Studentam.net.ua
Реферати, курсові та дипломні роботи
Головна arrow Правознавство arrow Право соціального забезпечення arrow 6. Пенсійне забезпечення окремих категорій осіб
04.12.2016
Платні роботи
Реферати
Курсові
Дипломні, магістерські ...
Онлайн бібліотека підручників
Біологічні науки
Валеологія
Екологія
Економічні науки
Етика та естетика
Землезнавство
Історія
Літературознавство
Педагогіка
Правознавство
Психологія
Соціальна робота
Корисні матеріали
Біографії
Розробки уроків
Статті
Друзі

Електронна бібліотека




6. Пенсійне забезпечення окремих категорій осіб

6. Пенсійне забезпечення окремих категорій осіб

   Пенсійне забезпечення значної кількості працівників залежить від вислуги років. Вислуга років — це особливий вид спеціального стажу окремих категорій працівників, який передбачає пільгове пенсійне забезпечення у зв’язку з утратою професійної працездатності й виходом на пенсію до настання віку, який дає право на пенсію за віком. Призначення пенсії за вислугу років пов’язується не з досягненням пенсійного віку та наявністю загального трудового стажу, а з утратою професійних якостей, коли працівник не може повноцінно працювати за своєю спеціальністю до похилого віку. Пенсія призначається як компенсація втраченої працездатності за професією.
   Сьогодні дана пільга застосовується до значної кількості категорій працівників і регулюється великою кількістю законів та підзаконних нормативних актів.

