Studentam.net.ua
Реферати, курсові та дипломні роботи
Головна arrow Правознавство arrow Історія держави і права arrow Тема 3. Державно-політичний устрій і право в українських землях литовсько-польської доби
07.12.2016
Платні роботи
Реферати
Курсові
Дипломні, магістерські ...
Онлайн бібліотека підручників
Біологічні науки
Валеологія
Екологія
Економічні науки
Етика та естетика
Землезнавство
Історія
Літературознавство
Педагогіка
Правознавство
Психологія
Соціальна робота
Корисні матеріали
Біографії
Розробки уроків
Статті
Друзі

Електронна бібліотека




Тема 3. Державно-політичний устрій і право в українських землях литовсько-польської доби

Тема 3. Державно-політичний устрій і право в українських землях литовсько-польської доби

 3.1. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

   1. Державно-політичний устрій і право в українських землях у складі Великого князівства Литовського і Польщі
   2. Етапи зближення Литви й Польщі
   3. Державно-політичний устрій і право в українських землях у складі Речі Посполитої
   4. Поява українського козацтва

3.2. ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

   1. Адміністративно-правове становище українських земель у складі Великого князівства Литовського.
   2. Суспільний лад в українських землях у складі Великого князівства Литовського.
   3. Головні джерела і розвиток права в українських землях у складі Великого князівства Литовського.
   4. Судова система і судовий процес у Великому князівстві Литовському.
   5. Адміністративно-правове становище Галичини у складі Польського королівства (серед. XIV—серед. XVI ст.).
   6. Розвиток права в українських землях у складі Польського королівства. Судова система.
   7. Етапи зближення Литви й Польщі.
   8. Правова основа появи Речі Посполитої.
   9. Адміністративний устрій і управління в Речі Посполитій в II пол. XVI—на поч. XVII ст.
   10. Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі.

Теми рефератів

   1. “Руське право”в Галичині серед. XIV—серед. XVI ст.
   2. Волоське право в Україні.
   3. Магдебурзьке право в українських містах серед. XIV—I пол. XVII ст.

