3. Методи конфліктологічних досліджень. З об’єктом тісно пов’язаний і її метод – це сукупність певних правил, принципів, прийомів, норм практичного і теоретичного знайомства з дійсністю. В якості найважливіших принципів, які забезпечують отримання значних результатів, носять всезагальний характер визнаються такі: – принцип єдності теоретичних узагальнень та емпіричних досліджень; – принцип системного підходу; – принцип розвитку; – принцип детермінізму. Принцип єдності теоретичних узагальнень та емпіричних досліджень орієнтує конфліктологів не зводити вивчення конфлікту до аналізу паперів чи до „карт конфлікту”, думок учасників конфлікту, а звертатися до безпосереднього дослідження реальних конфліктів конкретних суб’єктів. Поряд з цим, практична цінність висновків та рекомендацій значно підвищується, якщо вони підтверджені існуючими теоретичними положеннями (принцип верифікації – перевірки). Принцип системного підходу вимагає розглядати конфлікт як цілісне, складне органічне поєднання всіх елементів (складових) конфлікту, зв’язки між елементами. Цей принцип говорить про те, що конфлікт в житті є не самодостатнім, він включений в більш широку систему соціальних відносин. Принцип розвитку признає, що конфлікт має тенденцію до неперервних змін, перетворень і розвитку всіх явищ, перехід із однієї форми і рівня на інший. Принцип детермінізму передбачає причинно-наслідкові зв’язки між всіма явищами дійсності. Іншими словами, всі дії в конфліктних ситуаціях відбуваються під дією тих чи інших причин. Він спрямовує конфліктологів по шляху виявлення об’єктивних і суб’єктивних причин, в наслідок яких виникає той чи інший конфлікт, і без врахування яких неможливо ані його попередити ані розв’язати. Розглянемо основні вимоги до методів конфліктологічного дослідження – об’єктивність – висновки повинні бути зроблені на достовірних даних, а не на припущеннях чи уявленнях; – валідність – можливість повноти дослідження; – надійність – отримання однозначних результатів при багаторазовому контролі; – специфічність – відповідність певної методики тільки тому фактові, процесу чи проблемі, які вивчаються; – економічність – розв’язання проблеми з найменшими втратами часу, засобів, зусиль. Найпоширенішими методами в конфліктології вважаються: експеримент, аналіз документів, опитування, спостереження. У конфліктології не досить часто практикується застосування експерименту, через те, що будь-яке пряме втручання в конфлікт, особливо в міжособистісний, не тільки може спричинити шкоду конфліктуючим сторонам, але і порушити „чистоту” дослідження. На рівні між особистісного спілкування експеримент проводять психологи. (американський конфліктолог Харрас в 1997-х роках розробив та провів наступний експеримент. Асистенти експериментатора влізали перед людиною, яка стоїть в черзі в магазині, чи супермаркеті. В деяких випадках вони говорили „вибачте”, а в інших не говорили нічого. Експериментатор записував вербальні і невербальні реакції людей на таку провокацію. Зокрема: вербальні реакції класифікувалися як ввічливі, байдужі, агресивні і дуже агресивні. Невербальні реакції класифікувалися як дружня посмішка, байдужі погляди, ворожі жести, штовхання і випихання). Дослідник може дізнатися про конфліктуючі сторони через різноманітні документи (офіційна документація, література, преса, особисті документи (листи, щоденники), мікрофільми, дискети). Аналіз змісту документів в багатьох випадках допомагає отримати інформацію, яка необхідна для поглибленого вивчення проблеми конфлікту. Зазвичай при вивченні документів зустрічаються труднощі, які пов’язані із великою кількістю і різноманітністю джерел. Для зручності використовують своєрідну методику їх вивчення під назвою „конвент-аналіз” (кількісний аналіз). Його суть можна вкласти в таку схему „Хто сказав, що, кому, як з якою метою і з яким результатом?”. Конфліктологи по питаннях, які їх цікавлять часто проводять опитування людей. Ці дані можна отримати як від сторони, яка приймає участь в конфлікті так і від його очевидців. Питання, які ставляться до респондентів, як правило, опосередковані, тому, що багато людей встидаються розповісти про участь в конкретному конфлікті. Позитивні риси опитування: вони не причинять шкоди ні респондентові, відносно дешеві і не вимагають затрат часу. Недоліки: деякі респонденти не завжди відверті. Часто конфліктологи можуть застосовувати „метод діагностичного інтерв’ю”, який дозволяє отримати якісну інформацію про досліджуване соціальне явище, наприклад виникнення страйку. Найбільш поширеним і досить простим є метод спостереження. Кожний із нас користується цим методом у повсякденному житті, тому, що він дозволяє оцінити особистісні характеристики як знайомих так і незнайомих людей. Професійними спостерігачами є журналісти, вчителі, лікарі. Спостереження відбувається в природних умовах. Конфліктолог в залежності від мети дослідження і ситуації може спостерігати, будучи або безпосереднім учасником події (включене спостереження), або стороннім спостерігачем (звичайне спостереження). Переваги методу спостереження полягають в тому, що він простий, і дозволяє досліднику вникнути в деталі конфлікту „відчути” його багатоманітність. Недолік: особистість дослідника неодмінно відобразиться на якості дослідження. Розглянемо ще деякі із методів, які використовуються в конфліктології. Статистичний метод сприяє вивченню багатьох випадків і дає змогу завдяки отриманим статистичним даним встановити закономірності, взаємозалежності, допомагає зробити узагальнення. Метод експертних оцінок застосовується для прогнозування розвитку тих чи інших подій і явищ. Основою якісної та кількісної оцінки об’єктивних і суб’єктивних факторів, які впливають на конфлікт, стає думка спеціалістів, що спирається на їхній професійний науковий та практичний досвід. Важливим моментом є правильно підібрати експертів, організувати їхню роботу. Метод „картографії конфлікту”. Його суть полягає у послідовному заповненні „карти” конфлікту, розділеної на декілька секторів (залежності від кількості учасників конфлікту). У центрі її заноситься основна проблема, а в розділи – інформація про учасників конфлікту та їхню мету в ньому. Комп’ютерний конвент-аналіз. ККА текстів засобів масової комунікації – один із методів відстежування моделей соціальної реальності, які транслюються масовими інформаційними джерелами. Ці результати можна використовувати як вихідну базу даних чи додатковий аналітичний матеріал у процесі прийняття рішень. Примирні та арбітражні процедури використовуються з метою розв’язання конфліктів на різних соціальних рівнях. Вони допомагають мирно врегулювати складні трудові конфлікти, що зайшли в глухий кут. У такому разі аналіз конфліктів здійснюють незалежні організації. наприклад, в Україні такою організацією є Національна служба посередництва і примирення. В її основні завдання входить вивчення ситуації та запропонування проекту вирішення конфліктів. Якщо ж сторони не доходять згоди, то незалежна організація виносить свій вердикт, обов’язків для конфліктуючих сторін. Соціометрія у конфліктології передбачає вивчення емоційно-психологічних зв’язків між людьми. На думку винахідника цього методу американського вченого Дж. Морено, соціометричний метод це система технічних засобів і процедур для аналізу соціально-емоційних зв’язків індивіда з членами тієї групи, де він живе і працює. За допомогою соціометричних досліджень можна отримати зріз динаміки внутрішніх взаємин в групі, дати конкретну кількісну оцінку внутрішньогрупових і міжгрупових процесів спілкування, виявити характер психологічних взаємин, наявність лідерства, угрупувань, конфліктних ситуацій. Важливим позитивом є простота і швидкість процедури дослідження. Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.
|