|
3.1. Увага як форма психічної діяльності людини: фізіологічний і психологічний механізми, мимовільна, довільна та післядовільна увага Увага — форма психічної діяльності людини, що виявляється в її спрямованості й зосередженості на певних об'єктах з одночасним абстрагуванням від інших. Увага є такою психічною функцією, яка характеризує вибіркове ставлення до навколишнього світу, коли з великої кількості подразників свідомість вирізняє один або кілька.
Фізіологічний механізм уваги полягає в концентрації збудження (від зовнішніх чи внутрішніх подразників) у певній ділянці кори головного мозку. Саме в цій ділянці кори виникає зона оптимального збудження, а в інших має місце гальмування.
Психологічний механізм уваги слід шукати у складних взаємозв'язках людини з довкіллям, у здатності інтелекту до вибірковості відображення.
Увага є необхідною передумовою діяльності людини, запорукою успішного пізнання, навчання, праці, поведінки. Розрізняють мимовільну і довільну увагу.
В основі мимовільної уваги лежить орієнтувальний рефлекс організму, що зумовлюється змінами в довкіллі, специфічними рисами об'єкта відображення, а також внутрішніми станами суб'єкта. Наприклад, нову театральну афішу скоріше помітить людина, яка цікавиться театром, водночас не помітивши оголошення про футбольний матч.
Довільна увага зумовлена метою діяльності, тими завданнями, що їх ставить перед собою людина; вона є наслідком свідомих зусиль людини, вияву її інтелекту і волі. Саме завдяки наявності довільної уваги людина може активно "виймати" з пам'яті потрібні їй дані, вирізняти головне й суттєве, виносити правильні рішення; виконувати завдання, що постають під час її діяльності.
Існує ще один вид — післядовільна увага, введена у психології Н.Ф. Добриніним. Наприклад, індивід так захопився роботою, що його тяжко від неї відірвати. Увага, яка спершу підтримувалася вольовими зусиллями, тобто була довільною, переходить у післядовільну.
Вона характеризується тривалою зосередженістю, з нею обґрунтовано пов'язують найбільш інтенсивну і плідну розумову і творчу працю, високу продуктивність усіх видів праці.
Залежно від характеру дії людини її увага буває зовнішньою і внутрішньою.
Зовнішня увага виявляється у зовнішніх діях людини, вона спрямована на теоретичне і практичне оволодіння довкіллям. Внутрішня увага виявляється в наших внутрішніх діях, наприклад, розв'язання задач "про себе", самоспостереження тощо.
Грані між увагою мимовільною і довільною, а також між зовнішньою і внутрішньою є рухливими, вони мають відносний характер.
Характерними рисами уваги є:
- вибірковість;
- розподіленість;
- здатність до концентрації;
- здатність до зосередженості, стійкості, обсягу;
- здатність до переключення.
Ці та інші параметри уваги залежать від типу нервової системи, вони вдосконалюються в процесі перебігу конкретних видів діяльності:
- гри — у дітей;
- навчання — в учнів;
- праці — у дорослих.
Увага детермінована об'єктивними факторами, в яких перебуває людина, а також суб'єктивним станом її організму; істотно залежить від інтересів і потреб особистості, волі, характеру.
Уважність поряд з іншими психічними якостями є важливою рисою особистості. Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.
|
