top_left_1

Studentam.net.ua

Курсові та дипломні роботи
top_right_1
top_left_2
top_right_2
top_left_3
top_right_3
3. Природні комплекси

3. Природні комплекси

   В теорію сучасної географії ввійшов термін "територіальний комплекс", що широко вживається в фізичній і економічній географії. У фізичній географії користуються терміном "ПТК". Під ним розуміють закономірно побудовану систему взаємозв'язаних компонентів і елементів природи, які утворюють певні територіальні єдності з більш або менш чіткими межами (К.І.Геренчук, 1969). "ПТК" загальний термін і застосовується до природних єдностей різного масштабу, вся степова зона Євразії – ПТК – зонального масштабу, весь материк Африка – ПТК материкового масштабу, вся географічна оболонка – ПТК планетарного масштабу.
  
Отже ПТК є багато і вони різноманітні за своєю величиною, будовою, історією, властивостями. Тому існує повна систематизація і класифікація ПТК для того, щоб їх впорядкувати.
  
ПТК класифікують за розмірами, формою їх обрисів і, головне, за їх структурою. Під структурою С.В.Калесник розуміє внутрішню організацію речовинного складу географічної оболонки, характер взаємозв'язків між її компонентами.
  
Одним із основних завдань фізичної географії є виявлення структурних зв'язків у ПТК, розкриття процесів, що там відбуваються і розробка науково обгрунтованих рекомендацій для їх раціонального використання. Питанню структури ПТК та їх класифікації посвятив ряд праць М.А.Солнцев. Він звернув увагу, що ПТК можуть бути повними і неповними. До складу повних комплексів входять всі основні (земна кора, вода, повітря, рослинність, тваринний світ) компоненти. Неповні комплекси – це ті в яких не вистачає одного або кількох компонентів.
  
М.А.Солнцев вважає основним об'єктом географічної оболонки 5-компонентні комплекси. Проте великі площі в географічній оболонці займають ПТК неповної структури, наприклад, область вічних снігів і льодовиків, область поширення рухомих пісків, в яких відсутні рослинність і грунтові угруповання. Незважаючи на безмежну кількість ПТК і їх різноманітність, їх класифікують за істотними ознаками структури. Класифікації підлягають насамперед повні ПТК. Повні ПТК зустрічаються лише на суші і то не скрізь. В Антарктиді, Гренландії, льодовикових районах Ісландії, Землі Франца Йосифа, Шпіцбергена існують лише 3-компонентні комплекси (земна  кора+лід+повітря). На океанах поширені 4-компонентні комплекси (вода+повітря+рослинність+тваринний світ).
  
Повні ПТК на суші поширені лише безпосередньо на поверхні земної кори, вище і нижче цієї поверхні панують неповні комплекси (в тропосфері – повітря+вода), в стратосфері – повітря, в зоні гіпергенезу – порода+вода+повітря.

ЛІТЕРАТУРА

1. Геренчук К.И. и др. Общее землеведение. – М.: Высшая школа, 1984. – Гл.2, 3, 4.
2. Калесник С.В. Общие географические закономерности Земли. – М.: 1970.
3. Марков К.К. и др. Введение в физическую географию. – М.: Высшая школа, 1973. – Гл. 4.
4. Марков К.К. Два очерка о географии. – М.: Мысль, 1978.
5. Мильков Ф.Н. Общее землеведение. – М.: Высшая школа, 1990. – Гл. 3.
6. Чижевский А.Л. Земное эхо солнечных бурь. – М.: Мысль, 1976.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >

Замовити реферат, курсову або дипломну роботу

bottom_left
bottom_right
Studentam.net.ua © 2008-2024