§ 14.3. Соціально-психологічні умови профілактики конфліктів Соціально-психологічний зміст конфлікту багато в чому визначає його виникнення і розвиток. Тому соціально-психологічні умови профілактики конфліктів становлять великий інтерес для конфліктолога. По-перше, вони більш легко піддаються управлінським впливам порівняно з об'єктивними й організаційно-управлінськими передумовами. По-друге, вони впливають на конфлікт, і тому їхня переміна викликає істотні зміни в процесі розвитку соціального протиріччя. Соціально-психологічні умови профілактики конфліктів варто відрізняти від соціально-психологічних способів і прийомів попередження зіткнень людей. Перші пов'язані з дотриманням основних суб'єктивно-об'єктивних закономірностей соціальної взаємодії. Порушення цих закономірностей приводить до виникнення протиріч, що можуть розв'язуватися шляхом конфліктів. Соціально-психологічні способи попередження конфліктів носять більш приватний характер. В інтересах попередження виникнення конкретних конфліктів можна використовувати різні прийоми, яких набагато більше, ніж умов і способів. Соціальна взаємодія носить несуперечливий характер тоді, коли вона збалансована. Розглянемо п'ять основних балансів, свідоме чи неусвідомлене порушення яких може привести до конфліктів. 1. Одним з них є підтримка під час взаємодії балансу ролей. Кожний з партнерів може відігравати щодо іншого ролі старшого, рівного чи молодшого за своїм психологічним статусом. Якщо партнер погоджується з роллю, що відводиться йому, то рольового конфлікту не відбувається. Тому в ситуації соціальної взаємодії важливо зрозуміти, яку роль відіграє партнер і якої ролі він очікує від нас. Якщо очікуваний партнером розподіл ролей влаштовує, то ми граємо ту роль, яку від нас очікують. Якщо не влаштовує, то очікування партнера необхідно безконфліктно скорегувати. Психологічно найбільш комфортною роллю для людини нерідко є роль старшого. Але ця роль потенційно найбільше конфліктна, оскільки саме вона найчастіше не влаштовує партнера. Він не хоче відігравати роль молодшого. Тому, взаємодіючи з товаришами по службі, людина повинна уникати значного психологічного домінування над партнерами. Найбільш сприятливим для попередження рольового конфлікту є взаємодія з навколишніми на рівних. 2. Попередженню конфліктів сприяє підтримка при взаємодії людей і соціальних груп балансу взаємозалежності в рішеннях і діях. Кожній людині споконвічно внутрішньо притаманне прагнення до свободи і незалежності. Кожний в ідеалі прагне робити те, що він хоче і коли хоче. Однак свобода кожного з нас не може забезпечуватися за рахунок свободи тих, з ким ми взаємодіємо. Тому якщо людина вважає свою залежність від нас більшою, ніж вона може допустити, це може служити причиною конфліктної поведінки з її боку. Занадто велика залежність людини від партнера обмежує її волю і може спровокувати конфлікт. Під час спілкування необхідно, відчувати, яка залежність від нас партнера не є для нього дискомфортною, і підтримувати комфортний баланс взаємозалежності. 3. Під час спільної діяльності люди роблять один одному крім нормативної допомоги, особисті послуги. До них відносяться заміна іншого на роботі, безкорислива допомога у виконанні термінового завдання, діставання якоїсь деталі, квитка, товару, інші особисті послуги. Аналіз конфліктів між людьми показує, що ми усвідомлено чи підсвідомо фіксуємо послуги, які ми зробили, і ті, які зробили нам. Порушення балансу взаємних послуг у взаємодії діади людей викликає напруженість в їхніх взаєминах і можливому конфлікті. Якщо людина зробила товаришу по службі ненормативну послугу, а у відповідь не одержала з часом послуги приблизно такої ж цінності, то баланс послуг порушується. Це приводить до порушення гармонії у взаємовідносинах, а при значному дисбалансі — до конфліктів. 4. Крім балансу взаємних послуг люди, взаємодіючи один з одним, у тій чи іншій мірі прагнуть підтримати баланс збитку. Якщо людині нанесений істотний збиток, то вона відчуває бажання завдати відповідної шкоди тим людям, з чиєї вини постраждала. Іншими словами, людині притаманне почуття помсти. Це в цілому деструктивне почуття. Його сила і рівень реалізації в поведінці обмежуються світоглядом, вихованням людини, соціальними традиціями і страхом покарання. Тому важливою соціально-психологічною умовою профілактики конфліктів є ненанесення збитку навколишнім у процесі взаємодії з ними. Нанесення збитку порушує збалансованість міжособистісної чи міжгрупової взаємодії і може стати основою конфлікту. 5. П'ятий баланс, збереження якого сприяє профілактиці конфліктів, полягає в збалансованості самооцінки і зовнішньої оцінки. У процесі соціальної взаємодії люди постійно оцінюють один одного. Людині притаманна самооцінка своєї поведінки і результатів діяльності. Найбільш інтенсивно процес взаємо-оцінки відбувається в діаді “начальник — підлеглий”. Аналіз міжособистісних конфліктів показав, що, оцінюючи себе і результати своєї діяльності, людина як основу оцінки частіше вибирає позитивні сторони своєї особистості і те, що їй вдалося зробити в результаті роботи. При оцінці роботи підлеглого начальником останній частіше оцінює її за тим, що підлеглому не вдалося зробити порівняно з ідеалом, нормативними вимогами до діяльності та її метою. Такий підхід характерний не тільки для керівників, але і взагалі для оцінки людиною інших людей. Говорячи про баланси ролей, взаємозалежності в рішеннях і діях, послуг, збитків, самооцінки і зовнішньої оцінки. Як передумови попередження конфліктів, необхідно відзначити важливу особливість. Мова йде не про об'єктивний, а про суб'єктивно оцінюваний баланс. Потенційною передумовою конфлікту може бути суб'єктивно оцінюване порушення балансу, що знов-таки перевершує суб'єктивно оцінювану партнерами можливу величину. Висновки 1. Управління конфліктом є свідомою діяльністю щодо нього, яка здійснюється на всіх етапах його виникнення, розвитку і завершення учасниками конфлікту чи третьою стороною. Важливо не блокувати розвиток протиріччя, а прагнути розв'язати його неконфліктними способами. Управління конфліктами включає їхнє попередження і конструктивне завершення. Некомпетентне управління конфліктами соціально небезпечне. 2. Прогнозування конфліктів полягає в обгрунтованому припущенні про їх можливе майбутнє виникнення і розвиток. Профілактика конфліктів складається в такій організації життєдіяльності людей, яка виключає чи зводить до мінімуму ймовірність виникнення конфліктів між ними. Попередження конфліктів — це створення об'єктивних, організаційно-управлінських і соціально-психологічних умов, що перешкоджають виникненню передконфліктних ситуацій, усуненню особистісних причин конфліктів. Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.
|