідомчій службі законодавчої гілки федерального уряду. Основна функція таких аудиторів — виконувати аудиторські функції для Конгресу.
2. Податкові інспектори проводять аудит декларацій платників податків з метою визначення відповідності їх законам про оподаткування (ці перевірки можна розглядати як аудит на відповідність).
3. Внутрішньогосподарські аудитори.
Цих аудиторів запрошують приватні компанії для аудиту діяльності своїх адміністрацій. Обов’язки внутрішньогосподарських аудиторів визначаються залежно від того, хто є їх наймачем, і мети перевірки.
4. Присяжні бухгалтери (незалежні аудитори), основним обов’язком яких є перевірка річної звітності компаній, які оприлюднюють свої звіти, а також аудит у більшості інших великих і середніх компаній та некомерційних організацій.Міжнародною професійною організацією бухгалтерів і аудиторів є Міжнародна федерація бухгалтерів і аудиторів (International Federation of Accountants — IFAC), в яку входить понад 100 держав світу.IFAC у своєму складі має такі комітети: Комітет з аудиторської практики; Комітет з навчання, Комітет з етики, Комітет з фінансового та управлінського обліку, Комітет з планування та ін.
У США є такі професійні аудиторські організації:
- Американський інститут присяжних бухгалтерів (American Institute of Certified Accountants — AICPA).
- Комісія з цінних паперів (Securities & Exchange Commission — SEC).
- Головна служба обліку (The United States general Accounting Office — GAO).
- Американська асоціація бухгалтерів (American Accounting Association — AAA).
- Національна асоціація бухгалтерів США (National Association of Accounants — NAA).
- Асоціація спеціалістів з комп’ютерного аудиту (EDP Audotirs Association) та ін.
У Великобританії створено такі організації, які об’єднують присяжних бухгалтерів, аудиторів:
1. Громадська організація дипломованих бухгалтерів (The Chartered Association of Certified Accountants — CACAACCA, FCCA).
2. Громадський інститут бухгалтерів-аналітиків (The Chartered Institute of Managment Accounants — CIMA ACMA, FCMA).
3. Громадський інститут національних фінансів і бухгалтерського обліку (The Chartered Institute of Public Finance & Accountancy — CIPFA or PFA ).
4. Інститут присяжних бухгалтерів Англії та Уельсу (The Institute of Chartered Accountants in England & Wales — ICAEW or ACA, FCA).
5. Інститут присяжних бухгалтерів Шотландії(The Institute of Chartered Accountants of Scotland — ICAS or CA).
6. Інститут присяжних бухгалтерів Ірландії (The Institute of Chartered Accountants of Ireland — ICAI or ACA, FCA).
У Франції діють дві головні професійні організації аудиторів і бухгалтерів:
- Орден експертів-бухгалтерів (ОЕССА).
- Національна компанія комісарів з рахунків (CNCC).
Крім того, у Франції створено Асоціацію керівників аудиторських фірм (АРБФ).
У Німеччині з 1961 р. під керівництвом міністерства економіки діє Wirtschaftpruferkammer — офіційний орган для контролю за діяльністю аудиторів, який також здійснює реєстрацію всіх аудиторів країни. Крім того, існує добровільна асоціація кваліфікованих аудиторів Institute of Wirtschaftsprufer.
Протягом багатьох років діяльності аудиторських фірм у зарубіжних країнах сформувалось кілька їх основних видів:
- Міжнародні (транснаціональні), які складають «велику п’ятірку» аудиторських фірм;
- Інші національні аудиторські фірми;
- Регіональні та місцеві фірми.
До «великої п’ятірки» входять такі аудиторські фірми світового значення:
- Coopers & Lybrand («Куперс і Лайбранд»).
- Deloitte & Touch («Ділойт і Туш»).
- Arthur Andersen («Артур Андерсен»).
- Ernst & Young («Ернст і Янг»).
- KPMG (КПМГ).
На підставі вивчення досвіду роботи провідних міжнародних аудиторських фірм наводимо приблизну структуру аудиторської фірми (рис. 2.2.1).
