2. Наукова школа Д.М.Анучіна Дмитро Миколайович Анучін (1843-1923 рр.) був різностороннім вченим. У сферу його наукових інтересів входили географія, антропологія, етнографія, археологія, історія науки. З 1880 р. він почав читати в Московському університеті курс антропології – перший в Росії. В 1881 р. захистив дисертацію з антропології і одержав ступінь магістра зоології. В 1882 р. здійснив експедицію в Дагестан для археологічних досліджень. У 1884 р. за новим університетським статутом створювалась кафедра географії і етнографії і професором на кафедру був обраний Д.М.Анучін. Тут він почав читати курс загального землезнавства, а пізніше – географії Росії. У 1889 р. Рада університету обрала Анучіна доктором географії за заслуги в області зоології, антропології, етнографії, географії. Кафедру географії Анучін очолював до 1920 р. Анучін заснував і довгий час редагував журнал "Землеведение". До Анучіна в Московському університеті географія майже не читалась, а ті хто її читав не були спеціалістами в даній галузі (переважно історики). Лише в 1844 р. географію почав викладати спеціаліст (Єфремов), але з 1847 р. він вийшов у відставку і з цього часу аж до 1885 р. викладання географії в університеті припинилось. І лише з цього року воно відновилось завдяки Анучіну. Він проводив дослідження по орографії, озерах і заклав основи російської лімнології як комплексної географічної науки. Заснував географічний кабінет і музей в університеті, сприяв правильній постановці викладання географії в середній і вищій школах і широко популяризував географію. Перу Анучіна належить велика праця "Верхневолжские озёра и верховья Западной Двины" (1897), грунтовний географічний нарис "Япония и японцы" (1907) та ін. Чимало він зробив в обробці і впорядкуванні рукописної спадщини Миклухо-Маклая, яка зберігалась в архіві Руського Географічного товариства. Основною спеціальністю Д.М.Анучіна була антропологія. Як відмічає академік Л.С.Берг, він володів прекрасним стилем і легким пером і про що він тільки не писав! Це був різносторонній вчений і людина з великої літери. Анучін заклав фундамент з російської лімнології, яку пізніше успішно розвивав Берг. Анучін ділив географію на загальне землезнавство та історію географії. Він вказував, що географія повинна бути самостійним цілим. Ще в 1912 р. Анучін вказував про вплив господарської діяльності суспільства на природу. Учнями Анучіна були: А.С.Барков, Л.С.Берг, М.С.Боднарський, О.О.Борзов, С.Г.Григор'єв, Б.П.Дітмар, Б.Ф.Добринін, А.А.Крубер, С.В.Чефранов, І.С.Щукін, письменник Андрій Білий. Більшість учнів Анучіна спеціалізувались на вивченні якогось компонента природи і одночасно виступали як країнознавці, приділяли значну увагу і "людському елементу". Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.
|