Єдиним документом у плануванні роботи загальноосвітнього навчально-виховного закладу є річний план. Він складається за участю всього педагогічного колективу закладу. До складання річного плану приступають у кінці навчального року. На серпневому засіданні педагогічної ради обговорюється і затверджується річний план роботи навчально-виховного закладу.
Форма складання річного плану роботи навчально-виховного закладу довільна. У ньому дається глибокий аналіз навчально-виховної роботи за минулий і визначаються основні завдання на новий навчальний рік.
У річному плані передбачаються заходи щодо підготовки навчально-виховного закладу до нового навчального року (формування перших класів, підготовка документації: розклад уроків, робота гуртків, секцій, клубів, плани роботи методичних об'єднань; упорядкування особових справ учнів), щодо охоплення дітей шкільного віку, які проживають у мікрорайоні школи, обов'язковим навчанням, а також організація індивідуального навчання хворих дітей вдома; переведення учнів у наступний клас, допуск учнів до екзаменів, випуск учнів із школи, надання матеріальної допомоги учням закладу, звільнення учнів малозабезпечених сімей від оплати за харчування.
Річним планом передбачається тематика засідань педагогічної ради навчально-виховного закладу, семінари для класних керівників, проведення при директорові нарад, а також загальношкільних батьківських зборів.
У річному плані відображаються питання роботи адміністрації з педагогічними кадрами: організація стажування молодих спеціалістів, проходження курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників, організація методичної роботи, творчі звіти вчителів, тижні творчих уроків молодих учителів, атестація учителів.
Планується в річному плані організація внутрішньошкільного контролю: перевірка виконання рішень уряду в галузі освіти, наказів та розпоряджень Міністерства освіти України, місцевих органів освіти, нормативних документів про школу, власних наказів і рішень; перевірка стану викладання окремих навчальних предметів, стану виховної роботи, рівня знань, умінь і навичок учнів, їх вихованості, проведення директорських контрольних робіт (з української мови, математики, хімії, фізики, в початкових класах); перевірка техніки читання (1-4 кл., 5-7 кл.), перевірка документації (ведення класних журналів, учнівських зошитів, щоденників учнів, календарного планування навчального матеріалу), вивчення результативності проходження курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників, виконання навчальних програм, методичне забезпечення уроків засобами навчальних кабінетів, стан техніки безпеки і охорони праці, пожежної безпеки, попередження травматизму і нещасних випадків з дітьми.
У річному плані роботи навчально-виховного закладу визначаються заходи щодо зміцнення навчально-матеріальної бази: поповнення і обладнання кабінетів, майстерень, бібліотеки навчально-наочними посібниками, ТЗН, інструментами, книгами, підручниками, забезпечення навчальних приміщень меблями, розширення і обладнання спортивного комплексу; заходи для зміцнення здоров'я дітей, попередження травматизму і нещасних випадків: організація медичних оглядів та профілактика захворювань дітей, санітарно-гігієнічна пропаганда серед батьків; проведення спортивно-оздоровчих заходів; роз'яснення учням правил дотримання техніки безпеки у навчальних кабінетах, майстернях, спортивних залах, правил безпечної поведінки на вулицях і дорогах, під час екскурсій і походів, на воді і льоду, при виявленні вибухонебезпечних речовин.
На основі річного плану директор закладу освіти, його заступники складають план-календар роботи школи, в якому визначають дати і осіб, відповідальних за проведення загальношкільних заходів, засідань педагогічної ради, ради при директорові, загальношкільних зборів, шкільних свят, вечорів, тижнів та інших.
План-календар навчально-виховного закладу повинен сприяти раціональній організації діяльності педколективу, не допускати перевантаження вчителів і учнів.
Крім річного плану роботи навчально-виховного закладу, встановлена ще така система планування:
1. Розклад уроків, шкільних гуртків, спортивних секцій.