Аудит проводиться на основі договору між аудитором (аудиторською фірмою) та замовником. До укладення договору на аудиторську перевірку підприємству-клієнту та аудитору (аудиторській фірмі) доцільно обмінятися листами, які б містили попередню пропозицію та згоду на проведення аудиту. Крім того, до складання і підписання договору аудитор повинен ознайомитися з підприємством-клієнтом, що передбачає особисте спілкування з керівництвом підприємства, вивчення засновницьких документів, Рис. 2.2.1. Структура аудиторської фірми результатів попередньої аудиторської перевірки, загальний огляд звітності, визначення ступеня аудиторського ризику та оцінку можливості додержання аудитором норм професійної етики та загальних принципів аудиту під час виконання перевірки. Таке попереднє ознайомлення проводиться з метою визначення обсягів, строків та вартості аудиторської перевірки.
Договір на проведення аудиту може бути довгостроковим (складається на строк більше одного року) або стосуватися разової аудиторської перевірки. Строк, на який укладено договір, визначає його розташування в робочому досьє аудитора. Договір слід укладати не менш як у двох примірниках, кожен з яких має однакову юридичну силу.
Договір проведення аудиту повинен містити таку інформацію:
- назва документа;
- номер;
- місце та дата укладення;
- повні назви виконавця (аудиторської фірми, аудитора) та клієнта (замовника);
- прізвища уповноважених посадових осіб, що підписали договір;
- предмет договору (аудиторська перевірка);
- період, за який проводиться перевірка;
- мета та обсяг робіт;
- зобов’язання сторін;
- порядок здавання та приймання виконаних робіт;
- строк виконання;
- вартість указаних у договорі робіт та послуг;
- порядок розрахунків;
- відповідальність виконавця та клієнта;
- особливі умови (в разі потреби);
- реквізити cтopiн;
- додатки до договору (в paзi потреби);
- підписи та печатки сторін договору.
Укладення договору на аудиторську перевірку, підписання його обома сторонами не дають ніякої гарантії отримання підприємством-клієнтом безумовно позитивного висновку, тобто не виключається можливість негативного аудиторського висновку.
Оплата підприємством-клієнтом виконаних аудиторською фірмою (аудитором) належним чином poбiт, обумовлених у договорі, здійснюється незалежно від результату аудиту та виду аудиторського висновку, складеного аудитором. Договір набуває чинності з моменту підписання його i діє до зазначеної в ньому дати.
Разом з тим затвердженої типової стандартної форми договору на проведення аудиту немає. Вона повинна відповідати загальноприйнятій у кожній країні формі укладення договорів. Кожна аудиторська фірма (аудитор) можуть самостійно вирішувати питання вибору форми договору на аудиторську пepeвipкy з урахуванням i додержанням установлених вимог.
Узагальнивши практичний досвід вітчизняних і зарубіжних аудиторських фірм, автор розробив форму договору на проведення аудиту. Ця форма є найбільш загальною i може бути удосконалена, змінена і пристосована до конкретних умов та специфіки окремих аудиторських перевipoк, власних традицій роботи аудиторських фірм. ДОГОВІР №
на проведення аудиту м.______ «___»______ 200_ р. Аудиторська фірма «_______________________________________»,
що іменується далі «Виконавець», в особі директора _______________,
яка діє на основі Статуту, з однієї сторони, і _______________________,
що іменується далі «Замовник», в особі ___________________________,
що діє на основі _______________________________, з другої сторони, уклали цей договір про таке: 1. Предмет договору 1.1. Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов’язання щодо проведення аудиторської перевірки річної бухгалтерської (фінансової) звітності Замовника за 200_ р. з «___»________ по «___»_______.
1.2. Аудиторська перевірка бухгалтерської звітності проводиться з метою висловлювання думки про її достовірність.
1.3. Аудиторська перевірка проводиться відповідно до погоджених сторонами плану i програми аудиту. 2. Обов’язки сторін 2.1. Виконавець зобов’язується:
2.1.1. Виконувати роботи, обумовлені цим договором якісно i в установлені строки.
2.1.2. Підготувати i подати за результатами виконаних poбiт аудиторський висновок, а також акт здавання-приймання виконаних poбiт протягом 3-х днів з моменту завершення poбiт.
2.1.3. Додержуватись конфіденційності всієї без винятку отриманої під час роботи інформації про діяльність i фінансове становище Замовника, нести відповідальність за її розголошення.
2.1.4. Інформувати Замовника про виявлені під час аудиту недоліки у веденні бухгалтерського обліку i звітності, організації i функціонуванні внутрішнього контролю.
2.1.5. Самостійно організовувати свою роботу, визначати способи i методи виконання її, черговість окремих операцій та ін.
2.1.6. Виконувати роботи згідно з погодженим iз Замовником планом. У разі виникнення обставин, що уповільнюють хід poбіт проти запланованого, негайно повідомити про це Замовника.
