Studentam.net.ua

Зміст лекційного курсу

      Вступ.
      Історія соціальної педагогіки/соціальної роботи як навчальна дисципліна, предмет завдання та основні принципи побудови курсу.
      Поняття соціальної педагогіки та соціальної роботи, їх взаємозв’язки. Розвиток основних систем та видів соціальної допомоги. Еволюція соціальної педагогіки. Принципи тотожності соціальної педагогіки і соціальної роботи. Основні тенденції зближення двох дисциплін. Предмет, завдання, методи дослідження та принципи побудови курсу. Джерела історії соціальної педагогіки/соціальної роботи.

      ТЕМА 1. Соціальне виховання і допомога у первісному суспільстві.
      Архаїчний період в історії соціальної роботи. Основні форми допомоги. Механізми реципрокації та редистрибуції. Підходи світової науки до виникнення виховання як суспільного явища. Визначення суті соціального виховання. Характеристика основних теорій походження виховання. Утвердження біологізаторської, психологічної, релігійної, трудової та соціокультурної концепцій.
      Особливості соціального виховання на різних етапах первіснообщинного ладу. Первісні виховні інституції: рід, плем’я. Дитячі ігри, традиції, звичаї, ритуали, обряди, їх роль у набутті навичок соціальної поведінки. Перші в історії виховні заклади. Передумови й процес виділення виховання в особливу форму суспільної діяльності.

      ТЕМА 2. Філантропічний період в історії соціальної роботи. Виникнення елементів соціальної педагогіки.
      Поняття філантропії. Характерні риси філантропічного періоду. Благодійність у державах Стародавнього Сходу. Організація соціальної підтримки у Давньому Єгипті, Вавилоні, Індії та Китаї. Поява перших правових документів із відображенням соціальної допомоги. Закони царя Хаммурапі, виявлення уявлень про допомогу та справедливість.
      Соціальне виховання та суспільна опіка у Давній Греції та Давньому Римі. Характеристика спартанської та афінської систем соціального виховання, їх порівняльний аналіз. Створення основ державного регулювання благодійності і опіки у Давній Греції. Виникнення системи соціальної допомоги. Платон, Аристотель про підтримку вразливих категорій населення. Соціальна допомога у Давньому Римі, порівняльний аналіз із досвідом опіки у Давній Греції.
      Релігійні вірування про виховання моральних якостей та благодійність. Характеристика правил, що витікають із основного принципу служіння ближньому. Виникнення християнського виховання, його головні риси.
      Зародження елементів соціальної педагогіки у творчості давньогрецьких та давньоримських мислителів. Соціально-педагогічні ідеї Демокрита, Сократа, Платона, Аристотеля, Сенеки, Квінтіліана.

      ТЕМА 3. Організація соціальної допомоги у середньовічному суспільстві.
      Характеристика періоду суспільної благодійності у Європі в епоху середньовіччя.
      Християнська церква як перший соціальний інститут. Характеристика середньовічної концепції бідності. Перші церковні документи про благодійність та опіку. Організація та фінансування інститутів допомоги. Роль чернечих орденів у реалізації ідей милосердя і допомоги ближньому.
      Становлення і розвиток конфесійних теоретичних підходів до проблем допомоги і підтримки. Педагогічні ідеї християнських теологів.

      ТЕМА 4. Соціальна допомога у найдавніших слов’янських общинах та Київській Русі.
      Формування гуманістичних традицій у давніх слов’ян. Основні чинники виникнення моральних форм поведінки та рис народного характеру. Форми соціальної допомоги. Характеристика культових, общинно-родових та господарських форм допомоги.
      Основні тенденції благодійності в Київській Русі. Княжа підтримка і захист. Виникнення періоду суспільної (общинно-родової, церковної) благодійності. Вплив християнізації слов’янського світу на характер, форми допомоги та підтримки. Формування християнської концепції допомоги. Поява законодавчих актів, що регулюють відносини щодо підтримки вразливих категорій населення. Основні форми та найважливіші риси княжої благодійності. Церковно-монастирська форма опіки. Церковний статут 996 р. про обов’язки духовенства з нагляду над опікою. Монастирі як центри благодійної соціальної діяльності, їх основні функції. Формування ктиторської монастирської системи. Парафіяльна допомога нужденним.
      Теоретичні аспекти соціальної роботи та їх висвітлення у творах письменників княжих часів. Соціально-педагогічна характеристика пам’яток Київської Русі XI-XIII ст. “Повчання дітям” В.Мономаха про допомогу вразливим верствам населення.

