|
Перспективні напрями науково-практичних досліджень Проведення комплексу заходів: технічних, медичних, психофізіологічних, організаційних з метою збереження, підвищення та відновлення працездатності є суттю соціально-психологічного забезпечення ефективної та безпечної діяльності спеціалістів.
Термін "соціально-психологічне забезпечення ефективної та безпечної професійної діяльності спеціалістів" введений автором вперше у 1989 р. при викладанні спецкурсу "Психофізіологія ефективної та безпечної діяльності військових спеціалістів" у Київському військовому училищі.
Зміст основних заходів розглянуто у відповідних розділах, але ж звичайно, що найбільший позитивний ефект досягається при проведенні всіх заходів у комплексі, у взаємозв'язку для конкретної групи спеціалістів. На сьогоднішній день науково розроблено практичне обґрунтування комплексу заходів, які дозволяють підтримувати працездатність моряків на оптимальному рівні. Суттєвий внесок у розробку цієї проблеми внесли вчені Алтухов В.Г., Бухарін В.А., Бобров Ю.М., Довгуша В.В., Кулешов В.І., Новиков B.C., Сапов I.A., Солодков А.С., Щеголєв B.C., а також вчені, які працюють в цьому напрямі в Україні: Апанасенко Г.Л., Асмолов А.К., Карпухіна A.M., Корольчук М.С., Лобенко А.А., Криворучко П.П., Дорошенко М.М., Крайнюк В.М., Осьодло В.І., Блінов О.А. та ін. Деякі проблеми соціально-психологічного забезпечення розроблені й для військових (Бодров В.А., Шаптала А.А. та ін.).
Однак слід відмітити, що нові класи техніки (кораблі, літаки) режим та умови її експлуатації, а також принципово нові засади формування колективів, екіпажів потребують принципово нових науково-практичних досліджень в галузі соціально-психологічного забезпечення ефективної та безпечної діяльності спеціалістів. Перспективними є дослідження проблеми по змісту та запровадження нових ефективних заходів та засобів підтримки, підвищення та відновлення працездатності спеціалістів по їх інтенсивності та насиченості в залежності від специфіки виду (роду), груп спеціалістів, умов та режимів експлуатації технічних об'єктів, факторів забезпечення умов життєдіяльності, гідрометеофакторів, медико-біологічних та соціально-психологічних факторів.
Крім того, до актуальних проблем досліджень в цьому напрямку належить питання забезпечення працездатності в екстремальних ситуаціях та її відновлення.
Шляхи збереження, підвищення та відновлення ефективної та безпечної діяльності спеціалістів завжди вважаються перспективними. Так, щодо заходів, розглядаючи їх як конструктивні стадії створення системи "техніка-людина-середовище" можливо виділи такі напрями: створення техніки, пристосування до людини та розробка раціональних алгоритмів діяльності, а також виключення несприятливих факторів середовища й доведення їх до оптимальних на стадії експлуатації системи, компенсація несприятливих особливостей праці конструктивними засобами і уточнення та корекція несприятливої дії техніки та середовища з тим, щоб врахувати їх при подальшому конструюванні.
Зміст організаційних заходів зводиться до розроблення режимів праці та відпочинку з врахуванням психофізіологічних особливостей людини та професійного відбору для роботи в незвичайних умовах, а в період експлуатації системи - уточнення цих режимів та оптимальна організація навчання та тренування.
Психофізіологічні заходи спрямовані на вдосконалення психофізіологічних резервів організму та їх розширення або безпосередній вплив на працездатність людини.
Перспективними шляхами психофізіологічних заходів можливо вважати всі напрями: оксигенацію, електроімпульсну дію на ЦНС, загальнозміцнюючі, фармакологічні, акупунктурні в залежності від умов та факторів життєдіяльності, режимів експлуатації технічних об'єктів та індивідуальних особливостей організму, виду (роду) та груп спеціалістів. Велика група фармакологічних заходів потребує науково-практичного дослідження та обґрунтування для застосування у практиці медицини: фармакологічні стимулятори працездатності групи актопротекторів, фармакологічні засоби для відновлення фізичної або розумової діяльності, фармакологічна корекція функцій організму в умовах стресу, харчові та природні стимулятори, морепродукти та ін. Враховуючи відносну простоту й короткочасність реєстрації електродермальних показників біологічно активних крапок (БАК), а також можливості апаратурної та програмної дії ЕОМ, треба визнати перспективний підхід до розроблення діагностичних та прогностичних скринінг-аналізу, а також регуляції, корекції оптимізації функціонального стану та працездатності спеціалістів.
Окремих фундаментальних досліджень та наукових обґрунтувань для застосування у психофізіології потребує проблема відновлення (реабілітації) спеціалістів в процесі та після виконання робочого циклу.