2.1.7. Виконавець має право залучати до виконання певної роботи фізичних i юридичних ociб на правах субпідрядників. При цьому Виконавець несе перед Замовником відповідальність за роботу, виконану третьою особою.
2.2. Замовник зобов’язується:
2.2.1. Надавати Виконавцю всю необхідну для його роботи документацію i пояснення співробітників Замовника не пізніше одного дня з моменту початку poбiт, а також у процесі їх виконання.
2.2.2. Нести відповідальність за повноту i достовірність наданих для роботи документів, що стосуються предмета перевірки i знаходяться як у Замовника, так i у третіх ociб.
2.2.3. Своєчасно (згідно з цим договором) здійснювати розрахунки з Виконавцем.
2.2.4. У разі потреби забезпечити робочі місця для роботи співробітників Виконавця.
2.2.5. Не чинити тиск на співробітників Виконавця під час проведення ними poбiт i не висувати Виконавцю претензій щодо відображеної в аудиторському висновку думки про достовірність звітності Замовника або вимагати зміни аудиторського висновку.
2.2.6. Затвердити звіт Виконавця i підписати акт здавання-приймання виконаних робіт або подати обґрунтовану відмову від затвердження згідно з п. 5.7 цього договору протягом 3-х днів з моменту подання Виконавцем звіту.
2.2.7. Самостійно нести відповідальність у разі невиконання рекомендацій Виконавця.3. Строки виконання poбіт Роботи, передбачені цим договором, мають бути виконані в період з «___»________ 200_ p. до «___»________ 200_ р. 4. Вартість i порядок розрахунків 4.1. Вартість poбiт визначається сторонами до початку їх виконання i становить суму __________, включаючи податок на додану вартість.
4.2. Платіж здійснюється в національній валюті України.
4.3. Виконавець розпочинає роботу згідно з цим договором після перерахування Замовником авансу в розмірі не менш як 50% вартості договору.
4.4. Повний розрахунок здійснюється Замовником у 3-денний строк після завершення робіт і оформлення акта приймання-здавання аудиторського висновку. 5. Відповідальність сторін 5.1. Виконавець несе майнову відповідальність у разі неналежного виконання своїх зобов’язань за цим договором згідно з чинним законодавством.
5.2. Розмір майнової відповідальності Виконавця не може перевищувати фактично завданих Замовнику збитків.
5.3. Замовник несе відповідальність згідно з законодавством України за повноту і достовірність бухгалтерських та інших документів, наданих Виконавцю для проведення аудиту.
5.4. У разі невиконання Замовником зобов’язань щодо оплати, Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі ____% суми договору за кожний день прострочення, проте не більш як _____% суми договору.
5.5. У разі прострочення виконання робіт з вини Виконавця останній сплачує Замовнику штраф у розмірі ____% суми договору за кожний день прострочення, але не більш як ____% суми договору.
5.6. Якщо в процесі виконання аудиторських робіт Замовник не забезпечить надання необхідних аудитору документів чи пояснень або бухгалтерський облік у Замовника перебуває у стані, що потребує відновлення, Виконавець має право призупинити виконання робіт без відшкодування перерахованих в авансовому порядку сум.
5.7. Якщо, на думку Замовника, виконана робота не відповідає встановленим вимогам, то протягом 3-х днів після подання Виконавцем даних про результати роботи Замовник повинен підготувати мотивовану відмову від прийняття робіт у формі проекту двостороннього акта.
Якщо в установлений строк Виконавець не одержить підписаного акта здавання-приймання або мотивованої відмови, роботу вважають прийнятою з виконанням усіх умов договору. Акт без підпису Замовника може бути поданий до оплати за умови наявності запису «Зауваження від Замовника в установлений строк не надійшли».
5.8. Усі спори майнового характеру між Виконавцем і Замовником розв’язуються в установленому порядку згідно з законодавством України (або іншої держави). 6. Особливі умови 6.1. Якщо у процесі роботи виявиться її недоцільність, то питання про її продовження і припинення розрахунків розв’язується за згодою сторін на основі двостороннього акта.
6.2. Виконавець має право в односторонньому порядку перенести строк виконання робіт згідно з цим договором у разі невиконання Замовником своїх зобов’язань відповідно до п. 2.2.1, 2.2.3 і 2.2.4 цього Договору з повідомленням Замовника.
