|
5. Наслідки внутрішньоособистісних конфліктів. Наслідки внутрішньоособистісних конфліктів. Такий конфлікт може бути по своїм наслідкам як конструктивним (функціональним, продуктивним), так і деструктивним (дисфункціональних, непродуктивним). Перший має своїм результатом позитивні наслідки, а другий негативні.
Негативні наслідки, які стосуються самої особистості:
– при зупинка розвитку особистості, початок її деградації;
– психічна і фізіологічна дезорганізація особистості;
– зниження активності і ефективності діяльності;
– стан сумнів, психічної подавленості, тривожності, залежності людини від інших людей і обставин, загальна депресія;
– прояв агресії чи навпаки покірливості в поведінці людини;
– поява невпевненості в своїх силах, почуття неповноцінності і нікчемності;
– руйнування життєвих цінностей і втрата самого смислу життя.
Негативні наслідки, які стосуються взаємодії особистості з іншими людьми в групі (сім’ї, школі, організації):
– деструкція існуючих міжособистісних відносин;
– відчуження особистості в групі, мовчання відсутність захоплення;
– підвищена чутливість до критики;
– сварливість, демонстрація своїх переваг;
– девіантна поведінка і неадекватні реакції на поведінку інших;
– жорсткий формалізм, буквоїдство, слідкування за іншими;
– пошук винних.
Якщо внутрішній конфлікт вчасно не розв’яжеться, то він може призвести до більш тяжких наслідків, а саме: стресу, фрустрації, неврозу.
Стрес – це стан людини, який виник у відповідь на різноманітні екстремальні впливи.
Фрустрації – це психічний стан людини, який викликаний неподоланними об’єктивними труднощами, які виникли на шляху до досягнення мети, це переживання невдачі. Такий стан виникає тоді, коли ріст напруги перевищує фрустрацій ну межу, тобто стійкість особистості до фрустраторів (це причини, які викликають фрустрацію). Фрустрація супроводжується цілою гамою негативних емоцій: гнівом, роздратованістю, почуттям вини.
Неврози – це група найбільш поширених нервово-психічних розладів, які мають психогенну природу. В основі неврозів лежать непродуктивно розв’язані протиріччя між особистістю і значимими для неї факторами дійсності. глибокий внутрішньоособистісний конфлікт, який особа не може розв’язати є однією із найважливіших причин неврозів. Виділяють три основні форми клінічних неврозів: неврастенія (підвищення дратівливості, слізливість, нестійкість емоцій і настрою, депресія, поява страху, порушення нормального сну); істерія (рухові порушення, паралічі, порушення координації рухів, порушення мовлення, які дуже часто виникають в осіб з великим самонавіюванням); невроз нав’язливих станів (у вигляді фобій – нав’язливих неадекватних переживань страхів).
Позитивні наслідки внутрішньоособистісних конфліктів полягають у тому, що вони є досить важливим способом розвитку особистості. Таким чином відбувається становлення характеру, волі і всього психічного життя особистості. Основні позитивні наслідки конфлікту всередині особистості є такими:
1) сприяють мобілізації ресурсів особистості з метою подолання існуючих перепон її розвитку;
2) допомагають самопізнанню особистості і вироблення адекватної самооцінки;
3) закаляє волю і укріпляє психіку людини;
4) це засіб і спосіб саморозвитку і само актуалізації особистості;
5) подолання конфліктів дають особистості відчуття повноти життя, роблять її внутрішньо багатшою, та повноціннішою.
У цьому плані конфлікти в середині власної особистості дають можливість насолодитися перемогою над самим собою, тоді, коли особа своє реальне „Я” хоча б трішки наблизила до свого ідеального „Я”. Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.
|
