Studentam.net.ua
Реферати, курсові та дипломні роботи
Головна arrow Статті arrow Біологічні науки arrow ФАУНА ТА ПОШИРЕННЯ ПЕРЛІВНИЦЕВИХ (MOLLUSCA: BIVALVIA: UNIONIDAE) ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР’Я
03.12.2016
Платні роботи
Реферати
Курсові
Дипломні, магістерські ...
Онлайн бібліотека підручників
Біологічні науки
Валеологія
Екологія
Економічні науки
Етика та естетика
Землезнавство
Історія
Літературознавство
Педагогіка
Правознавство
Психологія
Соціальна робота
Корисні матеріали
Біографії
Розробки уроків
Статті
Друзі

Електронна бібліотека




ФАУНА ТА ПОШИРЕННЯ ПЕРЛІВНИЦЕВИХ (MOLLUSCA: BIVALVIA: UNIONIDAE) ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР’Я

УДК 594. 1

Р. К. Мельниченко
аспірант
(Житомирський педуніверситет)

ФАУНА ТА ПОШИРЕННЯ ПЕРЛІВНИЦЕВИХ (MOLLUSCA: BIVALVIA: UNIONIDAE) ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР’Я

Наводяться дані по поширенню і деяких елементах екології молюсків родини Unionidae в найголовніших водотоках басейнів Прип’яті, Середнього Дніпра, Сіверського Дінця, верхнього Дністра, Сану, Західного Бугу. Проведено порівняльний аналіз їх фауни перлівницевих за допомогою індекса Чекановського-С’єренсена. 

   Двостулкові молюски родини Unionidae широко розповсюджені в водоймах України. Вони відіграють велику роль в кругооберті речовин та енергії у гідроценозах, беруть участь в процесах самоочищення природних вод, є невід’ємним компонентом харчових ланцюгів складних екосистем.
   Перлівницеві давно стали об’єктом наукових досліджень на Україні. Вивченням їх поширення, біології, екології займалось чимало вітчизняних дослідників у різних регіонах України. Дослідження малакофауни Вінниччини проводили Д. Белінг [1] та М. Кирпиченко [2], а степової зони Південно- Східної Украіни – П. А. Журавель [3], М. А. Загубиженко та І. П. Луб’янов [4]. Вивченням фауни перлівницевих Західної України та Карпат займалися Г. С. Іванчик [5] та І. Д. Шнаревич [6]. Фауну Unionidae з Центральної України доосліджували М. М. Коротун [7], В. В. Іванців [8], а її південних регіонів - Ю. М. Марковський [9], А. Я. Слободяник [10], А. П. Стадниченко [11].
   Незважаючи на цей далеко не повний перелік малакологічних досліджень, на питанні видового складу фауни перлівницевих України поки що не можна ставити крапку. По-перше, систематика Unionidae за останні два десятиліття зазнала докорінного перегляду [12], [13]. У світлі нової ревізії родини багато видів, які раніше вважалися “добрими”, виявились збірними. Через це, знайомлячись із роботами більшості давніших авторів, часто неможливо зрозуміти, які саме види досліджувалися ними. Найбільш фундаментальною публікацією, в якій видовий склад перлівницевих України відповідає новій системі, є монографія А. П. Стадниченко [13]. В ній наведено відомості про морфофізіологічні особливості уніонід, їх екологію, особливості поширення у водоймах України. По-друге, за останні роки внаслідок антропічного забруднення гідромережі в річкових екосистемах регіону відбулися серйозні зрушення, що спровокували збіднення малакофауни як в якісному, так і в кількісному відношеннях. Усе це свідчить про актуальність обраного напрямку дослідження. Доцільність його проведення підкреслюється ще й тим, що протягом останнього десятиліття ці молюски стали об’єктом дослідження лише в одному регіоні України – на Центральному (Житомирському ) Поліссі [14], а на інших її теренах не досліджувались.
   Матеріал і методика. Матеріалом послужили власні збори автора за період 1997-1999 років із басейнів Прип’яті, Середнього Дніпра (ліві та праві його притоки), Сіверського Дінця, верхнього Дністра, Сану, Західного Бугу. Загалом зібрано і проаналізовано близько 1,5 тис перлівницевих 17-ти видів з 33 пунктів збору, розміщених на теренах Житомирської, Рівненської, Львівської, Харківської, Полтавської та Київської областей. Молюсків збирали вручну. В місцях збору визначали щільність поселення, характер донних відкладів, швидкість течії, каламутність води, глибину знаходження тварин. При видовій діагностиці молюсків користувались конхіологічним методом, зрідка застосовували компараторний метод [15].
   Результати та обговорення. У водоймах України за літературними відомостями [13], родина Unionidae представлена 22 видами, що належать до 5 родів трьох підродин - Unioninae (12), Anodontinae (7), Pseudanodontinae (3). З них нам вдалося виявити 17 видів - Unioninae (10), Anodontinae (5), Pseudanodontinae (2). Видовий склад перлівницевих водойм, де проводились збори, наведено в таблиці1.

