ПРОЕКТУВАННЯ ОСВІТИ І НАВЧАННЯ
Нині більшість перетворень в організаціях є результатом впровадження нових систематичних, спрямованих на зміну стратегічних орієнтирів організації, освітніх технологій. Йдеться передусім про впровадження технічних інновацій, що мають своїм наслідком зміни робочих завдань і робочих місць, оновлення поведінки, установок і культури персоналу. Саме тому особливої актуальності набув освітньо-навчальний аспект діяльності організації, який пов'язаний із впровадженням інновацій та управлінням змінами.
Проектування освіти і навчання управлінських кадрів зумовлене потребою у висококваліфікованих спеціалістах, яким властиві глибокий професіоналізм у сфері управління, творчість, морально-психологічна виваженість. Світовий досвід підтверджує, що цієї мети можна досягти завдяки професіоналізації, розвитку творчого начала та гуманітаризації освіти й навчання. Сучасна система освіти і навчання кадрів має базуватися на загальнолюдських цінностях, демократичних нормах, під час реалізації яких на першому плані є особистість людини, заради якої і створена освітня система. Освітньо-навчальні проекти повинні враховувати соціальні потреби в спеціалістах нового типу, соціально-економічну та культурно-психологічну ситуацію переходу до ринку, конкретні особливості діяльності організації (темпи впровадження інновацій, протистояння нововведенням, способи коригування цілей організації у зв'язку із змінами, ставлення керівників усіх рангів до змін, особливості впливу зовнішніх зв'язків та ін.).
Основні тенденції сучасної освіти пов'язані з її гуманізацією і характеризуються переходом від традиційних форм освіти та навчання до безперервної професійної освіти. Навчання за таких умов розглядають як перманентний цілісний процес безперервного розвитку особистості.
Орієнтація на особистість у процесі навчання покликана актуалізувати особистісно-орієнтований компонент освіти, спрямований на суб'єкт і на способи його саморозвитку. Завдяки цьому формується адекватне для особистісного і творчого зростання людини середовище спілкування, що сприяє розвитку майстерності. А це можна реалізувати акмеологічним підходом (з урахуванням ролі рефлексії в системі психологічних механізмів, що забезпечують творчий розвиток мислення та особистості людини) до проблем розвитку професіоналізму кадрів управління. До традиційних лекційно-семінарських форм навчання додають емоційно-комунікативні та рефлексивні способи інтенсивно-ігрового тренінгу, покликані забезпечити коректувальний, психотерапевтичний і розвивальний ефект розкриття, культивування й реалізації особистісно-творчого потенціалу кожної людини в процесі її безперервної освіти у спеціально створеному для цього рефлексивному, інформаційно-комунікативному, соціально-творчому середовищі. Ці тенденції притаманні й системам управління, комплексні структури яких на сучасному етапі характеризуються переходом від жорсткої взаємодії до гнучкого функціонування. У зв'язку з цим зростає роль людського компонента системи управління як суб'єкта прийняття рішення на всіх рівнях її функціонування.
Проектування освіти кадрів управління на гуманістичних засадах і на основі рефлексивно-акмеологічного підходу відповідає основним тенденціям, що склалися у світі в практиці навчання:
— перехід до особистісної орієнтації та гуманістичних цінностей в освіті;
— перехід від педагогіки впливу до педагогіки співробітництва;
— перехід від традиційних методів навчання до активно-ігрових, психотехнічних;
— перехід від предметного навчання до розгалуженої системи освітніх послуг.
Наприклад, система підготовки і перепідготовки кадрів у Японії містить три основні аспекти:
1) управлінський — набуття працівниками знань і навичок, необхідних для успішного функціонування виробництва та процвітання фірми;
2) особистісний — самоутвердження і самореалізація працівника, зумовлені професійним зростанням та успіхами в кар'єрі;
3) соціальний — соціалізація особистості й збільшення її вкладу у розвиток суспільства.
Особистісно-орієнтована безперервна освіта управлінських кадрів і персоналу базується на таких принципах:
— створення атмосфери поваги між учасниками навчального процесу;
— використання досвіду слухачів та їхніх знань;
— проблемність навчання і критичність мислення;
— формування творчого, практично орієнтованого мислення;
— урахування рівня готовності до навчання, активності й самостійності;
— забезпечення співробітництва викладачів і слухачів.
Освітньо-навчальні програми, як і комп'ютерні технології та інші технічні інновації, є унікальними нововведеннями організації. Впроваджують їх задля забезпечення розвитку організації, підвищення продуктивності праці, вироблення у персоналу навичок людських відносин, уміння формувати команди, розпоряджатися часом, приймати рішення, розв'язувати конфлікти, вести переговори тощо.
Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.
