8.5. Фізіологія стресу
Що ви робите, щоб позбутися тривалих негативних емоцій після сварки, конфлікту, неприємної події, фрустрації? На основі відповідей на ці запитання дослідники виявили такі способи відновлення емоційної рівноваги в порядку убування частоти пригадування: 1) заняття улюбленою справою (хобі), відволікання за допомогою читання, прослуховування музики, відвідування кіно, театру; 2) спілкування з близькою людиною, із своїми дітьми; 3) прийом заспокійливих і снодійних ліків, алкоголю; 4) активне переключення (фізична робота, фізкультура, прогулянка пішки, подорож, робота в саду, на дачі); 5) фізіологічне переключення ("сокушать улюблених ласощів", статева близькість тощо); 6) заспокоєння силою логіки, переключення на спогади, приємні думки: 7) агресивні дії (зрив злості на будь-кому), розрядка сльозами; 8) аутотренінг: 9) дихальні вправи. Ці дослідження дозволили зробити декілька невтішних висновків: 1) занадто часто для заспокоєння люди вдаються до прийому медикаментів, алкоголю; 2) один з найпотужніших способів саморегуляції - аутотренінг - використовується рідко: 3) арсенал способів заспокоєння окремо узятої людини дуже обмежений, і застосовуються вони зазвичай необдумано, і тому безуспішно.
Які ж механізми дії, переваги і недоліки різноманітних методів емоційної розрядки? Щоб розібратися в цьому, необхідно мати уявлення про фізіологію стресу.
Можна виділити три фізіологічних механізми стресу.
По-перше, у корі головного мозку формується інтенсивне стійке вогнище збудження, так звана домінанта, що підкорює всю діяльність організму, усі вчинки і помисли людини. Виходить, для заспокоєння треба ліквідувати, розрядити цю домінанту або ж створити нову, конкуруючу. Всі відтяжні прийоми (читання захоплюючого роману, перегляд кінофільму - переключення на заняття улюбленою справою) фактично спрямовані на формування конкуруючої домінанти. Чим захопливіша справа, на яку намагається переключитися засмучена людина, тим легше їй створити конкуруючу домінанту. Тому кожному з нас не заважатиме мати якесь хобі, що відкриває шлях позитивним емоціям.
По-друге, слідом за появою домінанти розвивається особлива цінна реакція - збуджується одна з глибинних структур мозку - гіпоталамус, що змушує сусідню залозу - гіпофіз - виділяти у кров велику порцію адренокортикотропного гормону (АКТГ). Під впливом АКТГ надниркові залози виділяють адреналін та інші фізіологічно активні речовини (гормони стресу), що викликають багатосторонній ефект: серце починає скорочуватися частіше і сильніше (пригадаємо, як воно "вискакує" з грудей при страху, хвилюванні, гніві), кров'яний тиск підвищується (може розболітися голова, виникнути серцевий приступ), частішає дихання. У цій фазі підготовляються умови для інтенсивного м'язового навантаження. Але сучасна людина, на відміну від первісної, слідом за стресом звичайно не пускає в хід м'язову енергію, що зібралася, тому в неї в крові ще довго циркулюють біологічно активні речовини, що не дають заспокоїтися ні нервовій системі, ні внутрішнім органам. Необхідно нейтралізувати гормони стресу, і кращий помічник тут - фізкультура, інтенсивне м'язове навантаження.
По-третє, через те що стресова ситуація зберігає свою актуальність (адже конфлікт не розв'язався благополучно і якась потреба так і залишилася незадоволеною, інакше не було б негативних емоцій), до кори головного мозку знову і знову надходять імпульси, що підтримують активність домінанти, а в кров продовжують виділятися гормони стресу. Отже, треба знизити для себе значущість цього незадоволеного бажання або ж відшукати шлях для його реалізації.
Деякі люди, зазнавши емоційного стресу, намагаються вирішити свої проблеми за допомогою заспокійливих засобів або алкоголю. Медикаментозні засоби знижують активність вогнища збудження в корі головного мозку, гальмують діяльність гіпоталамуса, зменшують викид у кров фізіологічно активних речовин, перешкоджають їх впливу на серцево-судинну систему, але при систематичному вживанні деяких з них виникає хвороблива пристрасть, наркоманія. Найбільш безпечні в цьому плані настої валеріани та інших заспокійливих лікарських трав. Що стосується алкоголю, то його заспокійлива дія супроводжується цілим рядом негативних наслідків (негативна дія на функціонування мозку, нервової системи, серцево-судинної системи, печінки, статевої і дітородної функцій). Хвороблива пристрасть (алкоголізм) приносить людині більше шкоди, ніж заспокоєння.
Звичайно, найсильнішим заспокійливим чинником є час. Він заглушує всі образи. З роками гояться навіть, здавалося б, смертельні душевні рани. Проте головне - допомогти собі в початковому періоді психотравми. І тут потрібно "прискорити біг часу" - позбутися в міцному сні хоча б на декілька годин від болісних думок, переключитися на улюблену справу, книгу, музику, логічно переосмислити ситуацію, вдатися до інтенсивного м'язового навантаження. При фізичному навантаженні наче "згоряють", нейтралізуються фізіологічно активні речовини стресу, і в такий спосіб "удар" по судинах і внутрішніх органах відводиться на зовні; у цьому плані з фізичним навантаженням, мабуть, ніщо не зрівняється. Але навантаження повинне бути посильним, і бажано, щоб воно супроводжувалося позитивними емоціями: у цьому сенсі найліпші спортивні ігри (теніс, волейбол, плавання, біг), прогулянки пішки, робота в саду.
Одним з найпотужніших засобів відновлення емоційної рівноваги є аутотренінг - особлива методика самонавіювання на фоні максимального м'язового розслаблення. Запропонував термін і детально розробив методику аутотренінгу (AT) німецький професор-психіатр Шульц (1884-1970). AT допомагає швидко зняти зайву нервово-м'язову напруженість, хвилювання, прояв неврозів і вегетативно-судинної дистонії, головний біль, млявість, дратівливість, неприємні відчуття, дозволяє керувати настроєм, мобілізувати всі душевні і фізичні сили на досягнення поставленої мети, допомагає заснути у будь-який час доби для короткочасного ефективного відпочинку, зменшити потребу в нічному сні.
Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.