Studentam.net.ua
Реферати, курсові та дипломні роботи
Головна arrow Правознавство arrow Історія держави і права arrow Тема 6. Держава і право України в період національно-визвольних змагань і відродження української державності
04.12.2016
Платні роботи
Реферати
Курсові
Дипломні, магістерські ...
Онлайн бібліотека підручників
Біологічні науки
Валеологія
Екологія
Економічні науки
Етика та естетика
Землезнавство
Історія
Літературознавство
Педагогіка
Правознавство
Психологія
Соціальна робота
Корисні матеріали
Біографії
Розробки уроків
Статті
Друзі

Електронна бібліотека




Тема 6. Держава і право України в період національно-визвольних змагань і відродження української державності

Тема 6. Держава і право України в період національно-визвольних змагань і відродження української державності

  6.1. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

   1. Національна революція в Україні. Створення й діяльність Центральної Ради
   2. Українська держава за гетьмана П. Скоропадського та Директорії
   3. Проголошення і діяльність ЗУНР

6.2. ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

   1. Причини створення Центральної Ради. Структура Центральної Ради.
   2. Державне будівництво в діяльності Центральної Ради.
   3. Законотворча діяльність Центральної Ради, реформування судової системи.
   4. Державне будівництво і законотворчість доби Гетьманства.
   5. УНР доби Директорії: державне будівництво, законотворчість, діяльність судів.
   6. Проголошення ЗУНР. Система управління ЗУНР. Падіння ЗУНР.
   7. Законотворчість у ЗУНР, реформування судової системи.

Теми рефератів

   1. Національно-культурна політика в українських землях періоду визвольних змагань.
   2. Військове будівництво в українських землях періоду визвольних змагань.

6.3. ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

   Державна символіка —знаки, символи, кольори тощо, які репрезентують національно-державницьку ідею. Основними атрибутами державності є герб, гімн та прапор. Державний герб УНР (тризуб на синьому тлі) був ухвалений 12 лютого 1918 року Малою Радою в Коростені. 22 березня 1918 року тризуб та жовто-блакитний прапор були затверджені Центральною Радою. За гетьманського уряду П. Скоропадського порядок кольорів у прапорі було змінено на синьо-жовтий. У 1917—1920 рр. пісня “Ще не вмерла Україна” (музика М. Вербицького, текст П. Чубинського) як єдиний державний гімн законодавчо не була затверджена, використовувалися й інші. 15 січня 1992  р. музична редакція Державного гімну була затверджена Верховною Радою України.
   Конституція — основний закон держави, що визначає основи політичної, правової та економічної систем країни, структуру органів влади, права й обов’язки громадян, принципи функціонування суспільства.
   Культурництво — культурно-освітній рух XIX—початку XX століття, діячі якого вважали просвітницьку роботу найдієвішим засобом піднесення освітнього рівня населення і зміцнення національної свідомості; а також система заходів, спрямована на активізацію формування й консолідації нації.
   Парламент — представницький законодавчий орган у ряді країн, який обирається повністю або частково. В Україні парламент називається Верховною Радою.
   Президент — голова держави в країнах з республіканською формою правління. Обирається в установленому законом порядку.
   Принцип розподілу влади — один з головних принципів конституціоналізму, відповідно до якого єдина державна влада розподіляється на незалежні та самостійні законодавчу, виконавчу та судову влади. Вперше його проголошено в працях англійського філософа Дж. Локка (1632—1704), розвинуто та обґрунтовано в працях Ш. Монтеск’є (1689—1755). Закріплений у теорії права, яка вважає його необхідним для нормального функціонування держави та громадянського суспіль-
ства. Чинна Конституція України враховує принцип розподілу влади.
   Соборна Україна — ідея об’єднання в одне державне утворення всіх етнічно-історичних українських земель. Постала водночас із християнством і раз-у-раз набувала актуальності в релігійній чи світській формі. В різних тлумаченнях поставала в часи Хмельниччини, ліквідації козацької держави, в концепціях діячів XIX ст., ОУН. Вагомий внесок у розвиток ідеї соборності зробили М. Драгоманов, В. Антонович, М. Грушевський, В. Липинський.
   Товариство українських поступовців (ТУП) — засноване у вересні 1908 року групою колишніх членів Української демократично-радикальної партії. Об’єднувало представників творчої інтелігенції, які головною метою вважали обстоювання національних інтересів українського народу. Програма й тактика ТУП були близькими до кадетських. Політична платформа ґрунтувалася на визнанні принципів конституційного парламентаризму та автономії України. Програма-мінімум в основному будувалася на ґрунті культурництва й передбачала відродження української національної культури та мови.
   Трудовий Конґрес у Києві 1919 р. — форум представників різних течій українського національного руху, що проходив 23—29 січня 1919 року. Конгрес затвердив акт про утворення єдиної Соборної України, підтвердивши тим самим злуку УНР та ЗУНР, проголошену 22 січня 1919 року, обговорив питання про форму влади в Україні, її внутрішню та зовнішню політику, ухвалив Універсал Трудового конгресу України, яким визнавав владні повноваження Директорії на час перерви в засіданнях конґресу й закликав народ стати на захист УНР. 
   Український національний фонд — допоміжна форма (крім прямих податків) збирання коштів та інших пожертв на підтримку українського національно-визвольного руху, національних організацій та поповнення бюджету Української Центральної Ради. Ідея організації фонду виникла одночасно з утворенням Центральної Ради.

