Studentam.net.ua
Реферати, курсові та дипломні роботи
Головна arrow Статті arrow Культура. Наука. Освіта. arrow КООРДИНАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
03.12.2016
Платні роботи
Реферати
Курсові
Дипломні, магістерські ...
Онлайн бібліотека підручників
Біологічні науки
Валеологія
Екологія
Економічні науки
Етика та естетика
Землезнавство
Історія
Літературознавство
Педагогіка
Правознавство
Психологія
Соціальна робота
Корисні матеріали
Біографії
Розробки уроків
Статті
Друзі

Електронна бібліотека




КООРДИНАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

УДК 378.14

О.М. Спірін,
кандидат педагогічних наук, доцент, докторант;
О.М. Шимон,
асистент кафедри прикладної математики та інформатики
(Житомирський державний університет імені Івана Франка)

Координація навчальної діяльності в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу

У статті обґрунтовано можливість використання поняття "координація навчальної діяльності" як особливого виду співпраці науково-педагогічних працівників та студентів в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу. Визначено склад інституту координаторів ВНЗ, що включає: координатора від закладу освіти, координаторів від факультетів і координаторів на спеціальностях. Уточнено роль, функції та основні завдання координаторів. З’ясовано вимоги до науково-педагогічних працівників, які призначаються координаторами. Розглянуто окремі права студентів, пов’язані з використанням кредитно-модульної системи.

