Studentam.net.ua
Реферати, курсові та дипломні роботи
Головна arrow Статті arrow Культура. Наука. Освіта. arrow ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА ПЕДАГОГІЧНО ОБДАРОВАНОЇ МОЛОДІ У КОНТЕКСТІ ІДЕЙ І. ОГІЄНКА
03.12.2016
Платні роботи
Реферати
Курсові
Дипломні, магістерські ...
Онлайн бібліотека підручників
Біологічні науки
Валеологія
Екологія
Економічні науки
Етика та естетика
Землезнавство
Історія
Літературознавство
Педагогіка
Правознавство
Психологія
Соціальна робота
Корисні матеріали
Біографії
Розробки уроків
Статті
Друзі

Електронна бібліотека




ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА ПЕДАГОГІЧНО ОБДАРОВАНОЇ МОЛОДІ У КОНТЕКСТІ ІДЕЙ І. ОГІЄНКА

УДК 378.937

О.Є. Антонова,
кандидат педагогічних наук, доцент
(Житомирський педуніверситет)

ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА ПЕДАГОГІЧНО ОБДАРОВАНОЇ МОЛОДІ У КОНТЕКСТІ ІДЕЙ І. ОГІЄНКА

У статті розглядаються питання, пов’язані з професійною підготовкою педагогічно обдарованого майбутнього вчителя у вищих педагогічних закладах освіти.

