Studentam.net.ua
Реферати, курсові та дипломні роботи
Головна arrow Правознавство arrow Конституційна юстиція arrow 2. Принципи конституційного провадження
06.12.2016
Платні роботи
Реферати
Курсові
Дипломні, магістерські ...
Онлайн бібліотека підручників
Біологічні науки
Валеологія
Екологія
Економічні науки
Етика та естетика
Землезнавство
Історія
Літературознавство
Педагогіка
Правознавство
Психологія
Соціальна робота
Корисні матеріали
Біографії
Розробки уроків
Статті
Друзі

Електронна бібліотека




2. Принципи конституційного провадження

2. Принципи конституційного провадження

   Принципи конституційного провадження – це основні засади (ідеї, начала), які виражають сутність і визначають зміст конституційного провадження. Принципи конституційного провадження мають багато спільного з принципами інших видів судочинства: цивільного, адміністративного і кримінального. Разом з цим за своїм змістом вони відрізняються певними особливостями.
   Відповідно до ст. 4 Закону “Про Конституційний Суд України”, діяльність Конституційного Суду України ґрунтується на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, рівноправності суддів, гласності, повного і всебічного розгляду справ та обґрунтованості прийнятих ним рішень. Принципи конституційного провадження закріплені і в інших положеннях Закону, а також нормах Регламенту Конституційного Суду України. Розглянемо їх детальніше.
   Верховенство права, будучи загальним принципом діяльності Конституційного Суду України, є водночас і принципом конституційного провадження. Його зміст полягає у підпорядкованості конституційного судочинства праву, визнання Конституційним Судом України і учасниками конституційного провадження пріоритету права. Прикметно, що законодавство не визначає серед засад конституційного провадження принципу законності. Справа в тому, що Конституційний Суд України сам може визнавати положення законів та інших правових актів неконституційними. Керуючись у своїй діяльності положенням Закону “Про Конституційний Суд України”, іншими законами України, крім тих законів або їх окремих положень, що є предметом розгляду Конституційного Суду України, він, тим не менше, слідує правовому порядку вищого рівня, яким є верховенство права.
   Принцип верховенства права реалізується в конституційному процесі через визнання і забезпечення верховенства, вищої юридичної сили Конституції України як Основного Закону держави. Здійснюючи свою діяльність на основі принципу верховенства права, Конституційний Суд України водночас виконує визначене ст. 3 Закону “Про Конституційний Суд України” завдання щодо гарантування верховенства Конституції як Основного Закону на всій території України.
   Незалежність Конституційного Суду України полягає у створенні таких умов здійснення конституційного судочинства, які б виключили сторонній вплив на нього, забезпечили його самостійність у здійсненні визначених законодавством повноважень.
   Незалежність Конституційного Суду України тісно пов’язана з незалежністю суддів Конституційного Суду. Справа в тому, що незалежність Конституційного Суду України гарантується незалежністю суддів. Водночас незалежність суддів в конституційному провадженні залежить від гарантованості незалежності Конституційного Суду.
   Відповідно до статті 27 Закону “Про Конституційний Суд України”, судді Конституційного Суду України при здійсненні своїх повноважень є незалежними і підкоряються лише Конституції України. Незалежність суддів Конституційного Суду України спрямована на те, щоб при здійсненні своїх повноважень вони не зазнавали втручання в свою діяльність чи стороннього впливу на своє волевиявлення. Саме за цих умов можуть бути реалізовані принципи верховенства права, повного і всебічного розгляду справ та обґрунтованості прийнятих Судом рішень.
   Принцип колегіальності означає, що усі справи, віднесені до компетенції Конституційного Суду України, він вирішує колегіально. На відміну від інших видів судочинства конституційне провадження не передбачає одноособового розгляду і вирішення справ. Воно здійснюється в різних організаційно-правових формах, але у кожному разі колегіально.
   Відповідно до Закону, всі питання, що потребують вирішення Конституційним Судом України, розглядаються на його засіданнях та пленарних засіданнях. На засіданнях Конституційного Суду України розглядаються всі питання, що потребують вирішення Конституційним Судом України, крім тих, що вирішуються на його пленарних засіданнях.
   Ці питання детальніше розглядалися при характеристиці правової природи органу конституційної юстиції і правового статусу суддів Конституційного Суду України.
   Засідання Конституційного Суду України є повноважним, якщо на ньому присутні не менше одинадцяти суддів Конституційного Суду України. Рішення Конституційного Суду України на його засіданнях приймається, якщо за це рішення проголосувало більше половини суддів Конституційного Суду України, які брали участь у засіданні.