Таблиця 1. Знахідки перлівницевих (Unionidae) у водоймах України

Водойма

Мiсце збору

Видовий склад Unionidae

1

2

3

Середнiй Днiпро

Ворскла

Полтава

Unio rostratus rostratus, U.pictorum, U.conus, Colletopterum piscinale, Anodonta cygnea

Коломак

Полтава

U.pictorum, U.conus, C.piscinale, A.cygnea

Рось

Б.Церква (К)

U.pictorum, U.conus, U.r.rostratus, U.tumidus, C.piscinale, A.stagnalis, A.zellensis

Сквира (К)

U.pictorum, U.conus, C.piscinale, A.stagnalis

Протока

Б.Церква (К)

U.pictorum, U.conus, U.tumidus, C.piscinale, A.stagnalis

1

2

3

Тетерiв

Житомир

U.pictorum, U.conus, U.tumidus, U.r.rostratus, U.r.gentilis, C.piscinale, A.stagnalis

Зарiчани (Ж)

U.pictorum, U.conus, U.tumidus, C.piscinale, A.stagnalis

Тетерiвка (Ж)

U.pictorum, U.conus, U.tumidus, U.r.rostratus, U.r.gentilis, C.piscinale, C.ponderosum

Денешi (Ж)

U.r.rostratus, U.conus, U.tumidus, C.ponderosum

Силiкатний кар’єр м.Житомира

U.conus, C.piscinale

Гуйва

Довжик (Ж)

U.pictorum, U.conus, U.tumidus, U.r.rostratus, U.r.gentilis, U.limosus, C.piscinale, C.ponderosum, A.stagnalis

Пряжево (Ж)

U.conus, U.r.rostratus, U.r.gentilis, U.limosus, C.piscinale, C.ponderosum

Лiсова

Бондарцi (Ж)

U.r.rostratus, U.r.gentilis, U.limosus, C.piscinale

Кам’янка

Житомир

U.conus, C.piscinale

Гнилоп’ять (копаний ставок)

Гришкiвцi (Ж)

A.stagnalis, A.cygnea, A.zellensis

Виспа

Дзержинськ (Ж)

U.conus, U.r.rostratus, C.piscinale

Правi притоки Прип’ятi

Случ

Новоград-Волинський (Ж)

Batavusiana nana, B.musiva, B.fuscula, U.conus, U.r.rostratus, C.piscinale

Кикова (Ж)

B.nana, B.musiva, B.fuscula, U.tumidus, U.conus, U.pictorum, U.r.rostratus, C.piscinale, C.ponderosum

Церем

Пилиповичi (Ж)

U.tumidus, U.conus, C.piscinale, C.ponderosum, A.stagnalis, A.zellensis

Норинь

Овруч (Ж)

B.nana, B.musiva, B.fuscula, U.conus, U.r.rostratus, C.piscinale

Уж

Коростень (Ж)

B.nana, B.musiva, U.conus, U.r.rostratus, C.piscinale

Ушомир (Ж)

B.nana, B.musiva, B.fuscula, Pseudanodonta complanata complanata, P.kletti

Бiлка (Ж)

B.nana, B.musiva, B.fuscula, B.irenjensis, U.conus, Ur.rostratus,U.limosus, C.piscinale, C.ponderosum, A.stagnalis

Уборть

Кишин (Ж)

B.nana, B.musiva, B.fuscula, B.irenjensis, U.conus, Ur.rostratus, P.c.complanata, P.kletti

Iква

Млинiв (Р)

U.conus, U.pictorum, U.r.gentilis, C.piscinale, A.stagnalis, A.zellensis, A.cygnea, P.c.complanata

Дубно (Р)

U.conus, U.pictorum, U.r.gentilis, C.piscinale, A.cygnea

Сiверський Донець

Уди

Нова Баварiя (Х)

