|
ВСТУП Розвиток педагогічної науки супроводжується постійним вдосконаленням теоретичних засад та методичного апарату різноманітних аспектів процесу виховання. На тлі сучасної трансформації політичних, економічних та соціальних умов життя виникає необхідність нового осмислення багатьох проблем виховної роботи: зіставлення різних концептуальних підходів та методичних рішень виховних проблем стає не тільки закономірним і бажаним, але й необхідною умовою успішного розвитку педагогічної теорії і практики. Підготовка навчального посібника для майбутніх вихователів, де проблеми виховної роботи були б висвітлені з позиції сучасного бачення завдань та реалій вітчизняної школи, а також тенденції розвитку світової культури і освіти, є безумовно, доцільною і своєчасною.
Навчальний посібник, підготовлений І.О. Трухіним та О.Т. Шпаком, які мають великий стаж шкільної і вузівської практики, відзначаються яскраво вираженою авторською позицією, яка постає перш за все у розумінні мети виховання — формування гуманної особистості, а також змісті визначальних якостей такої особистості. Автори переконливо доводять актуальність цієї мети виховання і, спираючись на концептуальні засади гуманістичної психології, характеризують ті риси особистості, які, на їх думку, найбільшою мірою мотивують гуманну поведінку сучасної людини. Досить плідним є також критичний аналіз “конфліктної субкультури”, який робить зрозумілою доречність виховання названих авторами якостей особистості. Зміст гуманної особистості доповнюється і конкретизується в орієнтовних текстах бесід з учінням середніх та старших класів, які (бесіди) пропонуються для використання у процесі виховної роботи. Автори послідовно втілюють ті змістовні та технологічні елементи виховної роботи, які відповідають їх концепції, зокрема ідеї конструктивного самоствердження, критичного ставлення до молодіжної субкультури та інші.
Одним з найбільш виразних і змістовних, на нашу думку, є розділ, присвячений культурі педагогічного спілкування, в якому показаний вплив “конфліктної субкультури” на стереотипи педагогічного спілкування у його традиційному вигляді. Розділ вміщує кваліфікований аналіз педагогічних конфліктів, розкриваючи їх передумови, зовнішні та внутрішні чинники, типи, шляхи профілактики та вирішення.
У розділі про вимоги до педагога як вихователя значною мірою висвітлюються результати наукових досліджень з питань педагогічної праці і разом з тим дається власне авторське ставлення до цієї проблеми. Розділ читатиметься студентами з великим інтересом і змусить їх замислитись над тим, наскільки вони відповідатимуть необхідним професійним вимогам.
Розкриваючи власне технологічний аспект, тобто методи та прийоми виховання, автори, спираючись на численні педагогічні дослідження вітчизняних та зарубіжних вчених, зокрема К. Ушинського, А. Духновича, А. Макаренка, В. Сороки Росинського, Я. Корчака, С. Френе, В. Сухомлинського, Ю. Честних та інших. Проте ставлення авторів до категорійного апарату та існуючих класифікацій методів має творчий характер, внаслідок чого вони у багатьох випадках подаються у світлі власного розуміння та оцінки, що надасть можливість викладачам та студентам співставляти різні теоретичні та методичні підходи і залучати до обговорення широке коло педагогічних міркувань та уявлень. Найбільш проблемно і оригінально розроблено групу методів стимулювання доцільної активності вихованців. Погляд авторів на ці методи має оптимістичний і в той же час реалістичний характер.
Велику увагу приділено методам організації самовиховання-як найбільш перспективним виховним засобам в процесі демократизації та гуманізації всіх напрямків виховання. Відзначаючи авторські знахідки, слід вказати на тексти бесід, спрямованих на популяризацію самовиховання, а також прийом використання з метою самопізнання умовних ситуацій.
Розкриваючи технологічний аспект виховної роботи, автори намагаються досягти максимальної наочності та практичної наближеності методичних рекомендацій, що досягається за допомогою чисельних прикладів з педагогічної літератури та життєвої практики. Треба зауважити, що декларативність і відірваність від практики є, на жаль, досить поширеним недоліком педагогічної літератури, і що в даному випадку ми маємо позитивний, з цієї точки зору, приклад.
Інше фундаментальне завдання посібника полягає у психологічному обгрунтуванні закономірностей та засобів виховної роботи, що значно збільшує авторську своєрідність даної роботи.
Найбільше психологічне навантаження припадає на вступний розділ, аналіз педагогічного спілкування, методи організації самовиховання та висвітлення технології морального виховання учнів середніх та старших класів. Доречним виглядає розкриття вікових психологічних особливостей на початку кожного відповідного розділу. Складається враження, що авторам вдається доречно поєднати обидва аспекти аналізу виховної роботи в школі.
Одним з найбільших достоїнств навчального посібника є стиль викладання, який приваблює своєю доступністю, художністю і відсутністю зайвої наукоподібності. Немає сумніву в тому, що студентам буде цікаво працювати з таким навчальним посібником, що досі зустрічається не так вже часто. Зручність посібника для викладачів посилюється тим, що після кожного розділу пропонуються розробки практичних занять, а також завдання для самостійної роботи студентів.
Проблеми виховання і виховної роботи є чисельними і різноманітними, і навчальний посібник, підготовлений І.О. Трухіним та О.Т. Шпаком, звичайно охоплює тільки частину з них, проте робота приваблює своєю авторською позицією, гуманістичною спрямованістю, художністю викладу і, без сумніву, стане в добрій нагоді викладачам вищих навчальних закладів, студентам, всім тим, хто не байдужий до виховання національного громадянина-патріота. В.М. Синьов —дійсний член Академії педагогічних наук,
доктор педагогічних наук, професор,
завідувач кафедри правової
та соціальної педагогіки Київського
інституту внутрішніх справ. Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.
|
