Studentam.net.ua
Реферати, курсові та дипломні роботи
Головна arrow Правознавство arrow Правові основи митної справи в Україні arrow 9.3. Правові основи митних платежів
03.12.2016
Платні роботи
Реферати
Курсові
Дипломні, магістерські ...
Онлайн бібліотека підручників
Біологічні науки
Валеологія
Екологія
Економічні науки
Етика та естетика
Землезнавство
Історія
Літературознавство
Педагогіка
Правознавство
Психологія
Соціальна робота
Корисні матеріали
Біографії
Розробки уроків
Статті
Друзі

Електронна бібліотека




9.3. Правові основи митних платежів

9.3. Правові основи митних платежів

   Питання щодо збирання митних платежів регулюються ст. 75—99 Митного кодексу України. Крім того, порядок обкладання митом товарів, що переміщуються через митний кордон, та види мита визначено Законом “Про Єдиний митний тариф” у розділі ІІ “Мито та його види”. Відомчі накази та інструкції деталізують здійснення цих питань на практиці, зокрема Митне законодавство передбачає такі митні платежі:
- мито;
- податок на додану вартість;
- акцизний збір — непрямий податок на високорентабельні і монопольні товари (продукцію). Перелік товарів (продукції), на які встановлюється акцизний збір, і його ставки затверджуються Верховною Радою України.
   Указ Президента України від 12 липня 1995 р. № 609 “Про марки акцизного збору на алкогольні напої та тютюнові вироби” визначив нові види податків:
- збір за видачу ліцензій митними органами (оновлення ліцензії);
- збір за видачу свідоцтва на визнання підприємства декларантом та право здійснення брокерської діяльності;
- митні збори за митне оформлення;
- митні збори за зберігання товару;
- митні збори за супроводження товару;
- плата за участь у митних аукціонах;
- штрафи, пені.
   Митні платежі та збори стягуються тільки в національній валюті України за курсом 1 євро до 1 дол. США.
   За призначенням митні платежі поділяються на:
— бюджетні (мито, акциз, ПДВ);
— митні збори (теж бюджетні, але за їх рахунок фінансується митна система). З 1998 р. всі платежі надходять до держбюджету, а звідти до Держмитслужби.
   Митні доходи — це всі грошові внески, які утворені в результаті справляння або стягнення митних платежів, від реалізації конфіскованих предметів контрабанди, кошти від справляння штрафів, пені.
   Митні платежі також кваліфікують, як:
- платежі, які формують торговельний оборот;
- платежі, які формують неторговельний оборот.
   Платниками митних платежів є фізичні та юридичні особи, що здійснюють митне оформлення. Митне оформлення та пропуск товарів через митний кордон може здійснюватись лише після сплати належних платежів або за умов надання митним органом у встановленому порядку відстрочення їх сплати (за заявою платника та при наявності фінансової гарантії банку митниця має право надати відстрочення на термін до 1 місяця).
   Основою для нарахування митних платежів є Закон України “Про Єдиний митний тариф” та постанова Кабміну України (Інструкція Мінфіну від 31 травня 1994 р. “Про порядок обчислення та сплати ПДВ та акцизного збору за товари, ввезені з-за меж митних кордонів України і товари (роботи, послуги), що експортуються за межі митних кордонів України”, а також лист Держмитслужби від 27 квітня 2000 р. (Про порядок нарахування митних зборів, мита, податку на додану вартість та акцизного збору при митному оформленні товарів).
   Порядок обчислення акцизного збору. Акцизним збором оподатковуються окремі товари, що ввозяться на митну територію України, на базі митної вартості за формулою:

pom1

де В — митна вартість товару (в грн.),
М — мито та митні збори,
А — ставка акцизного збору.
   Порядок обчислення податку на додану вартість. Оподаткованим оборотом для обчислення ПДВ є вартість, що включає митну вартість + мито та митні збори + суму акцизного збору (за підакцизні товари). Обчислення ПДВ проводиться за ставкою 20% від оподаткованого обороту.

ПДВ = (М + З + В + А) × П : 100,

де М — митна вартість,
З — митні збори,
В — ввізне мито,
А — акцизний збір (якщо товар підакцизний),
П — ставка ПДВ — 20%.
   Особливості обчислення ПДВ та акцизного збору в разі застосування різних митних режимів.
   Транзит товарів — ПДВ та акцизний збір не стягують.
   Реекспорт — підставою для митного оформлення іноземних товарів є пред’явлення простого векселя з відстроченням платежу, авізованого податковою інспекцією. Строк реекспорту — 90 днів.
   Реімпорт — сплачується ПДВ і акцизний збір згідно із загально встановленим порядком.
   Майно українських підприємств, що вивозилося для забезпечення діяльності українських установ за кордоном на правах тимчасового вивезення, ПДВ та акцизом не обкладається.
   Митний ліцензійний склад — ПДВ та акцизний збір стягуються при випуску товару у вільне використання. Відповідальність за це несе власник складу.
   Давальницька сировина — іноземний замовник не сплачує ПДВ та акцизний збір у разі вивезення сировини, у разі ввезення на переробку — вексельна форма розрахунку.
   Особливості нарахування зборів за перебування під митним контролем.
  
Строк нарахування митних зборів починається:
- при ввезенні автомобільним транспортом — з дати, що зазначена в провізній відомості як строк доставки товару у митницю призначення, а якщо доставлено раніше — з дати фактичної доставки;
- при ввезенні залізничним транспортом — з дати отримання митницею інформації залізниці про надходження вантажу та проставлення штампу “Під митним контролем” на товаросупровідних документах;
- при ввезенні водним транспортом — якщо митне оформлення здійснює портова митниця, в зоні діяльності якої знаходиться отримувач, — з дати отримання митницею інформації порту про надходження вантажу; якщо отримувач знаходиться в зоні діяльності іншої митниці — з дати отримання дозволу на митне оформлення вантажу в митниці, у зоні діяльності якої знаходиться порт; якщо митне оформлення здійснюється в зоні діяльності іншої митниці — з дати, що зазначена у провізній відомості як строк доставки товару у митницю призначення, а якщо раніше — з дати фактичної доставки.
   При нарахуванні зборів за перебування під митним контролем до цього строку не включаються:
- час, необхідний для завантаження транспортного засобу згідно з установленими нормами;
- період, на який надається відстрочення сплати мита та зборів за митне оформлення;
- період, який за рішенням начальника митниці (його заступника) надається на оформлення ВМД (30 днів) при здійсненні зовнішньоекономічної операції з країнами СНД;
- час, витрачений на отримання інформації однією митницею від іншої, коли це не є обов’язком декларанта;
- строк дії обставин непереборної сили (війна, лихо, шторми, обмерзання тощо). Цікаво, що до цієї умови відносяться і непрогнозовані зміни законодавства.
   Якщо затримка митного оформлення сталася внаслідок порушень митних правил і строк перебування під митним контролем перевищує 6 місяців, то митниця застосовує штрафні санкції аж до конфіскації товару.
   Якщо товар був затриманий за порушення митних правил і знаходився під митним контролем, але за рішенням суду був повернутий власнику, збір за знаходження товару під митним контролем не справляється.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >
 
Авторські реферати, курсові та дипломні роботи. Онлайн бібліотека підручників.
Studentam.net.ua © 2016