|
УДК 81'373 = 112.2 : 33 Р.Б. Шевців, аспірант (Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка) Термінологічна насиченість німецькомовних фахових текстів економічних наук У статті досліджено термінологічну насиченість німецькомовних фахових текстів економічних наук. Виконано статистичні розрахунки термінонасиченості та аналіз отриманих даних, а також експериментально підтверджено вагомість термінолексики у фаховому тексті. У висновках вказані необхідні напрямки супутніх досліджень та можливості їх теоретичного та практичного використання. Із трьох видів інформації, які зазвичай розрізняють у науково-технічній літературі: фактографічної, логіко-теоретичної та оцінної, найважливішою з погляду опрацювання тексту є фактографічна інформація [1: 303]. Загальновизнано, що її закладено в науковий текст через терміни відповідної галузі знань.
Проблеми насиченості наукового тексту фаховими термінами, вагомості фахових термінів з огляду на опрацювання, пересилання отримання, збереження наукової інформації актуальні і розглядалися багатьма лінгвістами, термінологами. Цим проблемам присвятили свої роботи, зокрема, Н.Г. Вишнякова, М.Н. Володина, М.Б. Воробйова, Б.Н. Головін, С.І. Квітко, Т.Р. Кияк, В.М. Лейчик, С.Ю. Локшина, Л.Г. Лузіна, Р.Г. Піотровський, Ф.А. Циткіна.
Об’єктом нашого дослідження є німецькомовні тексти економічних наук (ЕН). Предмет дослідження – термінологічна насиченість німецьких текстів ЕН. Задля реалізації поставленої мети – виявити ступінь термінологічної насиченості німецькомовних текстів ЕН, – застосуємо перш за все квантитативні методи, методи синтезу та аналізу на текстовому рівні.
Мусимо звернути увагу на наявність деяких розбіжностей у розумінні поняття ЕН у німецькомовній [2: 1006–1009] та українській фаховій літературі [3: 479−480]. У нашій роботі ми обґрунтовано користуємося поняттям ЕН, котре побутує в німецькі теорії, де говорять про ЕН, як такі, що обіймають проблеми у взаємозв’язку та взаємовпливі політичних і соціологічних факторів з економічними умовами, де політичні та суспільні процеси бачаться в тісному зв’язку з організацією економіки, а демократія ніколи не розглядається відірвано від економічних факторів у абстрактному ідеалізуванні [4: 2].
Аналіз розвитку предметів та об’єктів наук, які причетні до тенденцій розвитку національного господарства, дає підстави стверджувати, про сплетіння економіки, фінансів, статистики, економічної географії, страхування, економічно релевантних частин права, соціології, психології підприємництва, охорони здоров’я, охорони довкілля, охорони сім’ї, політики розвитку освіти та науки [5: 1007]. Всі вони (перелік можна б ще розширити) залежать від діяльності політичних партій, професійних та інших спілок, об’єднань за інтересами. У суспільстві не відбувається нічого такого, що б не впливало на інші процеси чи об’єкти, і що б не зазнавало при цьому впливів інших процесів чи суб’єктів. Ніщо не є абсолютно ізольованим від навколишнього світу [6: 630].
Таке бачення сфери покриття економічними науками дозволяє говорити про особливість системної організації термінів ЕН як про систему систем.
Із переходом до власне філологічного аспекту дослідження мусимо зауважити, що "в лінгвістиці існує чимало найрізноманітніших спроб визначення термінів" [7: 10].
Наведемо лише три відомі визначення, які, на нашу думку, не конфронтують між собою, а радше взаємодоповнюють одне одного.
"Термін – це слово чи словесний комплекс, що співвідноситься з поняттям певної організованої галузі пізнання (науки, техніки), які вступають у системні стосунки з іншими словами та словесними комплексами й утворюють разом з ними в кожному окремому випадку та в певний час замкнену систему, котра вирізняється високою інформативністю, однозначністю, точністю та експресивною нейтральністю" [8: 21].
"Термін – це слово (чи словосполучення), мовний знак якого співвіднесений (пов’язаний) із відповідним поняттям у системі понять даної галузі науки й техніки" [9: 35].
"Науковий термін – це слово, стале словосполучення або скорочення, яке виражає та певною мірою класифікує в даній системі наукової термінології конкретне наукове поняття, відображаючи у своїй смисловій структурі характерні ознаки об’єкта термінування та взаємозв’язки цього об’єкта з іншими з достатньою для взаємного спілкування точністю" [10: 13.]
