Studentam.net.ua
Реферати, курсові та дипломні роботи
Головна arrow Правознавство arrow Правові основи митної справи в Україні arrow 7.2. Особливості пропуску через митний кордон товарів для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності
03.12.2016
Платні роботи
Реферати
Курсові
Дипломні, магістерські ...
Онлайн бібліотека підручників
Біологічні науки
Валеологія
Екологія
Економічні науки
Етика та естетика
Землезнавство
Історія
Літературознавство
Педагогіка
Правознавство
Психологія
Соціальна робота
Корисні матеріали
Біографії
Розробки уроків
Статті
Друзі

Електронна бібліотека




7.2. Особливості пропуску через митний кордон товарів для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності

7.2. Особливості пропуску через митний кордон товарів для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності

   Чинний Митний кодекс не виділяє окремо особливості митного оформлення та пропуску товарів для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, можливо, тому, що за своїм призначенням митне законодавство в цілому регулює такі відносини між державою та особою, що переміщує товари як їх власник для отримання прибутку, тобто підприємцем. А особисті речі, багаж фізичних осіб чи ввезення предметів іноземними офіційними представниками (дипломатами) — це порівняно незначна частина товарів, що переміщуються через державні кордони, і законодавчо регулювати їх немає сенсу.
   Товар — це продукція, послуги та робота, які переміщуються через митний кордон і підлягають купівлі, продажу або обміну. Для того щоб провести оформлення товару у митному відношенні та випустити у вільне використання, митні органи вимагають від суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності або особи, яка його представляє, пакет відповідних документів.
   Підприємства повинні бути акредитовані (офіційно представлені) в конкретному митному органі. Для цього суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності подають разом із заявою встановленої форми такі документи:
- свідоцтво про реєстрацію в державних органах влади;
- копії статуту та установчих документів;
- довідку з органу Мінстату;
- довідку з банку про наявність рахунків;
- реєстраційну картку (паспорт підприємства) з повним найменуванням та адресою, П.І.Б. директора та головного бухгалтера;
- довідку про наявність засобів зв’язку;
- наказ на особу, відповідальну за декларування вантажів і майна, оформлення документів на митниці;
- щоквартальну довідку, завірену податковою інспекцією та Нацбанком про декларування валютних цінностей, які знаходяться за кордоном (вписується в п. 7 ВМД).
   Для акредитації підприємств з іноземними інвестиціями необхідні аналогічні види документів, установочний договір, інформаційне повідомлення про іноземну інвестицію в Україну, яке видається управлінням зовнішньоекономічних зв’язків при міській (обласній) державній адміністрації.
   Для акредитації представництв інофірм необхідно до перелічених, надати:
- свідоцтво про реєстрацію в Міністерстві зовнішньоекономічних зв’язків і торгівлі України (із зазначенням виду діяльності фірми);
- наказ на особу, відповідальну за декларування вантажів та оформлення документів на митниці;
- інші документи в разі потреби на вимогу митниці.
   Акредитація фізичних осіб — підприємців відбувається в міськраді або райраді, про що видається свідоцтво про реєстрацію в державних органах влади.
   Свідоцтво містить:
   1) перелік робіт, якими може займатися особа;
   2) свідоцтво статуправління;
   3) довідку банків про відкриття рахунків;
   4) щоквартальну довідку про декларування валютних цінностей.
   Після акредитації в митний орган надається:
   1) контракт (договір) зовнішньоекономічний, в якому має зазначатися, між ким укладений договір (резидентами чи нерезидентами), строк його дії, спосіб розрахунків, валюта платежу, умови поставки (“Умови поставки і правила “інкотермс” опубліковані в газеті “Урядовий кур’єр” від 17 листопада 1994 р.); спосіб розрахунків у валюті регламентує характер контракту;
   2) вивізна митна декларація (декларування здійснюється за встановленою формою);
   3) завірена відправником товарно-транспортна накладна (ТТН) з такими реквізитами:
- відправник, отримувач;
- перевізник;
- номер накладної;
- номер контракту;
- номер транспортного засобу;
- найменування товару;
- кількість товару;
- вартість товару;
- ліцензія, якщо товар підлягає ліцензуванню.
   Перелік товарів, на які встановлено режим ліцензування та квотування, визначається Кабінетом Міністрів України.
   Ліцензії на імпорт (експорт) видаються Міністерством зовнішньоекономічних зв’язків і торгівлі.
   Нині в Україні застосовуються такі види імпортних (експортних) ліцензій: генеральна і разова (індивідуальна).
   Ліцензія повинна містити:
- номер та вид ліцензії;
- офіційне найменування суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності;
- найменування та вид товару;
- найменування виробника та споживача товару;
- шифр та назву країни, в яку експортується або з якої імпортується товар;
- кількість, якість товару;
- митниця, яка здійснює пропуск товару;
- повне найменування та адреса покупця та продавця;
- характер угоди;
- валюта платежу;
- одиниця виміру;
- ціна товару;
- погодження відповідного органу;
- прізвище, ім’я керівника організації — заявника;
- найменування органу, який видав ліцензію;
- особливі умови ліцензії;
- підпис службової особи, яка видала ліцензію;
- печатка установи.
   У разі незаповнення реквізитів ліцензії або заповнення неналежним чином товари до митного оформлення не приймаються.
   Після закінчення строку дії або вичерпання квоти на пропуск товару вона втрачає силу. Студентам важливо враховувати, що потік нормативних актів, виданих установами різних рангів, ускладнює запам’ятовування назв нормативно-розпорядчих документів, необхідних для керівництва у роботі. Треба знати принципові, основні положення, а орієнтуючись на них — розшукувати потрібні та чинні нормативні акти.
   Дозвіл інших державних органів вимагається у випадках, якщо товар підлягає контролю цих органів, зокрема:
- Міністерства внутрішніх справ — на зброю, вибухові речовини, боєприпаси, сильнодіючі та отруйні речовини;
- закладів Мінохорони здоров’я — на ліки, медичні препарати, інструменти;
- Мінзв’язку — на радіоелектронні засоби та високочастотні пристрої;
- закладів Мінкультури — на культурні цінності при їх вивезенні за кордон;
- Держкомітету з питань охорони державної таємниці у пресі та засобах масової інформації — на текстові, відео -, аудіовізуальні матеріали;
- Урядової комісії з експортного контролю — на продукцію військового призначення, яка може використовуватися для створення зброї та військової технології.
   Довідка банку встановленого зразка про гарантовану оплату продукції вимагається, якщо продукція відправляється в країни СНД та за кордон. Довідка видається на суму відправки, у 2-х примірниках (для митниці і для банку).
   Сертифікат відповідності або свідоцтво про визнання іноземного сертифіката на імпортні товари, які підлягають обов’язковій сертифікації в Україні, перелік яких затверджено наказами Держкомстандартизації і надіслані в митниці наказами Держмитслужби, видаються органами сертифікації України.
   Порядок ввезення на митну територію України продукції, що імпортується та підлягає обов’язковій сертифікації, регламентовано спільним Наказом Держкомстандартизації, метрології і сертифікації та Держмитслужбою.
   Карантинна та ветеринарна служби у встановленому порядку видають дозволи або сертифікати на товари, що ввозяться і підпадають під їх контроль.
   Органи Державного санітарного нагляду видають Гігієнічний сертифікат на продовольчу продукцію (сировину, продукти харчування);. Украгропром, Укрдержхімкомісія — на засоби захисту рослин і добрив.
   Сертифікат комітету по контролю наркотиків Мінохорони здоров’я видається при експорті, імпорті та транзиті наркотичних та психотропних речовин.
   Мінохорони навколишнього середовища контролює порядок перетинання митного кордону (ввезення, вивезення) відходів (вторинної сировини).
   Таким чином, до перетинання митного кордону держави має відношення багато державних органів, кожний з яких уповноважений на рішення свого комплексу питань. І митні органи, і суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності повинні знати ці вимоги. Обов’язок взаємодії з цими державними органами покладено на Держмитслужбу.
   Картка реєстрації обліку зовнішньоекономічних контрактів заноситься до гр.44 ВМД під п.8 “Платіжні доручення про сплату мита та інших платежів”. Обробка цієї інформації складає значний обсяг роботи статистичних підрозділів Держмитслужби, митниць, але вона необхідна для контролювання економічних процесів у державі та захисту населення.
   Одним із аспектів питання, що розглядається, є порядок пропуску майна юридичних осіб.
   Майно
це будь-яка переміщувана через митний кордон продукція, не призначена для комерційних цілей. Організація, яка планує здійснити тимчасове ввезення (вивезення) майна (зразків продукції, майна творчих колективів, спортивних команд, виставки та ін.), повинна представити в митницю такий пакет документів:
- договір (протокол намірів, запрошення);
- відношення на ім’я начальника митниці, в якому зазначається мета ввезення (вивезення) майна з посиланням на договір, вартість майна, зобов’язання про зворотне ввезення (вивезення); особа, відповідальна за це, № телефону, термін ввезення (вивезення);
- списки майна (4 пр.) з визначенням ціни (в дол. США);
- ВМД на майно, якщо його вартість більше 100 дол. США. У ВМД, в гр.44 робиться запис: “Зобов’язуюсь повернути до (ставиться дата)”;
- дозволи МВС, Мінкультури, Мінздрава, Урядової комісії з експортного контролю та інших органів, якщо майно підлягає їх контролю;
- копії платіжних доручень про сплату митних платежів (зборів) з відміткою банку.
   Ліцензія на тимчасово ввезене майно не вимагається.
   Термін тимчасового ввезення (вивезення) не повинен перевищувати 1 року. Строк може бути продовжено за дозволом регіональної митниці.
  