   Європейська система перезарахування кредитів (ECTS), покладена в основу розробки вітчизняної кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП), передбачає використання в закладі освіти інституту координаторів: координатора ECTS від ВНЗ та координаторів ECTS від факультетів. "Їхня роль полягатиме у тому, щоб займатися адміністративними й академічними аспектами ECTS і надавати консультації студентам" [1: 45]. Вони гарантуватимуть плавне включення приїжджих студентів у навчання в університеті та забезпечуватимуть також, щоб студенти, які від’їжджають, досягли успіхів у закордонних ВНЗ шляхом підтримання з ними постійного контакту.
   І. Бабин, Я. Болюбаш, В. Грубінко, А. Загородній, П. Костробій, О. Лозинський, Ю. Рудавський, М. Степко, В. Шинкарук започаткували дослідження щодо запровадження інституту кураторів студентських індивідуальних навчальних програм у ВНЗ України. Однак організаційно-педагогічна проблема координації навчальної діяльності студентів в умовах кредитно-модульної системи залишається до кінця не розв’язаною. Потребують додаткових досліджень питання, пов’язані з науково-педагогічним обґрунтуванням та уточненням поняття "координація навчальної діяльності" в умовах КМСОНП, визначенням складу інституту координаторів ВНЗ, уточненням їх ролі, функцій та завдань щодо ефективного впровадження КМСОНП, а також основних прав студентів, що забезпечуватимуть побудову індивідуальних траєкторій навчання в умовах кредитно-модульної системи. Це взято за мету нашого дослідження.
   Поняття "координація" зазвичай розуміється як "погодження, зведення до відповідності, установлення взаємозв’язку, контакту в діяльності людей, між діями, поняттями тощо", як "узгодженість рухів, дій і т. ін." [2: 453]. Координація навчальної діяльності в ECTS викликана насамперед потребами академічної мобільності, яка передбачає складання індивідуального навчального плану студента. Проектована вітчизняна система освітніх кредитів, і кредитно-модульна система навчання вчителя інформатики як її підсистема, має забезпечити особистості можливість одержати освіту та підвищувати рівень фахової підготовки впродовж життя шляхом усвідомленої побудови власної індивідуальної траєкторії професійної підготовки, компонентами якої є ряд індивідуальних траєкторій навчання:
   1) індивідуальна траєкторія вивчення дисципліни як системи залікових та змістових модулів, що передбачає реалізацію дидактичних принципів індивідуалізації й диференціації навчання з вибором студентом індивідуальних рівнів і термінів опанування навчального матеріалу в межах модуля дисципліни;
   2) індивідуальна траєкторія базової підготовки за напрямком, що передбачає певну свободу вибору майбутнім фахівцем дисциплін та термінів їх вивчення, академічну мобільність студента для здобуття обов’язкових і додаткових професійних компетенцій на рівні бакалавра та виходу на ринок праці;
   3) індивідуальна траєкторія здобуття повної вищої освіти за спеціальністю з вибором магістерської програми підготовки, орієнтованої на науково-дослідну або науково-педагогічну діяльність, що відповідає індивідуальним потребам особистості та потребам ринку праці. Ця траєкторія навчання також може передбачати академічну мобільність студентів;
   4) індивідуальна траєкторія поглиблення та розширення рівня професійної компетентності, що передбачає усвідомлений вибір особистістю шляхів підвищення рівня професійних компетенцій або одержання другої базової/повної вищої освіти.
   Варто зазначити, що перша із виділених нами індивідуальних траєкторій в умовах кредитно-модульної системи характеризується тісною педагогічною співтворчістю викладача і студентів [3]. Основним засобом побудови та реалізації другої й третьої індивідуальних траєкторій навчання є індивідуальний навчальний план студента, розробка та контроль виконання якого виходить за рамки співпраці студентів і викладача певної дисципліни. За цих обставин слід говорити не про традиційне "управління навчальною діяльністю", яке зазвичай розуміється як обмежене рамками вивчення дисципліни, а про узгодження дій студентів щодо вибору індивідуальної траєкторії навчання зі специфікою організації професійної підготовки у ВНЗ.
   Таким чином, необхідність побудови студентами індивідуальних траєкторій професійної підготовки, зокрема впровадження за кредитно-модульною системою індивідуальних навчальних планів для здобуття кваліфікацій бакалавра та магістра, зумовлює те, що співпраця між викладачами та студентами набуває нових ознак, які можна інтегрувати поняттям "координація навчальної діяльності". Це поняття в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу можна розуміти, з одного боку, як особливий вид співпраці між науково-педагогічними працівниками та студентами, а з іншого – як певну форму узгодження дій студентів та науково-педагогічних працівників для побудови й реалізації індивідуальних траєкторій професійної підготовки майбутніх фахівців для здобуття базової та повної вищої освіти.
   Аналогічно вимогам ECTS та з огляду на особливості вітчизняної КМСОНП вбачається за доцільне під час упровадження вищим навчальним закладом власної кредитно-модульної системи забезпечити відповідну координацію навчальної діяльності студентів, визначивши роль і функції: координатора КМСОНП від закладу освіти, координаторів КМСОНП від факультету або навчального інституту та кураторів програм підготовки (кураторів КМСОНП на спеціальностях). Варто зазначити, що Тимчасове положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців не виокремлює функції координаторів від закладу освіти та від факультету – визначаються лише головне завдання, умови призначення, обов’язки та права куратора [4].
