Studentam.net.ua
Реферати, курсові та дипломні роботи
Головна arrow Правознавство arrow Конституційна юстиція arrow 5. Суб’єкти правової охорони конституції
08.12.2016
Платні роботи
Реферати
Курсові
Дипломні, магістерські ...
Онлайн бібліотека підручників
Біологічні науки
Валеологія
Екологія
Економічні науки
Етика та естетика
Землезнавство
Історія
Літературознавство
Педагогіка
Правознавство
Психологія
Соціальна робота
Корисні матеріали
Біографії
Розробки уроків
Статті
Друзі

Електронна бібліотека




5. Суб’єкти правової охорони конституції

5. Субєкти правової охорони конституції

   Питання правової охорони конституції в сучасній конституційній державі не може бути справою якогось одного державного органу чи суспільно-політичного інституту. Це зумовлено значимістю основного закону для держави, суспільства, а також людини і громадянина. Тому для забезпечення охорони конституційного ладу держави, конституційних принципів і норм відповідними повноваженнями наділяються вищі органи державної влади (парламент, глава держави, уряд), створюються спеціальні органи правової охорони конституції (конституційний суд). Повноваження у сфері забезпечення верховенства конституції в Україні здійснюють і інші органи: Рада національної безпеки і оборони України, центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, суди, органи прокуратури, інші правоохоронні органи. Проте перелічені органи здійснюють в основному контроль (нагляд) за законністю у відповідних сферах суспільного життя, а не конституційністю. Забезпечення конституційності не є сутнісною характеристикою їх діяльності. Крім цього, поняття правової охорони конституції передбачає насамперед реалізацію відповідних повноважень щодо забезпечення верховенства конституції вищими органами державної влади. При цьому їх компетенція визначена нормами Конституції України. Виходячи з цього, організаційно-правовий механізм правової охорони Конституції України складає спрямована на забезпечення її верховенства організаційна діяльність таких суб‘єктів як Верховна Рада України, Президент України і Конституційний Суд України.
   Аналіз чинного законодавства України дозволяє зробити висновок, що певними повноваженнями у сфері правової охорони Конституції України наділений також Український народ. Це випливає з наступного:
саме Український народ є субєктом прийняття Конституції України (відповідно до преамбули чинної Конституції України, вона прийнята Верховною Радою України від імені Українського народу - громадян України всіх національностей);
згідно з ст. 5 Конституції України, народ є носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні, виключно народові належить право визначати і змінювати конституційний лад в Україні. Народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії (ст. 69 Конституції); всеукраїнський референдум проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу (ст. 72 Конституції);
згідно з ст 73 Конституції, виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України;
відповідно до ч. 1 ст. 156 Конституції України, всеукраїнським референдумом, який призначається Президентом України, затверджується законопроект про внесення змін до розділу І “Загальні засади”, розділу III “Вибори. Референдум” і розділу XIII “Внесення змін до Конституції України”, що прийнятий не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.
   Верховна Рада України як орган законодавчої влади, будучи суб’єктом (органом) правової охорони Конституції України, здійснює відповідну функцію у наступних формах:
усунення Президента України з поста в порядку особливої процедури (імпічменту);
здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України відповідно до Конституції та закону (в тому числі, у формі прийняття резолюції недовіри Кабінету Міністрів України);
вирішення питання про відставку Прем'єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України;
призначення на посади та звільнення з посад третини складу Конституційного Суду України;
дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим за наявності висновку Конституційного Суду України про порушення нею Конституції України або законів України;
затвердження протягом двох днів з моменту звернення Президента України указів про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях;
надання законом згоди на обов'язковість міжнародних договорів України та денонсація міжнародних договорів України;
здійснення парламентського контролю у межах, визначених Конституцією та законом;
прийняття рішення про направлення запиту до Президента України на вимогу народного депутата України, групи народних депутатів України чи комітету Верховної Ради України, попередньо підтриману не менш як однією третиною від конституційного складу Верховної Ради України;
затвердження законом Конституції Автономної Республіки Крим, змін до неї (вище перелічені повноваження парламенту передбачені ст. 85 Конституції України).
   Функція правової охорони Конституції України (конституційного контролю) здійснюється Верховною Радою України також у формі діяльності Рахункової палати, парламентських комітетів, а також тимчасових спеціальних комісій і тимчасових слідчих комісій. Парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.
   Крім цього, Верховна Рада України функцію правової охорони Конституції України здійснює в процесі своєї повсякденної діяльності, реалізуючи свої повноваження відповідно до Основного закону держави. Аналогічно це стосується і Президента України.
   Президент України, відповідно до Конституції України, є главою держави і виступає від її імені. Як глава держави Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина (відповідно до статті 102 Конституції).
   Як гарант додержання Основного Закону держави Президент України, відповідно до статті 106 Конституції України, здійснює наступні повноваження:
припиняє повноваження Верховної Ради України у випадках, передбачених Конституцією (ст. 90, п. 8 ст. 106 Конституції);
реалізує своє право законодавчої ініціативи (ст. 93 Конституції);
призначає всеукраїнський референдум щодо змін Конституції України відповідно до статті 156 Конституції, проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою (п. 8 ст. 106 Конституції);
зупиняє дію актів Кабінету Міністрів України з мотивів невідповідності цій Конституції з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їх конституційності (п. 15 ст. 106 Конституції);
скасовує акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим (п. 16 ст. 106 Конституції);
приймає відповідно до закону рішення про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях (пункти 20, 21 ст. 106 Конституції);
призначає на посади та звільняє з посад третину складу Конституційного Суду України (п. 22 ст. 106 Конституції);
підписує закони, прийняті Верховною Радою України (п. 29 ст. 106 Конституції);
має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів (крім законів про внесення змін до Конституції України) з наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України (п. 30 ст. 106 Конституції);
за поданням Кабінету Міністрів України звільняє з посади голів місцевих державних адміністрацій; скасовує рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України (ч. ч. 4, 8 ст. 118 Конституції);
зупиняє дію нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим з мотивів їх невідповідності Конституції України та законам України з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їх конституційності (ч. 2 ст. 137 Конституції);
звертається з конституційним поданням до Конституційного Суду України щодо: 1) вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність) законів та інших правових актів Верховної Ради України; актів Кабінету Міністрів України; правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим (пункт 1 ст. 150 Конституції); 2) офіційного тлумачення Конституції України та законів України (пункт 2 ст. 150 Конституції); надання висновків про відповідність Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов’язковість (ч. 1 ст. 151 Конституції).
   Спеціалізованим органом правової охорони Конституції України є Конституційний Суд України. В його діяльності реалізуються усі засоби (гарантії) правової охорони Конституції України - конституційний контроль, конституційно-правова відповідальність, гарантії стабільності Конституції України. Ці засоби (гарантії) правової охорони Конституції України реалізуються Конституційним Судом України при здійсненні повноважень щодо:
вирішення питань про відповідність Конституції України законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, а також правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;.
надання висновку про відповідність Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів України, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди та їх обов’язковість;
надання висновку щодо додержання процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту;
офіційного тлумачення Конституції України та законів України;
надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157, 158 Конституції України.
   Здійснюючи визначені Конституцією повноваження, Конституційний Суд України виконує завдання щодо гарантування верховенства Конституції як Основного Закону на всій території України.

