|
6. Способи вирішення внутрішньоособистісних конфліктів. Вирішення внутрішньоособистісних конфліктів – це зняття внутрішньої напруги, подолання протиріч між різними елементами її внутрішньої структури і досягнення стану внутрішньої рівноваги, стабільності, гармонії. Зауважу, що вирішення конфлікту залежить від багатьох факторів особистості, зокрема: віку, статі, характеру, темпераменту, соціального статусу, цінностей. Тобто універсальних способів вирішення внутрішньоособистісних конфліктів, які однаково добрі та сприйнятливі для всіх просто не існує. Проте не дивлячись на необхідність індивідуального підходу можна сформулювати найбільш типові принципи і способи їх вирішення, які можуть використовувати всі.
1) Адекватно оцініть ситуацію. Візьміть її під контроль, намагайтесь виявити ті протиріччя, які послужили причиною конфлікту і викликали почуття тривоги, страху чи гніву;
2) Усвідомте сутність конфлікту. Проаналізуйте степінь важливості його для вас, оцініть з точки зору місця і ролі у вашому житті його наслідків.
3) Локалізуйте причину конфлікту. Виясніть саму суть його, відкинувши всі другорядні моменти і обставини.
4) Проявіть сміливість в аналізі причин конфлікту. Вмійте подивитися правді в вічі, навіть якщо вона вам дуже не приємна.
5) „Випустіть пару”. Дайте вихід гніву, тревозі чи емоціям, які накопичилися. Для цього можна використати як фізичні вправи так і творчі заняття (театр, улюблена книга).
6) Застосуйте розслаблюючий тренінг.
7) Змініть умови чи стиль своєї роботи, якщо конфлікт виникає через трудову діяльність.
8) Подумайте про можливість зниження рівня ваших вимог. Може бути, що ваші здібності чи можливості не співпадають вашим запитам.
9) Вмійте прощати не тільки когось, але і самих себе.
10) Плачте на здоров’я. Американський біохімік У. Фрей встановив, що в тому випадку, коли сльози викликані негативними емоціями в їх склад входять речовини, які діють як морфій, тобто мають заспокійливу дію. Плач зі сльозами слугує сигналом для головного мозку послабити емоційну напругу.
Основні способи розв’язання внутрішньоособистісних конфліктів:
– витіснення – процес в результаті якого важкі для особистості думки, спогади, переживання „виганяються” із його свідомості в сферу підсвідомого;
– сублімація – переведення психічної енергії в інші сфери більш високі, зокрема: заняття певним видом мистецтва, спортом, музикою;
– регресія – повернення індивіда до ранніх дитячих форм поведінки. Вона передбачає відхід від реальності і повернення до такої стадії розвитку, в якій переживалося почуття задоволення. Тобто „впадання в дитинство”. Людина, яка знаходиться в важкій ситуації часто бере в рот палець, ручку ці жести свідчать про повернення в комфортну ситуацію дитинства;
– раціоналізм – самовиправдання своїх проступків та дій;
– проекція – свідоме чи несвідоме перенесення власних почуттів, станів, які є небажаними для особистості на інших, приписування негативних якостей іншим, критика інших, вислови типу „сам ти дурак”;
– ейфорія – показне задоволення, радість, які зовсім є недоречними в даній ситуації, „сміх через сльози”;
– номадизм – часті кардинальні зміни місця проживання, місця роботи, сімейного положення;
– компроміс – коли особистість робить вибір в користь певного варіанту і приступає до його реалізації;
– заміщення – а) заміщення об’єкту – це перенесення негативних почуттів з одного об’єкту, який їх викликав на другий об’єкт, який не має прямого відношення (якщо немає можливості у відповідь на образу образити свого керівника, можна штовхнути його чучело чи муляж, або хлопнути дверима); б) заміщення почуттів – це відбувається тоді, коли об’єкт незадоволення залишається тим самим, а почуття по відношенню до нього міняються на протилежні;
– інтелектуалізація – це коли дуже важливі для особистості події розглядаються нею нейтрально без участі емоцій, що викликає подив у звичайних людей (хворий на рак може спокійно підраховувати скільки днів йому залишилося жити, або обдумувати елементи свого похорону);
– ідеалізація – це процес фантазування, коли особа віддається мріям, і таким чином уникає дійсності;
– уникнення – відмова думати про можливі негативні наслідки майбутніх подій і дій, полягає в уникненні вирішення проблеми: „будь, що буде”, „авось пронесе”;
– ідентифікація – процес порівнювання себе із іншими, допомагає справитися із турботою і почуттям незахищеності;
– корекція – це зміна Я-концепції в напрямку досягнення адекватного уявлення про себе. Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.
|
