|
3.3. ФІНАНСИ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ І ДОБРОЧИННИХ ФОНДІВ Громадські організації та доброчинні фонди відіграють важливу роль у суспільно-політичному житті країни. Вони сприяють розвитку політичної та громадської активності, творчої ініціативи громадян, благодійної діяльності, спрямованої на надання допомоги соціально незахищеним верствам населення. Добровільні громадські формування об’єднують громадян на основі єдності інтересів, уподобань, для спільної реалізації своїх прав і свобод. Незалежно від назви, яку отримує таке формування (рух, конгрес, асоціація, фонд, спілка тощо) всі вони поділяються на дві групи - політичні партії та громадські організації.
Політичні партії об’єднують громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, які мають головною метою участь у виробленні державної політики, формуванні органів влади, місцевого та регіонального самоврядування і представництв в їх складі. Найбільш масовими політичними партіями в Україні є Народний рух України, Українська республіканська партія, Ліберальна партія України, Соціалістична партія України, Партія праці, Селянська партія України та ін.
Громадські організації створюються для задоволення та захисту соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів громадян. До них належать професійні, молодіжні і творчі спілки, клуби, спортивні товариства, товариства сліпих, глухих, інвалідів, товариства партнерства і співробітництва з іншими країнами та ін.
Громадські організації та політичні партії у своїй власності мають майно і кошти, необхідні для здійснення їх статутної діяльності. Майно і кошти можуть бути наданими засновниками, учасниками, державою, підприємствами і організаціями. Об’єднання громадян мають можливість проводити необхідну господарську та іншу комерційну діяльність шляхом створення госпрозрахункових установ і організацій із статусом юридичної особи, виступати засновниками підприємств.
Для політичних партій діючим законодавством встановлено деякі обмеження. Так, створені ними установи і організації можуть належати лише до засобів інформації, комерційна діяльність повинна бути пов’язана з продажем суспільно-політичної літератури, інших пропагандистсько-агітаційних матеріалів, виробів із власною символікою, проведенням фестивалів, свят, виставок, свят, виставок, лекцій та ін. Політичним партіям, їх установам заборонено прямо або опосередковано одержувати кошти і майно від :
- іноземних держав та організацій, міжнародних організацій, іноземних громадян та осіб без громадянства;
- державних органів, державних підприємств, установ та організацій, крім випадків, передбачених законами України;
- підприємств, створених на основі змішаної форми власності, якщо участь держави або іноземного учасника в них перевищує 20 відсотків;
- нелегалізованих об’єднань громадян;
- анонімних пожертвувачів.
Доходи громадських організацій та політичних партій формуються за рахунок, головним чином, вступних та членських внесків, поступлень від належних їм комерційних структур, від проведення платних заходів, добровільних та спонсорських пожертвувань фізичних та юридичних осіб.
Добровільні пожертвування надаються неприбутковим організаціям, доходи яких формуються виключно з добровільних пожертвувань чи з бюджетних асигнувань. Передбачається цільове використання пожертвувань лише на проведення екологічної, оздоровчої, аматорської, культурної, освітньої, релігійної, наукової та благодійної діяльності. Тобто добровільні пожертвування надаються для власного споживання без наступної реалізації.
Видатки громадських формувань пов’язані із необхідністю фінансування затрат по статутній діяльності та її розвитку, оплаті праці штатного апарату, адміністративно-господарських затрат, проведенню культурно-масових заходів тощо.
Громадські організації та політичні партії - це некомерційні організації і тому вони не сплачують податок на прибуток, мають пільги по деяким іншим податкам і зборам; держава не втручається в діяльність вказаних організацій, яка регламентується виключно їх статутом.
Професійні спілки – найбільш чисельні самодіяльні громадські організації, метою діяльності яких є вираження, представлення і забезпечення захисту економічних, соціальних, трудових, духовних прав та інтересів своїх членів. Професійні спілки об’єднують на добровільних засадах, без обмеження через національність, стать, партійність та релігійні переконання представників окремих професій.
Діяльність профспілкових організацій базується на демократичних засадах, будова - за виробничо-територіальним принципом. Основою кожної професійної спілки є первинні організації, що створюються в установах, закладах і підприємствах. Через первинні організації члени профспілки реалізують свої права. Первинні організації об’єднуються в територіальні (районні, міські, обласні, республіканську) організації профспілки.
Функціонування профспілкових організацій забезпечується за рахунок:
- вступних і членських внесків її членів;
- доходів від господарської, комерційної та іншої діяльності належних їм підприємств і організацій;
- благодійних внесків;
- коштів, що надходять від власників або уповноважених ними органів за колективними договорами.
Щомісячні членські внески, як правило, встановлюються в розмірі 1% від місячної заробітної плати, доходу, стипендії тощо. Члени профспілки - пенсіонери, які не працюють, жінки, які тимчасово припинили роботу в зв’язку з вихованням дітей, студенти, які не одержують стипендії, сплачують внески в розмірі 0,5% неоподаткованого мінімуму, мінімальної пенсії або стипендії. Вказані категорії членів профспілки можуть звільнятися повністю від сплати внесків за рішенням первинних профспілкових організацій. Вступні внески, звичайно, встановлюються в такому ж розмірі, що і щомісячні внески.
