Studentam.net.ua
Реферати, курсові та дипломні роботи
Головна arrow Правознавство arrow Конституційна юстиція arrow 3. Офіційне тлумачення Конституції і законів України
07.12.2016
Платні роботи
Реферати
Курсові
Дипломні, магістерські ...
Онлайн бібліотека підручників
Біологічні науки
Валеологія
Екологія
Економічні науки
Етика та естетика
Землезнавство
Історія
Літературознавство
Педагогіка
Правознавство
Психологія
Соціальна робота
Корисні матеріали
Біографії
Розробки уроків
Статті
Друзі

Електронна бібліотека




3. Офіційне тлумачення Конституції і законів України

3. Офіційне тлумачення Конституції і законів України

   Конституція держави регулює різні аспекти суспільного і державного життя. Проте таке регулювання носить, як правило, загальний характер, що не виключає неодноманітного застосування її положень, а також виникнення з цього приводу спірних ситуацій. Тому виникає потреба у конкретизації конституційних норм. Це здійснюється шляхом тлумачення Конституції, а також законів держави. Як відомо, за юридичними наслідками тлумачення буває офіційним і неофіційним. Юридично обов’язковим є лише офіційне тлумачення законодавства.
   Відповідно до п. 2 ст. 150 Конституції України, а також п. 4 ст. 13 Закону “Про Конституційний Суд України”, офіційне тлумачення Конституції і законів України є одним із повноважень Конституційного Суду України.
   До створення Конституційного Суду, відповідно до п. 6 Перехідних положень Конституції, тлумачення законів здійснювала Верховна Рада України. Згадана норма зумовила виникнення дискусії з приводу того, хто є суб‘єктом офіційного тлумачення Конституції і законів України, тобто чи є таким суб‘єктом лише Конституційний Суд України і чи у зв‘язку з цим втратила таке право Верховна Рада України. При цьому висловлювалися різні точки зору.
   На думку Л.Т.Кривенко, в теоретичному плані автентичне тлумачення Конституції притаманне органу, який приймає відповідні правові форми. На думку В.Ф.Опришка, відсутність в законодавця права офіційного тлумачення змісту прийнятих ним законів не може позитивно впливати на правотворчу практику. Тим більше, що сама Верховна Рада як “колективний автор” офіційно закріплює результати законодавчого процесу. А В.Є.Скомороха заперечує пропозицію щодо передачі повноважень з офіційного тлумачення Конституції і законів України законодавцю. На його думку, щоб правильно витлумачити правову норму виходячи з загальних принципів права, повинен діяти незалежний від законодавця висококваліфікований орган, для якого тлумачення Конституції і законів України є виключною прерогативою завдяки його юридичній природі.
   Це питання було предметом розгляду і в Конституційному Суді України. Так, в своєму рішенні від 11 липня 1997 року у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України Постанови ВРУ від 1 жовтня 1996 року “Про тлумачення статті 98 Конституції України”, Конституційний Суд України констатував, що з прийняттям Конституції України 1996 року повноваження щодо офіційного тлумачення Конституції України від Верховної Ради України перейшли до Конституційного Суду України, тобто Верховна Рада втратила повноваження щодо офіційного тлумачення Конституції України. Що ж до законів, то Верховна Рада могла їх тлумачити лише до сформування Конституційного Суду України.
   З цього можна зробити висновок, що єдиним органом, що уповноважений здійснювати офіційне тлумачення Конституції і законів України, є Конституційний Суд України. Це не виключає можливості здійснення Верховною Радою України неофіційного тлумачення законодавства України, але таке тлумачення не матиме юридично обов’язкової сили. Разом з цим, Верховна Рада свою позицію щодо розуміння положень Конституції і законів України може висловити при прийнятті відповідних законів, хоча формально така діяльність не є тлумаченням.
   Офіційне тлумачення Конституційним Судом України Конституції і законів України можна розглядати в двох аспектах:
- як діяльність щодо з‘ясування, роз‘яснення та офіційної інтерпретації Конституції і законів України з метою подолання неоднозначності їх розуміння;
- як результат такої діяльності, тобто акти офіційного тлумачення.
   Офіційне тлумачення Конституційним Судом України Конституції і законів України здійснюється в межах встановлених законом процедур і на основі використання відомих науці прийомів і способів. Наукою, що вивчає загальні закономірності змістовної інтерпретації будь-яких письмових текстів, є герменевтика.
   Офіційне тлумачення за своїм характером поділяється на нормативне і казуальне. Нормативне тлумачення - це тлумачення, яке поширюється на невизначене коло осіб, призначене для багаторазового застосування, і є загальнообов‘язковим. Акти такого тлумачення за своєю юридичною силою можуть бути прирівняні до законів. Нормативне тлумачення здійснюється Конституційним Судом України в межах провадження в справах, передбачених п. 4 ст. 13 Закону “Про Конституційний Суд України”, тобто провадження щодо офіційного тлумачення Конституції і законів України.
   Казуальне тлумачення - це тлумачення в конкретній справі і стосовно конкретного випадку. За загальним правилом таке тлумачення обов‘язкове лише для учасників конкретного спору. Проте особливістю казуального тлумачення, яке здійснює Конституційний Суд України, є його загальнообов‘язковість.