6.3. Повну відповідальність за додержання порядку ведення бухгалтерського обліку, своєчасне і повне подання бухгалтерської звітності користувачам і аудиторам несе Замовник.
6.4. Керівництво Замовника несе персональну відповідальність згідно з законодавством України за повноту і достовірність бухгалтерських та інших документів, наданих Виконавцю для проведення аудиту.
6.5. Зміна умов цього договору в односторонньому порядку не допускається.
6.6. Згода Виконавця на виконання робіт, які є предметом цього договору не є гарантією складання аудитором безумовно позитивного аудиторського висновку.
6.7. Оплата робіт згідно з цим договором здійснюється незалежно від того, якого виду висновок склав аудитор. 7. Юридична адреса і банківські реквізити сторін Виконавець________________________________________________
_____________________________________________________________
Замовник__________________________________________________
_____________________________________________________________ 8. Оформлення договору і додатки до договору 8.1. Цей договір складено в _____ примірниках, які мають однакову юридичну силу.
8.2. До договору додаються:
8.2.1. ____________________________________________________
8.2.2. _____________________________________________________
8.2.3. ______________________________________________________ 9. Підписи сторін Виконавець (підпис) (прізвище, ім’я, по батькові) м. п. | Замовник (підпис) (прізвище, ім’я, по батькові) м. п. |
Таку форму доцільно застосовувати при укладенні договору на аудиторську перевірку, а при укладенні договору на виконання аудиторських послуг використовують дещо іншу, специфічну форму, яка враховує особливості їх надання.
Директива ЄС № 8 вимагає забезпечення належної кваліфікації аудиторів. Кожна країна самостійно встановлює правила підготовки та атестації аудиторів, контролю якості їх роботи. У табл. 2.2.1 наведено в узагальненому вигляді вимоги, які висуваються аудитором у країнах ЄС. Таблиця 2.2.1 ХАРАКТЕРИСТИКА КВАЛІФІКАЦІЙНИХ ВИМОГ ДО АУДИТОРІВ КРАЇН ЄС Країна | Рік утворення професійної організації | Тільки документ про наявність спеціальної освіти | Тільки спеціальний екзамен | Спеціальна освіта або плюс екзамен | Спеціальна освіта та спеціальний екзамен | Необхідний практичний досвід (років) | Бельгія | 1953 | | | Х | | 3 | Данія | 1912 | | Х (1) | | | 3 | Франція | 1942 | | Х (2) | | | 3 | Німеччина | 1931 | | | | Х | 5 | Греція | 1955 | | | | Х | 11 | Італія | | | | Х | | 2 | Люксембург | | | | | Х | 3 | Нідерланди | 1895 | | | Х | | Формально не існує | Португалія | 1977 | | | | Х | 3 | Іспанія | 1944 | | | | Х | 3 | Великобританія | 1880 | | Х (2) | | | 3 |
Примітки:
1. За наявності відповідної освіти може бути суттєво скорочений матеріал, який виноситься на екзамен.
2. За наявності відповідної освіти може бути дещо скорочено матеріал, який виноситься на екзамен. На рис. 2.2.2 наведено послідовність отримання диплому з бухгалтерської експертизи (аудиту) у Франції. Рис. 2.2.2. Отримання диплому з бухгалтерської експертизи (аудиту) у Франції В Україні сертифікацію аудиторів здійснює Аудиторська палата України згідно із положенням про сертифікацію аудиторів від 27 листопада 1997 р.
Професійна діяльність аудиторів (аудиторських фірм) регулюється нормативами (стандартами) аудиту. Існують такі види нормативного аудиту:
1) міжнародні;
2) національні;
3) внутрішньофірмові.
Міжнародні стандарти аудиту (МСА) розробляються Комітетом з міжнародної аудиторської практики, який є постійним Комітетом Ради Міжнародної федерації бухгалтерів.