Більша частина вступних і членських внесків залишається в розпорядженні первинних організацій, від 5 до 15% нарахованих внесків передається до центральних комітетів профспілки.
Профспілкові організації, їх виборні органи мають право зберігати вільні кошти у банках, видавати кредити самостійним чи спільним підприємствам, їх об’єднанням для виробництва товарів народного споживання і розширення послуг, розвитку соціальної бази.
Для матеріального забезпечення своєї статутної діяльності профспілка може мати власність у вигляді будинків, готелів, споруд, обладнання, благодійних фондів та іншого майна. Управляють коштами і майном профспілки виборні органи, які регулярно звітують перед членами профспілки.
Кошти, що надходять первинним профспілковим організаціям від членських внесків та з інших джерел витрачаються згідно з кошторисом. Головними напрямками використання коштів профспілок є:
- культурно-виховна робота (культурно-виховні заходи, робота з дітьми, часткова оплата путівок в санаторії та будинки відпочинку, підготовка і навчання профактиву);
- фізична культура і спорт ( навчально-спортивна робота, масові спортивні заходи, придбання спортінвентаря);
- матеріальна допомога членам профспілок (матеріальна і юридична допомога, фонд соціальної допомоги працівникам, що виходять на пенсію);
- адміністративно-господарські та організаційні витрати (оплата праці управлінського персоналу, відрядження, канцелярські, господарські, представницькі видатки, проведення конференцій, з’їздів, пленумів, тощо);
- преміювання профактиву.
В складних умовах економічної кризи, спаду виробництва, хронічної нестачі коштів для підтримки і підвищення життєвого рівня населення особливого значення набуває благодійна безкорислива діяльність. Головне спрямування благодійної діяльності - це надання матеріальної та фінансової допомоги, а також різних послуг особам, які потребують соціальної допомоги, та захисту. Наприклад: інваліди, діти, пенсіонери, багатодітні та малозабезпечені сім’ї, тощо. Доброчинна діяльність здійснюється в слідуючих напрямках:
- поліпшення матеріального становища і соціальна реабілітація малозабезпечених осіб, що потребують опіки, надання допомоги особам, які через свої розумові здібності обмежені в реалізації своїх прав та законних інтересів;
- надання допомоги потерпілим від стихійного лиха, конфліктів, жертвам репресій;
- підтримка розвитку охорони здоров’я, соціального захисту, освіти, науки, культури;
- захист і охорона навколишнього природного середовища та тваринного світу;
- захист та охорона історичних і культурних цінностей.
Однією з форм реалізації благодійної діяльності є створення доброчинних фондів. В залежності від статусу діяльності вони поділяються на всеукраїнські та місцеві. На початку 2000 р. в Україні налічувалось понад тисячу благодійних об’єднань. Добре відомі благодійні фонди “Україна-дітям”, “Сімейне коло”, “Житло військовим”, “Відродження”, “ Ковчег”, “Інтелект”, Український громадський благодійний фонд сприяння розвитку Олімпійського руху в Україні та інші.
Кожен доброчинний фонд виступає як юридична особа, має свій бухгалтерський баланс, рахунки в установах банку в національній та іноземній валюті, свої печатки, штампи і необхідні реквізити. Держава не втручається в діяльність доброчинних фондів, але може сприяти її здійсненню, особливо коли вона спрямована на вирішення проблем загальнонаціонального або регіонального значення. Фонди не відповідають за зобов’язаннями держави, а держава не відповідає за зобов’язаннями доброчинних фондів, крім тих випадків, коли така відповідальність передбачена нормативними документами, що регламентують діяльність фондів.
Доброчинні фонди можуть мати у власності кошти, в т.ч. в іноземній валюті, рухоме і нерухоме майно, майнові права, необхідні для здійснення статутної діяльності. По своїм фінансовим зобов’язанням фонди відповідають всім своїм майном. Одночасно фонди не відповідають за зобов’язання своїх членів, створених суб’єктів підприємництва та пожертвувачів. З другого боку, члени фондів не відповідають за зобов’язаннями фонду. Внески пожертвувачів до благодійного фонду можуть бути в любій формі (кошти, майно або майнові права), вони, як правило, не повертаються.
Фінанси доброчинних фондів мають особливості організації, які зумовлені відсутністю державного втручання, надання допомоги і податкових пільг, переважання добровільних пожертвувань і спонсорських внесків в джерелах формування коштів фондів.
