|
§ 5.3. Етапи аналізу конфліктів Багатовікова історія науки показує, що сам процес вивчення будь-якого явища має свою логіку і складається з декількох етапів. Знання конфліктологом етапів вивчення конфліктів, дотримання вимог логіки наукового дослідження дозволять йому підвищити результативність роботи. Відомо вісім основних етапів наукового аналізу конфліктів.
1. Складання програми, яка є досить докладним, всебічним і завершеним теоретичним обгрунтуванням методологічних підходів і методичних прийомів аналізу явища, яке цікавить конфліктолога. Програма — стратегічний документ вивчення, його обов'язковий початковий етап. Вона відіграє дуже важливу роль у досягненні поставлених конфліктологом цілей (В. Ядов). Основні етапи вивчення конфліктів 
2. Визначення конкретного об'єкта вивчення (вибірка). Конфліктолог, як правило, не може вивчити все різноманіття, яке є носієм аспекту конфліктної взаємодії, що його цікавить. Якщо, наприклад, його цікавить стан конфліктності взаємин співробітників в організації, то він просто не має можливості вивчити усі взаємини між усіма без винятку співробітниками. Цього і не потрібно робити для того, щоб уявити справжній стан справ. Стан конфліктності взаємин в організації можна досить об'єктивно оцінювати, вивчаючи їх у декількох структурних підрозділах організації.
Усе різноманіття, що є об'єктом вивчення і теоретично повинне бути вивчено, утворює генеральну сукупність. У нашому прикладі генеральну сукупність складають взаємини між усіма співробітниками організації.
Вибірка — частина генеральної сукупності, яка реально вивчається. У розглянутому прикладі вибірку складають ті конкретні структурні підрозділи, у яких конфліктолог реально аналізує стан конфліктності взаємин. Очевидно, з одного боку, для одержання достовірної інформації вибірка повинна за обсягом якнайменше відрізнятися від генеральної сукупності. З іншого боку, в інтересах максимального скорочення часу, який потрібний на вивчення, а також матеріальних витрат вибірка повинна бути найменшою.
Важливою властивістю вибірки є її репрезентативність, тобто здатність відтворювати характеристики генеральної сукупності. Визначення вибірки — відповідальний етап у вивченні конфліктів. Якщо немає наукового обгрунтування вибірки, то отримані на довільній вибірці дані можуть тільки спотворити реальний стан справ. Щоб цього не сталося, вибірка повинна моделювати властивості генеральної сукупності можливо більш повно і враховувати її характеристики, суттєві для вирішення поставлених у ході вивчення завдань.
3. Розробка методики аналізу конкретного виду конфліктів. Методика є системою методів і процедур, які використовуються у процесі вивчення конфліктів. Вона повинна відповідати цілям і завданням вивчення, забезпечувати одержання достатньо повної і достовірної інформації.
4. Пробне вивчення конфліктів на невеликій вибірці, оцінка вірогідності одержуваної інформації, доробка програми і методики.
Практика вивчення конфліктів показує, що важко відразу розробити таку методику, яка дозволила б у повному обсязі вирішити всі завдання вивчення. Неможливо відразу передбачити всі організаційні проблеми; особливості поведінки людей, які вивчаються під час дослідження; розуміння адресованих до них питань; побічні фактори, що можуть уплинути на результати і способи їхньої нейтралізації; досить точно визначити сили, кошти і час, необхідні для вивчення; виявити можливі труднощі в обробці даних і інші проблеми. На всі ці питання можна одержати відповідь тільки в практиці самого вивчення. Ось чому необхідне пробне дослідження. Воно дозволяє заздалегідь виявити найбільш “вузькі” місця й усунути їх. Пробне вивчення дає можливість підвищити вірогідність отриманої інформації, уточнити і навіть висунути нові гіпотези, перевірити організаційну процедуру аналізу, дати попередню оцінку ефективності прийомів якісного і кількісного аналізу отриманої інформації.
5. Збір первинної конфліктологічної інформації супроводжується контролем вірогідності і надійності одержуваних даних. На цьому етапі важливо як можна більш повно реалізувати програму аналізу, вивчити все те, що планувалося піддати вивченню, не допустити перекручування інформації, яка збирається.
6. Якісна і кількісна обробка зібраних даних проводиться відповідно до висунутих гіпотез, а також може виходити за їхні рамки. На даному етапі основним методом є змістовний теоретичний конфліктологічний аналіз. Значно розширює його можливості обґрунтоване і грамотне використання математичних методів, комп'ютерної техніки.
7. Аналіз і пояснення отриманих результатів полягає в систематизації зібраних і оброблених даних, побудові на цій основі описової і пояснювальної моделі досліджуваного аспекту конфліктної взаємодії. Пояснюючи отримані результати, важливо уникнути негативного впливу установок, що сформувалися до дослідження. Якщо отримані факти суперечать очікуваним, то необхідно не відкидати їх, а змінювати висунуті гіпотези і повторно перевіряти факти. На цьому етапі бажано установити систему факторів, що впливають на розвиток досліджуваного конфлікту, розкрити найбільш суттєві закономірності в його динаміці.
8. Обгрунтування і формулювання висновків, практичних рекомендацій завершують процес дослідження. Для підвищення ефективності роботи конфліктолога на цьому етапі необхідно використовувати не тільки інформацію, отриману під час дослідження, але і, спираючись на свій досвід, враховувати знання, які є з даної проблеми у всіх галузях конфліктології. Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.
|
