Studentam.net.ua

   На організм людини постійно діють різноманітні чинники навколишнього середовища (світло, звук, тиск, запах, температура тощо). Будь-який чинник, який діє на організм в цілому або на якусь його частину, називається подразником; дія подразника на організм - подразненням. Для того, щоб організм міг існувати в постійно змінному середовищі, він повинен володіти здатністю відповідати на дії подразника. Організм людини і будь-яка його клітина володіє подразливістю - здатністю відповідати на дію подразника, змінюючи свою життєдіяльність. Наприклад, зміною обміну речовин, пришвидшенням або сповільненням клітинного поділу тощо. Нервова, м’язова і залозиста тканини володіють збудливістю - здатністю відповідати на дію подразника збудженням. Такі тканини називають збудливими.
   Збудливість та її зміни впливають на діяльність організму. Наприклад, якщо серцевий м’яз втратить збудливість - серце перестане скорочуватись і настане смерть. Якщо в результаті крововиливу у мозок нейрони, що іннервують скелетні м’язи, втрачають здатність збуджуватися і не посилають імпульсів до відповідних м’язів, настає параліч. Дихання зберігається до тих пір, доки клітини дихального центру, що посилають нервові імпульси до дихального м’язу, здатні збуджуватися.
   Збудження - складний фізіологічний процес, що виникає в збудливій тканині внаслідок дії подразника. Характеризується ознаками:
- специфічними - проявляються у виникненні діяльності, яка характерна для даної тканини (м’язової - скорочення, залозистої -виділення секрету, нервової - утворення і проведення нервового імпульсу);
- загальними - властиві для всіх збудливих тканин - підвищення обміну речовин (підвищене споживання О₂, виділення СО₂), виділення теплової енергії, зміна електричного стану клітинної мембрани.
   Подразник - це чинник, який здатний викликати збудження в збудливих тканинах. За природою подразники розрізняють:
- фізичні (температура, тиск, світло, звук, дотик, електричний струм та інші);
- хімічні (речовини їжі, ліки, гормони, вітаміни, продукти обміну речовин, кислоти, луги тощо);
- змішаної природи (зміна осмотичного тиску, зміна рН середовища).
   За біологічною ознакою їх поділяють на:
- адекватні - до дії яких орган пристосований, оскільки вони діють в природних умовах його існування (світло для ока, звук для вуха);
- неадекватні - до дії яких орган не пристосований, проте в природних умовах існування організму викликають реакцію-відповідь збудливих тканин при достатній силі і тривалості дії. Наприклад, сильне слиновиділення у відповідь на подразнення кислотою рецепторів ротової порожнини. Сітка ока реагує на дотик, тиск, електричні подразники.
   За силою подразники можуть бути:
   1. Пороговий - подразник мінімальної сили, який здатний викликати збудження.
   Порогову силу подразника - мінімальну силу, яка достатня для того, щоб викликати збудження, називають порогом подразнення. Поріг подразнення є мірою збудливості тканин. Чим вищий поріг подразнення, тим збудливість нижча і навпаки.
   2. Підпороговий - подразник сили, меншої за порогову, який обумовлює виникнення фізико-хімічних змін в збудливих тканинах, що є недостатніми для виникнення збудження, яке поширюється.
   3. Надпороговий - подразник, сила якого більша за порогову.
   Для виникнення збудження важливе значення має:
   1) сила подразника;
   2) тривалість дії подразника;
   3) швидкість наростання сили подразника. Якщо швидкість наростання сили подразника до порогової мала, то збудження не виникає. Це зумовлено тим, що за час наростання сили подразника в тканині розвиваються зміни, які підвищують поріг подразнення і перешкоджають розвитку збудження. Пристосованість збудливої тканини до дії подразника, сила якого повільно зростає, називається акомодацією.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.