2. Календарні і поурочні плани вчителів, плани виховної роботи класних керівників, вихователів груп продовженого дня.
3. Плани роботи методичних об'єднань, інших форм методичної роботи, які працюють на базі школи.
4. План роботи шкільної бібліотеки.
5. План роботи батьківського комітету школи.
Розклад уроків. Правильно складений розклад занять значною мірою визначає організацію навчально-виховного процесу в школі, зайнятість педагогів і учнів.
При складанні розкладу занять потрібно врахувати такі вимоги:
1. Найвища працездатність школярів протягом тижня у віторок і середу, а протягом робочого дня — другий, третій і четвертий уроки, тому саме на цей період потрібно планувати більш складні предмети.
2. Перший урок, як правило, буває малоефективним, тому що діти зранку ще не готові до напруженої розумової праці.
3. Більш складні навчальні предмети потрібно чергувати з образотворчим мистецтвом, музикою, фізкультурою, кресленням, предмети природничо-математичного циклу з гуманітарними.
4. Не рекомендується поєднувати в один день навчальні предмети, з яких вимагається виконання великих за обсягом домашніх завдань.
5. Навчальні предмети, на вивчення яких відведено 2 години в тиждень, потрібно ставити в розклад з інтервалом в 2-3 дні.
6. Спарені предмети доцільно планувати у старших класах і тільки з таких предметів, на яких потрібно виконувати великі за обсягом практичні роботи.
7. Уроки, які читає вчитель у паралельних класах, потрібно ставити в один і той же день.
8. При складанні розкладу потрібно забезпечити рівні можливості вчителям-предметникам для проведення занять у навчальних кабінетах.
9. Раціонально планувати уроки вчителям, які працюють у двох змінах.
10. Враховувати пропускну можливість їдальні, майстерень, спортивних залів, навчальних кабінетів, пришкільних майданчиків.
11. Враховувати розклад телепередач.
Складає розклад занять заступник директора школи з навчально-виховної роботи. Він повинен добре вивчити навчальний план, за яким працює школа, знати відомості про навчальне навантаження вчителів.
Деякі особливості є при складанні розкладу занять для класу-комплекту (клас-комплект — це два чи три класи учнів, зведені в один, які займаються в одному приміщенні, з одним учителем і в один і той же час). У практиці роботи малокомплектної школи склалося два підходи до складання розкладу занять: поєднання уроків різнопредметного (українська мова і образотворче мистецтво, природознавство і українське читання та ін.) й однопредметного (математика і математика, фізкультура і фізкультура, музика і музика) змісту.
При складанні розкладу занять у класі-комплекті треба враховувати можливості навчальних предметів для організації самостійної роботи на уроці. Найбільше таких можливостей є на уроках мови, трудового навчання, образотворчого мистецтва, менше їх на уроках читання, музики. Тому доцільно поєднувати в розкладі занять предмети з більшими і меншими можливостями для організації самостійної роботи. Можна поєднувати і однакові навчальні предмети. У цьому випадку вчитель має можливості проводити однотемні уроки. А такі навчальні предмети, як музика, фізкультура, потрібно поєднувати тільки самі з собою.
Якщо в клас-комплект входять першокласники, то в такому випадку доцільно працювати за системою скорочених уроків. Особливістю даного розкладу занять є : 1) скорочена тривалість занять (30-40 хв.); 2) перші 1-2 уроки вчитель працює з першим класом, а учні другого (другого і третього) класу приходять на третій (другий) урок; 3) 3-5-ті уроки вчитель проводить з двома (трьома) класами разом; 4) після четвертого (п'ятого) уроку в учнів першого класу заняття закінчуються, а вчитель проводить заняття з учнями другого (другого і третього) класу; 5) тривалість перерв між уроками 10 хвилин. Навчальне навантаження вчителя за таким регламентом відповідає нормі часу, за яку вчителеві виплачують заробітну плату.
Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.