6. 4. НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

   1. Виписати в зошит основні положення Конституцій УНР (доба Центральної Ради та Директорії). Порівняйте із конституційними актами періоду Гетьманства.
   2. Користуючись матеріалами посібника, охарактеризуйте принципи втілення теорії розподілу влад у діяльності Центральної Ради, Директорії УНР та в добу Гетьманства.
   3. Зробіть конспект законодавчих актів (по галузях права) Центральної Ради, Гетьманства, Директорії УНР, ЗУНР.
   4. Зробіть схему структури УГА.

6. 5. ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ

   1. У чому полягають зміни в концепціях Центральної Ради про побудову незалежної держави?
   2. Розкрийте політико-правовий зміст проголошення Центральною Радою УНР.
   3. Які підходи визначились у діяльності Центральної Ради і Директорії щодо побудови УНР?
   4. Розкрийте зміст взаємовідносин України з більшовицьким урядом Росії.
   5. Державний устрій і права особи за Конституцією УНР.
   6. Державне будівництво в Україні доби Гетьманства.
   7. Гетьманське законодавство.
   8. Створення Директорії.
   9. Возз’єднання українських земель у єдину державу (злука УНР і ЗУНР).
   10. Вплив радянсько-польської війни на українську державність.
   11. Причини поразки української національної державності 1917—1920 рр.

6.6. ЗАВДАННЯ БЛОЧНО-МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ

   1. На підставі вивчення першоджерел зробіть порівняльний аналіз аграрного законодавства царської Росії (“Земское положение крестьян, вышедших из крепостной зависимости 19 февраля 1861 г.”) та Центральної Ради (Тимчасовий земельний закон 18 січня 1918 року).
   2. На підставі вивчення матеріалів збірки “Собрание малороссийских прав 1807 г. ” дослідіть цивільні права українського населення в Росії, порівняйте відповідно із законодавчими гарантіями цивільних прав громадян УНР.
   3. На підставі вивчення конституційних документів Центральної Ради, Гетьманства, Директорії УНР, охарактеризуйте: структуру адміністративних органів у відповідні періоди; законодавчий процес; судові реформи.
   4. На підставі вивчення конституційних документів Центральної Ради, Гетьманства, Директорії УНР, ЗУНР розкрийте зміст концепцій побудови незалежної України.
   5. Зробіть порівняльний аналіз законодавчих заходів Центральної Ради й гетьмана Скоропадського (по галузях права).

6.7. ДЖЕРЕЛА І ЛІТЕРАТУРА

а)джерела

   Вивід прав України. — Львів, 1991.
   Конституційні акти України 1917—1920. Невідомі конституції України. — К. ,1992.
   Петлюра С. Патріотизм. // Розбудова держави. — 1997. — № 7—8.
   Слюсаренко А. Г., Томенко М. В. Історія української конституції. — К.,1993.
   Чотири Універсали. — Львів: Світ, 1990.