      ТЕМА 5. Соціальна робота і соціально-педагогічні дослідження в Україні в епоху Відродження (друга половина XV- перша половина XVII ст.)
      Особливості соціальної роботи в епоху Українського Відродження. Характеристика періоду церковно-державної благодійності. Громадська допомога на селі. Церковні братства як специфічний різновид громад.
      Філантропічні функції братств України та їх продовження у братських школах. Історичні аспекти братської організації. Статути та функції братств. Формування моральних якостей у братських школах.
      Виховання гуманізму і милосердя як одне з основних завдань козацької педагогіки. Соціальна допомога у Запорізькій Січі. Самобутність українського козацтва. Провідні напрями суспільної опіки. Організація благодійних установ. Турбота про мандрівників у Запорізькій Січі. Виникнення соціальної нерівності. Діяльність гетьмана Івана Мазепи на захист прав народних мас. Універсал 1691 року про обмеження експлуатації селян.
      Приватна благодійність в Україні. Створення перших вищих навчальних закладів України – Острозької та Києво-Могилянської Академій як результат філантропічної діяльності видатних українських меценатів.
      Педагогічна думка епохи Відродження про виховання доброчесностей та милосердя. Значення запровадження книгодрукування для розвитку соціально-педагогічної думки. Характеристика соціально-педагогічних творів XVI-XVII ст. Роль “Повчання до сина” Івана Федорова для виховання моральних чеснот українського народу. Створення Єпіфанієм Славинецьким першого світського твору про сутність милосердя. Соціально-педагогічні погляди Симона Полоцького.

      ТЕМА 6. Становлення державної системи благодійності у Західній Європі та Росії (з XVI до середини XVIII ст.)
      Обґрунтування необхідності переходу до нової системи благодійності. Характеристика змін у матеріальній і духовній сферах в епоху Відродження. Своєрідність осмислення сутності людини. Основні чинники створення системи допомоги, що законодавчо регулюється державою.
      Соціальна допомога у Західній Європі. Особливості переходу від церковно-монастирської системи опіки до державної. Започаткування реформ у соціальній політиці. Визначення головних принципів соціальної допомоги в Едиктах римського імператора Карла 1530 та 1531 рр. Соціальна підтримка і боротьба з професійним жебрацтвом у Франції. Основні етапи становлення світської системи соціальної допомоги в Англії. Створення виправних будинків, благодійних шкіл.
      Висвітлення проблем суспільної гармонії та державного виховання у суспільно-педагогічній творчості. Т.Мор і Т.Кампанелла про справедливий суспільний устрій та виховання. Аналіз пропозицій стосовно усунення бідності. Організація суспільного виховання. Я.А. Коменський про “покращення справ людських” та державну систему підтримки вразливих верств населення. Створення програми реформування людського суспільства. Роль сім’ї в соціалізації особистості. Суспільна відповідальність батьків за виховання дітей. Формування працелюбства як засобу усунення бідності. Навчання мистецтву багатіти. Відображення у творах Коменського еволюції поглядів людства від середньовіччя до нового часу на встановлення соціального миру. Пропозиції Д.Беллерса щодо усунення бідності в трудових коледжах. Аналіз проекту трудового коледжу, реалізація у ньому триєдиної мети. Забезпечення роботою як найкращий спосіб попередження бідності. Переваги суспільного виховання у коледжі над приватним.
      Церковно-державна благодійність у Росії. Особливості церковно-державного типу соціальної опіки. ”Відкрита” і “закрита” системи допомоги. Реформування монастирської системи опіки. Боротьба течій користолюбців і некористолюбців. Зміцнення законодавства щодо державної опіки знедолених. Стоглавий собор про проблеми благодійності. Прикази як провідна форма допомоги, захисту та контролю за церковним життям. “Домострой” про моральне здоров’я людини. Розвиток місцевої благодійності. Приватна благодійність. Філантропічна діяльність Федора Ртіщева. Реформування системи опіки в Росії Петром 1.

