|
4.4. Психофізіологія мислення Мислення являє собою найбільш узагальнену й опосередковану форму психічного відображення, що встановлює зв'язки і відносини між об'єктами, які пізнаються, і дозволяє одержувати знання про такі об'єкти, властивості і відносини реального світу, що не можуть бути безпосередньо сприйняті на почуттєвому ступені пізнання. Мислення є найскладнішою формою психічної діяльності людини, вершиною її еволюційного розвитку.
Розумовий процес здійснюється за допомогою таких розумових операцій як аналіз, синтез, порівняння, узагальнення й абстрагування. Його результатом є поняття, судження й умовиводи.
Виділяють такі форми мислення:
- наочно-дієве - ґрунтується на безпосередньому сприйнятті предметів у процесі дій з ними;
- образне - ґрунтується на уявленнях і образах;
- абстрактно-логічне (вербальне): 1) індуктивне (ґрунтується на логічному висновку "від часткового до загального" (побудова аналогій); 2) дедуктивне (ґрунтується на логічному висновку "від загального до часткового" чи "від часткового до часткового", зробленому відповідно до правил логіки).
Вербальне мислення являє собою найбільш складну форму мислення людини, яка нерозривно пов'язана з мовленням, що дозволяє кодувати інформацію за допомогою абстрактних символів. Завдяки мовленню мислення людини в процесі еволюції стало узагальненим і опосередкованим. Слово виступає не тільки як засіб вираження думки, а й перебудовує мислення людини, оскільки сама думка відбувається і формується за допомогою слова.
Образне мислення пов'язане з скронево-тім'яними областями кори головного мозку, а абстрактно-вербальне мислення -з лобовими відділами кори. Лобова кора, очевидно, відповідальна і за вибір цілей, що людина ставить перед собою, за її оцінку різних обставин у зв'язку з цими цілями. Функції лівої півкулі ототожнюються з усвідомленими, логічними процесами мислення, а функції правого - з інтуїтивним мисленням. Питання для самоконтролю 1. Що являє собою увага і які є її основні властивості?
2. Які основні психофізіологічні механізми і моделі (теорії) уваги?
3. Які основні функції пам'яті?
4. Які існують види пам'яті?
5. Які основні психофізіологічні механізми і моделі (теорії) пам'яті?
6. Які послідовність процесу мовлення?
7. Які основні психофізіологічні механізми мовлення?
8. Що являє собою мислення як психофізіологічний процес? Література 1. Батуев А.С. Физиология высшей нервной деятельности и сенсорных систем: Учебник для вузов. - СПб. Питер, 2005. - 317 с.
2. Блум Ф., Лейзерсон А., Хофстедтер Л. Мозг, разум и поведение / Пер. с англ. - М.: Мир, 1988. - 246 с.
3. Данилова Н.Н. Психофизиология: Учебник для вузов. - М.: Аспект Пресс, 2000. - 373 с.
4. Лебедев А.Н. Психофизиологические закономерности восприятия и памяти. М.: Наука, 1985. - 224 с.
5. Марютина Т.М., Ермолаев О.Ю. Введение в психофизиологию. -4-е изд. - М.: Флинта, 2004. - 400 с.
6. Психофизиология: Учебник для вузов / Под. ред. Ю.И. Александрова. -3-е изд. - СПб.: Питер, 2004. - 464 с. Теми рефератів 1. Психофізіологічні концепції уваги.
2. Психофізіологічні механізми пам'яті.
3. Мовлення у філо- та онтогенетичному розвиткові людини.
4. Мислення як психофізіологічний процес. Творче завдання Подумайте, яким чином відбувається взаємодія різних пізнавальних процесів у якому-небудь (на вибір) важливому аспекті життєдіяльності людини? Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.
|
