Studentam.net.ua
Реферати, курсові та дипломні роботи
Головна arrow Статті arrow Мистецтво. Мистецтвознавство. arrow ДО ПИТАННЯ ПІДГОТОВКИ МУЗИКАНТА ЗА ВИМОГАМИ БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ
03.12.2016
Платні роботи
Реферати
Курсові
Дипломні, магістерські ...
Онлайн бібліотека підручників
Біологічні науки
Валеологія
Екологія
Економічні науки
Етика та естетика
Землезнавство
Історія
Літературознавство
Педагогіка
Правознавство
Психологія
Соціальна робота
Корисні матеріали
Біографії
Розробки уроків
Статті
Друзі

Електронна бібліотека




ДО ПИТАННЯ ПІДГОТОВКИ МУЗИКАНТА ЗА ВИМОГАМИ БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ

УДК 7.071.2.011:378

О.К. Никон,
старший викладач,
(Рівненський державний гуманітарний університет)

До питання підготовки музиканта за вимогами Болонського процесу

Автор статті піднімає актуальні питання реалізації на практиці засад кредитно-модульної системи навчання студентів спеціальності "Музичне мистецтво", враховуючи специфіку викладання дисципліни "Фортепіано."

   Інтеграція вищої освіти України в європейський простір є, безумовно, позитивним явищем сучасності. Але, як свідчить досвід, у трактуванні багатьох проблем, пов’язаних із запровадженням нової системи навчання у вузах України, немає єдності. Це стосується, зокрема, застосування нових методів оцінювання знань студентів, структуризації навчального матеріалу в модулях, нових підходів до організації навчального процесу. Важливо, щоб у процесі модернізації не позбутись кращих надбань національної системи освіти. "Мова іде не про копіювання зарубіжного досвіду, а про творчий розвиток методики викладання і організації навчального процесу в нових умовах" [1].
   Умови кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП) у підготовці музиканта специфічні. Насамперед це стосується реалізації на практиці системи обліку в кредитах трудомісткості фахових дисциплін, які передбачають індивідуальні заняття, на основі європейської системи перезараховування кредитів. Це стосується таких предметів, як "Спецінструмент", "Вокал", "Фортепіано", "Диригування" тощо. А як розбити на модулі програми дисциплін "Оркестровий клас", "Хоровий клас", "Ансамбль"? Сучасна музична педагогіка не дає рецептів, як музику "вкласти" в залікові кредити, тому що розвиток комплексу знань, умінь та навичок студента-музиканта, його професійний ріст відбувається засобами виконання музичних творів. Є, правда, досвід кафедри фортепіано тоді ще Київського державного інституту культури. Систему модульного навчання в музиці, яку пропонує В. Клин, складає функціональна взаємодія п’яти модулів-блоків: "Українське духовне відродження", "Світова класична спадщина", "Сучасна музична культура народів світу", "Розвиток художніх здібностей", "Збагачення змісту спеціальної освіти". Вона "довела свою ефективність у практичній діяльності і є комплексом, що охоплює основоположні аспекти цієї діяльності: науково-дослідний, педагогічний, методичний, творчий, виконавський" [2]. Але ця система не передбачає модульно-рейтингової оцінки знань студентів.
   Розуміючи, що КМСОНП вимагає нових підходів до роботи зі студентом, а саме, створення сприятливих умов для кожного з них, ми репрезентуємо своє бачення розробки навчальної програми "Фортепіано". В основі лежить орієнтація на розвиток поліфонічного, художнього мислення і вдосконалення професійних навичок, спрямованих на виконання конкретних завдань.
   Наприклад, курс "Фортепіано" для студентів спеціалізації "Хорове диригування" читається згідно навчального плану обсягом 162 год, що становить 3 кредити і 4 кредити ESTC. Таким чином, навчальна програма містить 4 залікових кредити, структуру кожного з них складають декілька змістових модулів.