Доходи доброчинних фондів можуть формуватись за рахунок:
- внесків членів фондів;
- благодійних внесків та пожертвувань фізичних та юридичних осіб;
- коштів, що передаються на договірних засадах фізичними та юридичними особами для фінансування конкретних програм відповідаючих завданням фонду;
- кредитів та інших позик;
- доходів від діяльності фондів;
- частини доходів від діяльності створених благодійними фондами суб’єктів підприємництва в межах передбачених їх установчими документами;
- інших надходжень, не заборонених законодавством України.
В 1996 році утворений національний фонд соціального захисту матерів і дітей “Україна-дітям”. Мета фонду - поліпшення соціального захисту інтересів дітей, матерів та сім’ї, забезпечення гармонійного розвитку підростаючого покоління, підвищення ефективності заходів, передбачених національними програмами з питань материнства і дитинства, та залучення для цього недержавних джерел фінансування. Кошти фонду формуються за рахунок благодійних пожертвувань і добровільних внесків фізичних і юридичних осіб, а також інших надходжень, одержаних на підставах не заборонених законодавством. Діяльність фонду “Україна - дітям” буде сприяти реалізації в Україні Конвенції ООН про права датини, зокрема її положень, що стосуються охорони здоров’я дітей, надання повноцінної медичної допомоги. Особлива увага буде приділятись дітям, які знаходяться в тяжких умовах (сироти, інваліди, по-страждалі від аварії на ЧАЕС).
Метою діяльності доброчинного фонду “Сімейне коло” є розробка програм, спрямованих на надання допомоги сім’ям у здійсненні ними своїх функцій. Головна увага приділяється сім’ям де немає одного з батьків, багатодітним сім’ям, дітям - сиротам яких виховують опікуни. Через фонд, а також інші благодійні організації надається допомога сім’ям на оздоровлення дітей в екологічно чистих зонах та лікування в санаторіях.
Утворення доброчинного фонду “Намисто Славутича” є наслідком активізації туристичної діяльності та посилення уваги держави до фінансування, збереження та раціонального використання історико - культурної та природної спадщини, покращення дозвілля і відпочинку наших співвітчизників та гостей України. Ще у 1984 році була створена система туристично - екскурсійних маршрутів “Намисто Славутича”, яка проходила через декілька областей України і м.Київ і передбачала ознайомлення з пам’ятками давньоруської, козацької культур, подіями другої світової війни. Матеріальна база туризму в цьому районі охоплює 60 закладів: готелей, мотелей, туристичних комплексів, кемпінгів, підприємств харчування, тощо. Проте використовуються вони не в повну силу. Крім того, в останні роки через нестачу коштів стан цих закладів значно погіршився. За розрахунками фахівців відродження системи туристично - екскурсійних маршрутів може принести державі значні кошти, але ця робота вимагає великих капіталовкладень. І тому завданням благодійного фонду “Намисто Славутича” є акумуляція коштів для реконструкції матеріальної бази туристичної галузі та об’єктів історико - культурної спадщини в системі туристичних маршрутів по Україні, що буде сприяти розвитку внутрішнього і міжнародного туризму, збереженню спадщини українського народу.
Історичні та архітектурні пам’ятки - складова частина нашої культури, їх відродженню і збереженню буде сприяти створений в 1996 році Всеукраїнський фонд відтворення видатних пам’яток історико - архітектурної спадщини імені О.Гончара. Завданням фонду є:
- сприяння діяльності по відтворенню комплексу Михайлівського Золотоверхого монастиря, Успенського собору Києво - Печерської лаври та інших видатних пам’яток;
- підтримка проектів щодо відтворення, вивчення, забезпечення охорони та належного використання об’єктів історико - архітектурної спадщини України;
- сприяння поверненню в Україну цінностей, пов’язаних з її історико - культурною спадщиною;
- проведення виховної та роз’яснювальної роботи з проблем відтворення історичних пам’яток;
- акумуляція коштів, необхідних для виконання покладених на фонд завдань.
Діяльність Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам’яток історико - архітектурної спадщини імені О.Гончара передбачає збір благодійних внесків і пожертвувань фізичних та юридичних осіб України та іноземних держав; фінансування проектів і наукових досліджень, спрямованих на відтворення пам’яток історико - архітектурної спадщини; проведення благодійних заходів; заснування і присудження премій за видатну діяльність у сфері відтворення вказаних пам’яток; співпрацю з іншими благодійними фондами і міжнародними організаціями; створення підприємств і організацій, діяльність яких сприятиме виконанню мети, поставленої перед благодійним фондом. Питання для закріплення матеріалу та самостійної роботи
1. Які добровільні громадські формування Ви знаєте?
2. На яких засадах будують свою діяльність громадські організації?
3. Як формуються доходи громадських організацій?
4. Чи можуть громадські організації займатися підприємницькою діяльністю?
5. Які відносини виникають у громадських організацій з державою? Чи мають право органи державної влади і державного управління втручатись у внутрішні справи громадських формувань?
6. Які особливості фінансів профспілкових організацій?
7. На які потреби витрачають кошти керівні профспілкові організації?
8. Дайте характеристику фінансам доброчинних фондів. Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.
|