      ТЕМА 7. Виникнення соціальної педагогіки як науки. Характеристика провідних концепцій соціалізації особистості.
      Розвиток провідних напрямів соціально-педагогічних досліджень XVIII-XIX ст. Головні чинники кардинальних змін в освіті. Виникнення реформаторських ідей та соціальної педагогіки. Характеристика та взаємозв’язок провідних напрямів соціально-педагогічних досліджень. Демократична та ліберальна течії в розвитку педагогічних галузей знань.
      Створення Джоном Локком першої світської системи виховання. Відображення у педагогічних поглядах мислителя соціально-політичних переконань. Філософсько-психологічна теорія “чистої дошки”. Визначення програми виховання джентльмена у творі “Думки про виховання”. Трактування у широкому соціальному контексті мети виховання. Взаємодія особистості і суспільства, індивідуальної основи і суспільних інтересів. Необхідність громадянської відповідальності джентльмена. Розв’язання питання про соціальне значення дитячої праці.
      Ідея вільного та природовідповідного виховання в творчості Жан-Жака Руссо. Визначення негативного впливу суспільних умов на виховання людини. Висвітлення педагогічної концепції у творі “Еміль, або про виховання”. Проголошення теорії вільного виховання. Вкова періодизація розвитку дитини. Заперечення системи суспільного виховання. Значення спадщини Ж.-Ж. Руссо для розвитку соціальної педагогіки.
      Соціально-педагогічна діяльність із створення філантропічних навчально-виховних закладів. Філантропічна течія в теорії та практиці виховання Німеччини другої пол. XVIIIст. Організація філантропінів і навчально-виховного процесу в них. Шкільна політика педагогіки філантропізму.
      Роберт Оуен як представник радикальної педагогіки. Заснування “Нового інституту для формування характеру”. Висвітлення ролі соціального середовища у суспільних негараздах. Характеристика системи освітніх закладів у “Новому інституті...”. Створення дошкільних дитячих закладів. Община “Нова гармонія” як результат втілення комуністичних ідей.
      Створення Іваном Бецьким благодійних осітньо-виховних установ. Заперечення ролі сім’ї у вихованні дітей. Пропаганда і відкриття закритих навчально-виховних закладів. Іван Бецькой про освіту жінки. Виховне товариство шляхетних дівчат як одне з починань Бецького. Створення статуту товариства. Зміст навчання дівчат. Прищеплення світських манер. Переваги та недоліки виховання дівчат.
      Ф.В.А. Дістервег про виховання в учнів соціальних умінь. Започаткування терміну “соціальна педагогіка”. Принципи природовідповідності, культуровідповідності та самодіяльності. Необхідність підготовки вчителя для роботи в середовищі. Правила дисциплінування учнів.
      Характеристика соціально-педагогічних експериментів Йогана Генріха Песталоцці. Й.-Г. Песталоцці як яскраво виражений представник соціальної педагогіки. Експерименти з покращення життя народу. Теорія народної трудової школи. Ідея викорінення бідності при допомозі правильно поставленого виховання у романі “Лінгард і Гертруда”. Керівництво дитячим притулком у Станці. Мета і завдання виховання. Принцип природо відповідності у вихованні. Теорія елементарної освіти. Ідея розвивального шкільного навчання. Заснування Й.Г. Песталоцці соціологічного напряму в педагогіці. Школа як соціальне явище. Зв’язок з політичним, економічним, культурним, морально-побутовим життям народу. Відображення цілісності процесу виховання. Й.Г. Песталоцці про сімейне виховання та його взаємозв’язок із суспільним.
      Реалізація Фрідріхом Фребелем ідей соціалізації дитини в умовах дитячого саду. Відкриття першого дитячого саду із запровадженням методики дошкільного виховання. Походження терміну “дитячий сад”. Завдання нових закладів. Розвивальне, освітнє і виховне значення гри. Фребель про самовиховання.
      Пауль Наторп як засновник соціальної педагогіки. Історичні аспекти виникнення назви. Обґрунтування П. Наторпом нової галузі знань у творі “Соціальна педагогіка”. Індивідуалістична і соціальна педагогіка. Запровадження терміну Ф.В.А. Дістервегом, К. Магером. Об’єкти вивчення нової науки.

