5.7. Напрямки діяльності України на міжнародних фінансових ринках |
5.7. Напрямки діяльності України на міжнародних фінансових ринках Україна сьогодні майже не представлена на міжнародних валютних ринках. Фундаментальною причиною цього є слабкість національної економіки. Через це НБУ змушений тримати гривню на короткому повідку, оскільки послаблення багатьох обмежень на торгівлю національною валютою, які ще застосовуються у прямій чи не прямій формі, можуть мати негативні наслідки для її стабільності. Водночас низька частка України в загальному обсязі світової торгівлі не робить необхідною торгівлю гривнею на великих міжнародних валютних ринках. Тому що гривнею обмежено торгують на окремих валютних ринках країн, які є найбільшими торгівельними партнерами України. До того ж ресурси українських банків є занадто обмеженими, щоб говорити про їх присутність на закордонних біржах. Нарешті, НБУ розумно не допускає участі іноземних суб’єктів у торгах гривнею в Україні, оскільки навіть одна масштабна спекуляція могла б похитнути стабільність валютного курсу. Отже підсумовуючи, слід сказати, що взаємодія українських суб’єктів з міжнародними валютними ринками має в наші дні обмежений характер. Україна відносно більше інтегрована в міжнародні ринки цінних паперів (акцій та облігацій), але й ця інтеграція стримується наявними обмеженнями, зокрема такими, як фактична відсутність вільної конвертації гривні, про що вже згадувалося. Починаючи з міжнародних ринків акцій, акції українських корпоративних емітентів обертаються за кордоном у формі депозитарних розписок. Американська депозитарна розписка (АДР) – це сертифікат на володіння певною кількістю акцій іноземного емітента; випускаються банками США. Українські компанії освоїли механізм випуску депозитарних розписок у 1998р. Перша українська депозитарна розписка була запущена у травні 2002р. На даний момент Україна найширше представлена на міжнародних ринках позичкового капіталу. Найбільший обсяг коштів на МФР був залучений Україною шляхом випуску облігацій. У 1997-1998 рр. Лише від розміщення єврооблігацій уряд України отримав близько 1,68 млрд. Дол.. США. Міжнародні ринки облігацій – надзвичайно потужне потенційне джерело мобілізації позичкового капіталу для України. Перша українська шовам – облігація на суму 450 млн. дол. США була випущена на японському ринку через інвестиційний банк „Намура Інтернешенал”. Але цей досвід важко назвати позитивним: усі інші єврооблігаційні випуски підлягали процедурі реструктуризації, що підірвало довіру до України, як до платоспроможного євро облігаційного позичальника. Ключовим є той факт, що Україна все таки дебютувала на цих ринках. Крім того випуски єврооблігацій і наступна їх реструктуризація дали урядові змогу залучити, зекономити чи звільнити суми, в порівнянні з програмами фінансування міжнародних фінансових інституцій. Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.
|