B.nana, B.musiva, B.fuscula, U.conus, U.pictorum, Ur.rostratus, C.piscinale, A.cygnea, P.c.complanata

Пiсочин (Х)

B.nana, B.fuscula, U.conus, U.pictorum, Ur.rostratus, C.piscinale, A.cygnea

Західний Буг

Захiдний Буг

Кам’янка-Бузька (Л)

C.piscinale

Буськ (Л)

C.piscinale

Вишня

Судова Вишня (Л)

C.piscinale

Мостиська (Л)

C.piscinale

Верхнiй Днiстро

Верещиця

Черляни (Л)

C.piscinale

Верещиця (коланi ставки)

Черляни (Л)

C.piscinale

  
   Примiтка. В таблицi прийнято наступнi скорочення областей: К – Київська, Ж – Житомирська, Р – Рiвненська, Л – Львiвська, Х - Харкiвська

   Видовий склад ценозів перлівницевих залежить від гідрологічних та гідрохімічних характеристик водойм, а також від особливостей рельєфу місцевості, її географічного положення, антропічного чинника. Ми порівняли фауну перлівницевих басейнів різних річок, використавши індекс Чекановського-С’єренсена (Ics) [16]. Встановлено високий ступінь подібності малакофаун правих приток Прип’яті, що протікають на Житомирщині – Ужа, Уборті, Случа, Норині (Ics 62,5-82,3%). Дещо нижчим є значення цього показника при порівнянні з ними фауни перлівницевих Ікви (притока Прип’яті), що несе свої води по Рівненській області (Ics 35,3-46 %). Незважаючи на географічну віддаленість, у правих (Рось, Тетерів) та лівих (Ворскла, Коломак) притоках середньої течії Дніпра виявлено схожий видовий склад перлівницевих (Ics 66,7-70,6 %). Звертає на себе увагу і високий ступінь подібності фауни Unionidae басейну Сіверського Дінця (Харківська обл) з такою ж річок Прип’ятського Полісся (Ics 73,7-80%) на противагу фауні перлівницевих Середнього Дніпра (Ics 35,7-50 %). На жаль, неможливо порівняти фауну Unionidae басейну Сану, Західного Бугу, верхнього Дністра через те, що 6 пунктів збору на Львівщині (табл. 1), належать до полісапробної зони забруднення. Через несприятливий газовий режим, велику кількість неокислених органічних речовин у воді, накопичення на дні великих кількостей в’язкого чорного мулу, ці водойми непридатні для життєдіяльності більшості видів цих молюсків. Знайдено в них лише поодинокі екземпляри Colletopterum piscinale – найбільш розповсюдженого виду в Україні ( зустрічність 84%).
   Поширення рiзних родiв Unionidae на теренх України має свої осбливостi (рис. 1).

s20

Рис. 1.Поширення молюсків родини Unionidae у водотоках України

   Роди Batavusiana та Pseudanodonta вiдзначаються мозаїчним поширенням, як зазначалося ранiше для Центрального Полiсся [14]. Цi молюски переважно зустрiчаються у басейнах Прип’ятi та Сiверського Дiнця. Вони реофiльні та вимогливi до вмiсту кисню у водi. Населяють бiотопи пiщано-мулистих, пiщано-галькових, пiщано-кам’янистих донних вiдкладiв, утворених на дiлянках рiчок з повiльною та iнколи середньою течiєю. Види роду Pseudanodonta, за нашими спостереженнями, заселяють прибережну зону водойм, глибоко закопуючись в мул, переважно мiж корiнням рослин.
   Молюски роду Unio досить рiвномiрно поширенi по всiй територiї України. З них найбiльш розповсюдженим є U.conus (зустрiчнiсть 78%), а U.limosus зустрiчається поодинокими екземплярами (Тетерiв, Гуйва, Уж). У наших зборах вiдсутнiй U.muelleri, рiдкiсний та малочисельний в Українi.
   Серед беззубок (Anodontinae) найбiльш поширеним є один з представникiв роду Colletopterum - C.piscinale (зустрiчнiсть 84%), якого можна вважати евритопним видом. C.ponderosum та 3 види роду Anodonta рiвномiрно розповсюдженi в басейнах рiзних рiчок (зустрiчнiсть 16-30%). Для видiв цієї пiдродини характерне оселення в лiторалi та сублiторалi великих i малих рiчок, у ставках, водосховищах, де вони входять до складу пелофiльних та псамо-пелофiльних бiоценозiв при умовi i наявностi невеликої швидкостi течiї.