      ТЕМА 8. Соціально-педагогічні дослідження в Україні у кінці ХVIII – на поч. ХХ ст.
      Основні напрями соціально-педагогічних досліджень. Соціально-педагогічні питання, що вирішувались українськими педагогами.
      Проблема внутрішньої гармонії та всебічного розвитку людини у творчості Г.С. Сковороди. Висвітлення шляхів попередження бідності. Філософські основи педагогічних ідей. Наслідування поглядів Сократа, Сенеки. Ідеї “спорідненої праці” та природного виховання. Принцип народності в педагогічній спадщині Сковороди. Завдання та засоби розумового, морального, фізичного, трудового, естетичного виховання. Проблема сімейного виховання в творчості Сковороди. Чесна праця як один із шляхів попередження бідності.
      Т.Г. Шевченко про соціальне виховання. Шевченко як представник радикального напряму соціально-педагогічних досліджень. Виховний ідеал в творчості українського поета. Сімейне та суспільне виховання. Фактори формування особистості. Внесок Шевченка у діяльність недільних шкіл.
      Ідеї людинолюбства в творчості “Руської трійці”.
      Соціально-педагогічні ідеї К.Д. Ушинського. Обґрунтування педагогіки як науки. Принцип народності виховання. Праця як основний соціальний фактор. Взаємозв’язок між працею і щастям людини. Руйнівна дія багатства і бідності. Обґрунтування потреби створення соціально-педагогічної науки в період нових економічних відносин. Релігійне виховання.
      М.І.Пирогов про необхідність зв’язку школи з життям. Суттєві вади сучасного Пирогову виховання. Духовно-моральна педагогіка Пирогова. Призначення школи в галузі соціального виховання. Загальнолюдська і спеціальна освіта. Розвиток напряму – соціально-педагогічна діяльність в системі освіти. Освіта жінки.
      Філантропічна діяльність О. Духновича, Х. Алчевської, М. Корфа. Створення О. Духновичом сітки шкіл на Закарпатті. Пропозиції щодо забезпечення сиріт і дітей. Принципи природо відповідності та народності виховання. Відкриття недільних шкіл Х. Алчевською. Організація і зміст навчання. Започаткування методики навчання дорослих грамоти.
      Створення М. Корфом земських шкіл.
      Соціально-педагогічні погляди С.Ф. Русової. Чотири періоди в творчій діяльності С.Русової. Концепція національного виховання. Аналіз принципів індивідуалізації та соціалізації виховання. Суть соціального виховання. Мета виховання. Ідея виховання в колективі. Засоби згуртування колективу. Соціальне значення праці. Родинне виховання. Становище та роль жінки-матері у вихованні. Створення теоретичних засад дошкільного виховання. Благодійницька діяльність С.Русової.

      ТЕМА 9. Основні тенденції розвитку благодійності у Західній Європі, Росії, США (з кінця XVIII- до поч. ХХ ст.)
      Реформування системи опіки в епоху Просвітництва та розвитку нового суспільного устрою. Характерні риси епохи Просвітництва. Зміна форм благодійності. Виникнення “карцерної” системи, її характерні риси. Втручання держави у питання соціальної політики. Виникнення соціального законодавства. Пожвавлення приватної і суспільної благодійності. Індивідуальна підтримка і адресна допомога. “Ельберфельдська” система допомоги. Приватна ініціатива. Пожвавлення діяльності християнської церкви.
      Оформлення наукового етапу соціальної роботи у XIX ст. Законодавча практика як передумова наукового етапу соціальної допомоги. Дослідження особистості помічника і нужденного. Пошук моделей допомоги. Закладення Мері Річмонд основ теорії і практики соціальної роботи як нової професії та галузі знань. Основні чинники становлення наукового етапу соціальної роботи. Практика соціальної роботи на рівні індивіда, групи, організації та общини. Теорії З.Фрейда, Б. Скіннера, Ж. Піаже, К. Левіна та ін. Психосоціальна або клінічна та структурна соціальна робота. Діяльність Джозефі Шо Лоуел, Мері Річмонд, Джейн Адамс, Берти Рейнолдс в галузі соціальної роботи. Діагностичний та функціональний підходи в соціальній роботі. Організаційний рівень в соціальній роботі. Підготовка спеціалістів в галузі соціальної роботи і соціології.
      Державна благодійність у Росії в другій пол. XVIII – першій пол.XIX. Головні етапи адміністративної системи допомоги нужденним. Система соціального захисту. Створення Катериною II приказів суспільної опіки, їх функції, система фінансування. Структура інститутів допомоги. Союз із громадськими благодійними організаціями. Запровадження нових інститутів суспільної опіки: будинків для душевнохворих, закладів для сліпих, будинків для інвалідів і т.д.