3.3. ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

   Війт — особа, яка очолювала місцеве управління або самоврядування в містах і селах України XV—XVIII ст. (на Лівобережній та Слобідській Україні ця особа називається старостою).
   Воєводство — адміністративно-територіальна структура в Україні у XV—XVIII ст. Поділ на воєводства був запозичений з Польщі.
   Волость — 1. У Великому князівстві Литовському (XIV—XVI ст.) була часто тотожна повітові, хоча найчастіше означала меншу територіальну одиницю — складову частину повіту. 2. Форма територіальної громади в Україні XIV—XVI ст., яка складалася як з окремих дворищ та служб, так і з їх об’єднань (селищ, сіл, сілець).
   Гетьман — командувач військовими формуваннями українських козаків у XVI—XVIII ст., голова Козацької держави, створеної в ході Визвольної війни українського народу в II пол. XYII ст. Владні повноваження й прерогативи гетьмана протягом часу змінювалися.
   Кіш — центральний орган управління Запорозької Січі. У його віданні перебували адміністрація, фінанси, суд козацької общини. Виник з часу заснування Січі в XVI ст., обирався і контролювався козацькою радою.
   Козацтво — суспільний стан в Україні XVI—XVIII ст., який виник у процесі боротьби землеробського і кочового населення в зоні так званого Великого кордону, який розділяв європейську та азійську цивілізації. Аналоги козакування на українських теренах відомі з давніх часів, але назва “козак” закріплюється за охоронцями прикордоння лише з другої половини XV ст.
   Копний суд — суд сільської громади, який збирався в Україні у період середньовіччя. Діяв згідно зі звичаєвим “копним” правом. Суд чинили обрані громадою “копні мужі”. Функціонально розрізнялися “гаряча копа”(для розшуку злочинця по гарячих слідах), “велика копа” (для судового слідства) та “завита копа” (для винесення вироку та його виконання). Серед покарань застосовувалися штрафи, тілесна та смертна кара, практикувалося умовне засудження. З часом компетенція цих судів була обмежена, хоча деякі його положення були кодифіковані в Литовських статутах.
   Курінь — 1. Видовжена споруда з деревини, в якій жили козаки Запорозької Січі. 2. Військово-адміністративна одиниця Запорозької Січі.
   Латентна державність — обмежений суверенітет.
   Люстрації — в Речі Посполитій описи маєтностей для податкових і військових потреб, що проводилися щоп’ять років за ухвалою польського сейму 1562 р.
   Міщанство — суспільний стан за доби середньовіччя і нового часу, до якого належало населення міст і містечок. Основні сфери занять — ремесла, промисли, сільське господарство і торгівля.
   Наймити — у середньовічній Україні позастановий прошарок населення, що складався з розореного сільського та міського люду, холопів, які були позбавлені засобів виробництва.
   Нереєстрове козацтво — українські козаки, які не потрапили до реєстру і тому втрачали привілеї, визнані за козацтвом урядом Речі Посполитої. До 1648 р. окремо від реєстрових вони обирали свого гетьмана й старшину.
   Посполиті — узагальнена назва некозацького населення (селян, міщан, підсусідків та ін.) в Україні XV—XVIII ст.
   Пропінація — монопольне право магнатів і шляхти Речі Посполитої та українських земель, що входили до її складу, на виробництво та продаж горілки.
   Фольварок — на Правобережній Україні XIV—I пол. XIX ст. комплекс господарських будівель та земельних угідь, на яких феодал вів власне господарство, застосовуючи працю дворової челяді, а з XVI ст. — кріпаків. Щодо поміщицьких господарств назва вживалася на Правобережній Україні до 1917 р., а на західноукраїнських землях — до кінця 30-х років XX ст.
   Халупники — категорія найбіднішого міського та сільського населення в Україні XVI—XIX ст., яке не мало власної землі й володіло лише хатами (халупами) та невеликими садибами. Халупники наймитували або займалися ремеслом, відбуваючи пішу панщину та інші повинності.
   Церковне звичаєве право — сукупність правил поведінки, що не набули законодавчого затвердження, але їх обов’язково слід було дотримуватися в житті (наприклад, поведінка в церкві, під час богослужіння, виконання повинностей на користь церкви тощо).
   Церковні селяни — категорія феодально залежного сільського населення, піддані різних церковних інституцій, що мешкали на їхніх землях і виконували на їхню користь повинності. У II пол. XIX ст. церковні селяни внаслідок проведення секуляризаційних реформ були переведені у безпосереднє відання держави.
   Шляхта — дворянський стан у Польщі, Литві, Україні в XIV—XVII ст. Походить від лицарства, яке мало станові права на носіння зброї та наслідування власності. Вищим прошарком шляхти були так звані можновладці-магнати, пани, князі, бояри. Головним обов’язком шляхти було відбуття військової повинності в обмін на різноманітні привілеї. 1374 р. шляхту було звільнено від усіх податків, окрім земельного. Краківський (1433 р.) привілей гарантував шляхті особисту недоторканність. Цереквицький привілей 1454 р. зобов’язав короля обговорювати з шляхтою законотворчі питання, початок війни. 1447 року всі попередні привілеї були поширені на українську шляхту. У 1496 р. — українська католицька та польська шляхта були зрівнені у правах. З 1573 р. згідно з “Артикулами” Генріха Валуа шляхта отримала право організації конфедерацій та збройних повстань проти короля.

3.4. НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

   1. Користуючись текстом посібника і рекомендованою літературою, складіть таблицю головних правових актів, що діяли в українських землях у складі Великого князівства Литовського.
   2. Використовуючи схеми № 1 та № 2 даної теми, поясніть сутність форми державного управління та державного ладу у Великому князівстві Литовському.
   3. Складіть перелік нормативних актів, що діяли в українських землях у складі Польського королівства.
   4. Зробіть порівняльну характеристику головних умов, що визначали правове становище українських земель у складі Великого князівства Литовського та відповідно в складі Польщі. Складіть таблицю.
   5. Зробіть письмовий аналіз сутності форм державного правління і державного ладу Речі Посполитої, користуючись схемами № 3, № 4 та матеріалами посібника.
   6. Користуючись текстом посібника і рекомендованою літературою, зробіть конспект головних рис розвитку цивільного права в Литовських статутах (право власності, зобов’язальне право, право спадщини, сімейно-шлюбне право).
   7. Знайдіть у текстах Литовських статутів поняття злочину та системи покарань. Зробіть конспект з цих питань.