Список використаної літератури

1. Белінг Д. Біологічна характеристика ставкових водойм Вінниччини // Журн. біозоол. циклу – 1933. - №1. – С. – 25- 87.
2. Кирпиченко М. Дно і бентичне тваринне населення ріки Південного Бугу в районі міста Вінниці //Тр. гідробіол. ст. АН УРСР. - 1937. - №14. – С. 177- 224.
3. Журавель П. А. Пресноводные моллюски юго-востока Украины // Растительный и животный мир юго-востока Украины. – Днепропетровск: изд-во Днепропетр. ун-та, 1953. – Ч.2. – С. 27- 34.
4. Загубиженко Н.И., Лубянов И. П. Роль моллюсков в донных биоценозах водоемов рыбхозов Степной зоны Украины // Моллюски. Пути, методы и итоги их изучения.- Л.: Наука, 1971. - С. - 77- 78.
5. Иванчик Г. С. Пресноводные моллюски Восточных Карпат и Прикарпатья // Моллюски. Вопр. теорет. и прикл. малакологии. - Л.: Наука, 1965. – С. 89-91.
6. Шнаревич І. Д., Іванчик Г. С. Розподіл і промислові запаси двостулкових молюсків у водоймах Прикарпаття та можливості їх використання у форелівництві // Матеріали до вивчення природних ресурсів Поділля. – Тернопіль- Кременець: Вид-во Кременецьк. пед. ін-ту, 1963. – С. 187- 188.
7. Коротун М. М. Донна фауна ріки Десни // Тр. гідробіол. ст. АН УРСР. – 1936, №12. - С. 3-31.
8. Иванцив В. В. К видовому составу и распределению Unionidae в низовьях Днепра // Моллюски. Их система, эволюция и роль в природе. – Л.: Наука, 1975. – С. 71- 73.
9. Марковский Ю. М. Фауна беспозвоночных низовьев рек Украины. – Киев: Изд-во АН УРСР, 1953- 1955. – Ч. 1-3. – 640 с.
10. Слободяник А. Я. Матеріали до вивчення молюсків Нижнього Дністра і Дністровського лиману// Праці Одес. ун-ту. Сер. біол. наук. - 1957. – 147, №8. – С. 181- 185.
11. Стадниченко А. П. К характеристике пресноводной малакофауны Крыма // Моллюски. Их система, эволюция и роль в природе. – Л.: Наука, 1975. – С. 67- 68.
12. Старобогатов Я. И. Класс двустворчатые моллюски // Определитель пресноводных беспозвоночных Европейской части СССР.- Л.: Гидрометеоиздат, 1977. – С. 123- 152.
13. Стадниченко А. П. Перлівницеві. Кулькові. – Київ: Наукова думка, 1984.- 384 с. (Фауна України).
14. Янович Л. М. Фауна та екологія перлівницевих (Mollusca: Bivalvia: Unionidae) Центрального Полісся // Вісник Житомирського педагогічного інституту. – 1998.- №2.- С. 133- 136.
15. Логвиненко Б. М., Старобогатов Я. И. Кривизна фронтального сечения створки как систематический признак у двустворчатых моллюсков // Науч. докл. высш. шк. Биол. Науки. – 1971. - №5. – С. 7- 10.
16. Песенко Ю. А. Принципы и методы количественного анализа в фаунистических исследованиях. – М.: Наука, 1982. – 285 с.

   Матеріал надійшов до редакції 02.10.99.

Мельниченко Р. К. Фауна и распространению перловицевых (Mollusca: Bivalvia: Unionidae) Северного Причерноморья.
Приводятся данные по распространению и екологии моллюсков семейства Unionidae из главных водотоков басейнов Припяти, Среднего Днепра, Северского Донца, верхнего Днестра, Сана, Западного Буга. Приведены результаты сравнительного анализа их фауны перловицевых с использованием индекса Чекановского-Сьеренсена.

Melnychenko R.K. The Fauna and Distribution Unionidae( Mollusca: Bivalvia) of the North Black Sea Country.
Data on distribution and ecology of Unionidae mollusks from the main reservoirs of the Prypyat, the middle Dnieper, the Siversky Donets, the upper Dniestr, the San, the West Boog are given. The results of the analysis of comparing Unionidae fauna with using of Chekanovsky- Sierenson’s index are presented.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >
 
Авторські реферати, курсові та дипломні роботи. Онлайн бібліотека підручників.
Studentam.net.ua © 2016