   Координатор КМСОНП від закладу освіти призначається наказом ректора університету та відповідає за координацію робіт з розробки та впровадження у ВНЗ власної кредитно-модульної системи організації навчального процесу з дотриманням норм вітчизняної КМСОНП.
   Першочерговим завданням координатора КМСОНП від закладу освіти є проектування кредитно-модульної системи на рівні ректорату [5; 6: 18], забезпечуючи насамперед результативну діяльність відповідної робочої групи ВНЗ. Головним результатом такої діяльності є розробка та прийняття вченою радою вищого закладу освіти власного положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців.
   У подальшому роль координатора змінюється – необхідно забезпечити координацію робіт із проектування КМСОНП на всіх інших нижчих рівнях організації навчального процесу, налагодити механізми її реалізації, а також здійснювати навчання та організовувати діяльність координаторів КМСОНП від факультетів (інститутів), надавати відповідні консультації викладачам і студентам.
   Поряд із цим функції координатора КМСОНП від закладу освіти мають включати відповідальність за дотримання норм ECTS і виконання механізмів її реалізації. Його обов’язки полягають у сприянні поширенню та практичному втіленню ECTS, наданню підтримки координаторам від факультетів (інститутів) та узгодження їх діяльності. Ця робота здійснюється як у межах навчального закладу, так і на рівні співпраці між вітчизняними та закордонними ВНЗ. Зокрема, координатор від закладу відповідає за підготовку укладання договорів з іншими ВНЗ, подання освітніх проектів на конкурси за програмами, ініційованими Європейською комісією, вітчизняними, міжнародними освітніми організаціями, фондами та установами, що передбачають одержання грантів на академічну мобільність студентів з урахуванням засад ECTS [1: 45].
   Більш конкретні завдання координатора від закладу такі: забезпечення функціонування університетської системи інформування студентів про ECTS; організація навчання координаторів від факультетів (інститутів) та координація їхньої роботи з підготовки, виробництва і доставки партнерам інформаційних пакетів за вимогами ECTS.
   Координатори КМСОНП від факультету (інституту) також призначаються наказом ректора ВНЗ та є, як правило, заступниками деканів (директорів інститутів).
   По-перше, координатор від факультету забезпечує проектування КМСОНП на рівні факультету шляхом організації ефективної роботи відповідної робочої групи [5; 6: 18].
   По-друге, відповідає за дотримання норм КМСОНП закладу та надає відповідні консультації під час розробки робочими групами та кураторами спеціальностей навчально-методичного забезпечення (освітньо-кваліфікаційна характеристика, освітньо-професійна програма підготовки, навчальний план спеціальності, оперативний навчальний план, інформаційний пакет спеціальності тощо).
   По-третє, координатор контролює складання, затверджує (або подає на затвердження декану факультету), здійснює облік індивідуальних навчальних планів та з’ясовує обсяги їх виконання в залікових кредитах, а також відповідає за документацію щодо успішності навчальної діяльності студентів.
   По-четверте, виступає в ролі координатора ECTS від факультету [1: 45], тобто підтримує ділові зв’язки зі студентами (українськими й іноземними) та викладацьким складом кафедр, і займається більшою мірою практичними й навчальними аспектами реалізації ECTS. Координатори від факультету більш детально інформують студентів про ECTS, наприклад забезпечують студентів інформаційними пакетами, що надійшли від навчальних закладів-партнерів, допомагають студентам заповнити форму заяви, пояснюють процедуру визнання освіти й оформлення документів (навчальний контракт, академічна довідка) та ін.
   З розширенням автономії вітчизняних вищих навчальних закладів та повноважень їх структурних підрозділів на координаторів від факультетів може перекладатися частина обов’язків координатора від закладу, зокрема ті обов’язки, що стосуються підготовчої роботи щодо укладання договорів з іншими ВНЗ. Координатору від факультету надаються офіційні повноваження для встановлення та підтримки зв’язків з вітчизняними і закордонними університетами, зокрема щодо обміну формами заяв і підписаними копіями, обговорення програм навчання, підготовки академічних довідок для студентів, що від’їжджають на навчання, а також для тих, хто повертається після завершення навчання на факультеті та студентів, які повертаються після завершення навчання за кордоном.
   Координатори від факультету мають сприяти тому, щоб студенти, які від’їжджають, досягли успіхів у закордонних закладах шляхом підтримання з ними постійного контакту, а також забезпечити належний прийом та консультації студентам, що прибули на навчання до даного ВНЗ.
   Координатори від факультету координують та контролюють роботу кураторів спеціальностей, відповідають за підготовку інформаційних пакетів за базовими бакалаврськими програмами і програмами професійного спрямування та інформують своїх колег про ECTS та її втілення з погляду розподілення кредитів програм підготовки.
   За підсумками кожного навчального року координатори від факультетів готують та надають деканам і завідувачам кафедр звіт-аналіз діяльності кураторів спеціальностей.