Наведемо перелік МСА, рекомендованих Міжнародною федерацією бухгалтерів для застосування в процесі аудиту фінансової звітності і незалежних аудиторських послуг (табл. 2.2.2). Таблиця 2.2.2 МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ АУДИТУ Номер стандарту | Назва стандарту | 100—199 | Вступ | 100 | Передмова до МСА і супутніх робіт | 110 | Глосарій | 120 | Концептуальна основа міжнародних стандартів аудиту | 200—299 | Обов’язки | 200 | Мета і загальні принципи аудиту фінансової звітності | 210 | Умови домовленостей про аудит | 220 | Контроль якості аудиторської роботи | 230 | Документація | 240 | Шахрайство та помилки | 250 | Урахування законів та нормативних актів під час аудиту фінансової звітності | 300—399 | Планування | 300 | Планування | 310 | Знання бізнесу | 320 | Суттєвість в аудиті | 400—499 | Система внутрішнього контролю | 400 | Оцінка ризиків і система внутрішнього контролю | 401 | Аудит в умовах комп’ютерних інформаційних систем | 402 | Аудит суб’єктів, що користуються послугами обслуговуючих організацій | 500—599 | Аудиторські докази | 500 | Аудиторські докази | 501 | Аудиторські докази — додатковий розгляд особливих статей | 510 | Перша аудиторська перевірка — початкове сальдо | 520 | Аналітичні процедури |
Продовження табл. 2.2.2 Номер стандарту | Назва стандарту | 530 | Аудиторська вибірка та інші процедури вибіркової перевірки | 540 | Аудит оцінних значень | 550 | Пов’язані сторони | 560 | Наступні події | 570 | Припущення про безперервність діяльності підприємства | 580 | Заяви керівництва | 600—699 | Використання результатів роботи третіх осіб | 600 | Використання результатів роботи іншого аудитора | 610 | Вивчення роботи іншого аудитора | 620 | Використання роботи експерта | 700—799 | Аудиторські звіти та висновки | 700 | Аудиторський висновок | 710 | Зіставлення | 720 | Інформація в документах, які містять перевірену фінансову звітність | 800—899 | Спеціальні області аудиту | 800 | Звіт аудитора щодо спеціального аудиторського завдання | 810 | Перевірка прогнозної фінансової інформації | 900—999 | Супутні послуги | 910 | Завдання з огляду фінансової інформації | 920 | Завдання щодо виконання узгоджених процедур | 930 | Завдання щодо підготовки фінансової інформації | 1000—1100 | Положення про міжнародну аудиторську практику | 1000 | Процедури міжбанківського підтвердження | 1001 | Середовище комп’ютерних інформаційних систем (КІС) — автономні комп’ютери | 1002 | Середовище КІС — інтерактивні комп’ютерні системи | 1003 | Середовище КІС — системи баз даних | 1004 | Взаємодія інспекторів з банківського нагляду і зовнішніх аудиторів | 1005 | Особливості аудиту малих підприємств |
Закінчення табл. 2.2.2 Номер стандарту | Назва стандарту | 1006 | Аудит міжнародних комерційних банків | 1007 | Контакти з керівництвом клієнта | 1008 | Оцінка ризиків і система внутрішнього контролю — характеристики КІС і пов’язані з ним питання | 1009 | Методи аудиту з використанням комп’ютерів | 1010 | Урахування екологічних питань при аудиті фінансової звітності | б/н | Припущення про безперервність діяльності підприємства | б/н | Надання інформації з питань аудиту особам, які відповідають за управління |
Крім МСА, Міжнародною федерацією бухгалтерів затверджено Кодекс етики МФБ.
Основні правила професійної етики аудиторів:
- об’єктивність;
- незалежність;
- доброзичливість;
- конфіденційність;
- компетентність;
- чесність. Рекомендована література
1. Международные стандарты аудита и Кодекс этики профессиональных бухгалтеров (1999). — М.: ICAR, 2000. — С. 11—42.
2. Адамс Р. Основы аудита / Пер. с англ.; под ред. Я. В. Соколова. — М.: Аудит, ЮНИТИ, 1995. — С. 30—57, 75—85.
3. Аренс А., Лоббек Дж. Аудит / Пер. с англ.; под ред. Я. В. Соколова. — М.: Финансы и статистика, 1995. — С. 19—37, 70—138.
4. Аудит Монтгомери / Ф. Л. Дефлиз, Г. Р. Дженик, В. М. О’Рейли, М. Б. Хирш / Пер. с англ.; под ред. Я. В. Соколова. — М.: Аудит, ЮНИТИ, 1997. — С. 38—106.
5. Аудит: Практ. пособие / А. Кузьминский, Н. Кужельный, Е. Петрик, В. Савченко и др.; под ред. А. Кузьминского, — К.: Учетинформ, 1996. — С. 13—16.
6. Робертсон Дж. Аудит / Пер. с англ. — М.: КРМG; Контакт, 1993. — С. 11—27, 59—88.
7. Скобара В. В. Аудит: методология и организация. — М.: Дело и Сервис, 1998. — С. 16—89. Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.
|
