top_left_1

Studentam.net.ua

Курсові та дипломні роботи
top_right_1
top_left_2
Головна arrow Статті arrow Культура. Наука. Освіта. arrow Особистісно зорієнтоване навчання – основний шлях модернізації української школи
top_right_2
top_left_3
top_right_3
Особистісно зорієнтоване навчання – основний шлях модернізації української школи

УДК 483 (071.1)

Т.Ф. Алєксєєва,
викладач
(Житомирський державний університет)

Особистісно зорієнтоване навчання – основний шлях модернізації української школи

Автор статті доводить, що проблему реалізації ідеї самопізнання-самоствердження допоможе вирішити впровадження особистісно зорієнтоване навчання й виховання.

   Кінцева мета шкільної освіти полягає в удосконаленні самої людини. Справжнє навчання й виховання завжди було неможливе без особистісного підходу. На це вказував у свій час старогрецький філософ Платон. Такий шлях навчання й виховання рекомендував і Мішель де Монтень у книзі "Досліди": "Наставник повинен відповідно до духовних нахилів довіреної йому дитини надати їй можливість вільно розвивати ці нахили, пропонуючи їй пізнати смак різних речей, вибирати між ними і розрізняти їх самостійно, інколи вказуючи їй шлях, деколи, навпаки – дозволяючи відшукувати дорогу їй самій"[ 1: 121] .
   За гуманістами над ідеєю вдосконалення людини працювали просвітники. Зокрема, у Франції – Вольтер, Дідро, Руссо. Сучасник Руссо Григорій Сковорода, філософ – педагог, "поєднував в самопізнанні інтелектуальний акт із вольовим творчим зусиллям. В імперативі "пізнай себе" прихований другий імператив: стань собою, видобудь із себе свою духовну суть, здійсни своє призначення! Самопізнання ставить тут перед собою мету: утворити духовну особистість" [ 2: 40] .
   Ідея самопізнання – самоствердження виявилася продуктивною. Її розвивають і сучасні філософи. Так, Ловель вважає, що самопізнання – це сила "творити себе".
   Реалізувати ідею самопізнання – самоствердження допоможе впровадження особистісно зорієнтованого навчання й виховання. Саме воно в нормативних документах про школу визначене як методологічна основа її розбудови.
   Метою особистісно зорієнтованої освіти є: "...знаходження, підтримка, розвиток ... в людині... механізмів самореалізації; саморозвитку, адаптації, саморегуляції, самозахисту, самовиховання..., необхідних для становлення самобутнього образу й діалогічного, безпечного способу взаємодії з людьми, природою, культурою, цивілізацією" [ 3: 141 - 142] .
   В особистісно зорієнтованому навчанні інше бачення змісту освіти: "...зміст шкільної освіти – це зміст процесу становлення особистості... Він розроблений на основі комплексного підходу, який враховує структуру діяльності, структуру особистості і структуру процесу соціалізації" [ 4: 19] та передбачає не тільки засвоєння учнем системи знань, вироблення системи умінь, а й розвиток здатності до рефлексії, самопізнання, набуття досвіду спілкування.
   Сутність освітнього процесу відповідно до особистісно зорієнтованого підходу полягає в створенні умов для освіти особистості, формування "образу себе-в-бутті" та його ключових складників: "образу Я", "образу Світу", "образу Я в Світі". Оскільки з погляду особистісно зорієнтованого навчання освіта " не стільки передача учневі знань, скільки ...проявлення його в самому собі, формування себе" [ 3: 169] , навчальний матеріал, стверджує А. Хуторський, виступає як зовнішній зміст освіти, а особистісні новоутворення учня, сформовані в процесі "освоєння" цього матеріалу, – внутрішній зміст. При цьому навчальний матеріал ( зовнішній зміст ) виступає середовищем для формування внутрішнього змісту з огляду на неповторність й унікальність кожної особистості. Шлях освоєння зовнішнього змісту буде різним, і, відповідно, буде різнитися внутрішній зміст освіти.
   А. Хуторський виділяє такі компоненти освіти, як інформаційний (базовий зміст навчальних дисциплін); діяльнісний (способи діяльності, в тому числі й рефлексивно проявлені, індивідуальні для кожного учня), рефлексивний (сукупність знань): "що" (інформація про зміст власного знання і незнання); "як" (інформація про засвоєні й незасвоєні способи добування й перетворення знань); "навіщо" (розуміння смислу інформації); "знаю я" (самовизначення себе по відношенню до знань")[ 5: 187 - 190] .
   Форми й методи організації навчальної діяльності повинні створювати умови для самореалізації особистості, забезпечувати перетворення учня на суб’єкт навчальної діяльності. Навчальний процес повинен відповідати таким вимогам: діалогічність, діяльнісний характер, спрямованість на індивідуальний розвиток учня, забезпечення школярам свободи вибору в навчанні [ 6: 4] .
   Упродовж останніх років в практику школи входить інтерактивне навчання ( англ. "inter"– взаємний та "akt"– діяти), яке передбачає організацію й розвиток діалогічного спілкування, що приводить до взаєморозуміння, взаємодії, до спільного вирішення завдань. Інтерактив виключає домінування як одного промовця, так і однієї думки над іншою [ 7: 4] . Найвідоміші форми інтерактивного навчання – "велике коло", "акваріум", "дебати", "мозкова атака", "ділова гра", "метод проектів".
   Заслуговують на увагу форми й прийоми активізації учнівської діяльності, підвищення інтересу школярів до предмета, які запропонував А. Гін. До кожного структурного компонента уроку він пропонує від 5 до 13 прийомів. Скориставшись ними, учитель може побудувати урок, не повторюючись і видозмінюючи його структуру протягом 10-12 навчальних годин. Пропоновані прийоми представлені у вигляді таблиці [ 8: 17] :

Таблиця 1.