   У своїй педагогічній спадщині І. Огієнко відзначав, що народ України багатий талантами. Споконвіку, переборюючи чималі труднощі, він плекав свою культуру, оберігав мову, примножував духовні цінності, передаючи їх наступним поколінням. Велику роль у розвитку талантів, здібностей, обдарувань відіграє національна система виховання і освіти.
   В сучасних умовах розвитку світової цивілізації, які характеризуються швидким розвитком інформаційних технологій та процесів глобалізації, найбільшого успіху досягатимуть ті держави, які мають висококваліфіковані кадри у високотехнологічних галузях виробництва. Тому проблема обдарованості, творчості, інтелекту виходить на передній план у державній політиці, визначаючи пошук, навчання і виховання обдарованих дітей та молоді, стимулювання творчої праці, захист талантів.
   Економічні та соціальні перетворення в Українській державі зумовили необхідність реформування всіх ланок системи освіти. Перед сучасною школою постало завдання максимального розкриття і розвитку потенціалу кожної особи, формування людини як суб’єкта соціального та професійного життя, підготовки її до самовдосконалення, самовизначення та самореалізації. Нова українська школа повинна забезпечувати всебічний розвиток індивідуальності людини як особистості та найвищої цінності суспільства на основі виявлення її нахилів, здібностей, обдарованості і талантів. Нові завдання актуалізують проблеми, пов’язані з підготовкою вчителя, оскільки саме йому відводиться провідна роль у реалізації накреслених перетворень. "Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті", Державна національна програма "Освіта" ("Україна ХХІ століття"), Закон України "Про освіту" центральним завданням модернізації освіти, провідним принципом державної освітньої політики визнають підготовку педагогічних працівників, створення умов для формування освіченої, творчої особистості вчителя, реалізації та самореалізації його природних задатків і можливостей в освітньому процесі.
   У процесі розв’язання зазначеної проблеми виникає ряд суперечностей, які полягають у невідповідності між соціальною потребою у педагогічно обдарованих, творчо працюючих вчителях, здатних формувати всебічно розвинену особистість учня та відсутністю відповідної спрямованої підготовки майбутніх вчителів; необхідності виховання нової генерації педагогічних кадрів, здатних виявляти і розвивати здібності та обдарування дитини і нерозробленості комплексу теоретичних і методичних засад щодо забезпечення підготовки педагогічно обдарованого вчителя, здатного працювати із здібними дітьми.
   Обдарованість як психолого-педагогічна та соціальна проблема особливої уваги дослідників набула в останні десятиліття ХХ століття. Проте, незважаючи на значний досвід роботи з обдарованими дітьми, у світовій науці немає єдиного підходу, по-перше, до визначення самого поняття "обдарованість", а по-друге, до розробки загальноприйнятої концепції обдарованості. У сучасній вітчизняній психолого-педагогічній літературі обдарованість визначається як індивідуальна потенційна своєрідність задатків людини, завдяки яким вона може досягти значних успіхів у певній галузі діяльності. Відповідно до цього підходу, можна розглядати і поняття "педагогічна обдарованість" як якісно своєрідне поєднання здібностей людини до здійснення функцій педагогічного працівника, що дозволяє їй досягти значних успіхів у творчій професійній діяльності. Серед сучасних концепцій обдарованості найбільш визнаною є модель, яка складається з трьох компонентів: 1) мотивації (спрямованості) особистості до певного виду діяльності; 2) креативності мислення особистості; 3) розвитку спеціальних здібностей, вищих за середній рівень. Названі чинники необхідно враховувати при відборі та підготовці майбутніх учителів, особливо тих, у яких виявлено певний рівень наявності спеціальних педагогічних здібностей.
   Ефективність професійної підготовки педагогічно обдарованих майбутніх учителів суттєво залежить від організаційних форм навчальної роботи, які дозволяють розвивати спеціальні здібності, формувати мотивацію (спрямованість) до педагогічної діяльності, стимулювати креативність мислення. Робота з обдарованими студентами вимагає належної змістової наповненості занять, зорієнтованої на новизну інформації та різноманітні види пошукової, аналітичної, розвивальної, творчої діяльності. У вищому педагогічному закладі освіти формами організації навчального процесу є лекція, семінар, лабораторний практикум, індивідуальні та групові консультації, колоквіуми, ділові ігри, навчальні конференції тощо. Проте серед методів навчання педагогічно обдарованих студентів мають переважати самостійна робота, пошуковий і дослідницький підходи до засвоєння знань, умінь та навичок. Контроль за їх навчанням повинен стимулювати поглиблене вивчення, систематизацію, класифікацію навчального матеріалу, перенесення знань у нові ситуації, розвиток творчих елементів у їх навчанні.