      ТЕМА 10. Соціальний захист в Україні в кн. XVIII – на поч. XX ст.
      Благодійність та опіка над вразливими верствами населення у Під російській Україні. Характеристика соціально-економічного і політичного розвитку територій, підвладних Росії. Актуальність проблем соціальної допомоги. Діяльність церкви і монастирів у справі соціальної опіки у першій пол. XIX ст. Проведення земської реформи 1864 року. Провідна роль земств у здійсненні соціальної підтримки. Реформа міського самоврядування 1870 року. Міські та земські установи як правонаступники приказів суспільної опіки. Радикальні зміни в управлінні соціальним захистом. Подвійна система керівництва. Основні напрями соціальної діяльності земських органів. Міська система допомоги. Сільська і волосна опіка. Церковно-державна благодійність.
      Соціальна допомога в Галичині. Характеристика соціально-економічного і політичного розвитку. Прогресивні реформи Йосифа II і Марії-Терези. Система органів соціального захисту. Роль церкви у національному відродженні та соціальній підтримці. Благодійницькі функції молодіжних організацій, товариств та ремісничих об’єднань.
      Приватна благодійність в Україні. Добродійні справи родин Терещенків, Гладинюків та ін. Благодійницька діяльність національних діячів М.Грушевського, С.Русової. Греко-католицькі священники Галичини як видатні меценати краю. Філантропічна діяльність Митрополита Андрея Шептицького.

      ТЕМА 11. Розвиток соціальної педагогіки в період наукової революції ХХ ст.
      Зарубіжні педагоги-реформатори кн. XIX- поч. ХХ ст. про громадянське виховання та вплив середовища на формування особистості. Підвищення соціальної функції виховання. Пошук нових шляхів формування особистості. Пропозиції Пауля Наторпа щодо відкриття єдиної для всіх верств населеня школи. Ідеї прагматизму в творчості Джона Дьюї. Формулювання вимог до школи. Наукове обґрунтування Георгом Кершенштейнером напряму “трудової школи і громадянського виховання”. Створення В.А.Лаєм педагогіки дії. Використання надбань біології та експериментальної педагогіки. Соціально-педагогічні погляди Марії Монтессорі. Ідея вільного виховання. Соціалізація виховання. Запровадження антропологічних вимірювань.
      Втілення Янушем Корчаком соціально-педагогічних ідей у “Будинку сиріт”. Запровадження педагогіки добра. Спостереження, діагностика і виховна діяльність у “Будинку сиріт”. Дитяче самоврядування та самовиховання.
      Розвиток соціальної педагогіки Росії в першій чверті ХХ ст. Характерні риси російської педагогіки. Необхідність вивчення дитини як складної системи. Взаємовплив соціального середовища на особистість дитини. Активне сприймання нею явищ середовища. Значення Жовтневого перевороту 1917 року для здійснення виховання і соціальної підтримки. Розвиток педології в Росії. Соціально-педагогічні погляди Н.К. Крупської. Соціально-педагогічні ідеї С.Т. Шацького. Створення дитячих клубів і колоній. Теорія соціалізації дитини в суспільстві. Роль соціального середовища. Ідея дитячої праці. Праця, гра і мистецтво як обов’язкова умова соціалізації і розвитку особистості дитини. Створення першої дослідної станції з народної освіти Наркомосу. Соціально-педагогічне вчення про колектив та дитяче самоврядування. В.М.Бехтєрєв як організатор наукових досліджень в галузі наук про людину і дитину. Створення Психоневрологічного інституту. Роль середовища у формуванні особистості. Соціально-педагогічні ідеї П.П. Булонського. Запровадження генетичного методу досліджень. Обґрунтування мети трудової школи. Введення поняття “соціальна праця”. П.П. Блонський про дитяче самоврядування. Педологічна діяльність В.П. Кащенка, його добродійні справи. Пропаганда наукових основ виховання і навчання “виняткових дітей”. Створення санаторію-школи для дефективних дітей та Педагогічного інституту дитячої дефективності.
      Соціально-педагогічні погляди суспільних та церковних діячів Галичини Ю. Дзеровича, С. Сірополка, А. Волошина, А. Шептицького.
      Соціально-педагогічні ідеї А.С.Макаренка. Керівництво дитячими виправними закладами. Соціально-педагогічне вчення про колектив. Прищеплення вихованцям громадянських якостей. Методика паралельної педагогічної дії. Організація трудового виховання. Роль сім’ї в соціалізації особистості та громадянському вихованні.
      В.О. Сухомлинський як соціальний педагог. Створення основ педагогіки співробітництва. Відновлення пріоритету загальнолюдських цінностей. Розвиток соціально-педагогічного вчення про колектив. Ідея гармонії інтересів особистості і колективу. Формування громадянських якостей. Основні чинники девіантної поведінки підлітків. Можливості запобігання негативним якостям. Висвітлення проблем сімейного виховання.

