Studentam.net.ua
Реферати, курсові та дипломні роботи
Головна arrow Правознавство arrow Правові основи митної справи в Україні arrow 9.2. Поняття мита та його види
07.12.2016
Платні роботи
Реферати
Курсові
Дипломні, магістерські ...
Онлайн бібліотека підручників
Біологічні науки
Валеологія
Екологія
Економічні науки
Етика та естетика
Землезнавство
Історія
Літературознавство
Педагогіка
Правознавство
Психологія
Соціальна робота
Корисні матеріали
Біографії
Розробки уроків
Статті
Друзі

Електронна бібліотека




9.2. Поняття мита та його види

9.2. Поняття мита та його види

   Відповідно до ст. 6 Закону України “Про внесення змін до декретів Кабінету Міністрів України з питань митного регулювання” від 28 січня 1994 р.: “Мито — це державний податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України”.
   Мито як податок та види мита встановлюються тільки законом. Мито треба розглядати як обов’язковий внесок, платіж, плату, що доручено збирати митним органам при ввезенні (пересиланні) товару на митну територію чи вивезенні товару з митної території України. Цей внесок є невід’ємною складовою частиною такої процедури.
   Митна вартість товару — це термін для визначення спеціальної вартості товару, а саме, це вартість товару, яка застосовується для цілей:
— обкладення товару митом, ПДВ, акцизним збором;
— зовнішньоекономічної та митної статистики;
— державного регулювання торговельно-економічних відносин, які пов’язані із вартістю товару, включаючи здійснення валютного контролю зовнішньоторговельних акцій і розрахунків банків по них згідно із законодавчими актами України.
   Відповідно до різних критеріїв, що застосовуються для визначення митних платежів, розрізняють мита за об’єктом оподаткування та способом нарахування.
   За об’єктом оподаткування мито поділяється на:
   1) імпортне;
   2) експортне;
   3) сезонне.
   Імпортне мито є диференційованим і залежить від країни походження товарів:
- до товарів, що походять з країн, що розвиваються, (додаток № 1 до Єдиного митного тарифу) в межах товарних груп 1—24 застосовуються преференційні ставки мита;
- до товарів, що походять з країн (економічних союзів), які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння (додаток № 2 до Єдиного митного тарифу), а також до товарів, що походять з країн, що розвиваються, в межах товарних груп 25—97 застосовуються пільгові ставки мита;
- до решти товарів застосовуються повні (загальні) ставки мита.
   Сезонне мито встановлюється для оперативного регулювання ввезення і вивезення окремих товарів на строк до 4 місяців залежно від сезону.
   За способом нарахування (ст. 7 Закону) мито поділяється на:
   1) адвалерне — нараховується у відсотках до митної вартості товару;
   2) специфічне — нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товару;
   3) комбіноване — поєднує обидва названих види мита.
   Теорія митної справи ще не досконала. Тому інколи можна зустріти застосування термінів “мито” і “ставки мита” в одному (тотожному) значенні — “мито”, “митне податкове обкладання”.
   З метою захисту економічних інтересів держави до товарів, що ввозяться, можуть тимчасово застосовуватися такі види мита:
   спеціальне (особливе) — встановлюється у кожному конкретному випадку як захисний захід, якщо товари ввозяться на митну територію в таких кількостях або на таких умовах, що завдають шкоди вітчизняному виробнику, а також захід для припинення недобросовісної конкуренції або у відповідь на дискримінаційні дії з боку іноземних держав проти України;
   антидемпінгове — застосовується у випадках ввезення на митну територію України товарів за цінами, значно нижчими ніж їх нормальна вартість у країні вивезення, якщо такий імпорт створює загрозу або завдає шкоди вітчизняному виробнику подібних товарів або організації їх виробництва в Україні (так, ввезенням курячих стегон підірвано вітчизняну птахову індустрію). Ставка (розмір) антидемпінгового мита не може перевищувати різниці між конкурентною оптовою ціною об’єкта демпінгу на момент експорту і заявленою ціною при його імпорті на митну територію України;
   компенсаційне — застосовується у випадках ввезення на митну територію України товарів, при виробництві або експорті яких прямо чи побічно використовується субсидія, якщо таке ввезення завдає шкоди вітчизняному виробнику подібних товарів. Ставка компенсаційного мита не може перевищувати розміру субсидій.
   Застосуванню особливих видів мита (спеціальних, антидемпінгових, компенсаційних) передує проведення дослідження Міністерством зовнішньоекономічних зв’язків і торгівлі, яке проводиться відповідно до заяв українських або іноземних державних органів, підприємств, організацій або з ініціативи Митно-тарифної ради.
   Нижче викладені питання, пов’язані з митною вартістю товару.
   Порядок визначення митної вартості товарів установлюється Кабінетом Міністрів України.
   Порядок застосування системи митної оцінки товарів, що ввозяться на митну територію України, визначається Кабміном України на підставі положень Закону “Про Єдиний митний тариф”.
   Митна вартість заявляється (декларується) митному органу при переміщенні товару через митний кордон.
   Порядок та умови декларування митної вартості товару, що ввозиться, форма декларації визначаються Держмитслужбою.
   Митна вартість визначається декларантом відповідно до визначеного законодавством методу.
   Контроль за визначенням вартості товару здійснюється відділом тарифів і вартості митного органу, який здійснює митне оформлення товару.
   Інформація, що надається декларантом при заявленні митної вартості товару і яка визначається ним як комерційна таємниця, може використовуватися митним органом тільки для митних цілей і не може бути передана третій особі (за винятком структур, які контролюють зовнішньоекономічну діяльність та мають спільні договори з Держмитслужбою, оформлені у вигляді спільних наказів про порядок запиту та отримання інформації). Порушення вимог зберігання комерційної таємниці тягне відповідальність відповідно до чинного законодавства.
   Витрати, що несе декларант при потребі уточнення митної вартості товару на вимогу митного органу, митниця не відшкодовує.
   Митна вартість — це ціна, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за товар на момент перетину митного кордону.
   Для визначення митної вартості товару враховують:
- ціну товару, що зазначена в рахунку-фактурі;
- фактичні витрати, якщо їх не включено в рахунок-фактуру: на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України;
- комісійні та брокерські;
- плату за використання об’єктів інтелектуальної власності.
   При явній невідповідності заявленої митної вартості або у разі неможливості перевірити обчислення, її визначають на основі цін на ідентичні товари, що діють у провідних країнах — експортерах зазначеного товару.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >
 
Авторські реферати, курсові та дипломні роботи. Онлайн бібліотека підручників.
Studentam.net.ua © 2016