Отже, терміни економічних наук − це слова, лексикалізовані словосполучення, знаки (формули), з якими через дефініції співвіднесені поняття економічних наук.
Кожна галузь науки здатна і змушена задля вирішення своїх внутрішніх завдань використовувати надбання низки інших наук. З іншого боку, вона "дає згоду" на інвестування своїх досягнень в інші науки. Таке взаємоінвестування, взаємопроникнення інформації різних наук можливе тільки через посередництво мови, насамперед термінів, як основних носіїв фахової інформації. На переконання А.А. Реформатського [11: 164–165], в розвитку наук мова відіграє роль не випадкового інгредієнта, а входить структурним елементом у сутність науки.
Таким чином, під вузькогалузевими термінами ЕН ми розумітимемо також міжгалузеві омоніми, вжиті в розглядуваних нами текстах у значенні, котре відповідає терміносистемі економічних наук.
Загальнонауковими термінами вважатимемо терміни, здатні обслуговувати усі галузі наукових знань при сталому значенні за дефініцією.
Узагальнюючи та дещо уточнюючи думки Лотар Хоффманн (Lothar Hoffmann) [12: 162, 48] та Ульріх Аммон (Ulrich Ammon) [13: 29–31] стосовно загальновживаної мови, сформулюємо для себе: під загальновживаною лексикою маємо на увазі ту частину лексичного фонду літературної мови, котра не є пов’язана із жодною спеціальною сферою знань, позначує предмети, явища, дії, ознаки, які присутні у повсякденному житті усієї освіченої спільноти користувачів даною мовою, і тому ця лексика уможливлює загальнонаціональне спілкування. Межі загальновживаної лексики, як, власне, і термінологічної, відкриті для проникнення, і природно, що існує певний перехідний простір між зонами загальновживаної та фахової лексики. Це означає, що, залежно від контексту, частина лексичних одиниць загальновживаної мови використовується тією чи іншою фаховою мовою для позначення денотатів із сфери спеціальних знань і через дефініцію отримує своє спеціальне значення. Таким чином, вони стають омонімами до відповідної лексичної одиниці загальновживаної мови.
З іншого боку, фахові мови постійно збагачують загальновживану мову. Процесові поповнення лексичного арсеналу мови загального вжитку за рахунок термінолексики сприяє, перш за все, рівень зацікавленості з боку членів мовної спільноти певними видами спеціальних інформацій задля задоволення своїх нагальних потреб на відповідно необхідному і доступному рівні фаховості, що, у свою чергу, зумовлено певними особливими обставинами суспільного життя.
Тут варто, однак, зауважити, що терміни, потрапивши у мову загального вжитку, як і у випадку запозичення загальновживаної лексики для потреб фахових мов, далеко не завжди повністю зберігають своє значення, яким вони наділені дефініцією і фаховій мові-донорі. Це наочно демонструють деякі приклади: Einkommen | Прибуток | Geld | Гроші | Gewinn | прибуток, дохід, вигода, зиск, інтерес, користь | Preis | Ціна | Produkt | Продукт | Profit | вигода, зиск | Verlustе | Збитки |
Термінологічна лексика спеціальної підмови науки, в галузі якої написаний той чи інший розглядуваний текст, несе, згідно з визначенням терміна, нову інформацію, задля повідомлення якої саме і створений цей текст. Очевидно, що чим вища насиченість тексту вузькогалузевими термінами, тим вищий ступінь зорієнтованості цього тексту на проблеми конкретної галузі наукової інформації. Така обставина говорить про необхідність визначення термінонасиченості фахового тексту.
Для оцінки термінонасиченості текстів нам довелося оперувати такими величинами як терміновживання та повнозначне слововживання.
Терміновживанням уважаємо кожен випадок залучення в тексті лексичної одиниці, яка за дефініцією є терміном (слово, лексикалізоване словосполучення, абревіатура, скорочення, усталене символьне позначення, формула), а також їхні дейктичні заміни.
Повнозначним слововживанням називаємо кожен випадокзалученняв тексті повнозначних слів та лексикалізованих словосполучень, а також їхніх дейктичних замін.
