|
СТРУКТУРА ВОЛЬОВОЇ ДІЇ Вольова дія є дією усвідомленою, їй властива складна психологічна структура. На відміну від довільної дії вона не має характерної для неї динаміки свідомості, що виявляється у переході від потягу та прагнення до бажання. У простому довільному акті спонукання майже безпосередньо переходить у дію, спрямовану на досягнення мети. Так, поява спраги зразу ж зумовлює рух руки до склянки з водою, яка поруч.
Фази вольової дії. У вольовій дії, пов'язаній з подоланням перешкод для досягнення мети, виділяють такі етапи (фази) її розвитку:
— вибір мети;
— прийняття рішення і формування наміру;
— виконання.
Усяка вольова дія передбачає передусім наявність мети, тобто усвідомлення людиною того, чого вона хоче досягти в процесі діяльності. Як правило, перед людиною в будь-який момент виникає кілька цілей, що мають різну привабливість. Одні з них менш привабливі, але дуже важливі, інші — привабливіші, але з їх реалізацією можна почекати. Тому індивіду доводиться робити вибір між ними, оцінювати їх бажаність, значущість у момент вибору й на майбутнє та вибирати найважливішу і найпотрібнішу ціль. Вибір прийнятної цілі характеризується яскраво вираженою боротьбою мотивів. Помилково було б розглядати боротьбу мотивів як механічну сутичку спонукань різної сили, що відбувається у свідомості особистості незалежно від неї самої і без зв'язку з її практичною діяльністю. Насправді в життєвому конфлікті спонукань бореться сама особистість, яка виходить зі своїх інтересів, світогляду, установок.
Характерною особливістю першої фази є не просто вибір мети як бажаної, а й усвідомлення її такою, що може бути досягнута. Шляхи досягнення поставленої мети бувають різними: одні довгі, але легші, інші — коротші, але важчі; одні надійні, інші — менш надійні.
У другій фазі відбувається обдумування того, як досягти поставленої мети, якими шляхами йти до неї, наскільки кожен із них є доцільним і продуктивним, які засоби раціональніше обрати. Воля тут проявляється у прийнятті рішення, як діяти. Якщо шлях до мети виявляється єдино можливим і доцільним, то прийняття рішення відбувається швидко і без труднощів. Однак здебільшого цей процес є дуже складним і болісним, прийняття рішення відбувається у сумнівах і муках. Але й після цього не завжди починається виконання намічених дій. Якщо прийняте рішення стосується складної і віддаленої мети, то утворюється намір дій. Намір — рішення, що передбачає програму дій, яку людина повинна втілювати протягом тривалого часу.
Прийняття рішення і формування наміру є другою фазою вольового акту. Перша і друга фази становлять інтелектуальний момент вольового акту, який готує третю фазу — виконання. Саме тоді прийняті рішення трансформуються в дію. При цьому людина долає реальні перешкоди, які заважають на шляху до мети. Це найважливіша фаза вольового акту, без якої він просто не можливий. Отже, породжений потребами людини вольовий акт спрямований на досягнення поставлених цілей і здійснюється шляхом свідомого регулювання.
Вольове зусилля. Інколи прийняття рішення пов'язано з великим емоційним напруженням, яке трактують як вольове зусилля — форму емоційного стресу, що мобілізує внутрішні ресурси організму (пам'ять, мислення, уяву та ін.), створює додаткові мотиви до дії, які відсутні чи недостатні, і переживається як стан значного напруження.
У фазі виконання за допомогою вольового зусилля вдається гальмувати вплив одних і максимально посилювати дію інших мотивів. Воно виявляється в напруженні м'язів, яке може і не усвідомлюватися. Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.
|