   На пленарних засіданнях Конституційний Суд України розглядає справи, віднесені Конституцією до його виключної компетенції (про конституційність і офіційне тлумачення), провадження в яких відкрито за конституційними поданнями та конституційними зверненнями, а також інші питання, віднесені Законом до розгляду Конституційним Судом України на його пленарних засіданнях. Пленарне засідання Конституційного Суду України є повноважним, якщо на ньому присутні не менше дванадцяти суддів Конституційного Суду України. Рішення Конституційного Суду України приймаються та його висновки даються на пленарному засіданні, якщо за них проголосувало не менше десяти суддів Конституційного Суду України.
   Рішення приймаються, висновки даються тільки тими суддями Конституційного Суду України, які брали участь у розгляді матеріалів справи, справи на засіданні, пленарному засіданні Конституційного Суду України. Тимчасова відсутність судді Конституційного Суду України на засіданні, пленарному засіданні Конституційного Суду України, на якому розглядались матеріали справи, справа, не перешкоджає участі такого судді з правом вирішального голосу в прийнятті рішень, даванні висновків у справі, за винятком тих випадків, коли рішення приймалися, висновки давалися в межах процесуальних дій, які виконувалися за відсутності судді.
   Колегіальність як принцип конституційного провадження реалізується також в діяльності колегій Конституційного Суду України, які утворюються для розгляду питань щодо відкриття провадження у справах за конституційними поданнями і за конституційними зверненнями. Колегії суддів Конституційного Суду України більшістю голосів суддів, які входять до її складу, приймають процесуальну ухвалу про відкриття провадження у справі в Конституційному Суді України або про відмову у такому провадженні.
   Рівноправність суддів полягає в тому, що під час розгляду справ на засіданні колегій суддів, на засіданні, пленарному засіданні Конституційного Суду України усі судді Конституційного Суду України мають рівні права, а при прийнятті підсумкових рішень – один голос.
   Головуючий на засіданні Колегії суддів, на засіданні, пленарному засіданні не має права обмежувати суддів у можливості задавати запитання учасникам засідань, знімати поставлені суддями запитання, коментувати висловлювання та запитання суддів, учасників засідання. Судді Конституційного Суду України під час засідань повинні утримуватись від коментарів та реплік, від втручання у дії головуючого.
   Рівноправність суддів, як і колегіальність конституційного провадження, не виключає здійснення Головою Конституційного Суду України повноважень щодо організації діяльності Конституційного Суду і його колегій, а також діяльності судді-доповідача щодо підготовки справи до розгляду.
   Гласність є загальним принципом судочинства, який зводиться до відкритості діяльності Суду, інформованості громадськості про зміст його діяльності і прийняті рішення.
   Так, відповідно до параграфу 30 Регламенту, розгляд справ на пленарному засіданні Конституційного Суду України, незалежно від форми слухання, проводиться відкрито. У разі, коли розгляд справи на відкритому пленарному засіданні Конституційного Суду України може призвести до розголошення державної або іншої таємниці, що охороняється законом, справа за ухвалою Конституційного Суду України розглядається на закритому пленарному засіданні.
   Відкритість діяльності Конституційного Суду України досягається також офіційним оприлюдненням рішень і висновків Конституційного Суду України. Офіційним оприлюдненням рішення, висновку Конституційного Суду України, передбаченим статтею 67 Закону України “Про Конституційний Суд України” є офіційне і публічне їх оголошення головуючим у відкритому пленарному засіданні Конституційного Суду України наступного робочого дня після їх підписання (параграфи 30 і 57 Регламенту). Рішення і висновки Конституційного Суду України разом з окремою думкою суддів Конституційного Суду України публікуються у “Віснику Конституційного Суду України” та в інших офіційних виданнях України.
   Копії рішень і висновків Конституційного Суду України надсилаються наступного робочого дня після їх офіційного оприлюднення суб’єкту права на конституційне подання чи конституційне звернення, з ініціативи якого розглядалася справа, до Міністерства юстиції України, а також до органу влади, що прийняв правовий акт, який був предметом розгляду в Конституційному Суді України.
   Гласність конституційного провадження передбачає можливість представників засобів масової інформації, громадян знати про порядок денний Конституційного Суду України, бути присутніми у Залі засідань на відкритій частині пленарних засідань, висвітлювати діяльність Суду.