   Координатори (куратори) КМСОНП на спеціальності. Тимчасовим положенням про КМСОНП куратор визначається як науково-педагогічний працівник випускової кафедри, як правило, професор або доцент, ґрунтовно ознайомлений з вимогами відповідних галузевих стандартів вищої освіти (освітньо-кваліфікаційних характеристик та освітньо-професійних програм), головне завдання якого – контроль за індивідуальним навчальним планом студента, зокрема надання кваліфікованих консультацій та рекомендацій щодо формування індивідуального плану, його реалізації протягом усього періоду навчання студента [4] з метою забезпечення збалансованості навчальних й інших інтересів студента протягом усього періоду навчання.
   Куратори КМСОНП на спеціальності здійснюють свою діяльність, забезпечуючи контроль за ІНП студента щонайменше за двома програмами підготовки освітньо-кваліфікаційних рівнів бакалавра та магістра.
   Пропонується розрізняти куратора бакалаврської програми підготовки та куратора магістерської програми підготовки.
   Куратори призначаються наказом ректора ВНЗ за поданням декана факультету та завідувача відповідної випускової кафедри. Куратори програм підготовки входять до складу ради факультету (інституту) та представляють академічні інтереси студентів. У межах виконання своїх функцій куратор підпорядкований заступникові декана факультету – координатору КМСОНП від факультету. 
   Розглянемо детальніше завдання, права та обов’язки куратора бакалаврської програми підготовки як науково-педагогічного працівника відповідної випускової кафедри, що призначається за умови знання вимог відповідної програми підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр", особливостей функціонування КМСОНП у даному вищому закладі освіти та основних засад ECTS.
   Аналіз нормативних документів МОН України щодо організації навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівня акредитації, ряду дослідницьких джерел [7; 8; 9: 66-67; 10: 37-39] дозволяє виокремити орієнтовний склад основних завдань та функціональних обов’язків куратора бакалаврської програми підготовки.
   Куратор програми підготовки зобов’язаний:
   – розробити інформаційний пакет спеціальності та забезпечити доступ до його інформації студентам відповідного напряму підготовки даного ВНЗ й інших навчальних закладів;
   – ознайомлювати студентів з нормативними матеріалами, що регламентують у вищому закладі освіти організацію навчального процесу за кредитно-модульною системою;
   – знати вимоги освітньо-кваліфікаційних характеристик, освітньо-професійних програм, навчальних планів підготовки фахівців за спорідненими напрямами (спеціальностями) для відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня;
   – роз’яснювати студентам права і обов’язки, особливості організації навчального процесу, зокрема щодо організації самостійної роботи у вищому закладі, вимоги до рівня засвоєння знань, формування умінь, сутність використовуваної на спеціальності та в цілому у ВНЗ системи оцінювання;
   – надавати групові та індивідуальні консультації студентам на регулярній основі;
   – надавати рекомендації студентам щодо формування їх індивідуального навчального плану з урахуванням засвоєних залікових модулів (навчальних дисциплін) за час перебування в інших вищих навчальних закладах України або за кордоном та обмежень, що випливають зі структурно-логічної схеми програми підготовки;
   – надавати пропозиції щодо зарахування залікових кредитів, які студент отримав за час перебування в інших ВНЗ України або за кордоном;
   – узгоджувати вибір дисциплін студентами під час формування їхніх індивідуальних навчальних планів з дотриманням структурно-логічної схеми підготовки та реальними можливостями ВНЗ щодо забезпечення навчального процесу (аудиторний фонд для проведення лекційних занять, практичних та лабораторних робіт, матеріально-технічне та кадрове забезпечення самостійної роботи, обмеження щодо мінімальної кількості студентів для вивчення певної дисципліни тощо);
   – погоджувати індивідуальний навчальний план студента, забезпечувати прийом ІНП у встановлений період та подавати його координатору КМСОНП від факультету для подальшого затвердження деканом факультету. Сприяти студентам щодо внесення змін в індивідуальні навчальні плани протягом дозволеного періоду;
   – брати участь у складанні оперативних навчальних планів напрямів підготовки (спеціальностей) на навчальний рік;
   – знати можливості інформаційних комп’ютерних систем та вміти використовувати їх можливості для автоматизації процесу формування ІНП студента;
   – контролювати виконання індивідуального навчального плану студента на підставі відомостей про зараховані студенту залікові кредити з подальшим поданням пропозицій щодо продовження навчання студента або його відрахування;
   – надавати рекомендації та консультацій студентам щодо можливостей майбутнього працевлаштування;
   – інформувати координаторів ECTS, керівництво факультету та університету про пропозиції і побажання студентів з удосконалення всіх напрямів діяльності університету.
   Куратор має право:
   – мати доступ до інформації про освітньо-професійні програми підготовки фахівців, про освітньо-кваліфікаційні характеристики, про ухвали вчених, методичних та адміністративних рад, що стосуються функцій, які виконує куратор, а також до інформації про бази практичної підготовки та про місця майбутнього працевлаштування студентів;
   – контролювати своєчасну підготовку й наявність усіх методичних матеріалів, необхідних для навчання за відповідною програмою підготовки;
   – відвідувати всі види занять згідно з індивідуальним навчальним планом студента;
   – перевіряти виконання правил проведення контрольних заходів по всіх дисциплінах, а також брати участь у роботі комісій із проведення контрольних перевірок ректорату;
   – подавати пропозиції деканові факультету щодо переведення на інший курс або відрахування студента;