   Казуальне тлумачення здійснюється Конституційним Судом України не в межах провадження в справах про офіційне тлумачення Конституції та законів України, а в ході реалізації інших своїх повноважень. Найчастіше казуальне тлумачення здійснюється Конституційним Судом України при розгляді справ щодо конституційності законів та інших правових актів. При цьому інтерпретація тих чи інших положень Конституції і законів України  має значення не лише при вирішенні певної конкретної справи, а спрямована на забезпечення правильного розуміння правових норм в інших аналогічних випадках чи справах.
   В. Тихий нормативне і казуальне тлумачення розглядає як дві форми тлумачення:
- як мету і результат самостійної діяльності з інтерпретації Конституції і законів України у випадках спеціального звернення певних осіб;
- як засіб обґрунтування , аргументації рішень і висновків при розгляді справ.
   Процес тлумачення складається з двох етапів - з‘ясування і роз‘яснення норм права. З‘ясування полягає у внутрішньому процесі мислення і являє собою процес пізнанні правових норм “для себе”. Другим етапом тлумачення є роз‘яснення, тобто розкриття смислу і змісту закону “для інших”.
   Суб’єктами права на конституційне подання з питань офіційного тлумачення Конституції і законів України є Президент України, не менш як сорок п’ять народних депутатів України (підпис депутата не відкликається), Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Верховний Суд України, Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування.
   Суб’єктами права на конституційне звернення з питань офіційного тлумачення Конституції і законів України є громадяни України, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи.
   Підставою для конституційного подання щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України, згідно з ст. 93 Закону, є практична необхідність у з'ясуванні або роз'ясненні, офіційній інтерпретації положень Конституції України та законів України.
   Для фізичних і юридичних осіб підставою для конституційного звернення щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України є наявність неоднозначного застосування положень Конституції України або законів України судами України, іншими органами державної влади, якщо суб'єкт права на конституційне звернення вважає, що це може призвести або призвело до порушення його конституційних прав і свобод (ст. 94 Закону). Слід визнати, що така вимога закону звужує можливості фізичних і юридичних осіб для захисту своїх прав у Конституційному Суді України, адже для цього їм необхідно довести наявність неоднозначного застосування положень Конституції або законів України.
   Як свідчить практика діяльності Конституційного Суду України, здійснення офіційного тлумачення Конституції та законів України є найбільш затребуваним його повноваженням. Підтвердженням цього є те, що переважна більшість (83, 9 % станом на 1 листопада 2006 р.) отриманих Судом конституційних подань і конституційних звернень стосувалися саме надання офіційного тлумачення Конституції та законів України..
   Існують різні думки щодо спрямованості тлумачення: одні вважають, що воно зводиться до з‘ясування змісту закону, інші – до з‘ясування смислу закону, треті – до розкриття думки законодавця, четверті – до розкриття волі законодавця. Очевидно, що при офіційному тлумаченні Конституції і законів орган конституційної юстиції повинен враховувати всі ці аспекти, хоча з‘ясування волі законодавця можна сприймати і як узагальнення названих напрямків тлумачення.
   Для тлумачення Конституції і законів України Конституційний Суд України використовує такі методи (способи) як систематичний, філологічний, історико-політичний, логічний тощо. Їх застосування законодавством звичайно не врегульовано, а тому обираючи той чи інший метод тлумачення Конституційний Суд України виходить із загальних засад своєї діяльності, які визначені Конституцією і Законом “Про Конституційний Суд України”.
   Конституційний Суд України не повинен обмежуватися лише дослівним текстом норми, а оцінювати її контекст, а також місце в загальній системі конституційних норм. При цьому будь-яка конституційна норма повинна інтерпретуватися таким чином, щоб уникнути суперечностей з іншими нормами Конституції, оскільки всі її елементи знаходяться у взаємовідношенні і виконують свою роль в межах однієї системи.
   При тлумаченні Конституції і законів України Конституційний Суд України не може змінювати їх норми. Його завдання полягає лише у роз‘ясненні, інтерпретації відповідних положень. Це правова аксіома. Разом з цим Конституційний Суд, опираючись на закон, використовуючи механізми тлумачення і аналогії може заповнити те, що залишилось за межами закону чи іншого правового акту. В даному випадку суд, констатуючи волю законодавця з даного кола питань, вимушений або застосувати схожу норму (аналогію закону), або при вирішенні справи виходити із загальних принципів законодавства (аналогія права). Тим самим рішеннями Конституційного Суду нерідко фактично створюються нові норми, що заповнюють прогалини Конституції, але випливають з її політико-правової логіки.
   З питань офіційного тлумачення Конституції і законів України Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені (ч. 3 ст. 150 Конституції України). За час своєї діяльності Конституційний Суд України в справах щодо офіційного тлумачення Конституції і законів України прийняв 69 рішень. Зокрема, надано офіційне тлумачення 44 статей Конституції України.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >
 
Авторські реферати, курсові та дипломні роботи. Онлайн бібліотека підручників.
Studentam.net.ua © 2016