   У підготовці музиканта один з принципів КМСОНП – індивідуалізація навчання – є визначальним. Індивідуальний план студента передбачає розвиток знань, вмінь та навичок відповідно до багатьох чинників: рівень довузівської підготовки, ступінь розвитку його музичних здібностей, технічних можливостей тощо. Враховуючи ці моменти, викладач має можливість модулювати фахову підготовку студента з даної дисципліни. Ми використовуємо варіативний підхід до побудови структури залікового кредиту. В залежності від індивідуальних можливостей студента і керуючись конкретними вимогами, викладач пропонує з переліку, визначеного програмою, в цю структуру певні змістові модулі.
   Систему складають змістові модулі:
   - "Розвиток поліфонічного мислення";
   - "Розвиток художнього мислення";
   - "Розвиток технічних навичок";
   - "Вивчення творів великої форми";
   - "Розширення музично-естетичного світогляду";
   - "Ансамблева музика, акомпанемент";
   - "Розвиток навичок читання з листа";
   - "Ескізне вивчення музичних творів";
   - "Індивідуальне навчально-творче завдання (ІНТЗ) ".
   Варіант структури залікового кредиту
   Модуль 1. Розвиток поліфонічного мислення
   Теми:
   1. Ознайомлення з поняттями теорії поліфонії.
   2. Розкриття змісту поліфонічного твору.
   3. Робота над поліфонією.
   4. Професійне виконання як результат роботи.
   Модуль 2. Розвиток навичок читання з листа.
   Теми:
   1. Читання з листа та загальномузичний розвиток студента.
   2. Узагальнене виконавське охоплення музичної форми.
   3. Розкриття художнього образу твору.
   Модуль 3. Ескізне вивчення музичних творів.
   Теми:
   1. Завдання ескізного методу вивчення творів.
   2. Основні принципи роботи ескізного методу.
   3. Вивчення музичного репертуару.
   Модуль 4. Індивідуальне навчально-творче завдання (ІНТЗ).
   Вид: Розвиток технічних навичок.
   Кількість залікових кредитів визначена навчальним планом. Треба звернути увагу на особливості такої форми оптимізації самостійної роботи студента, як ІНТЗ, яке обов’язково входить у структуру залікового кредиту. Як відомо, в даний час методологією навчання та, відповідно, оцінювання знань студента визначено його переорієнтацією на індивідуально-диференційовану, особистісно-орієнтовану форму організації навчального процесу. Усі світові та пропоновані останнім часом національні стандарти освіти в основу навчання ставлять самостійну, творчу роботу студента. Можливо, причиною неуспішності студента в сучасних умовах соціально-економічного, політичного, психологічного та побутового перевантаження є його невміння організувати свою навчальну діяльність поруч із соціальною та побутовою зайнятістю. Тому завданням нинішнього дня для педагога є допомога студентові в організації навчальної та інших видів діяльності та чітке розмежування тих видів навчальних робіт, які виконуються в аудиторії та у позааудиторний час [3].
   Пошук практичної реалізації такого принципу навчання привів до ідеї використання в навчальному процесі індивідуальних навчально-дослідних завдань (ІНДЗ). В умовах підготовки фахівців мистецького напрямку і, особливо, спеціальності "Музичне мистецтво", враховуючи специфіку фахових дисциплін, ми трактуємо цю форму самостійного вивчення окремого матеріалу як індивідуальні творчі завдання (ІНТЗ).
   Мета. Самостійне вивчення частини програмного матеріалу, систематизація, поглиблення, узагальнення, закріплення та практичне застосування знань студента з навчального курсу та розвиток навичок самостійної роботи.
   Зміст. ІНТЗ – завершена практична або творча робота в межах навчальної дисципліни курсу, яка виконується на основі знань, умінь і навичок, отриманих у процесі індивідуальних занять, охоплює декілька позицій навчального курсу.
   Види ІНТЗ:
   - ескізне вивчення музичних творів;
   - виконання двох пісень шкільного репертуару;
   - читання нот з листа, транспорт в тональності на 0.5-1 тон вверх та вниз;
   - технічний матеріал – гами, етюди;
   - анотації до творів програми, що виконується.
