|
Загальні відомості про фації. Відтворенням фізико-географічних умов геологічного минулого займається палеогеографія, а єдиними документами, якими доводиться оперувати цій науці при розшифровці подій, віддалених від нас на мільйони, десятки, сотні мільйонів років, є осадові гірські породи з комплексом скам'янілих решток в них. При цьому палеогеографія намагається встановити цілий ряд характеристик того середовища, в якому формувалась досліджувана порода, як-от: характер древнього рельєфу суші чи морського дна, обриси берегової лінії, глибину морського (чи іншого) басейну, температуру і солоність води, клімат, склад органічного світу і т.д. Ці завдання палеогеографія вирішує за допомогою вивчення фацій - тобто комплексу гірських порід, які формувалися у строго визначених фізико-географічних умовах і тому характеризуються певними літологічними і палеонтологічними особливостями. Взагалі термін "фація" був введений в геологію швейцарцем А.Греслі в 1838р. Він розумів фацію як частину шару гірської породи, який на всьому протязі свого поширення має один і той же склад і подібний комплекс скам'янілостей.
Таким чином, одні фації, заміщуючись у горизонтальному чи вертикальному напрямках іншими, вказують на зміну фізико-географічних умов у першому випадку по площі даної території, у другому випадку - в часі. Метод відтворення умов формування давніх осадків за всією сукупністю характерних для них ознак (тобто відтворення власне давніх географічних обстановок) дістав назву фаціального аналізу.
Фації можуть бути як викопними, тобто у вигляді гірської породи, так і сучасними - представленими ще не ущільненим осадком.
Тому для проведення фаціального аналізу геологи широко використовують вже згадуваний метод актуалізму. Дійсно, вивчаючи сучасні процеси осадкоутворення на різних ділянках суші чи моря, встановлюють певні закономірності цих процесів, які за аналогією переносяться на процеси, що протікали в минулому. Це ж саме стосується і умов розселення, способу життя сучасних біоценозів. Таким чином, вивчаючи сучасні фації, геологи і палеогеографи використовують отримані дані для розшифровки умов формування древніх фацій.
При цьому, звичайно, слід мати на увазі, що чим менша різниця у віці порівнюваних фацій, тим достовірніші результати одержують для палеогеографічних реконструкцій. Метод виходить із незмінності, однотипності явищ сучасного і минулого, у той же час внутрішні і зовнішні оболонки планети постійно еволюціонували, мінявся їх склад і будова, а, значить, і обстановки формування, скажімо, континентальних осадків на початку протерозою і в кінці палеозою були суттєво відмінними. Тому, користуючись методом актуалізму, як основою фаціального аналізу, по можливості стараються враховувати ті незворотні зміни, які відбулись у атмосфері, гідросфері, біосфері тощо. За умовами утворення фації осадових гірських порід прийнято поділяти на три групи: морські, перехідні та континентальні. Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.
|
