ЗНАКОВІ СИСТЕМИ ЯК ЗАСОБИ КОМУНІКАЦІЇ
У своєму бутті людина послуговується різноманітними знаками, які забезпечують її життєдіяльність (стрілка годинника, колір на календарі, жест регулювальника, умовні позначення на виробах тощо). Мова як провідний комунікаційний засіб теж є знаковою системою, яка охоплює вербальні (словесні) знаки. Суттєвою особливістю її є те, що людське мовлення супроводжується системами знаків (не словесними), які свідчать про відмінність усного і писемного мовлення.
Специфіка знакових (комунікативних) систем обумовлена їх цільовим призначенням (яка інформація повідомляється та кому вона призначена), комунікативними засобами (мова, невербальні засоби), каналами передавання і сприймання інформації (аудитивний, візуальний, аудитивно-візуальний, тактильний), способами обміну інформацією (природні і штучні). Знакові системи розрізняють за цільовим призначенням, мотивованістю комунікативних одиниць і технікою актуалізації. Всі використовувані у процесі комунікації знакові системи поділяють на природні та штучні.
До природних відносять системи, комунікативними засобами в яких є елементи природної мови — слова, вислови, жести, міміка, рухи тіла. Такі системи мають національну специфіку, вони багатофункціональні, соціально диференційовані, мають високий ступінь варіативності, динаміки розвитку, репрезентують різні рівні комунікації. Характерною їх ознакою є широкий комунікативний діапазон (деякі мови містять мільйони лексичних одиниць, функціонують у різних сферах спілкування).
Штучні знакові системи використовують сконструйовані або взяті з різних галузей знань символи, формули, ноти, графи, знаки на позначення зв'язків і відношень між елементами. Вони створені й орієнтовані на забезпечення певної комунікації на міжнародному рівні, тому позбавлені національної специфіки. Серед них розрізняють:
— апріорні (лат. a priori — ще до реального здійснення) знакові системи. Вони створені і функціонують як незалежні, що не мають в основі природних мов, засновані на логічній класифікації понять (філософська мова, системи символів, математична мова, мова диференціального та інтегрального обчислення, символьна лінгвістична мова, мови на основі жестів та ін.). їх виникнення зумовлене прагненням подолати багатозначність мовних одиниць. У них реалізуються лише репрезентативна (називаються або представляються об'єкт, властивість, явище) та металінгвістична (використовуються символи, що означають поняття) функції природної мови. Математична і філософська мови виконують і властиву природним мовам функцію, тобто є засобом логічних висновків;
— апостеріорні (лат. a posteriori — із подальшого) знакові системи. Основою їх є природні мови, лексичні одиниці яких — слова та їх складники (суфікси, префікси, закінчення) — орієнтовані на інтернаціональну лексику досить широкого (європейського) ареалу. Ці мови виникли через необхідність знайти простий та ефективний засіб для міжнародної комунікації. Тривалий час функцію міжнародної комунікації виконували мови, що застигли у своєму розвитку (зокрема, латинь). У XVII ст. розпочалося створення штучних мов. Найвідомішою з них є розроблена у 1887 р. мова есперанто (лат. sperare — сподіватися). У Франції на основі інтернаціональної лексики романського походження з германськими та слов'янськими елементами було створено мову ІДО;
— змішані знакові системи. Це поєднання фрагментів природної мови, штучно створених елементів і зв'язки між ними. їх поділяють на неспеціалізовані (засіб міжнародної комунікації, що містить беззмістовні фрази — волапюк) та спеціалізовані комунікативні системи (мова програмування, інформаційні мови та ін.).
Педагогічна професія об'єднує різних за фаховою підготовкою спеціалістів (математиків, фізиків, хіміків, філологів, географів, психологів та ін.), які, крім природних знакових систем, використовують знаки, що належать до штучних систем (символи, ноти, графи, формули, мову програмування та ін.). Застосування різних знаків забезпечує високий рівень комунікації. Провідними засобами людської комунікації, в т. ч. й педагогічної, є вербальна і невербальна знакові системи.
Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.
