Studentam.net.ua
Реферати, курсові та дипломні роботи
Головна arrow Правознавство arrow Транспортне право arrow 6.1. Правові основи державного управління залізничним транспортом України
08.12.2016
Платні роботи
Реферати
Курсові
Дипломні, магістерські ...
Онлайн бібліотека підручників
Біологічні науки
Валеологія
Екологія
Економічні науки
Етика та естетика
Землезнавство
Історія
Літературознавство
Педагогіка
Правознавство
Психологія
Соціальна робота
Корисні матеріали
Біографії
Розробки уроків
Статті
Друзі

Електронна бібліотека




6.1. Правові основи державного управління залізничним транспортом України

6.1. Правові основи державного управління залізничним транспортом України

   Серед всіх підгалузей транспорту залізничний транспорт є найбільш розвинутим у нашій країні. За загальною довжиною залізничних шляхів він займає четверте місце у світі після США, Росії і Канади. Вантажообіг, який виконує залізничний транспорт, складає близько 40—60 % від усіх перевезень у країні. А залізничний пасажирообіг — 50—70 % від загального обсягу перевезень. Шляхова мережа української залізниці досить розгалужена, значна частка її електрифікована (близько 40 %), майже третина загальної довжини шляхів має двох- і багатошляхові ділянки.
   З економічної точки зору, залізниця є найбільш рентабельним видом транспорту в нашій країні. Це перш за все стосується перевезень вагонних партій вантажів навалом (кам’яного вугілля, руди, піску, сільськогосподарської і лісової продукції) і на далекі відстані.
   Однак, залізничний транспорт має досить високу зношеність основних фондів (у певних випадках мова йде про — 80—90 %), 15—17 % шляхів непридатні для подальшого використання. Суттєвим недоліком є те, що ширина колії вітчизняної залізниці відрізняється від західноєвропейської. Значно зменшує обсяг можливих міжнародних перевезень та обставина, що на західних кордонах країни не вистачає спеціально обладнаних станцій, пунктів перестановки вагонів на візки західноєвропейської колії тощо.
   Роль залізниці в Єдиній транспортній системі України визначається і тим, що через територію держави пролягають основні транспортні трансєвропейські коридори: Схід — Захід, Балтика — Чорне море. Зокрема, трансєвропейська залізнична магістраль Е-30, що бере початок у Берліні, перетинає Україну на маршруті Мостиска — Львів — Київ і йде далі до Москви, а на території Польщі перетинається зі швидкісними магістралями Е-59 і Е-65.
   Залізничний транспорт — складова єдиної транспортної системи України. Розрізняється транспорт загального користування і відомчий транспорт.
   До складу залізничного транспорту входять підприємства залізничного транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів, рухомий склад залізничного транспорту, залізничні шляхи сполучення, а також промислові, будівельні, торгівельні та постачальницькі підприємства, навчальні заклади, технічні школи, дитячі дошкільні заклади, заклади охорони здоров’я, фізичної культури і спорту, культури, науково-дослідні, проектно-конструкторські організації, підприємства промислового залізничного транспорту та інші підприємства, установи й організації незалежно від форм власності, що забезпечують його діяльність і розвиток.
   Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності залізничного транспорту визначає Закон України “Про залізничний транспорт”. У цьому законі приведене поняття залізничного транспорту як виробничо-технологічного комплексу організацій і підприємств залізничного транспорту загального користування, призначеного для забезпечення потреб суспільного виробництва і населення країни в перевезеннях у внутрішньому і міжнародному сполученнях та надання інших транспортних послуг усім споживачам без обмежень за ознаками форми власності та видів діяльності тощо.
   Залізничний транспорт порівняно з іншими галузями є сферою з найбільшою часткою державної власності і високим рівнем адміністрування усіх транспортних відносин.
   Кабінет Міністрів України визначає умови і порядок організації діяльності залізничного транспорту загального користування, сприяє його пріоритетному розвитку, надає підтримку в задоволенні потреб залізниць у рухомому складі, матеріально-технічних і паливно-енергетичних ресурсах.
   Створено спеціалізований орган управління залізницею — Державна адміністрація залізничного транспорту (Положення про Державну адміністрацію Залізничного транспорту України, затверджене Постановою КМ України від 29 лютого 1996 р. № 262).
