|
Лекція 2. Перспектива. Побудова перспективних зображень Поняття перспективи. Усі предмети, які нас оточують (плоскі фігури, об’ємні тіла) мають певну форму, розмір і колір. Проте, розглядаючи предмети з різних точок і на різних відстанях їх параметри сприймаються по-різному: з віддаленням від нас предмети будуть здаватися дедалі дрібнішими, колір набуває синюватого відтінку, паралельні лінії нам здаються такими, що сходяться в одній точці, на близькій віддалі ми бачимо дрібні деталі предметів, на більшій лише великі, а на значній лише силуети.
Отже ми бачимо предмети, не такими, якими знаємо їх з свого миттєвого досвіду.
Німецький художник епохи Відродження Альбрехт Дюрер запропонував під час зображення видимих предметів на площині (аркуші паперу, полотні) користуватися спеціальним приладом, суть роботи якого така: художник, зберігаючи нерухомим око, на прозорому склі обводив контури предметів, які видно крізь скло. Потім замість скла використовував квадратну сітку і позначивши положення точки у квадратах, переносив їх зображення у відповідні квадрати на картині. Прийоми роботи з приладом Дюрера і відбивають суть утворення перспективного зображення. Перспектива означає “дивитись крізь”, “правильно бачити”.
Суть методу центрального проекціювання. Традиційно наглядне зображення об’ємних предметів виконується на основі аксонометричного проектування.
Проте, аксонометричне зображення, засноване по методу паралельного проектування, не дає достовірного зображення предмета.
Найбільш правдиве об’ємне зображення дає зображення у вигляді перспективних рисунків і креслень побудованих методом центрального проектування.
Зображення предмету, отриманого на поверхні (площині) методом центрального проектування називається перспективою.
При центральному проектуванні всі точки предмета, який зображаємо, проектуються на площину проекцій променями, що проходять через точку S, яка називається центром проектування.
Залежно від вигляду поверхні на якій виконуються перспективні зображення, останні діляться на лінійні (зображення на площині), панорамні (зображення на поверхні циліндра), купольні (зображення на поверхні сфери).
Для аналізу предмету, як правило, використовують лінійну перспективу. Вона є основою реалістичного рисунку, і дає більш наглядне зображення предмету порівняно з іншими проекціями, оскільки в лінійній перспективі предмет зображається таким, яким ми його бачимо.
Недоліком лінійної перспективи є складність вимірювання розмірів.
Елементи лінійної перспективи (рис.1):
- Картинна площина K – вертикально розміщена площина перспективних зображень (картина), на ній будують центр (перспективної) проекції.
- Предметна площина T – горизонтальна площина на якій розміщаються предмети.
- Основа картини (0-0) – лінія перетину K і Т.
- Центр проектування S (точка зору) – точка, в якій знаходиться око спостерігача.
- Точка стояння S (основа точки зору) – основа перпендикуляра опущеного з точки зору на предметну площину Т.
- Площина горизонту Н – площина, що проходить через точку зору S паралельно площині Т.
- Лінія горизонту h-h – лінія перетину Н і K.
- Центральний, або головний промінь SP – перпендикуляр до картини, проведений з точки S.
- Точка Р – центральна або головна точка картини.
- Точка р – основа головної точки (основа перпендикуляра, опущеного з головної точки Р на площину Т).
- Головна віддаль Д=SP.  Рисунок 1. Елементи лінійної перспективи Побудова перспективи об’ємного предмета. Метод архітекторів. Для побудови перспективи предмету необхідно знайти на картині послідовні ті точки, які необхідні і достатні для його просторового визначення.
Є декілька способів побудови перспективи предмета:
- радіальний;
- метод прямокутних координат;
- метод архітекторів.
Метод архітекторів. В основу побудови закладено властивість паралельних прямих у перспективі сходитися в одну точку. Оскільки предмети, зображені в перспективі, містять обмежену кількість сімейств паралельних прямих, побудова перспективи полегшується шляхом попереднього визначення їх точок сходу.
Точкою сходу паралельних прямих називається точка, в якої співпадають перспективи нескінченно віддалених точок заданих прямих.
Отже, положення прямої в перспективі визначається її нескінченно віддаленою точкою (точкою сходу) та якою-небудь іншою точкою, яка належить прямій. Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.
|