В основу досліджень регламентації відпочинку після виконання робочого циклу може лягти час відновлення головних функцій організму, змінених або порушених під час професійної діяльності. Критерієм може служити перш за все нормалізація самопочуття, працездатності, функцій організму, зниження рівня захворювань й відновлення показників резистентності організму. Знання вираже-ності цих змін під час і зразу після виконання робочого циклу дозволить вибрати раціональний режим відпочинку, оцінити ефективність процесу реадаптації, прогнозувати працездатність та визначити оптимальний період між виконанням окремих робіт або ж їх циклів.
Недостатньо розроблений комплекс саме соціально-психологічного забезпечення учбової та професійної діяльності в організації праці, створення позитивних мотивів професійної діяльності, підбір членів колективу за психологічною, біологічною та психофізіологічною сумісністю, створення сприятливого мікроклімату в колективах.
Дослідження комплексу санітарно-гігієнічних заходів спрямоване перш за все на визначення та нормування факторів робочого середовища, технічних об'єктів, які чинять несприятливу дію на організм.
Порівняння санітарно-гігієнічних, соціально-психологічних та психофізіологічних даних, зібраних в різні періоди роботи спеціалістів операторського профілю дозволяють встановити оптимальну, допустиму і вкрай допустиму тривалість експлуатації технічного об'єкта, а також тривалість відпочинку або заходи відновлення функцій організму та працездатності.
Головним завданням психофізіології професійної діяльності (ПФПД) є обґрунтування шляхів та заходів, спрямованих на підтримку високого рівня ефективності та безпечності професійної діяльності.
Визначається ПФПД як наука, що вивчає динаміку психічних процесів, станів, утворень, якостей, функцій організму та працездатності через взаємовідносини особистості з середовищем та технікою в умовах дії специфічних факторів, які в комплексі визначають шляхи та засоби ефективної та безпечної професійної діяльності спеціалістів.
Вирішення загальнодержавної проблеми - ефективної та безпечної діяльності спеціалістів - має економічні, медико-профілактичні, соціально-психологічні та матеріально-технічні аспекти.
З тим, що люди вмирають від епідемій, невиліковних хвороб, на війні доводиться миритися. Коли ж в мирний час у повсякденній праці люди стають інвалідами або ж гинуть - не сприймається свідомістю. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я смертність від нещасних випадків в наш час займає третє місце після серцево-судинних й онкологічних захворювань. Однак якщо від цих захворювань вмирають головним чином люди старшого віку, то від нещасних випадків гинуть переважно працездатні люди, молодого й середнього віку. Так, статистика показує, що тільки за 1992 р. в Україні зазнало травм біля 130 000 чол., 30 000 чол. з яких загинули.
Багато років проблеми ефективності й безпечності праці намагались розв'язати за рахунок створення менш небезпечної й більш продуктивної техніки, удосконалення організації й захисту, використання техніки в процесі праці. З часом навіть найбільші прихильники повинні були визнати, що без врахування людського - фактора цю проблему вирішити в принципі неможливо.
Головна мета видання - показати, що існує цілий ряд об'єктивних закономірностей, умов та факторів, які впливають на ефективність та безпечність спеціалістів. З другого ж боку, є методики вивчення функцій та працездатності особистості, існують шляхи та засоби підтримки та збереження працездатності спеціалістів.
Автор, виходячи з особистих досліджень, аналізу літератури, багаторічного досвіду, показав шлях: як через дослідження особистості в умовах професійної діяльності, через систему професійної підготовки, систему практичних заходів спробувати вирішити загальнодержавну проблему - забезпечення ефективної та безпечної професійної діяльності спеціалістів. Завдання для самопідготовки та запитання для самоконтролю 1. Назвіть шляхи збереження працездатності спеціалістів.
2. Які напрями заходів збереження працездатності Ви знаєте?
3. Подумайте, яку класифікацію заходів збереження працездатності можливо запропонувати на етапах виконання робочих циклів.
4. Зробіть опорний конспект за темою.
5. Опрацюйте зразковий опорний конспект.
6. Порівняйте опорні конспекти запропонований та особистий.
7. Які вади Ви бачите в них?
8. Опрацюйте літературу.
9. Над якою проблемою науково-практичного дослідження Вам буде цікаво працювати?
10. Запишіть проблеми, які мало або зовсім не розв'язані щодо по забезпечення ефективної та безпечної діяльності спеціалістів у Вашому колективі.
11. Що б Ви могли запропонувати теоретично й практично для забезпечення ефективної та безпечної діяльності спеціалістів у Вашому колективі? Література для поглибленого вивчення Алещенко В.І. Морально-психологічне забезпечення військ (сил) в сучасних умовах України. // Збірник наукових праць КВГІ НАОУ. - 1999. - N° 2.
Апанасенко Г.Л. К проблеме трактовки механизмов восстановления физической нагрузки // Теория и практика физкультуры. - 1985. - № 6.
