4.6.1. Формування особистості у психології та педагогіці Поняття "формування особистості" вживається у двох значеннях. Перше — формування особистості як розвиток, процес і результат. У цьому значенні формування особистості є предметом психологічної науки, завдання якої — з'ясування того, що є в наявності (експериментально виявляється, знаходиться) чого можна досягти в умовах цілеспрямованих виховних і навчальних дій. Це є, власне, психологічний підхід до формування особистості. Друге значення — формування особистості як її цілеспрямоване виховання. Це педагогічний підхід до значення завдань і способів формування особистості. Педагогічний підхід передбачає необхідність з'ясування, що і як має бути сформовано в особистості для того, щоб вона відповідала соціально обумовленим вимогам, що ставить до неї суспільство. Педагогічний і психологічний підходи до формування не тотожні один одному, а становлять нерозривну єдність. Немає сенсу вивчати формування особистості з позиції психолога, якщо не знати, якими методами користувалися педагоги і які цілі вони ставили. Не менш безперспективною виявилася б робота педагога, якби він не використовував можливості психолога, який має специфічний інструментарій для виявлення реальних інтелектуальних, особистісних, психофізіологічних характеристик школярів і знає причини виникнення та можливі засоби впливу на формування психічних явищ. Учитель іноді може бачити психологічні наслідки своєї конкретної педагогічної роботи. В одній особі може бути представлений психолог і педагог. Однак він не повинен плутати психологічні й педагогічні методи дії, методи формування особистості, а також сформовані якості. Наприклад, учень може добре вчитися, але це ще не означає, що цьому учневі слід приписувати всі людські чесноти. Він може бути і запеклим егоцентристом. Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.
|