   Порядок подання та захисту ІНТЗ: визначені види ІНТЗ захищаються перед комісією, визначеною кафедрою згідно графіка.
   Отже, ІНТЗ розглядається як модуль, який виконується самостійно і оцінюється як частка навчального курсу з врахуванням загальної оцінки курсу. Це надає вагомості даній роботі і робить її зміст вартісним.
   Важливим елементом КМСОНП є рейтингова оцінка знань студентів, яка дозволяє оптимізувати навчальний процес і підвищити його ефективність. Ця система охоплює навчальну наукову і творчу діяльність студентів, яка диференціюється специфікою дисципліни. Для рейтингової оцінки різносторонньої діяльності студентів в цілому по спеціальності визначені такі види:
   - відвідування індивідуальних занять та якість підготовки до них;
   - відвідування лекцій;
   - відвідування семінарських занять та участь у їх проведенні;
   - відвідування практичних занять та якість виконання завдань;
   - підготовка курсових робіт;
   - якість написання контрольних робіт;
   - підготовка рефератів;
   - підготовка диригентсько-виконавського аналізу партитури;
   - підготовка виконавського аналізу виступу на державному іспиті;
   - наукова робота;
   - робота у фольклорних експедиціях;
   - участь у творчих конкурсах, фестивалях;
   - концертна діяльність;
   - рівень виконання програм практики;
   - якість виконання програм практики;
   - здача технічного заліку;
   - здача партій (хорових, оркестрових);
   - якість виконання завдань самостійної роботи;
   - підготовка аудіо-, відеоматеіалів.
   З переліку відбираються види діяльності для кожної окремої дисципліни. Кожен із вказаних видів оцінюється в балах. Передбачено, що максимальний рейтинг студента 100 балів. Дисципліна може бути зарахованою, якщо студент отримує 60 і більше балів. Переведення балів у п’ятибальну систему оцінювання здійснюється у такому порядку: 90-100 балів – відмінно, 75-89 балів – добре, 60-74 бали – задовільно, менше 60 балів (40-59) – незадовільно з можливістю доопрацювання матеріалу та складання заліку, менше 40 балів (1-39) – незадовільно з повторним визначенням [4: 5].
   Звичайно, розробка навчальних програм підготовки музиканта знаходиться в стані експерименту. Обмін досвіду з цих проблем був би надзвичайно актуальним та результативним.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. Корольов В. Методична складова Болонського процесу // "Освіта": Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик, №26 (5102), 2-9 червня 2004р.
2. Клин В. Система модульного навчання в музиці // Проблеми розвитку художньої культури: Всеукраїнська науково-творча конференція. – К., 1994. – С.7.
3. Рейтингова система оцінювання знань студентів РДГУ. Методичний посібник. / Постоловський Р.М., Воробйов А.М., Тищук В.І., Дем’янюк Б.П., Янцур М.С. – Рівне: РДГУ, 2004. – 62 с.
4. Методичні рекомендації з планування навчального процесу у контексті КМСОНП. Методичний посібник. / Постоловський Р.М., Воробйов А.М., Тищук В.І., Лотоцька Л.В. – Рівне: РДГУ, 2004. – 31с.
5. Вища освіта України і Болонський процес. Методичні рекомендації. / Постоловський Р.М., Воробйов А.М., Тищук В.І. – Рівне: РДГУ, 2004. – 53с.

   Матеріал надійшов до редакції 16. 03. 2005 р.

Ныкон Е.К. К вопросу подготовки музыканта в условиях Болонского процесса.
Автор статьи поднимает актуальные вопросы реализации на практике положений кредитно-модульной системы обучения студентов специальности "Музыкальное искусство", учитывая специфику изучения дисциплины "Фортепиано".

Nykon О.К. Training Prospective Musicians in the framework of the Bologna process.
The highlights the topical issues of practical implementation of the point-scale assessment system in music art students training in view of the peculiarities of the discipline "piano playing".

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >
 
Авторські реферати, курсові та дипломні роботи. Онлайн бібліотека підручників.
Studentam.net.ua © 2016