   Одним з основних видів навчальних практичних занять студентів при вивченні педагогіки є семінарське заняття. Метою семінару є певний синтез опрацьованої студентами літератури, співвіднесення її з матеріалом лекцій, формування у майбутніх учителів уміння критично оцінювати різні джерела знань. Чіткий порядок питань у плані семінару необхідний студенту у підготовці до заняття для усвідомлення логіки теми, послідовності її розвитку. На семінарі доцільно розглядати найбільш дискусійні проблеми. Основною метою цього виду навчальних занять є не стільки перевірка знань, скільки розвиток самостійності мислення студентів, уміння відстоювати свою власну позицію. Семінарське заняття є найбільш складною формою організації навчального процесу. Йому притаманні чотири основні функції, а саме: 1) поглиблення, конкретизація і систематизація знань, набутих студентами на попередніх етапах навчання (лекції, самостійна робота, консультації); 2) розвиток навичок самостійної роботи, формування творчого мислення; 3) розвиток уміння формулювати і відстоювати свою думку; 4) контроль за ступенем та характером засвоєння матеріалу студентами.
   Засвоєння різноманітних форм та методів активного навчання допомагає майбутнім педагогам швидше набути професійного досвіду, глибше усвідомити соціальне призначення професії вчителя. Саме тому до кожного практичного заняття доцільно розробляти практичні завдання, спрямовані на розвиток мислення майбутніх вчителів та формування практичних умінь і навичок виховної роботи з дітьми, підлітками, юнаками. На практичних заняттях широко використовуються активні методи навчання, зокрема аналіз педагогічних ситуацій і педагогічних задач.
   Педагогічна задача – це мета, що задається педагогом у визначених умовах (ситуації), яка передбачає перехід вихованця з вихідного рівня на якісно новий рівень розвитку його вихованості. Педагогічна задача є результатом усвідомлення педагогом утруднення, яке виникло у певній ситуації, і яке не має однозначного розв’язання. Подолання утруднення відбувається шляхом знаходження оптимального способу його розв’язку. Виховна задача ґрунтується на меті, яка передбачає своїм результатом не тільки усунення конфлікту, але й виникнення потреби суб’єкту діяльності у самовихованні, саморозвитку.
   На практичних заняттях з педагогіки широко використовуються розвивальні методи навчання і, перш за все, педагогічні виховні задачі, які є "основною клітиною" педагогічної діяльності і які безпосередньо спрямовані на формування необхідних учителю умінь. Розв’язуючи задачі, студенти вчаться аналізувати, моделювати, конструювати, регулювати, організовувати як свою навчально-виховну діяльність, так і поведінку учнів. Розв’язання виховної задачі має чіткий алгоритм, з яким студенти знайомляться на перших же заняттях і який допомагає їм підходити до аналізу проблеми на науковому рівні. Педагогічні задачі, які пропонуються студентам, повинні бути різного рівня складності і передбачати різні види діяльності, починаючи з репродуктивної і поступово переходячи до творчої діяльності.
   Активізують мислення студентів і стимулюють їх до самостійної пошукової роботи проблемні запитання. Проблема, з філософської точки зору, – це такий різновид питання, відповідь на яке не утримується у набутому досвіді суб’єкта і тому потребує відповідних практичних і теоретичних дій, які відрізняються від простого інформаційного пошуку. Тобто, виникає певне утруднення, ліквідувати яке за допомогою наявної бази знань студент на може. Це свідчить про недостатність досягнутого рівня знань. Тому проблема визначається як знання про незнання та виникненням необхідності усунути протиріччя. Використання проблемних питань на практичних заняттях з педагогіки допомагає підвищити пізнавальний інтерес студентів до вивчення теорії виховання, вчить їх мислити діалектично, робить істину доказовою, а знання усвідомленими, формує активну, творчо мислячу особистість.
   Вчитель завжди діє в конкретних ситуаціях, тому важливо ще у період навчання у вищому педагогічного закладі освіти навчити студентів бачити ситуацію, аналізувати її, виділяти провідні ідеї, які лежать в основі пошуку її розв’язання, розробляти конструктивні схеми і варіанти практичних рішень. Метод моделювання фрагментів виховних заходів пропонує використання таких завдань, які передбачають розв’язування проблеми професійної спрямованості. У студентів значно підвищується професійний інтерес, актуалізуються наявні знання, закріплюються навички педагогічного аналізу і узагальнення, розвиваються педагогічні здібності.
   Включення студентів у ситуації професійної спрямованості, а саме таким і є моделювання фрагментів виховних заходів, створює умови, в яких майбутні вчителі отримують можливість самостійно аналізувати педагогічні процеси, опрацьовувати шляхи встановлення контакту, прийоми створення певного емоційного стану та його корекції, способи вирішення типових ситуацій взаємодії.