      ТЕМА 12. Розвиток системи соціальної допомоги у Радянській Україні.
      Аналіз системи соціальної допомоги в перше десятиріччя після встановлення Радянської влади в Україні. Основні чинники соціально-економічних змін. Соціальна структура населення. Реформування моделі соціальної допомоги. Класовий характер соціального забезпечення. Створення Міністерства та Народного комісаріату державної опіки. Наркомат соціального забезпечення /НКСЗ/ про цілеспрямовану державну підтримку нужденних. Формування адміністративної системи радянського соціального забезпечення. Пошуки шляхів соціального виховання. Теорія відмирання сім’ї в умовах соціалізму.Створення дитячих будинків та трудових колоній. Створення дитячої соціальної інспекції при відділі правового захисту дітей Наркомосвіти. Допомога селянству. Утворення селянських комітетів громадської взаємодопомоги, їх функції.
      Завершення формування української радянської системи соціального забезпечення у 30-ті роки. Основні завдання соціального забезпечення. Розробка законодавства про пенсійне забезпечення по старості. Розширення кола завдань НКСЗ згідно нового положення про Народний комісаріат соціального забезпечення. Соціальні, психологічні та демографічні наслідки голодомору 1932-1933 рр. Помилки влади при здійсненні соціальної допомоги.
      Соціальна допомога в роки другої світової війни та повоєнний час. Допомога евакуйованому населенню. Діяльність Червоного хреста України. Укази стосовно соціального забезпечення родин фронтовиків. Соціальна допомога у повоєнний час.

      ТЕМА 13. Актуальні проблеми соціальної педагогіки та соціальної роботи на сучасному етапі.
      Основні тенденції розвитку соціально-педагогічних досліджень. Відновлення соціальної педагогіки як науки в незалежній Українській державі. Сучасні технології соціально-педагогічної роботи. Підготовка та діяльність соціального педагога. Особливості соціальної роботи в Україні. Загострення соціальних проблем. Формування сучасної соціальної політики. Ухвалення Верховною Радою України Концепції соціального забезпечення населення України (1993) та Концепції соціальної політики України (1994). Затвердження Указом Президента України Основних напрямів соціальної політики на 1997-2000 рр. Реалізація в Україні великомасштабних соціальних програм. Формування моделі соціального захисту. Складові компоненти сучасної соціальної політики. Соціальна робота як фахова діяльність. Волонтерський рух. Створення Асоціації соціальних педагогів і соціальних працівників (1992).