|
2.3. Методика обговорення дитячих малюнків Вайолет Оклендер Образотворча діяльність дозволяє досягти стану психічного комфорту, при цьому художник перетворюється на «глядача». Незалежно від того, малює дитина чи вигадує історії, вона здійснює «переклад» інформації з емоційного на когнітивний рівень. Одночасно з цим змінюється її відношення до минулого, травматичного досвіду і власних психічних недоліків.
Число методів, що полегшують дітям вираження своїх почуттів при використанні малювання нескінченно. Незалежно від того, які саме техніки дитина і арт-терапевт вибирають для своїх занять, основна мета арт-терапевта полягає в тому, щоб допомогти дитині почати усвідомлювати себе й існування у своєму світі. Робота з дитиною - процес, що вимагає обережності і делікатності; процес, при якому те, що відбувається в душі арт-терапевта, взаємодіє з, тим, що відбувається в душі дитини. Малювання, навіть без втручання арт-терапевта, - це могутній засіб самовираження, що допомагає здійснити самоідентифікацію і забезпечує шлях для прояву почуттів дитини. При цьому арт-терапевтичний процес може проходити наступні стадії:
- арт-терапевт намагається, щоб дитина ділилася своїми відчуттями та враженнями, виникаючими при малюванні. В результаті дитина починає краще усвідомлювати себе;
- на більш глибокому рівні самопізнання дитини заглиблюється завдяки обговоренню питань, що відносяться до розробки частин малюнка, їх більш чіткому виділенню, досягненню більшої ясності шляхом опису форми, кольору, образів, предметів, людей;
- арт-терапевт просить дитину описати картинку так, начебто картинкою є вона сама, з використанням слова “Я”;
- вибираються специфічні предмети на картинці, для того щоб дитина їх ідентифікувала з чим-небудь;
- у разі потреби ставлять дитині запитання, щоб полегшити їй виконання завдання: “Що ти робиш?”, “Хто користається тобою?”, “Хто тобі ближче всіх?”. Це допомагає “входити” в малюнок разом з дитиною і відкривати різні шляхи встановлення відносин між дитиною і арт-терапевтом;
- на цьому етапі досягається подальша концентрація уваги дитини, проводиться робота зі специфічними частинами малюнка, особливо якщо в дитини досить енергії чи натхнення;
- дитині пропонується вести діалог між двома частинами її малюнка, двома дотичними або протилежними крапками (такими, як дорога і автомобіль, або лінія навколо квадрата, щаслива і сумна сторона образу);
- арт-терапевт просить дитину звернути увагу на кольори, пропонуючи власний варіант малювання картинки;
- здійснюється спостереження за зовнішніми проявами поведінки дитини: особливостями відтінку голосу, положенням тіла, вираженням обличчя, жестами, подихом, паузами. Мовчання може означати контроль, обмірковування, пригадування, репресію, тривогу, страх чи усвідомлення чого-небудь;
- арт-терапевт працює над ідентифікацією, допомагаючи дитині “віднести до себе” те, що вона говорить, описуючи картинку чи її частини;
- на цьому етапі малюнок відкладається, і “проробляються” реальні життєві ситуації чи розповіді, що “випливають” з малюнка;
- арт-терапевт з’ясовує, чи немає пропусків або порожніх місць на малюнках, і звертає на це увагу;
- арт-терапевт зупиняється на тих речах, що виходять на перший план для дитини, чи загострює увагу на тому, що йому самому здається найбільш важливим.
Складовою частиною робочої моделі Вайолет Оклендер є сприяння нормальному розвитку й особистісному росту дитини. Здоровий безупинний розвиток відчуттів, тіла, інтелекту дитини — це основа її почуття “Я”, яке дозволяє встановлювати контакти з оточенням і людьми в цьому оточенні. При цьому діти вчаться переборювати труднощі і використовувати свої компенсаторні можливості.
С.Валкер перелічує 5 основних форм гри, що справедливі стосовно до арт-терапевтичної роботи і можуть використовуватися з метою:
- психологічної оцінки і постановки діагнозу;
- встановлення відносин з дитиною;
- вербалізації усвідомленого матеріалу і пов’язаних з ним переживань;
- осмислення символічного матеріалу, який сприймається як небезпечний;
- формування в дитини нових інтересів, на які вона зможе спиратися в повсякденному житті і які можуть допомогти їй в подальшому психосоціальному розвитку. Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.
|
