top_left_1

Studentam.net.ua

Курсові та дипломні роботи
top_right_1
top_left_2
Головна arrow Правознавство arrow Правові основи митної справи в Україні arrow 13.1. Особливі ознаки та розмежування адміністративного правопорушення та злочину
top_right_2
top_left_3
top_right_3
13.1. Особливі ознаки та розмежування адміністративного правопорушення та злочину

13.1. Особливі ознаки та розмежування адміністративного правопорушення та злочину

   Перед початком розгляду питання щодо правопорушень та злочинності в митній справі можна вказати на об’єктивний фактор існування цього феномену — там, де існують обмеження, встановлені державою до власника товару, коли він не в змозі вільно розпоряджатися своєю власністю, завжди буде існувати бажання обійти закон, порушити заборони. Тому там, де є митна служба — там існує і контрабанда. Інакше державі не потрібна була б митниця.
   Контрабанда як вид митних правопорушень була відома ще в давні часи. Зокрема про неї згадувалось у древньогрецьких і римських правових і літературних джерелах. Слово “контрабандос” уживалось для позначення товарів і предметів, що заборонялися для ввезення і підлягали конфіскації. Деякі факти контрабанди в значних розмірах потрапили на сторінки історії. Відомим є факт ввезення у 1696 р. у Францію контрабандним шляхом 800 тис. тюків шерсті, виробленої в Англії. [Див.: Кулишер И. М. Очерки по истории таможенной политики. — М., 1903.]
   За часи суверенної України гучними стали факти виявлення контрабанди: близько 500 кг гашишу у 1997 р. Ужгородською митницею, 2,5 т маріхуани в листопаді 2000 р. Іллічевською митницею та Севастопольською митницею 624 кг кокаїну у 1998 р.
   У 2000 р. Держмитслужбою України було порушено 462 кримінальні справи на контрабанду та 81643 адміністративні справи про порушення митних правил на загальну суму 1,56 млрд грн., затримано 314 наркокур’єрів, вилучено близько 3,3 т наркотиків, а також іноземної валюти на суму 23,5 млн грн. [Див.: Київський телеграф. — 2000. — № 4(47). — С. 17.]
   Стан боротьби з правопорушеннями в митній справі залежить від багатьох факторів, серед яких головними є:
- стан економіки держави;
- стан розвитку законодавства;
- стан законослухняності та правової свідомості громадян.
   Важливе значення мають навіть такі фактори, як географічне розташування держави, стан транспортної мережі, характеристика сусідніх держав, митно-правовий режим у них тощо.
   Не зайвим для кращого засвоєння матеріалу буде нагадати, що згідно зі ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КпАП) адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність.
   Зазначимо для порівняння, що ст. 7 Кримінального кодексу України (ККУ) констатує: “Злочином визнається передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), що посягає на суспільний лад України, його політичну та економічну системи, власність, особу, політичні, трудові, майнові та інші права і свободи громадян, а так само інше, передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне діяння, яке посягає на правопорядок.
   Не є злочином дія або бездіяльність, що хоч формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого кримінальним законом, але через малозначність не являє суспільної небезпеки”.
   У тексті ст. 7 КК України вказані ті соціальні цінності та блага, на які злочин посягає. Кримінальній відповідальності підлягає особа, винна у вчиненні злочину. Тобто злочин — це винне діяння, за яке може бути призначено судом покарання.
   Таким чином, поняття злочину включає 4 ознаки. Злочином за кримінальним правом визнається діяння (дія або бездіяльність), яке є суспільно небезпечним, протиправним, винним та карним. Діюче законодавство допускає можливість звільнення особи, яка здійснила злочин, від кримінальної відповідальності та покарання. Згідно з ч. 2 ст. 50 ККУ особу, яка вчинила злочин, може бути за вироком суду звільнено від покарання, коли буде визнано, що в силу наступної бездоганної поведінки і чесного ставлення до праці цю особу на час розгляду справи в суді не можна вважати суспільно небезпечною. Відповідно до ст. 51 ККУ особу, яка вчинила діяння, що містять ознаки злочину, який не являє великої суспільної небезпеки, може бути звільнено від кримінальної відповідальності. Така особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності, матеріали справи про неї можуть бути передані на розгляд товариських судів; або така особа може бути передана на поруки громадських організацій чи трудових колективів. Малозначність діянь означає, що вчинена дія (бездіяльність) або зовсім не спричинила і не могла спричинити шкоди, або спричинила чи могла спричинити лише дуже незначну шкоду. Якщо в діянні встановлені ознаки, які вказані в ч. 2 ст. 7 ККУ, справа підлягає закриттю за відсутністю складу злочину.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >

Замовити реферат, курсову або дипломну роботу

bottom_left
bottom_right
Studentam.net.ua © 2008-2024