   – брати участь у засіданнях кафедр, що здійснюють навчання студентів за відповідною програмою, та вчених рад факультетів, а також в роботі комісій, що розглядають питання успішності та академічного статусу (рейтингу) студента, зокрема щодо призначення іменних стипендій, преміювання, переведення студента з навчання за контрактом на бюджетне фінансування, розподілу випускників за направленнями на роботу, поселенням у гуртожиток тощо;
   – подавати пропозиції щодо поліпшення навчального процесу та діяльності кураторів;
   – проходити регулярне підвищення кваліфікації;
   – на оплату праці, пов’язану з виконанням обов’язків куратора програми підготовки.
   Окремі рекомендації щодо забезпечення ефективної роботи кураторів:
   1. Роботу куратора доцільно обмежити декількома спорідненими напрямками підготовки (спеціальностями) та рекомендувати проводити її від першого до випускного курсу.
   2. Доцільно передбачити мотивацію роботи куратора. Це може бути зменшення навчального навантаження в навчальному році з певного розрахунку (наприклад, 0,5 години навчального навантаження за навчальний тиждень за одного студента [7]), доплата до посадового окладу згідно з чинними нормативними документами та внутрішніми документами ВНЗ, оплата куратору програми підготовки додаткових годин за виконання організаційної роботи (наприклад 4 години організаційної роботи на кожного студента за навчальний рік [10: 39]
   3. Кількість кураторів на факультеті як правило залежить від кількості студентів. Однак якщо нормативними документами ВНЗ куратору за виконання своїх обов'язків передбачено зменшення навчального навантаження, то під час визначення кількості кураторів слід врахувати максимально допустиме зменшення навчального навантаження (наприклад, на одного куратора до 0,25 повного навчального навантаження).
   Уточнимо окремі права студента, що мають бути першочергово забезпечені в умовах функціонування КМСОНП.
   Студент має право:
   – ознайомитися з нормативно-методичними матеріалами (інформаційним пакетом тощо), які регламентують організацію навчального процесу за кредитно-модульною системою;
   – отримати роз’яснення щодо своїх прав і обов’язків, а також особливостей організації навчального процесу, вимог до рівня засвоєння знань, формування вмінь, сутності бально-рейтингової системи оцінювання;
   – отримати рекомендації щодо формування індивідуального навчального плану з урахуванням засвоєних залікових модулів (навчальних дисциплін) за час перебування в інших вищих навчальних закладах України або за кордоном та обмежень, що випливають зі структурно-логічної схеми програми підготовки;
   – сформувати індивідуальний навчальний план на основі варіативних залікових модулів програми підготовки з урахуванням установлених обмежень;
   – продовжити навчання в інших ВНЗ України або за кордоном та повернутися на навчання в університет за умови зарахування в установленому порядку отриманих залікових кредитів;
   – продовжити термін навчання на один рік відносно до нормативного терміну за умови навчання за контрактом;
   – за умови випереджального засвоєння програми навчання включати до індивідуального навчального плану певні кредитні модулі для отримання додаткових кваліфікацій, спеціалізацій;
   – за результатами застосування рейтингової системи, що враховуватиме кількість та рівень накопичених залікових кредитів, отримувати підвищену або іменну стипендію, рекомендацію на навчання в аспірантурі та бути прийнятим за конкурсом рейтингів на навчання за магістерською програмою.
   Варто зазначити, що обов’язки куратора за магістерськими програмами підготовки покладаються на наукового керівника магістранта. Аналогічно для аспірантів та докторантів роль кураторів КМСОНП можуть виконувати відповідно наукові керівники та наукові консультанти.
   Таким чином, куратори програм підготовки, з одного боку, представляють академічні та особисті інтереси студентів, а з іншого – представляють інтереси закладу освіти в рамках встановлених правил організації навчального процесу за кредитно-модульною системою, відомих викладачу та студенту, можуть обмежувати його свободу і права самостійно приймати рішення. Поряд із цим ступінь свободи студента в побудові власної траєкторії навчання є максимальним, якщо показники його навчальної діяльності в межах допустимих діапазонів відхилення від усереднених нормативів і рекомендацій. Якщо ж студент суттєво відстає від рекомендованого графіка опанування нормативних компонентів освітньо-професійної програми, то його права щодо вибору курсів додаткової спеціалізації та концентрації програми підготовки мають обмежуватися тим більшою мірою, чим більше він відстає.
   Отже, координація навчальної діяльності студентів є новою формою організації навчального процесу в умовах КМСОНП. Дослідженням обґрунтована необхідність використання інституту координаторів КМСОНП, що включає: координатора від закладу освіти, координаторів від факультетів та координаторів на спеціальностях (кураторів програм підготовки). Серед останніх доцільно розрізняти кураторів бакалаврської та кураторів магістерської програм підготовки. Головним завданням у діяльності куратора програми підготовки постає контроль і забезпечення збалансованості навчальних та інших інтересів студента протягом усіх років навчання у ВНЗ.
   Подальшої роботи потребує дослідження механізмів координації навчальної діяльності студентів в умовах кредитно-модульної системи з огляду на особливості організації навчального процесу в конкретному вищому закладі освіти та специфіку професійної підготовки майбутніх фахівців на різних спеціальностях.