За рішенням митного органу рекламні товари, сувеніри для представницьких цілей, продукти харчування для власної потреби пропускаються в кількості, достатній для забезпечення потреб, з урахуванням мети переміщення, без сплати мита.
  
Майно, що стало об’єктом купівлі—продажу—обміну, має бути переоформлено у митному відношенні як товар з оформленням відповідних документів і сплатою всіх належних митних платежів.
   Транзит — порядок переміщення товарів між двома митними органами або в межах одного під митним контролем через територію України. Сплачуються тільки митні збори за оформлення документів. Декларуються тільки підакцизні товари та окремі види товарів згідно з постановами Кабінету Міністрів України.
   Зважаючи на підвищення організованої злочинності, недобросовістність підприємців, масове “потоплення” вантажів на території України без сплати відповідних податків, Держмитслужба з 1995 р. вжила додаткові заходи щодо посилення контролю за транзитом: митна варта, попереднє декларування, фінансові гарантії — застави. Президент України 14 червня 1995 р. видав Указ “Про заходи щодо забезпечення контролю за переміщенням транзитом товарів через територію України”. Поряд з іншими організаційними заходами введено в дію електронну пошту, космічний зв’язок між митницями. Щодо документального оформлення то ВМД почали заповнювати у 3-х примірниках:
   1-й відправляється поштою в митницю призначення;
   2-й залишається в митниці в’їзду;
   3-й видається на руки водію (особі, відповідальній за вантаж).
   Нині Держмитслужба закінчує розробку електронної ВМД, яка незабаром буде введена в дію.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >
 
Авторські реферати, курсові та дипломні роботи. Онлайн бібліотека підручників.
Studentam.net.ua © 2016