Studentam.net.ua
Реферати, курсові та дипломні роботи
Головна arrow Статті arrow Культура. Наука. Освіта. arrow ОСОБИСТІСНО ЗОРІЄНТОВАНЕ НАВЧАННЯ – ОСНОВНИЙ ШЛЯХ МОДЕРНІЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ
10.12.2016
Платні роботи
Реферати
Курсові
Дипломні, магістерські ...
Онлайн бібліотека підручників
Біологічні науки
Валеологія
Екологія
Економічні науки
Етика та естетика
Землезнавство
Історія
Літературознавство
Педагогіка
Правознавство
Психологія
Соціальна робота
Корисні матеріали
Біографії
Розробки уроків
Статті
Друзі

Електронна бібліотека




ОСОБИСТІСНО ЗОРІЄНТОВАНЕ НАВЧАННЯ – ОСНОВНИЙ ШЛЯХ МОДЕРНІЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

УДК 483 (071.1)

Т.Ф. Алєксєєва,
викладач
(Житомирський державний університет)

Особистісно зорієнтоване навчання – основний шлях модернізації української школи

Автор статті доводить, що проблему реалізації ідеї самопізнання-самоствердження допоможе вирішити впровадження особистісно зорієнтоване навчання й виховання.

   Кінцева мета шкільної освіти полягає в удосконаленні самої людини. Справжнє навчання й виховання завжди було неможливе без особистісного підходу. На це вказував у свій час старогрецький філософ Платон. Такий шлях навчання й виховання рекомендував і Мішель де Монтень у книзі "Досліди": "Наставник повинен відповідно до духовних нахилів довіреної йому дитини надати їй можливість вільно розвивати ці нахили, пропонуючи їй пізнати смак різних речей, вибирати між ними і розрізняти їх самостійно, інколи вказуючи їй шлях, деколи, навпаки – дозволяючи відшукувати дорогу їй самій"[ 1: 121] .
   За гуманістами над ідеєю вдосконалення людини працювали просвітники. Зокрема, у Франції – Вольтер, Дідро, Руссо. Сучасник Руссо Григорій Сковорода, філософ – педагог, "поєднував в самопізнанні інтелектуальний акт із вольовим творчим зусиллям. В імперативі "пізнай себе" прихований другий імператив: стань собою, видобудь із себе свою духовну суть, здійсни своє призначення! Самопізнання ставить тут перед собою мету: утворити духовну особистість" [ 2: 40] .
   Ідея самопізнання – самоствердження виявилася продуктивною. Її розвивають і сучасні філософи. Так, Ловель вважає, що самопізнання – це сила "творити себе".
   Реалізувати ідею самопізнання – самоствердження допоможе впровадження особистісно зорієнтованого навчання й виховання. Саме воно в нормативних документах про школу визначене як методологічна основа її розбудови.
   Метою особистісно зорієнтованої освіти є: "...знаходження, підтримка, розвиток ... в людині... механізмів самореалізації; саморозвитку, адаптації, саморегуляції, самозахисту, самовиховання..., необхідних для становлення самобутнього образу й діалогічного, безпечного способу взаємодії з людьми, природою, культурою, цивілізацією" [ 3: 141 - 142] .
   В особистісно зорієнтованому навчанні інше бачення змісту освіти: "...зміст шкільної освіти – це зміст процесу становлення особистості... Він розроблений на основі комплексного підходу, який враховує структуру діяльності, структуру особистості і структуру процесу соціалізації" [ 4: 19] та передбачає не тільки засвоєння учнем системи знань, вироблення системи умінь, а й розвиток здатності до рефлексії, самопізнання, набуття досвіду спілкування.
   Сутність освітнього процесу відповідно до особистісно зорієнтованого підходу полягає в створенні умов для освіти особистості, формування "образу себе-в-бутті" та його ключових складників: "образу Я", "образу Світу", "образу Я в Світі". Оскільки з погляду особистісно зорієнтованого навчання освіта " не стільки передача учневі знань, скільки ...проявлення його в самому собі, формування себе" [ 3: 169] , навчальний матеріал, стверджує А. Хуторський, виступає як зовнішній зміст освіти, а особистісні новоутворення учня, сформовані в процесі "освоєння" цього матеріалу, – внутрішній зміст. При цьому навчальний матеріал ( зовнішній зміст ) виступає середовищем для формування внутрішнього змісту з огляду на неповторність й унікальність кожної особистості. Шлях освоєння зовнішнього змісту буде різним, і, відповідно, буде різнитися внутрішній зміст освіти.
   А. Хуторський виділяє такі компоненти освіти, як інформаційний (базовий зміст навчальних дисциплін); діяльнісний (способи діяльності, в тому числі й рефлексивно проявлені, індивідуальні для кожного учня), рефлексивний (сукупність знань): "що" (інформація про зміст власного знання і незнання); "як" (інформація про засвоєні й незасвоєні способи добування й перетворення знань); "навіщо" (розуміння смислу інформації); "знаю я" (самовизначення себе по відношенню до знань")[ 5: 187 - 190] .
   Форми й методи організації навчальної діяльності повинні створювати умови для самореалізації особистості, забезпечувати перетворення учня на суб’єкт навчальної діяльності. Навчальний процес повинен відповідати таким вимогам: діалогічність, діяльнісний характер, спрямованість на індивідуальний розвиток учня, забезпечення школярам свободи вибору в навчанні [ 6: 4] .
   Упродовж останніх років в практику школи входить інтерактивне навчання ( англ. "inter"– взаємний та "akt"– діяти), яке передбачає організацію й розвиток діалогічного спілкування, що приводить до взаєморозуміння, взаємодії, до спільного вирішення завдань. Інтерактив виключає домінування як одного промовця, так і однієї думки над іншою [ 7: 4] . Найвідоміші форми інтерактивного навчання – "велике коло", "акваріум", "дебати", "мозкова атака", "ділова гра", "метод проектів".
   Заслуговують на увагу форми й прийоми активізації учнівської діяльності, підвищення інтересу школярів до предмета, які запропонував А. Гін. До кожного структурного компонента уроку він пропонує від 5 до 13 прийомів. Скориставшись ними, учитель може побудувати урок, не повторюючись і видозмінюючи його структуру протягом 10-12 навчальних годин. Пропоновані прийоми представлені у вигляді таблиці [ 8: 17] :