Список використаних джерел та літератури

1. Основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу (документи і матеріали 2003-2004 рр.) / За ред. В.Г. Кременя. – Тернопіль: Вид-во ТДПУ, 2004. – 147 с.
2. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2004. – 1440 с.
3. Козак Т. Педагогічна співтворчість викладача і студентів в рамках кредитно-модульної системи організації навчального процесу // Розвиток наукових досліджень’2005: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (7-9 листопада 2005 р., м. Полтава). – Полтава: ІтерГрафіка, 2005. – Т. 5. – С. 42-44.
4. Тимчасове положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців / Додаток до наказу Міністерства освіти і науки України від 23.01.2004р. № 48 "Про проведення педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального процесу".
5. Спірін О. М. Особливості проектування кредитно-модульної системи на різних рівнях організації навчального процесу у вищому закладі освіти // Проблеми освіти: Наук.-метод. зб./ Кол. авт. – К.: Наук.-метод. центр вищої освіти, 2007. – (у друці).
6. Спірін О. М. Процедурний підхід до проектування кредитно-модульної системи // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. – 2006. – № 28. – С. 14-18.
7. Рудавський Ю. К., Костробій П. П., Лозинський О. Ю., Загородній А. Г. Особливості формування програми навчання студентів та запровадження інституту кураторів індивідуальних програм: Доповідь на науково-практичному семінарі "Кредитно-модульна система організації навчального процесу", 1-2 липня 2004 р., м. Тернопіль. – http://www.tspu.edu.ua/php/kms/6/, 16.10.2004 р.
8. Грубінко В. В. Формування інноваційного освітнього середовища у педагогічному ВНЗ в контексті вимог Болонського процесу: Презентація MS Power Point. – http://www.tspu.edu.ua/php1/include/resurs/ kms/13/vust.ppt, 14.03.2006 р. – Слайд № 17.
9. Сазонов Б. А. Система зачетных единиц: особенности организации и календарного планирования учебного процесса // Проектирование образовательных стандартов на основе компетентностного подхода и кредитно-модульной системы зачетных единиц / Под ред. Е. И. Моисеева и В. В. Тихомирова. – http://www.academy.fsb.ru/icccs/1251/v_01.doc, 20.07.2006 р. – С. 49-113.
10. Проект положення про кредитно-модульну систему. – http://dnvr.ntu-kpi.kiev.ua/documents/ Proekt%20pologennya%20KMS.doc, 10.07.2006 р.

   Матеріал надійшов до редакції 2.10.2006 р.

Спирин О.М., Шимон А.Н. Координация учебной деятельности студентов в условиях кредитно-модульной системы организации учебного процесса.
В статье обоснована возможность использования понятия "координация учебной деятельности" как особого вида сотрудничества научно-педагогических работников и студентов в условиях кредитно-модульной системы организации учебного процесса. Определен состав института координаторов ВУЗа, включающий: координатора от учебного заведения, координаторов от факультетов и координаторов на специальностях. Уточнены роль, функции и основные задачи координаторов. Выяснены требования к научно-педагогическим работникам, которые назначаются координаторами. Рассмотрены отдельные права студентов, обусловленные использованием кредитно-модульной системы.

Spirin O.M., Shymon O.M. Coordination of students' learning activities within the credit-modular system of study.
The article substantiates the possibility of using the term "coordination of learning activities" to define a specific form of cooperation between academics and students within the credit-modular system of study. The authors define the composition of the body of university coordinators, which comprises a coordinator representing the university as a whole, coordinators representing faculties and coordinators representing specialities. Coordinators' role, functions and major tasks are defined. Requirements to academics who are appointed coordinators are specified. Certain rights of students determined by the credit-modular system are considered.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >
 
Авторські реферати, курсові та дипломні роботи. Онлайн бібліотека підручників.
Studentam.net.ua © 2016