2. Конфліктні моделі в трансактній психології. |
2. Конфліктні моделі в трансактній психології. Розвиток стійких поведінкових моделей поведінки розглядається в рамках різних систем психології та психотерапії. Однією із найбільш відомих в практиці розв’язання конфліктів є система, розроблена в трансактному аналізі. Теорія трансакційного (трансактного) аналізу була запропонована американським психотерапевтом Єриком Берном в 60 роках ХХ столітті в книзі „Ігри в які грають люди”. Його підходи широко застосовуються для лікування різноманітних психічних розладів, а також при роботі психологів під час корекції поведінки особистості. Цю теорію можна також використовувати також і при прогнозуванні конфліктів і їх попередженні у між особистісній взаємодії. Поняття „трансактній аналіз” означає аналіз взаємодій. Центральною категорією є „трансакція”. Трансакція – це одиниця взаємодії партнерів по спілкуванню, яка супроводжується певною позицією. Є. Берн зауважив, що ми в різних ситуаціях займаємо різні позиції по відношенню один до одного, що знаходить своє відображення в взаємодії тобто трансакції. Автор виділив в структурі людської особистості три складових: Дитину (Д), Батько (Р від родитель), і Дорослий (В від взрослий). Розглянемо поведінкові характеристики основних трансакцій. Алгоритм 1. скласти матрицю:
2. Виділити суб’єкти (Sі – ініціатор конфлікту, Sм – мішень конфлікту) 3. Вияснити з яких позицій виступає кожний із суб’єктів 4. Вияснити спрямованість позиції кожного суб’єкту і позначити стрілками на матриці. 5. Якщо розходжень немає – відсутність конфлікту, якщо існують розходження Приклад 1: співробітник говорить керівнику: „Мені не вдалося домовитися про перенос зустрічі з нашими поставщиками”. Керівник у відповідь: „Так я і знав, що на вас не можна покластися. Все необхідно робити самому”. Ініціатором виступає співробітник, він розпочав взаємне спілкування, і говорив з позиції Дорослого. Причому він звертався до трансакції Дорослого у своєму начальникові. Відповідь керівника виходила з позиції Батька і була розрахована на позицію Дитини у свого співрозмовника.
У цьому випадку існує розходження і можливе виникнення конфліктної ситуації. Приклад 2: студент звертається до екзаменатора: „Чому ви поставили мені четвірку а не відмінну оцінку?”. Екзаменатор у відповідь: „Давайте розберемось”, і аргументовано доводить студентові. Отже ініціатором виступає студент. Він говорить від імені Дитини, а звертається до Дорослого. Екзаменатор є мішеню і він говорить від імені Дорослого , а звертається до трансакції Дитини у студента. Таким чином розходжень немає, і у цій ситуації конфлікт відсутній.
На практичній роботі ми потренуємося на конкретних ситуаціях проводити трансактній аналіз. Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено. |
< Попередня | Наступна > |
---|