   Принцип повного і всебічного розгляду справ і обґрунтованості прийнятих рішень означає, що розглядаючи справу Конституційний Суд України повинен ретельно дослідити усі наявні у справі матеріали і докази, враховувати усі об’єктивні обставини справи і на основі цього прийняти об’єктивне, мотивоване і обґрунтоване підсумкове рішення.
   Закон передбачає можливість вжиття Конституційним Судом України заходів щодо забезпечення повноти розгляду справи. Так, відповідно до його ст. 54, Колегія суддів Конституційного Суду України під час підготовки справи, Конституційний Суд України в процесі провадження у справі мають право витребувати від Верховної Ради України, Президента України, Прем’єр-міністра України, Генерального прокурора України, суддів, органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, посадових осіб, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, політичних партій та інших об’єднань громадян і окремих громадян необхідні документи, матеріали та інші відомості, що стосуються справи.
   Колегія суддів Конституційного Суду України під час підготовки справи, Конституційний Суд України в процесі провадження у справі в разі необхідності призначають експертизу в справі і вирішують питання щодо залучення до участі в конституційному провадженні експертів.
   Колегія суддів Конституційного Суду України під час підготовки справи, Конституційний Суд України в процесі провадження у справі мають право викликати посадових осіб, експертів, свідків, представників за законом та уповноважених за дорученням, громадян, участь яких повинна забезпечити об’єктивний і повний розгляд справи. Ухилення без поважних причин від явки у Колегію суддів Конституційного Суду України чи в Конституційний Суд України, а так само відмова надати необхідні документи, матеріали та інші відомості або їх умисне приховування тягнуть за собою відповідальність винних осіб за законом.
   Рівноправність сторін полягає у визначених Законом і забезпечуваних Судом рівних можливостях сторін використовувати процесуальні можливості захисту своїх прав та законних інтересів. Відповідно до параграфу 34 Регламенту, учасники конституційного провадження мають рівні процесуальні права і обов’язки. Сторони конституційного провадження мають право знайомитись з матеріалами справи, давати усні та письмові пояснення, викладати свої думки з питань, що розглядаються; задавати з дозволу головуючого запитання іншим учасникам конституційного провадження, заявляти клопотання, а також користуватись іншими правами, передбаченими Законом України “Про Конституційний Суд України” та Регламентом Суду. Учасники конституційного провадження можуть подавати письмові пояснення, які приєднуються до матеріалів справи, знайомитись з поясненнями інших учасників провадження.
   Форма розгляду справ. Відповідно до параграфу 30 Регламенту Конституційного Суду України, розгляд справ на пленарному засіданні Конституційного Суду України може проводитись у формі:
- усних слухань, тобто шляхом безпосереднього заслуховування на пленарному засіданні всіх учасників конституційного провадження;
- письмових слухань, тобто шляхом заслуховування та аналізу зібраних на попередніх стадіях конституційного провадження та залучених додатково в ході пленарного засідання матеріалів, документів, необхідних для забезпечення об’єктивного і повного розгляду справи.
   Форма слухання визначається процесуальною ухвалою Конституційного Суду України. Усні слухання є обов’язковими у випадках, коли для всебічного дослідження обставин справи та прийняття обґрунтованого рішення на пленарному засіданні Конституційного Суду України необхідно безпосередньо заслухати учасників конституційного провадження. Усні слухання можуть проводитись також за клопотанням суб’єктів права на конституційне подання, конституційне звернення та органів, посадових осіб, конституційність правових актів яких оспорюється або потребує офіційного тлумачення. За ухвалою пленарного засідання Конституційного Суду України може бути проведене усне слухання лише з окремих питань справи, визначених ухвалою.
   Ще одним принципом конституційного судочинства є мова конституційного провадження. Відповідно до законодавства, у Конституційному Суді України провадження ведеться, рішення, ухвали приймаються, висновки даються та оприлюднюються державною мовою. Учасники конституційного провадження, які не володіють державною мовою, мають право користуватися послугами перекладача. Про свої наміри користуватися послугами перекладача учасники конституційного провадження повинні повідомити Конституційний Суд України своєчасно (ст. 56 Закону, параграф 33 Регламенту).
   Кожен принцип конституційного провадження виконує свою роль у конституційному процесі. Водночас усі принципи конституційного судочинства тісно взаємопов’язані між собою, вони доповнюють один одного, а порушення одного з них означає, як правило, порушення інших.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >
 
Авторські реферати, курсові та дипломні роботи. Онлайн бібліотека підручників.
Studentam.net.ua © 2016