Studentam.net.ua

1. Російські кругосвітні плавання 1-ої половини XIX століття і відкриття Антарктиди

   Незручність постачання російсько-американських володінь через Сибір навело на думку І.Ф.Крузенштерна, що вантажі можна перевозити морем. Він радив налагодити торгівлю морським шляхом з Китаєм та Індією.І ось 7 серпня 1803 р. шлюп "Надежда" під командуванням І.Ф.Крузенштерна та корабель "Нева" під командуванням Ю.Ф.Лисянського вийшли з Кронштадта і взяли курс на м.Горн. Звідти вийшли в Тихий океан, де на Маркізьких та Вашінгтонових островах здійснили багато зйомок і астрономічних спостережень. Від Маркізьких островів попливли до Сандвічевих і далі, і в липні досягли Авачинської бухти на Камчатці. Тут запаслись продовольством і попливли в Японію. Через деякий час один корабель відправився знову на Камчатку. На шляху були закартовані західні береги островів Ніпон і Хокайдо, південна частина Сахаліну. Крузенштерн обігнув північну частину острова, рушив на південь до гирла Амуру і дійшов висновку, що Сахалін з'єднується з материком. Ця думка була спростована через 50 років Невельським. З Камчатки Крузенштерн відправився в Китай, а звідти Індійським океаном додому, куди прибув у серпні 1806 року. Так закінчилось перше кругосвітнє плавання росіян. Внаслідок цього були проведені багаточисельні зйомки в північно-західній частині Тихого океану, зроблено немало астрономічних і метеорологічних спостережень, зібрані етнографічні та лінгвістичні матеріали, великі колекції з ботаніки і зоології, проведені спостереження над температурою морської води, течіями, припливами і відпливами. Після подорожі Крузенштерн написав 3-томну книгу "Путешествие вокруг света в 1803-1806 гг. на кораблях "Надежда"и "Нева" з атласом карт та малюнків, яка була перекладена на ряд європейських мов. Біля Сандвічевих островів "Нева" під командою Лисянського розійшлась з "Надеждой" і взяла курс на Аляску і вже звідти самостійно повернулась додому.
   Багато островів у Тихому океані відкриті російськими мореплавцями і носять імена видатних людей: Суворова, Кутузова, Румянцева та ін.
   Після кругосвітніх плавань в Росії виникла ідея організувати експедицію для пошуків Південного материка. В 1819 р. морське міністерство спорядило експедицію на двох суднах "Восток" під командуванням Т.Т.Беллінсгаузена і "Мирный" під командуванням М.П.Лазарєва. 4 липня 1819 року обидва шлюпи вийшли з Кронштадта і взяли курс на Ріо-де-Жанейро, звідти – до островів Південна Георгія. Далі попливли до Землі Сандвіча і встановили, що це архіпелаг. Там вперше побачили айсберги, льодом яких користувалися для отримання прісної води (Рис. 31). Взимку 1820 р. кораблі двічі підходили до берегів Антарктиди (в районі Землі принцеси Марти і Землі Королеви Мод), але не підозрювали, що це береги. Звідси направились у Сідней, а потім здійснили успішне плавання по Тихому океану, де відкрили ряд островів. Восени 1820 р. вдруге направились до "льодового материка" мимо о.Макуорі і в 1821 р. відкрили острів Петра І. Трохи пізніше була відкрита гориста місцевість, названа берегом Олександра І. Таким чином, росіяни обійшли навколо Антарктиди, підходячи близько до берегів 9 разів, в тому числі 4 рази на відстань 3-15 кілометрів. Так була відкрита Антарктида. Звідси кораблі взяли курс на Південно-Шетландські острови, нанесли їх на карту, і успішно повернулись у 1821 р. до Кронштадта. Опис цього плавання був опублікований Беллінсгаузеном у книзі "Двукратные изыскания в Южном Ледовитом океане и плавание вокруг света в продолжении 1819, —20,- и —21 годов, совершённые на шлюпах "Восток" и "Мирный". Опис складав 2 томи з атласами карт і видів. Це плавання належить до видатних географічних відкриттів.