Пенсійне забезпечення військовослужбовців

   Закон України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ” [5] визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України: військовослужбовців Збройних Сил України, Прикордонних військ України, Управління державної охорони, інших військових формувань, що створюються ВРУ, СБУ, осіб начальницького і рядового складу ОВС, осіб начальницького складу податкової міліції, осіб начальницького і рядового складу кримінально-виконавчої системи та членів їх сімей, а також військовослужбовців колишніх Збройних Сил СРСР, КДБ, військовослужбовців, які в період Великої Вітчизняної війни проходили службу у складі 1-го Чехословацького корпусу під командуванням Л. Слободи та членів їх сімей.
   Нарівні з військовослужбовцями забезпечуються: партизани і підпільники та члени їх сімей; робітники та службовці відповідних категорій, які стали інвалідами у зв’язку з пораненням, каліцтвом або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на військовій службі в період Великої Вітчизняної війни чи на роботі в районах воєнних дій; військовозобов’язані, призвані на навчальні, спеціальні або перевірочні збори, котрі стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, які були отримані під час виконання службових обов’язків у період проходження цих зборів, та члени їх сімей; працівники воєнізованої охорони, які не підлягають державному соціальному страхуванню, та члени їх сімей.
   Перелічені особи мають право на пенсію за вислугу років, у зв’язку з інвалідністю, в разі втрати годувальника. Пенсії призначаються й виплачуються тільки після звільнення зі служби.
   Пенсії за вислугу років військовослужбовцям
   Право на таку пенсію мають:
   1) військовослужбовці, які на момент звільнення зі служби мають вислугу на військовій службі 20 років і більше;
   2) військовослужбовці, які звільнені зі служби за вислугу років, за віком, за станом здоров’я, у зв’язку із скороченням штатів і які на день звільнення досягли 45 років, а ті, хто є інвалідами війни, — незалежно від віку, і мають загальний трудовий стаж 25 років і більше, із яких не менше 12 років і 6 місяців складає військова служба.
   Для осіб, визначених п. 1, розмір пенсії складає 50 % відповідних сум грошового забезпечення. Якщо військовослужбовець має спеціальний стаж 20 років, і при цьому звільнений зі служби за віком або за станом здоров’я, то розмір пенсії буде складати 55 % відповідних сум грошового забезпечення. За кожен рік вислуги понад 20 років нараховується 3 % відповідних сум грошового забезпечення.
   Для осіб, визначених п. 2, розмір пенсії складає 50 % відповідних сум грошового забезпечення, а за кожен рік служби понад 25 років — 1 % відповідних сум грошового забезпечення.
   Особам, віднесеним до пп. 1 і 2, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС під час проходження служби, розмір пенсії збільшується на 10 % — для І категорії, 5 % — для ІІ, ІІІ, ІV категорій.
   Загальний розмір пенсії не повинен перевищувати 85 % відповідних сум грошового забезпечення, для ліквідаторів І категорії — 95 %, ІІ і ІІІ категорій — 90 %.
   Мінімальний розмір пенсії за вислугу років не повинен бути нижчим від мінімальної пенсії за віком.
   Відповідно до ст. 16 Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців…” до пенсії за вислугу років може нараховуватися надбавка.
   Пенсії у зв’язку з інвалідністю
   Пенсії у зв’язку з інвалідністю призначаються військовослужбовцям, якщо інвалідність настала в період проходження ними служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби, або якщо інвалідність настала пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, одержаних у період проходження служби.
   Залежно від причин інвалідності інваліди з числа військовослужбовців поділяються на такі категорії [5, ст. 20]:
   1) інваліди війни — якщо інвалідність настала під час виконання службових обов’язків;
   2) інші інваліди — якщо інвалідність не пов’язана з виконанням службових обов’язків.
   Пенсії у зв’язку з інвалідністю встановлюються у розмірах:
   - інвалідам війни: І група — 100 %;  ІІ група — 80 %; ІІІ група — 60 % відповідних сум грошового забезпечення.
   - іншим інвалідам: І група — 70 %; ІІ група — 60 %; ІІІ група — 40 % відповідних сум грошового забезпечення.
   Ці пенсії призначаються на весь час інвалідності, а особам пенсійного віку — довічно.
   Пенсії у разі втрати годувальника
   Право на пенсію мають непрацездатні члени сім’ї, які перебували на утриманні загиблих, померлих, таких, що пропали безвісти. Непрацездатним дітям, непрацездатним батькам, дружині (чоловіку) призначається пенсія незалежно від факту перебування на утриманні, якщо вони втратили джерело засобів для існування після смерті годувальника.
   Пенсії у разі втрати годувальника призначаються в таких розмірах:
   1) якщо годувальник помер під час виконання службових обов’язків або внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням служби — 40 % відповідних сум грошового забезпечення на кожного непрацездатного члена сім’ї;
   2) сім’ям інших військовослужбовців — 30 % відповідних сум грошового забезпечення на кожного непрацездатного члена сім’ї.

Пенсійне забезпечення наукових працівників

   Це питання регулюється Законом України “Про наукову і науково-технічну діяльність”.
   Пенсія науковому працівнику призначається після досягнення пенсійного віку: чоловікам — за наявності стажу роботи не менше 25 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 20 років; жінкам — 20 років загального і 15 років спеціального стажу.
   До стажу наукової роботи зараховується час роботи на посадах наукових працівників незалежно від наукового ступеня або вченого звання та посадах, які до них прирівнюються, на підприємствах, в установах, організаціях, ВНЗах, закладах післядипломної освіти III—IV рівнів акредитації [11]. До стажу наукової роботи зараховується час навчання в аспірантурі [6, ст. 24].
   Пенсії науковим працівникам призначаються в розмірі 80 % заробітної плати наукового працівника. За кожен рік роботи понад 25 і 20 років пенсія збільшується на 1 % зарплати, але не більше 90 % середньомісячного заробітку. Різниця в розмірі пенсії виплачується з Державного бюджету (для бюджетних установ) або з бюджету підприємств.
   Пенсія призначається після звільнення з посади наукового працівника.
   Розмір пенсії у зв’язку з інвалідністю внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання становить 80 %, 60 %, 40 % зарплати наукового працівника.
   Стаж наукового працівника може бути зарахований до стажу державної служби і навпаки.

