top_left_1

Studentam.net.ua

Курсові та дипломні роботи
top_right_1
top_left_2
top_right_2
top_left_3
top_right_3
1.1. Психологія як наука

1.1. Психологія як наука

Психологія як наука має особливості, що відрізняють її від інших дисциплін. Як систему перевірених знань психологію знають в основному ті, хто нею спеціально займається, вирішуючи наукові і практичні завдання. Водночас як система життєвих явищ психологія знайома кожній людині.
   У науковому вжитку термін “психологія” вперше з'явився у XVI ст. Спочатку він належав до особливої науки, що займалася вивченням так називаних душевних, або психічних, явищ, тобто таких, що кожна людина легко виявляє у власній свідомості в результаті самоспостереження. Пізніше, у XVII-XIX ст., сфера досліджень психологів значно розширилася, включивши неусвідомлювані психічні процеси (несвідоме) і діяльність людини.
   У XX ст. психологічні дослідження вийшли за рамки тих явищ, навколо яких вони протягом сторіч концентрувалися. У зв'язку з цим термін “психологія” почасти втратив початковий, достатньо вузький, зміст, коли він стосувався тільки суб'єктивних, безпосередньо сприйманим і пережитим людиною, явищ свідомості. Проте дотепер, за сформованими сторіччями традиціями, за цією наукою зберігається її назва.
   З XIX ст. психологія стає самостійною експериментальною галуззю наукових знань.
   Що ж є предметом вивчення психології? Насамперед психіка людини і тварин, що включає багато суб'єктивних явищ. За допомогою одних, таких, наприклад, як відчуття і сприйняття, увага і пам'ять, уява, мислення і мова, людина пізнає світ. Тому їх часто називають пізнавальними процесами. Інші явища регулюють її спілкування з людьми, безпосередньо керують діями і вчинками. їх називають психічними властивостями і станами особистості; до їх числа включають потреби, мотиви, цілі, інтереси, волю, почуття й емоції, схильності і здібності, знання і свідомість. Крім того, психологія вивчає людське спілкування і поведінку, їхню залежність від психічних явищ і, навпаки, залежність формування і розвитку психічних явищ від спілкування і поведінки.
   Людина не просто проникає у світ за допомогою пізнавальних процесів. Вона живе і діє у цьому світі, творить його для себе з метою задоволення матеріальних, духовних та інших потреб. Для того, щоб зрозуміти і пояснити людські вчинки, ми звертаємося до такого поняття, як особистість.
   У свою чергу, психічні процеси, стани і властивості людини, особливо в їхніх вищих проявах, навряд чи можуть бути осмислені до кінця, якщо їх не розглядати залежно від умов життя людини, від того, як організована її взаємодія з природою і суспільством (діяльність і спілкування). Тому спілкування і діяльність також є предметом сучасних психологічних досліджень.
   Психічні процеси, властивості і стани людини, її спілкування і діяльність розділяються і досліджуються окремо, хоча в дійсності вони тісно взаємопов'язані і являють єдину мету, що називається життєдіяльністю людини.
   У табл. 1 подано основні поняття, через які визначаються явища, досліджувані в психології. Вони перераховані в лівій частині таблиці. У правій її частині наведено приклади конкретних понять, що характеризують відповідні явища.
   Зауважимо, що багато явищ, досліджуваних в психології, не можна беззастережно віднести тільки до конкретної групи. Вони можуть бути як індивідуальними, так і груповими, виступати у вигляді процесів і станів. Тому в правій частині таблиці деякі з перерахованих феноменів повторюються.

Таблиця 1

Сукупність, досліджуваних сучасною психологією

Основні типи явищ

Поняття

Процеси індивідуальні,  внутрішні

Активність. Відчуття. Забування. Запам'ятовування. Засвоєння. Звикання. Ідеомоторика. Ілюзії. Інсайт. Інтроспекція. Константність. Мислення. Мова. Мотивація. Пам'ять. Пізнавання, Повторення. Потяг. Прийняття рішень. Уява. Рефлексія. Розуміння. Самонавіювання. Самоспостереження. Спогад. Сприйняття. Узагальнення. Умовивід. Уявлення.

Стани індивідуальні, внутрішні

Афект. Бажання. Біль. Відчуженість. Воля. Втома. Галюцинація. Гіпноз. Деперсоналізація. Диспозиція. Забобон. Задатки. Збудження. Егоцентризм. Ейфорія. Емація. Індивідуальність. Інтерес. Комплекси. Любов. Меланхолія. Мотивація. Намір. Напруженість. Настрій. Обдарованість. Особистість. 
Переживання. Переконаність. Потреба. Потяг. Почуття. Прагнення. Працездатність. Пристрасть. Рівень домагань. Ригідність. Рішучість. Розсіяність. Самоактуалізація. Самовладання. Самопочуття. Совість. Сором. Стомлення. Страх. Стрес. Схильність. Темперамент. Тривожність. Увага. Упертість. Установка. Уява. Уявлення. Флегматичність. Фобії. Фрустрація. Характер.

Процеси індивідуальні, зовнішні (поведінка)

Адаптація. Активність. Вправа. Гра. Гумор. Дія. Діяльність. Ехолалія. Засвоєння. Імпритинг. Міміка. Навичка. Навчання. Персоналізація. Повторення. Поразка. Потяг .Реакція. Ризик.
Самоактуалізація. Самовизначення. Соціалізація. Творчість

Стани індивідуальні, зовнішні

Авторитетність. Виучуваність. Геніальність. Егоїзм. Експресія. Інтерес. Наполегливість. Обдарованість. Організованість. Працьовитість. Сугестивність. Темперамент. Фанатизм. Характер. Честолюбство.

Продовження табл. 1

Основні типи явищ

Поняття

Процеси міжособистісні

Гра. Дружба. Емпатія. Звикання. Ідентифікація. Імітація. Комунікація. Комфортність. Лідерство. Проекція. Реакція. Суперництво. Спілкування. Фасилітація. Чутки.

Стани міжособистісні

Відчуженість. Згуртованість. Конфлікт. Любов. Негативізм. Ненависть. Норми групові. Організованість. Порозуміння. Психологічний клімат. Референтність. Симпатія. Статус. Сумісність.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >

Замовити реферат, курсову або дипломну роботу

bottom_left
bottom_right
Studentam.net.ua © 2008-2024