Звідси, під термінологічною насиченістю тексту розуміємо відношення множини терміновживань у тексті до множини повнозначних слововживань у цьому тексті, і виражатимемо її у відсотках (%). Робоча формула отримує такий вигляд:
ρ = Σт-в. ׃ Σп.с-в. ∙ 100 %,
де
ρ − термінологічна насиченість тексту, відповідно
ρв-г т. − насиченість тексту вузькогалузевими термінами;
ρз-н т. − насиченість тексту загальнонауковими термінами;
Σт-в. − множина терміновживань у тексті;
і відповідно
Σв-г т-в. − множина вузькогалузевих терміновживань у тексті;
Σз-н т-в. − множина загальнонаукових терміновживань у тексті;
Σп.с-в. − множина повнозначних слововживань у тексті.
Ми відібрали 16 текстів ЕН (приблизно однакових обсягів) та підрахували кількість: а) вузькогалузевих терміновживань, б) загальнонаукових терміновживань та в) повнозначних слововживань загальновживаної лексики. Сума цих трьох величин дає множину повнозначних слововживань у тексті.
Перш ніж запропонувати отримані статистичні дані, гадаємо, варто висловити одне застереження.
Встановлення термінологічної насиченості наукового тексту взагалі є, на нашу думку, процедурою дещо суб’єктивною. Це зумовлено тим, що далеко не у кожному випадку можна провести чітку, однозначну межу між вузькогалузевими термінами, загальнонауковими термінами та загальновживаною лексикою.
По-перше, сам автор, підкоряючись канонам літературного стилю, часто а) замінює термін адекватним перефразуванням, котре формально не може розглядатися як термін, б) замість вже згадуваного в тексті терміна вживає дейктичні словосполуки, котрі можуть включати або і не включати навіть загальновживану повнозначну лексику, де, однак, імпліцитно – але не формально – термін присутній. По-друге, дослідник тексту іноді знаходить аргументи для віднесення тієї чи іншої лексичної одиниці до термінів (вузькогалузевих чи загальнонаукових), які (л.о.) інший дослідник, висунувши свої – але також переконливі – аргументи, віднесе до іншої з розглядуваних категорій термінів або навіть до загальновживаної лексики: Staat – вузькогалузевий термін чи загальнонауковий,
чи загальновживане слово? Зважаючи на такі зауваження, статистичні дані термінонасиченості текстів виглядають дещо умовними.
Стосовно зауваження І а) і б) можливим розв’язанням проблеми могло б бути "редагування" тексту, щоб замінити всі стилістично вжиті перефразування термінів та дейктичні висловлювання на власне відповідні їм терміни. З огляду на насиченість тексту термінованими поняттями ми отримаємо більш точні статистичні дані. Правомірність здійснення таких операцій дехто захоче заперечити, закидаючи намагання певного підтасування: у природі наукової літератури таких текстів не існує. Але, досліджуючи термінологічну насиченість фахового тексту, ми на перший план висуваємо вивчення насиченості тексту певними термінологічними поняттями, а не зовнішніми формами.
Таблиця 1 подає статистику насиченості відібраних нами для аналізу текстів ЕН. Таблиця 1 (Економічні науки) № тексту | К-сть повно-значних слововживань | К-сть уживань вузькогалузевих
термінів | Насиченість тексту вузькогалузевими
термінами | К-сть уживань загальнонаукових
термінів | Насиченість тексту
загальнонауковими
термінами | К-сть уживань загальновживаних
л.о. | Насиче-ність
тексту
загально-вживаними
л.о. | 1 | 429 | 195 | 45,45 % | 76 | 17,71 % | 158 | 36,83 % | 2 | 464 | 133 | 28,66 % | 155 | 33,40 % | 176 | 37,93 % | 3 | 430 | 143 | 33,26 % | 151 | 35,12 % | 136 | 31,63 % | 4 | 385 | 134 | 34,81 % | 133 | 34,55 % | 118 | 30,65 % | 5 | 400 | 195 | 48,75 % | 66 | 16,50 % | 139 | 34,75 % | 6 | 436 | 158 | 36,24 % | 110 | 25,23 % | 168 | 38,53 % | 7 | 424 | 186 | 43,87 % | 103 | 24,29 % | 135 | 31,84 % | 8 | 371 | 157 | 42,32 % | 111 | 29,92 % | 103 | 27,76 % | 9 | 387 | 165 | 42,64 % | 125 | 32,30 % | 97 | 25,06 % | 10 | 340 | 168 | 49,41 % | 80 | 23,53 % | 92 | 27,06 % | 11 | 373 | 160 | 42,90 % | 109 | 29,22 % | 104 | 27,88 % | 12 | 336 | 166 | 49,40 % | 82 | 24,40 % | 88 | 26,19 % | 13 | 379 | 236 | 62,27 % | 21 | 5,54 % | 122 | 32,19 % | 14 | 394 | 175 | 44,42 % | 83 | 21,06 % | 136 | 34,52 % | 15 | 419 | 164 | 39,14 % | 78 | 18,61 % | 177 | 42,24 % | 16 | 445 | 196 | 44,04 % | 70 | 15,73 % | 179 | 40,22 % |
Як бачимо, насиченість текстів ЕН вузькогалузевими термінами в основному (у 12 текстах із 16) вища від насиченості цих самих текстів загальнонауковими термінами чи лексикою загального вжитку. З іншого боку, не можна не помітити суттєву різницю у рівнях насиченості текстів вузькогалузевими термінами. Якщо мінімальний відсоток у досліджуваних текстах 28,66, то максимальний – 62,27 при порівняно більших двох групах, де насиченість вузькогалузевими термінами відрізняється не настільки відчутно (від 33,26 % до 39,14 % та від 42,32 % до 49,41 %).