б) література

   Андрусишин Б. Церква в Українській Державі. 1917—1920 рр. (доба Директорії УНР). — К., 1997.
   Боровик М. Галицька соціалістична республіка. //Визвольний шлях. — 1990. — № 4.
   Боєчко В., Ганжа О., Захарчук Б. Кордони України: історична ретроспектива та сучасний стан. — К., 1994.
   Верстюк В. Ф. Українська революція: доба Центральної Ради // Укр. істор. журнал. — 1995. — № 2, 5, 6.
   Верстюк В. Симон Петлюра і Директорія // Сучасність. — 1997. — № 6.
   Гошуляк І. Л. Про причини поразки Центральної Ради // Укр. істор. журнал. — 1994. — № 1.
   Гунчак Т. Україна. Перша половина ХХ століття. — К., 1993.
   Копиленко О. А., Копиленко М. Л. Держава і право України 1917—1920 рр. Центральна Рада. Гетьманство. Директорія. — К., 1997.
   Копиленко О. Л. “Сто днів” Центральної Ради. — К., 1992.
   Копиленко О. Уроки Центральної Ради // Рад. право. — 1991. — № 11.
   Кулинич І. Вплив внутрішніх і зовнішніх факторів на розвиток незалежності Української держави // Історія України. — 1998. — № 5.
   Копиленко О. ,Копиленко М. Еволюція українського конституціоналізму (з досвіду конституційного будівництва УНР та Української гетьманської держави) // Право України. — 1992. — № 6.
   Копиленко О., Копиленко М. Друга УНР: Спроба історико-теоретичного аналізу // Право України. 1992. — № 8.
   Кульчицький С. Останній універсал Центральної Ради // Історія України. — 1998. — № 5.
   Кульчицький С. Українська держава часів гетьманщини // Укр. істор. журнал. — 1992. — № 7—8.
   Кульчицький В., Лісна І. Виникнення Західноукраїнської Народної Республіки // Вісн. ЛДУ. — Львів, 1994. — Вип. 31.
   Кульчицький В. С. До питання про виникнення і падіння Західноукраїнської Народної Республіки // Пробл. юрид. наук та правоохоронної практики. — К., 1994.
   Литвин М. Р., Науменко К. Є. Історія галицького стрілецтва. — Львів, 1991.
   Малик Я. Державотворча діяльність Павла Скоропадського // Студії політологічного центру “Генеза”. — 1996. — № 1.
   Малик Я. Земельне питання в Українській гетьманській державі // Республіканець. — 1994. — № 1.
   Мироненко О. М., Бенько О. П. Верховне управління Українською державою (квітень 1918—грудень 1918) // Правова держава. — 1995. — Вип. 6.
   Мироненко О. М., Бенько О. П. Правоохоронні органи Центральної Ради (березень 1917—квітень 1918). — К., 1993.
   Настюк М. І. Створення державного апарату ЗУНР // Вісн. ЛДУ. Серія юрид. — Львів, 1994. — Вип. 31.
   Пігач Я. М. Основні положення і значення сімейного кодексу України 1919 року. // На шляху до правової держави. — Львів, 1991.
   Симоненко Р. Г. Национально-культурная автономия на Украине в 1917—1918 годах. // Вопросы истории. — 1997. — № 1.
   Стахів М. Гетьманський режим в 1918 році і його праводержавні якості. — Скрентон, 1950.
   Табачник Д. Українська держава і біла гвардія: від протистояння до запізнілого компромісу // Політика і час. — 1996. — № 7—8.
   Ульяновський В. Церква в Українській Державі. 1917—1920 рр. (доба Української Центральної Ради). — К., 1997.
   Ульяновський В. Церква в Українській Державі. 1917—1920 рр. (доба Гетьманату Павла Скоропадського). — К., 1997.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >
 
Авторські реферати, курсові та дипломні роботи. Онлайн бібліотека підручників.
Studentam.net.ua © 2016