   Моделювання фрагментів виховних заходів дає змогу сформувати основу рольової поведінки майбутнього вчителя. В педагогіці під моделюванням фрагментів виховних заходів розуміють спеціально організовану і педагогічно керовану діяльність, де у створеній ігровій ситуації імітується певний реальний навчально-виховний процес. Цей метод дозволяє розкрити перед студентами соціальний зміст учительської професії, основні її кваліфікаційні характеристики, забезпечує тісний зв’язок педагогічної теорії з шкільною практикою і дає можливість побачити типові труднощі, з якими вчитель зустрічається в своїй повсякденній практиці, а також визначити шляхи їх подолання.
   Моделювання фрагментів виховних заходів допомагає створити такі умови, коли вибір засобу розв’язку досягається шляхом використання студентами теоретичних знань, набутих у процесі вивчення педагогічних дисциплін. Це формує потребу використовувати теорію при виборі оптимальних засобів і прийомів педагогічного впливу, орієнтовної основи професійної поведінки.
   Одним з напрямів практичної підготовки студентів вищого педагогічного закладу освіти є використання методу мікровикладання, який допомагає майбутньому вчителю краще підготуватися до професійної діяльності, визначити рівень своїх знань, умінь і здібностей, набути певного рівня педагогічної майстерності.
   Мікровикладання є одним з напрямів практичної професійної діяльності вчителя, що допомагає студентам краще усвідомити сутність педагогічних явищ. Моделюючи фрагмент практичної діяльності вчителя-предметника, майбутні вчителі розвивають свої здібності, набувають певного досвіду, вмінь та навичок. У студентів, які активно беруть участь у підготовці і проведенні практичних занять з використанням методів мікровикладання та моделювання фрагментів виховних заходів, формуються такі якості, як комунікативність, емпатія, педагогічна інтуїція, самовладання, педагогічний оптимізм, що поєднуються з глибокими теоретичними педагогічними знання.
   Важливого значення в системі підготовки майбутнього вчителя набуває ділова гра. Вона становить собою форму відтворення предметного і соціального змісту та моделювання стосунків, характерних для педагогічної роботи. В ході проведення гри розгортається особлива ігрова діяльність у вигляді імітаційної моделі, яка відтворює умови і динаміку протікання учительської професії. Водночас формуються особистісні якості вчителя. В умовах спільної роботи кожний студент виробляє навички соціальної взаємодії, ціннісні орієнтації, установки, притаманні фахівцеві. Ігрова модель потрібна для забезпечення особистісного включення студентів у процес навчання, спрямований на оволодіння предметним змістом професійної діяльності. Але предметний зміст завжди є змістом спільної праці спеціалістів, тому через ігрову модель засвоюється і соціальний зміст майбутньої роботи. Ділова навчальна гра є насамперед "інструментом" розвитку теоретичного і практичного мислення спеціаліста, здатного аналізувати складні умови педагогічної дійсності, ставити і розв’язувати нові для майбутніх фахівців професійні задачі. 
   Отже, організація навчальної та поза навчальної роботи з педагогічно обдарованою молоддю потребує:
   · раннього виявлення обдарованих студентів, залучення їх до науково-дослідної роботи; організації спецсемінарів з актуальних проблем педагогічної науки та методики роботи з обдарованими студентами - майбутніми педагогами; досконалого володіння методами науково-педагогічних досліджень; проведення на базі педагогічних вищих навчальних закладів освіти педагогічних студентських конференцій з підготовкою та публікацією матеріалів учасників з метою формування спрямованості до педагогічної діяльності;
   · вдосконалення організаційних форм навчальної роботи, введення елементів проблемності, розв’язування педагогічних задач з метою розвитку здатності знаходити нетрадиційні шляхи вирішення педагогічних проблем, генерувати нові, оригінальні ідеї, тобто творчо підходити до виконання професійних обов’язків;
   · введення елементів мікровикладання та моделювання виховних заходів як обов'язкового компоненту технології побудови практичних занять з педагогіки; проведення аукціонів педагогічний ідей та конкурсів педагогічних талантів з метою виявлення педагогічно обдарованих студентів та розвитку в них спеціальних здібностей і педагогічних умінь.

   Матеріал надійшов до редакції 28.11.2001 р.

Антонова Е.Е. Профессиональная подготовка педагогически одарённой молодёжи в контексте идей И.Огиенко.
В статье рассматриваются вопросы, связанные с профессиональной подготовкой педагогически одарённого будущего учителя в высших педагогических учебных заведениях.

Antonova E.E. Professional training of gifted future teachers in the I. Ogienko’s heritage.
The article deals with the problems connected with gifted future teacher’s professional training at pedagogical universities.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >
 
Авторські реферати, курсові та дипломні роботи. Онлайн бібліотека підручників.
Studentam.net.ua © 2016