Причину такої ситуації стосовно насиченості розглядуваних текстів вузькогалузевими термінами слід, на наш погляд, убачати у:
- рівні концентрації тексту на вузькій фаховій проблемі;
- ступені фахової спеціалізації;
- рівні науковості тексту;
- стилі автора чи, радше, адресованості тексту реципієнтові певного рівня фахової підготовки.
Крім цього, насиченість того чи іншого тексту вузькогалузевими термінами перебуває, як відомо, у прямій залежності від структури цілісного тексту, а отже, вона варіює також залежно від його походження (окрема цілісна наукова стаття чи частина статті, параграф із значно ширшого за обсягом тексту (книги) тощо).
Однак навіть у таких випадках, як у тексті 2, де з відібраних текстів цей показник найнижчий, 28,66 %, проти 33,40 % загальнонаукових термінів та 37,93 % лексики загального вжитку, можна говорити, що ядро інформації, яку покликаний повідомити цей текст, несуть саме ці 28,66 % лексики. У цьому ми змогли переконатися, провівши простий експеримент.
У тексті ЕН виділено вузькогалузеві терміни, після чого створено два квазітексти, в одному з яких вузькогалузеві терміни зроблено невидимими (Текст а), а в іншому − видимими залишено тільки вузькогалузеві терміни (Текст б).
Учасникам експерименту, які є спеціалістами різних несумісних галузей, запропоновано ознайомитися спочатку з квазітекстом (а) і відповісти на такі питання:
1. Це текст з вашої галузі знань?
2. Що є предметом висвітлення в цьому тексті?
Як наступний крок експерименту цим же учасникам запропоновано ознайомитися із квазітекстом (б), після чого вони відповідали на ці ж два питання.
Як і очікувалося, квазітекст (а) не дав змоги жодному з учасників віднести його до якоїсь конкретної галузі знань. Квазітекст (б) був однозначно ідентифікований усіма учасниками і дав змогу повідомити про предмет дискусії. Розлогість відповіді на запитання (2) стосовно тексту (б) була, зрозуміло, прямопропорційною рівневі компетентності учасника експерименту в галузі знань, до якої належить текст.
Як бачимо, найважливішу інформацію у фаховий текст закладено передусім через вузькогалузеві терміни. Загальнонаукова термінологічна лексика доповнює, логічно зорґанізовує виклад думок у тексті. Загальновживана ж лексика виконує зв’язну, обслуговуючу функцію, але не несе фахово релевантної інформації. Це говорить на користь прямого зв’язку між ступенем насиченості тексту термінологічною лексикою даної галузі та ступенем його інформативності. А в сенсі міжнародного наукового спілкування − про вагомість адекватного відтворення наукових понять та інтернаціонального узгодження термінологічних одиниць і терміносистем галузевих підмов задля уможливлення наукового дискурсу перекладу.
Результати дослідження термінолоґічної насиченості німецькомовних текстів ЕН та проведений експеримент щодо інформативної вагомості вузькогалузевих термінів у тексті говорять про потребу:
- ґрунтовного вивчення структурно-семантичних моделей термінотворення у вихідній мові та мові перекладу, що стало б у нагоді в процесі творення чи запозичення нових термінів, а також стандартування термінологій на національному та інтернаціональному рівнях;
- знаходження достатніх термінотвірних можливостей, зокрема в українській мові, які б уможливлювали адекватний переклад наукової літератури ЕН українською мовою та з української мови. Це особливо актуально у зв’язку з історично зумовленою недостатньою розробленістю наукових термінологій українською мовою.
