|
3.2. Арт-терапія в роботі з правопорушниками Насамперед важливо підкреслити, що в реальному житті правопорушники далеко не завжди відповідають тому образу, що створений засобами масової інформації; серед них багато «звичайних» людей - чоловіків, жінок, підлітків і дорослих, людей веселих і добродушних, роздратованих і агресивних. Вони скоюють злочини з самих різних причин, і часом дуже важко зрозуміти, що ж насправді підштовхнуло їх до криміналу.
Досвід свідчить: заключення людини під варту мало сприяє змінам у її поводженні і не призводить до її реабілітації.
Більшість центрів денного перебування для правопорушників використовує різні форми роботи, серед яких є й образотворче мистецтво. У деяких центрах усвідомлюють, що заняття образотворчою діяльністю може стати важливим інструментом комунікації і роботи з особистістю правопорушника.
Використання арт-терапії засноване на таких же принципах, що і з іншими групами клієнтів. Правопорушники можуть займатися арт-терапією як індивідуально, відповідно до особистих програм, так і в групах, що використовують теми, значимі для всіх учасників. В таких групах образотворча діяльність доповнюється коментарями, на основі яких потім розвертається дискусія.
Техніка «розповіді в картинках» допомагає людині відтворити ланцюжок обставин і вчинків, що скінчилися злочином, представити свій погляд на неї. Це сприяє усвідомленню альтернативних варіантів розвитку подій, що не мали б таких важких наслідків. Крім того, стають очевидними деякі стереотипи криміногенного поводження, усвідомити які дуже складно, якщо використовувати лише вербальні засоби комунікації. Дана техніка має особливу цінність у роботі з особами, що мають певні труднощі у вербальному описі подій чи своїх почуттів.
Після отримання згоди займатися арт-терапією, кілька занять, як правило, використовуються для оцінки особистості правопорушника. Необхідно побудувати індивідуальний план роботи і виділити пріоритетні завдання. Оскільки правопорушення є причиною призначення покарання, воно стає першочерговою темою обговорення. Саме на цій стадії необхідно використовувати образотворчі методи. Клієнту пропонується скористатися технікою «розповіді в картинках», щоб розповісти арт-терапевту про те, що трапилося, і про те, як він сам це сприймає.
На початку роботи клієнт потребує допомоги - або через невпевненість у своїх художніх можливостях, або через те, що йому важко згадати і пояснити те, що сталося. Створення серії малюнків припускає діалог між арт-терапевтом і клієнтом, спрямований на отримання якомога більше інформації про правопорушення.
Коли серія малюнків закінчена, арт-терапевт і клієнт разом її обговорюють. Клієнт нерідко починає відчувати себе діючим персонажем, що знаходиться в центрі подій, а не тільки «жертвою обставин».
Завдання арт-терапевтичної роботи - «розкрити» і довести логіку тих чи інших раніше неусвідомлених учинків. Чим краще клієнт-правопорушник стане зрозумілим для самого себе, зрозуміє вплив власної особистості на навколишніх, тим більше він буде здатний до усвідомлення своєї соціально небезпечної поведінки. Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.
|