   Державна адміністрація залізничного транспорту (Укрзалізниця) є органом управління залізничним транспортом загального користування, підвідомчим Міністерству транспорту та зв’язку України. Укрзалізниця здійснює централізоване управління процесом перевезень у внутрішньому і міжнародному сполученнях та регулює виробничо-господарську діяльність залізниць у сфері організації цього процесу.
   Основними завданнями Укрзалізниці є:
   1) організація злагодженої роботи залізниць і підприємств з метою задоволення потреб суспільного виробництва і населення в перевезеннях;
   2) забезпечення ефективної експлуатації залізничного рухомого складу, його ремонту та оновлення;
   3) розроблення концепцій розвитку залізничного транспорту;
   4) вжиття заходів для забезпечення безпеки функціонування залізничного транспорту, його інфраструктури та надійності його роботи.
   Укрзалізницю очолює генеральний директор, який призначається відповідно до законодавства України.
   Генеральний директор Укрзалізниці має заступників, які за поданням Міністра транспорту призначаються Кабінетом Міністрів України.
   Для розроблення основних напрямів розвитку залізничного транспорту, вирішення найважливіших питань його господарської діяльності створюється рада Укрзалізниці. Склад ради та положення про неї затверджуються Міністром транспорту та зв’язку.
   У складі Укрзалізниці діє шість залізниць, які є основними і організаційними господарськими ланками галузі. Створення, реорганізація, ліквідація та визначення територіальних меж залізниць, призначення і звільнення їх керівників здійснюються за рішеннями Кабінету Міністрів України за поданням Міністерства транспорту та зв’язку України.
   До сфери управління Укрзалізниці входять Донецька, Львівська, Одеська, Південна, Південно-Західна та Придніпровська залізниці, а також інші об’єднання, підприємства, установи і організації залізничного транспорту за переліком, визначеним Міністерством транспорту та зв’язку України.
   Управління залізницями та іншими підприємствами залізничного транспорту, що належать до загальнодержавної власності, здійснюється Державною адміністрацією залізничного транспорту України.
   Повноваження, права та обов’язки залізниць визначаються їх статутами та Законом України “Про залізничний транспорт”. Затвердження статутів залізниць здійснюється Міністерством транспорту та зв’язку України за погодженням з Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України та Антимонопольним комітетом України.
   У складі залізниць можуть створюватися експедиторські та транспортно-експедиційні організації.
   Створення, реорганізація та ліквідація підприємств, установ і організацій, які входять до складу залізниць, затвердження їх статутів (положень), а також укладання контрактів (трудових договорів) з їх керівниками здійснюються у порядку, встановленому чинним законодавством України і статутами залізниць.
   Управління процесом перевезень у внутрішньому і міжнародному сполученнях, а також регулювання виробничо-господарської діяльності у сфері організації і забезпечення цього процесу залізницями, підприємствами, установами та організаціями проводяться централізовано і належать виключно до компетенції Укрзалізниці, яка здійснює функції господарюючого суб’єкта.
   Відносини залізниць із місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та місцевими представницькими органами базуються на податковій і договірній основах відповідно до чинного законодавства України. До компетенції цих органів належать контроль за роботою залізничного приміського пасажирського транспорту і вокзалів, погодження тарифів у приміських сполученнях, погодження питання щодо пунктів зупинок, закриття залізничних станцій для обслуговування пасажирів, автомобільних переїздів через залізничні колії. На місцеві органи державної виконавчої влади і органи місцевого самоврядування покладається організація виконання робіт з благоустрою привокзальних площ, спорудження та впорядкування під’їздів до залізничних станцій, забезпечення їх телефонним зв’язком та транспортним сполученням із населеними пунктами за місцем розташування станцій, запобігання правопорушенням на залізницях.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >
 
Авторські реферати, курсові та дипломні роботи. Онлайн бібліотека підручників.
Studentam.net.ua © 2016