Таблиця 1.

Розділи уроку

Основні функціональні блоки

1

2

3

4

Початок уроку

Дивуй

Ідеальне опитування

Взаємоопитування

Гра у випадковість

Пояснення нового матеріалу

Приваблива мета

Прес-конференція

Запитання до тексту

Ділова гра "Погляд"

Закріплення, тренувальні вправи

Лови помилку!

Гра у випадковість

Ділова гра "Компетентність"

Гра-тренінг

Повторення

Своя опора

Свої приклади

Обговорюємо домашнє завдання

Ділова гра "НДЛ"

Контроль

Тихе опитування

Опитування ланцюжком

Бліц-контроль

Світлофор

Домашнє завдання

Три рівні домашнього завдання

Особливе завдання

Ідеальне завдання

Завдання масивом

Кінець уроку

Відстрочена відгадка

Роль "психолог"

Опитування – підсумок

Обговорюємо домашнє завдання

   Природно, що й урок особистісно зорієнтованого навчання має свою специфіку. Для нього характерні такі обов’язкові ознаки:
   - повідомлення учням цілей уроку, орієнтованих на конкретний результат;
   - створення позитивного настрою на уроці, відповідної мотивації, ситуації успіху, взаємопідтримки, переважання діалогічної форми спілкування, індивідуальної, парної та групової роботи;
   - забезпечення участі школярів в організації навчальної діяльності через залучення до планування роботи й вибір рівня засвоєння виучуваного матеріалу та способів його фіксацій, варіантів знань, оцінювання результатів;
   - рефлексію учня над власною діяльністю: доцільність обраного шляху вирішення поставлених завдань, форм і методів роботи, досягнення чи не досягнення цілей;
   - оцінювання школяра в порівнянні з його попередніми успіхами й планованими цілями, заохочення успіхів, способів навчальної діяльності, докладених зусиль.
   Досвід впровадження особистісно зорієнтованого навчання в практику роботи школи дозволяє встановити певні закономірності навчання:
   - навчальна продуктивність школярів зростає, якщо вони усвідомлено беруть участь у визначенні цілей навчання;
   - збільшується інтенсивність й ефективність розвитку креативності учнів;
   - динаміка творчих досягнень учнів випереджає підвищення рівня засвоєння базових навчальних стандартів;
   - творча результативність навчання більш впливає на розвиток особистісних якостей учнів;
   - діагностика особистісних освітніх нарощувань учнів справляє ефективніший вплив на якість освіти, ніж діагностика й контроль його освітніх результатів щодо заданих стандартів [ 6: 73- 75] .
   Отже, особистісно зорієнтоване навчання створює оптимальні умови для інтелектуального розвитку й самореалізації особистості й вирішує одне з головних завдань сучасної школи – забезпечення всебічного розвитку особистості, здатної до самоосвіти з урахуванням задатків, здібностей і нахилів учнів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. Монтень М. Опыты. Избранные главы. - М., 1991.
2. Козій Д. Три аспекти самопізнання у Сковороди // Хроніка. – 2000. – Випуск 39-40. – Україна і філософський спадок.
3. Подмазин С.И. Личностно-ориентированное образование: социально-философское исследование, – Запорожье: Просвіта, 2000.
4. Корсаков О.К. Склад і структура змісту сучасної шкільної освіти // Гуманітарні науки. –2003 . – № 1.
5. Хуторской А.В. Современная дидактика: Учебник для вузов.- СПб: Питер, 2001.
6. Степанов Е. Личностно-ориентированный поход в педагогической деятельности // Воспитание школьников. – 2003. – № 2.
7. Интерактивное обучение. Новые подходы // Відкритий урок. – 2002. – № 5-6.
8. Гин А.А. Конструктор урока // Відкритий урок. – 2002. – № 5-8.

   Матеріал надійшов до редакції 05. 03. 2005 р.

Алексеева Т.Ф. Личностно ориентированное обучение – основной путь модернизации украинской школы.
Автор статьи доказывает, что проблему реализации идеи самопознания-самоутверждения поможет решить личностно ориентированное обучение и воспитание.

Aleekseeva T.F. Person-Oriented Education as a Main Way of Modernization of Ukrainian School.
The author of the article proves that the problem of realizing the idea of self-perception – self-affirmation will be solve by the introduction of the person-oriented education and upbringing.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >
 
Авторські реферати, курсові та дипломні роботи. Онлайн бібліотека підручників.
Studentam.net.ua © 2016