Плідна робота в цих напрямках стала б вагомим внеском у справу підготовки та підвищення кваліфікації фахівців економічних спеціальностей, широкого спектру державних службовців. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 1. Дискурс іноземномовної комунікації (колективна монографія) – Львів: Видавництво Львівського національного університету імені Івана Франка, 2001. – 495 с.
2. Lexikon der Volkswirtschaft /Geigant/Haslinger/Sobotka/Westphal. – 6., neubearb. und erw. Aufl. – Landsberg/Lech: Verl. Moderne Industrie, 1994. – 1039 s.
3. Мочерний С.В. Економічні науки//Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1 / Редкол.: ... С.В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр "Академія", 2000. – С. 480-482.
4. Grundlagen der politischen Ökonomie / Peter Bernholz; Friedrich Breyer. – [Ausg. in 2 Bd.]. – Tübingen: Mohr NE: Breyer, Friedrich: [Ausg. in 2 Bd.] 1. Theorie der Wirtschaftssysteme. – 3., völlig überarb. Aufl. – 1993. – 273 s.
5. Lexikon der Volkswirtschaft /Geigant/Haslinger/Sobotka/Westphal. – 6., neubearb. und erw. Aufl. – Landsberg/Lech: Verl. Moderne Industrie, 1994. – 1039 s.
6. Lexikon der Volkswirtschaft /Geigant/Haslinger/Sobotka/Westphal. – 6., neubearb. und erw. Aufl. – Landsberg/Lech: Verl. Moderne Industrie, 1994. – 1039 s.
7. Д’яков А.С., Кияк Т.Р., Куделько З.Б. Основи термінотворення. Семантичні та соціолінґвістичні аспекти. – Київ: Видавничий дім "КМ Academia", 2000. – 218 с.
8. Квитко И.С. Термин в научном документе. – Львов: Висшая школа, 1976. – 128 с.
9. Климовицкий Я.А. Некоторые методологические вопросы работы над терминологией науки и техники. // Современные проблемы терминологии в науке и технике (Сборник научных трудов/ Ответственный редактор академик В. С. Кулебакин) – М., 1969. – 122 с.
10. Скороходько Э.Ф. Вопросы перевода английской технической литературы (Перевод терминов) – К.: Изд-во Киевского ун-та, 1963. – 91 с.
11. Реформатский А.А. Мысли о терминологии // Современные проблемы русской терминологии. – М., 1986. - С. 164-165.
12. Lothar Hoffmann: Kommunikationsmittel Fachsprache. Eine Einführung. Berlin 1976, 1.Aufl. 1987 (Sammlung Akademieverlag 44 Sprache) In: Lothar Hoffmann, Fachsprachen und Gemeinsprache: Fachsprachen: ein internationales Handbuch zur Fachsprachenforschung und Terminologiewissenschaft = Languages for special purposes / hrsg. von Lothar Hoffmann. ? Berlin; New York: de Gruyter, 1998 – 1379 s.
13. Ulrich Ammon: Probleme der Soziolinguistik. Tübingen 1973 (Germanistische Arbeitshefte 15). Auszug in Ladnar/Plottnitz 1976. In: Lothar Hoffmann, Fachsprachen und Gemeinsprache: Fachsprachen: ein internationales Handbuch zur Fachsprachenforschung und Terminologiewissenschaft = Languages for special purposes / hrsg. von Lothar Hoffmann. ? Berlin; New York: de Gruyter, 1998 – 1379 s. Матеріал надійшов до редакції 15.09. 2006 р. Шевцив Р.Б. Терминологическая насыщенность немецкоязычных специализированных текстов экономических наук. В статье исследуется терминологическая насыщенность немецкоязычных специализированных текстов экономических наук. Выполнены статистические расчеты терминонасыщенности и анализ полученых данных, а также экспериментально подтвержден весомость терминолексики в специализированном тексте. В выводах указаны необходимые направления сопутствующих исследований и возможности их теоретического и практического использования. Shevtsiv R.B. The terminological saturation of German specialized texts in economics. The article investigates the terminological saturation of German specialized texts in economics. Statistical calculations of the terminological saturation and the data analysis have been carried out. The ponderability of the terminological units in a specialized text has been experimentally confirmed as well. The conclusions contain the necessary tendencies of adjacent research and its possible theoretical and practical application. Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.
|