Розділи уроку

Основні функціональні блоки

1

2

3

4

Початок уроку

Дивуй

Ідеальне опитування

Взаємоопитування

Гра у випадковість

Пояснення нового матеріалу

Приваблива мета

Прес-конференція

Запитання до тексту

Ділова гра "Погляд"

Закріплення, тренувальні вправи

Лови помилку!

Гра у випадковість

Ділова гра "Компетентність"

Гра-тренінг

Повторення

Своя опора

Свої приклади

Обговорюємо домашнє завдання

Ділова гра "НДЛ"

Контроль

Тихе опитування

Опитування ланцюжком

Бліц-контроль

Світлофор

Домашнє завдання

Три рівні домашнього завдання

Особливе завдання

Ідеальне завдання

Завдання масивом

Кінець уроку

Відстрочена відгадка

Роль "психолог"

Опитування – підсумок

Обговорюємо домашнє завдання

   Природно, що й урок особистісно зорієнтованого навчання має свою специфіку. Для нього характерні такі обов’язкові ознаки:
   - повідомлення учням цілей уроку, орієнтованих на конкретний результат;
   - створення позитивного настрою на уроці, відповідної мотивації, ситуації успіху, взаємопідтримки, переважання діалогічної форми спілкування, індивідуальної, парної та групової роботи;
   - забезпечення участі школярів в організації навчальної діяльності через залучення до планування роботи й вибір рівня засвоєння виучуваного матеріалу та способів його фіксацій, варіантів знань, оцінювання результатів;
   - рефлексію учня над власною діяльністю: доцільність обраного шляху вирішення поставлених завдань, форм і методів роботи, досягнення чи не досягнення цілей;
   - оцінювання школяра в порівнянні з його попередніми успіхами й планованими цілями, заохочення успіхів, способів навчальної діяльності, докладених зусиль.
   Досвід впровадження особистісно зорієнтованого навчання в практику роботи школи дозволяє встановити певні закономірності навчання:
   - навчальна продуктивність школярів зростає, якщо вони усвідомлено беруть участь у визначенні цілей навчання;
   - збільшується інтенсивність й ефективність розвитку креативності учнів;
   - динаміка творчих досягнень учнів випереджає підвищення рівня засвоєння базових навчальних стандартів;
   - творча результативність навчання більш впливає на розвиток особистісних якостей учнів;
   - діагностика особистісних освітніх нарощувань учнів справляє ефективніший вплив на якість освіти, ніж діагностика й контроль його освітніх результатів щодо заданих стандартів [ 6: 73- 75] .
   Отже, особистісно зорієнтоване навчання створює оптимальні умови для інтелектуального розвитку й самореалізації особистості й вирішує одне з головних завдань сучасної школи – забезпечення всебічного розвитку особистості, здатної до самоосвіти з урахуванням задатків, здібностей і нахилів учнів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. Монтень М. Опыты. Избранные главы. - М., 1991.
2. Козій Д. Три аспекти самопізнання у Сковороди // Хроніка. – 2000. – Випуск 39-40. – Україна і філософський спадок.
3. Подмазин С.И. Личностно-ориентированное образование: социально-философское исследование, – Запорожье: Просвіта, 2000.
4. Корсаков О.К. Склад і структура змісту сучасної шкільної освіти // Гуманітарні науки. –2003 . – № 1.
5. Хуторской А.В. Современная дидактика: Учебник для вузов.- СПб: Питер, 2001.
6. Степанов Е. Личностно-ориентированный поход в педагогической деятельности // Воспитание школьников. – 2003. – № 2.
7. Интерактивное обучение. Новые подходы // Відкритий урок. – 2002. – № 5-6.
8. Гин А.А. Конструктор урока // Відкритий урок. – 2002. – № 5-8.

   Матеріал надійшов до редакції 05. 03. 2005 р.

Алексеева Т.Ф. Личностно ориентированное обучение – основной путь модернизации украинской школы.
Автор статьи доказывает, что проблему реализации идеи самопознания-самоутверждения поможет решить личностно ориентированное обучение и воспитание.

Aleekseeva T.F. Person-Oriented Education as a Main Way of Modernization of Ukrainian School.
The author of the article proves that the problem of realizing the idea of self-perception – self-affirmation will be solve by the introduction of the person-oriented education and upbringing.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >

Замовити реферат, курсову або дипломну роботу

bottom_left
bottom_right
Studentam.net.ua © 2008-2024