Пенсії за особливі заслуги перед Україною

   Пенсії за особливі заслуги перед Україною встановлюються громадянам України:
   1) Героям України, Героям Радянського Союзу, Героям Соціалістичної Праці, особам, нагородженим орденом Леніна, орденом Слави трьох ступенів, орденом Трудової Слави трьох ступенів, чотирма і більше медалями “За відвагу”, чотирма і більше орденами України та колишнього Союзу РСР, повним кавалерам ордена “За службу Родине в Вооруженных Силах СССР”, особам, відзначеним почесним званням України, колишніх Союзу РСР та Української РСР “народний”;
   2) ветеранам Великої Вітчизняної війни, нагородженим у період бойових дій орденом, медаллю “За відвагу” або медаллю Ушакова, партизанам Великої Вітчизняної війни, нагородженим медаллю “За відвагу”;
   3) видатним спортсменам — переможцям Олімпійських та Параолімпійських ігор, Всесвітніх ігор глухих, чемпіонам і рекордсменам світу та Європи;
   4) космонавтам, які здійснили політ у космос, членам льотно-випробувальних екіпажів літаків;
   5) народним депутатам України, депутатам колишніх Союзу РСР та Української РСР, членам Кабінету Міністрів України та Уряду колишньої Української РСР;
   6) особам, відзначеним почесним званням України, колишніх Союзу РСР та Української РСР “заслужений”, державними преміями України, колишніх Союзу РСР та Української РСР, нагородженим одним із орденів України або колишнього Союзу РСР;
   7) депутатам — всього чотирьох і більше скликань Верховної ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад, районних, районних у містах, міських рад міст обласного значення в Україні та в колишній Українській РСР;
   8) матерям, які народили п’ятеро і більше дітей та виховали їх до восьмирічного віку. При цьому враховуються діти, усиновлені в установленому законом порядку.
   Відповідно до ст. 2 Закону України “Про пенсії за особливі заслуги перед Україною” для призначення пенсій за особливі заслуги особам, зазначеним у пунктах 1, 3—5, створюється Комісія зі встановлення пенсій за особливі заслуги перед Україною при Кабінеті Міністрів України, Положення про яку та її склад затверджуються Кабінетом Міністрів України.
   Особам, зазначеним у пунктах 2, 6—8, пенсії за особливі заслуги встановлюються комісіями зі встановлення пенсій за особливі заслуги перед Україною при Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях, положення про які та їх склад затверджуються відповідно Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.
   Органи, що здійснюють підготовку документів для встановлення пенсій за особливі заслуги, оформлення відповідних рішень комісій зі встановлення пенсій за особливі заслуги перед Україною при Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях, визначаються відповідно Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями (дія цього пункту припинена на 2004 рік).
   Комісія з встановлення пенсій за особливі заслуги перед Україною при Кабінеті Міністрів України розглядає скарги щодо відмови у встановленні пенсій за особливі заслуги комісіями при Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях, приймає стосовно них рішення, а також встановлює порядок подання й підготовки зазначеними комісіями звітності по призначених і виплачених пенсіях.
   За Законом України “Про пенсії за особливі заслуги перед Україною” встановлюються такі пенсії:
   - за віком;
   - у зв’язку з інвалідністю;
   - у разі втрати годувальника;
   - за вислугу років.
   Пенсії за особливі заслуги встановлюються громадянам, які мають право на пенсію за віком, у зв’язку з інвалідністю, у разі втрати годувальника та за вислугу років відповідно до Закону [7, ст. 4].
   Пенсія за особливі заслуги встановлюється як надбавка до розміру пенсії, на яку має право особа згідно із Законом, у таких розмірах прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність:
   від 35 до 40 відсотків — особам, зазначеним у пункті 1;
   від 25 до 35 відсотків — особам, зазначеним у пунктах 2—5;
   від 20 до 25 відсотків — особам, зазначеним у пунктах 6—8.
   Розмір надбавки визначається відповідними комісіями, залежно від заслуг особи. У разі, якщо особа одночасно має право на кілька надбавок, зазначених у Законі, призначається та надбавка, яка є більшою у максимальному розмірі.
   Якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Законів України “Про державну службу”, “Про Національний банк України”, “Про дипломатичну службу”, “Про службу в органах місцевого самоврядування”, “Про прокуратуру”, “Про статус народного депутата України”, “Про статус суддів”, “Про судову експертизу”, “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”, Митного кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Література до теми