Апанасенко Г.Л. Эволюция биоэнергетики и здоровье человека. - СПб.: Петрополис, 1992.
Балов А.Ш.. Киргуев А.Х. Физическое воспитание как фактор повышения профессиональной подготовки советских воинов. - М.: ВПА, 1982.
Бачерников Н.Е., Воронцов М.П., Добромиль З.И. Психогигиена умствемного труда учащейся молодежи. - К.: Здоровья, 1988.
Блінов О.А. Формування емоційної стійкості у військовослужбовців аеромобільних військ під час повітряно-десантної підготовки. - Дис.канд. психол. наук. - К., 1999.
Бобков Ю.Г., Виноградов З.М., Катков В.Ф., Лосев С.С., Смирнов А.Б. Фармакологическая коррекция утомления. - М.: Медицина, 1964.
Бондаренко А.Ф. Психологичекая помощь: Теория и практика: Учеб. пособ. - К.: Укртехпрес, 1997.
Броневицкий Г.А. Управление психическими состояниями моряков в походах. - М.: Воениздат, 1984.
Булич Э.Г. Как повысить умственную работоспособность студента. - К.: Вища шк., 1989.
Карпухина A.M. Контроль и регуляция состояний человека как фактор повышения эффективности трудовой деятельности. - К.: Знание, 1985.
Карпухина A.M. Психологические и психофизиологические пути повышения эффективности деятельности. - К.: РДЭНТП, 1990.
Корниенко Н.В., Корольчук Н.С., Горлов В.М. Методическое пособие по формированию умения и отработке навыков по спец. "Социальный педагог-психолог". - К.: КВВМУ, 1991.
Корольчук М.С. Актуальні проблеми психологічного забезпечення професійної діяльності. / Вісник: Збірник наукових статей Київського міжнародного університету. Вип. 1. - К.: Правові джерела, 2002.
Корольчук М.С. Актуальні проблеми психофізіології військової діяльності. - К.: М0У, 1996.
Корольчук М.С. Практикум з психофізіології військової діяльності. - К.: КВГІ, 1997.
Корольчук М.С. Психологія професійної діяльності в екстремальних умовах. - Дис. докт. психол. наук. - К.: Інститут психології Академії педагогічних наук України, 1997.
Корольчук Н.С. Воздействие импульсным электрическим током на ЦНС корабельных специалистов как способ сохранения работоспособности. - Североморск, 1979.
Крайнюк В.М. Практикум з психології: Курс лекцій. Ч. 1,2. - К.: КиМУ, 2002.
Крайнюк В.М. Психологічні особливості проявів тривожності і агресивності у юнаків призовного віку. - Дис.канд. психол. наук. - К.: Інститут психології їм. Г.С. Костюка АПН України, 1999.
Криворучко П.П. Психологічне забезпечення професійної діяльності корабельних спеціалістів у тривалому плаванні. - Дис.канд. психол. наук. - К.: КВП НАОУ, 1998.
Лебедев В.И. Экстремальная психология. Психическая деятельность в технических и экологически замкнутых системах: Учебник. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001.
Лобенко А.А., Асмолов А.К. Компенсаторно-приспособительные механизмы у моряков. - К.: Здоров'я, 1991.
Макаренко М.В. Теоретические основы и методики профессионального психофизиологического отбора военных специалистов. - К.: МОУ, 1996.
Функциональное состояние и работоспособность личного состава ВМФ с нейроциркуляторной дистонией: Методические рекомендации. - М.: Воениздат, 1991.
Осьодло В.І. Психодіагностика та корекція функціональних станів операторів в умовах професійної діяльності. - Дис.канд. психол. наук. - К.: Київський НУ ім. Т.Шевченка, 2001.
Ріпа Л.А., Карманов М.М. Психологія військової дисципліни та її профілактика: Навч. посібник. - К.: ВГІ НАОУ, 2001.
Руководство по физиологии труда / Под ред. З.М.Золиной, Н.Ф.Измерова. - М.: Медицина, 1983.
Сапов И.А., Новиков B.C. Неспецифические механизмы адаптации человека. - Л.: Наука, 1984.
Стасюк В.В. Формування емоційної стійкості у воїнів десантників. - Дис.канд. психол. наук - К., 1999.
Стенько Ю.М. Психогигиена моряка. - Л.: Медицина, 1981.
Титаренко Т.М. Життєва криза як індикатор особистісного розвитку. Практична психологія: теорія, методи, технології. - К., 1997.
Шемелюк І.М. Психологічні особливості самоактуалізації студент гуманітарного вузу у стосунках з людьми. Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка - Київ, 2001. -Т. З, ч. 1.
Ягупов В.В. Соціальна та військова психологія: Навч. посібник. - К.: Київський університет, 2000. Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.
|