3.5. ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ

   1. Розкрийте причини входження українських земель до складу сусідніх держав.
   2. В чому полягав вплив українських державно-правових традицій на характер держави і права Великого князівства Литовського?
   3. Яких змін зазнав правовий статус українських земель у складі Речі Посполитої?
   4. Назвіть характерні риси організації управління в містах з магдебурзьким правом.
   5. Як здійснювалося судочинство в українських містах з магдебурзьким правом?
   6. Розкрийте суть цехової організації в містах.
   7. Покажіть особливості соціального статусу козацтва в Речі Посполитій.
   8. Розкрийте механізм організації влади в Запорозькій Січі.
   9. В чому полягав вплив Берестейської унії на духовне життя, право й управління в українських землях у складі Речі Посполитої?

3.6. ДЖЕРЕЛА І ЛІТЕРАТУРА

а) джерела

   Статут Великого княжества Литовского 1529 г. — Минск, 1960.

б) література

   Бардах Ю., Леснодорский Б., Пистрачак М. История государства и права Польши. — М., 1980.
   Владимирский-Буданов М. Ф. Немецкое право в Польше и Литве. — СПб., 1868.
   Гуслистий К. Україна під литовським пануванням і захоплення її Польщею (з XIV ст. по 1569 р.). — К., 1939.
   Іванченко Р. Історія без міфів. — К., 1996.
   Інкін В. Ф. Сільські суди німецького права в Галичині XVI—XVIII ст. // Вісн. Львівського університету. Серія історична. — 1983. — Вип. 20.
   Ісаїв П. Причини упадку української держави в княжі та козацькі часи. — Рим,1975.
   Історія України в особах: Литовсько-польська доба / Дзюба О. М., Довбищенко М. В., Ісаєвич Я. Д. та ін. — К.: Україна, 1997.
   Крикун М. Г. Поширення польського адміністративно-територіального устрою на українських землях // Проблеми слов’янознавства. — 1990. — Вип. 42.
   Крикун М. Г. Административно-территориальное устройство Правобережной Украины в XV—XVIII ст. — К.: Инст. Укр. археографии АН Украины, 1992.
   Крикун М. Г. Початок Подільського повітового устрою // Пробл. укр. мідієвістики. — Кам’янець-Подільський, 1983.
   Крикун М. Г. Земські уряди на українських землях у XV—XVIII ст. // Записки НТ. Ш. — Т. ССХХVIII. Праці історично-філософської секції. — Львів, 1994.
   Кіселичник В. Про надання українським містам у XIV—XVIII ст. магдебурзького права // Право України. — 1996. — № 9.
   Климовський С. І. До питання про обмеженість магдебурзького права середньовічного Києва // Український історичний журнал. — 1997. — № 4.
   Кульчицький В. С. Третій Литовський Статут на Україні // Український календар (Варшава). — 1978.
   Любавский М. Областное деление Литовско-Русского государства со времени издания Первого Литовского Статута. — М., 1992.
   Музиченко П. Магдебурзьке право в Україні // Юридический вестник. — 1994. — № 3.
   Музиченко П. Звичай як джерело права в українських землях у XIV—XVI ст. // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. — 1998. — № 1.
   Падох Я. Суди і судовий процес Старої України. — Нью-Йорк—Львів, 1990.
   Первый Литовский статут 1529 года: Сб. статей, — Вильнюс, 1982.
   Терлюк І. Я. Литовські Статути та їх застосування в Україні (Матеріали до практичних занять з історії держави і права України). — Львів, 1999.
   Третий Литовский статут 1588 года: Сб. статей. — Вильнюс, 1989.
   Яковлів А. Околиці (округи) копних судів XVI—XVIII ст. на Україні // Життя і право (Львів). — 1929. — Ч. 1.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >
 
Авторські реферати, курсові та дипломні роботи. Онлайн бібліотека підручників.
Studentam.net.ua © 2016