|
Передмова XXI століття, можливо, поставить людство перед альтернативою: або воно стане століттям конфліктології, або буде останнім століттям в історії цивілізації. Конфлікти в XX столітті стали основною причиною загибелі людей. Двадцяте століття схоже остаточно розвіяло наші ілюзії щодо того, що в міру розвитку цивілізації, зростання культури і добробуту людей світ людських відносин буде ставати все більш гармонійним і благополучним, а соціальні потрясіння, війни, етнічні і релігійні зіткнення залишаться в минулому. Навпаки, наш неспокійний світ стає усе більш неспокійним і надії на те, що більш розумна побудова суспільства, більш досконалі закони і мудрі правителі допоможуть нам уникнути конфліктів у майбутньому, не виправдають себе. Розуміння цього привело до більш реалістичного погляду на світ конфліктів: якщо ми не можемо уникнути конфліктів, ми повинні навчитися працювати з ними.
Чи є конфлікти в людських відносинах чимось непередбаченим, схожим на стихійне лихо, яке ми не можемо сьогодні спрогнозувати і тому часто виявляємося слабкими перед ними? Чи існують в розвитку збройних конфліктів, у спалахах насильства, в етнічних зіткненнях, у сімейних суперечках та протиріччях на роботі якісь закономірності, що можуть бути нами виявлені, внаслідок чого ми одержимо можливість якщо не керувати ними цілком, то, принаймні, поводитися в цих ситуаціях більш усвідомлено?
Фундаментальне значення цієї проблеми для людей, її зростаюча актуальність для великого світу соціальних відносин, привабливість нової області теоретичних досліджень і практики роботи об'єднала кілька десятиліть тому зусилля філософів, соціологів, психологів, політологів, які присвятили себе вивченню конфліктів і створенню нової галузі науки — конфліктології. Конфліктологія — наука про причини, форми, динаміку соціальних конфліктів і шляхи їхнього розв'язання та попередження. Дослідження конфліктів і пошук форм роботи з ними стало однією з галузей теоретичного знання і практичної діяльності, які найбільш інтенсивно розвиваються. Сотні і тисячі людей в усьому світі зайняті вивченням, описом, аналізом різноманітних конфліктів у різних сферах людського життя. Вітчизняні фахівці не є винятком. Типове для нашого минулого ігнорування проблем і негативних явищ у суспільстві, звичайно, торкнулося й конфліктів, і тепер нам багато в чому доводиться надолужувати упущене, заповнюючи проміжки в наших уявленнях та недолік досвіду практичної роботи з конфліктами, який сьогодні нам надзвичайно необхідний.
Між іншим, мова не тільки про фахівців. Кому з нас не доводилося переживати через ускладнення у відносинах і труднощі взаєморозуміння і хто з нас не хотів би бути більш умілим у цих ситуаціях? Конфлікт — це явище повсякденного життя людей, воно стосується нас усіх, і в цьому розумінні йому забезпечений загальний інтерес.
Вихідна позиція цього підручника полягає у визнанні того факту, що українське суспільство вступило на шлях хворобливих і складних перетворень, суть яких визначається досить приблизно і поверхово двома найбільш розповсюдженими словами: ринок і демократія. Ринок — це не що інше, як відкрито визнаний конфлікт в області економічних інтересів при наявності правил торгу, купівлі-продажу, угоди. При дотриманні цих правил обидві сторони виграють. При їхньому порушенні виграє одна зі сторін, але цей виграш є короткостроковим.
Демократія — це також відкрите зіставлення інтересів, змагальність в області політичних відносин, у боротьбі за вплив на владу і за участь у ній.
Конфлікт, таким чином, є спільне поняття для демократії і ринку. На розуміння цієї істини і на розробку відповідних правил поведінки учасників конфлікту в економічній і політичній областях спрямований запропонований підручник.
Згідно з ДСТом загальної і професійної освіти “Конфліктологія” входить у перелік обов'язкових навчальних дисциплін для підготовки соціологів, психологів, політологів та ін. Публікація в останні роки значної кількості робіт, присвячених загальним проблемам теорії конфліктів, говорить про наявність стійкої потреби в систематизованих знаннях із даної проблеми в студентів, учених, керівників, практиків. Разом з тим вітчизняні конфліктологи поки що не виробили загального підходу до розуміння сутності конфліктів, їхньої класифікації, генезису, структури, функцій і т. д. Такий підхід може бути вироблений на основі обговорення більшістю конфліктологів декількох варіантів системних уявлень про зміст конфліктологічної науки.
Автор виражає глибоку вдячність рецензентам — професорам Валерію Миколайовичу Денисенку, Анатолію Миколайовичу Круглашову та Аллі Олексіївні Сіленко, цінні пропозиції яких дозволили значно поліпшити посібник. Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.
|