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. / Відомості ВР України. — 1996. — № 30. — С. 141.
2. Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 9 липня 2003 р. // Голос України. — 2003. — 22 серпня. — № 157 (3157).
3. Закон України “Про недержавне пенсійне забезпечення” № 1057-IV від 9 липня 2003 р. // Голос України. — 2003. — 19 серпня. — № 154 (3154).
4. Закон України “Про пенсійне забезпечення” № 1788-ХІІ від 5 листопада 1991 р. // Відомості ВР України. — 1992. — № 3. — С. 10.
5. Закон України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців і осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ” № 2262-ХІІ від 9 квітня 1992 р. // Відомості ВР України. — 1992. — № 29. — С. 399.
6. Закон України “Про наукову і науково-технічну діяльність” № 284-XIV від 1 грудня 1998 р. // Відомості ВР України. — 1999. — № 2—3. — С. 20.
7. Закон України “Про про пенсії за особливі заслуги перед Україною” № 1767-ІІІ від 1 червня 2000 р. // Відомості ВР України. — 2000. — № 35. — С. 298.
8. Про затвердження Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що надають право на пенсію за віком на пільгових умовах: Постанова КМУ № 162 від 11 березня 1994 р. // Інформ. бюл. Мін. праці України “Людина і праця”. — 1994. — № 6.
9. Положення про Комісію з встановлення пенсій за особливі заслуги перед Україною / Затв. постановою КМУ № 1578 від 20 жовтня 2000 р. // ЗП. — 2001. — № 4. — С. 78.
10. Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Постанова КМУ № 637 від 12 серпня 1993 р. // ЗП. — 1993. — № 17. — С. 124.
11. Про затвердження переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників державних підприємств, установ, організацій, перебування на яких дає право на призначення пенсій та виплати грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”: Постанова КМУ № 1571 від 22 листопада 2001 р.
12. Про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян: Постанова КМУ від 20 листопада 2003 р. № 1783.
13. Концепція соціального забезпечення населення України / Схвалена постановою Верховної Ради України від 21.12.1993 р. // Відомості ВР України. — 1994. — № 6. — С. 31.
14. Україна: поступ у ХХІ століття. Стратегія економічної та соціальної політики на 2000—2004 рр.: Послання Президента України до Верховної Ради України 2000 р. // Урядовий кур’єр. — 28 січня 2000. — № 16.
15. Послання Президента України до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України “Про основні напрями бюджетної політики на 2002 рік” // Урядовий кур’єр. — 2001. — 12 червня. — № 12.
16. Загальнообов’язкове соціальне страхування та пенсійне забезпечення (у цифрах і фактах). — К., 2002.
17. “Аналіз ефективності і соціальної справедливості діючої в Україні системи надання пільг населенню” (за результатами швидкого оціночного обстеження), РВПС України, НАНУ України, 2000 р.
18. Рєпін К. Ю. Перспективи впровадження в Україні пенсійного страхування як гарантії соціального захисту населення та зростання економіки // Соціальний захист. — 2001. — № 1. — С. 39—40.
19. Ярошенко І. С. Система соціального захисту в Україні: шлях до реформування // Зб. наук. праць “Правове регулювання економіки”. — 2000. — № 1. — С. 203—212.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >
 
Авторські реферати, курсові та дипломні роботи. Онлайн бібліотека підручників.
Studentam.net.ua © 2016