Питання для самоконтролю:
1. Назвіть функції і юридичні властивості конституції.
2. Чим, на Вашу думку, зумовлена необхідність правової охорони конституції?
3. Що Ви знаєте про становлення і розвиток моделей судового конституційного контролю?
4. Які особливості правової охорони конституції характерні для періоду існування УРСР?
5. Охарактеризуйте юридичну природу Комітету конституційного нагляду УРСР (СРСР).
6. Які, на Вашу думку, причини того, що до 1996 року в Україні інститут судового конституційного контролю не функціонував?
7. Визначте поняття і завдання правової охорони конституції.
8. В чому полягає сутність конституційного контролю і чим він відрізняється від конституційного нагляду?
9. Назвіть форми конституційно-правової відповідальності за законодавством України
10. В чому сутність і призначення гарантій стабільності конституції?
11. Чому Український народ може вважатися суб’єктом правової охорони Конституції України?
12. Яка роль Верховної Ради України в механізмі правової охорони Конституції України?
13. В чому полягає конституційне положення про те, що Президент України є гарантом додержання Конституції України?

Рекомендовані джерела:
Законодавство:
1. Конституція України, прийнята 28 червня 1996р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. – Ст. – 141.
2. Закон України "Про Конституційний Суд України" від 16 жовтня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 49. - Ст. 272.
3. Закон України “Про Конституційний Суд України” від 3 червня 1992 р. // ВВРУ. – 1992. - № 33. - Ст. 471.
4. Конституція УРСР від 30 січня 1938 р. - К., 1974.
5. Конституція УРСР від 20 квітня 1978 р., - К., 1978.
6. Закон УРСР "Про внесення змін до Конституції УРСР" від 24 жовтня 1990 р. // ВВР УРСР. – 1990. - № 45. – Ст. 606.
7. Проект конституції України, винесений на всенародне обговорення 1 липня 1992 р. // Голос України. – 1992. – 2 липня.
8. Проект Конституції України в редакції від 26 жовтня 1993р. // Голос України. – 1993. – 3 листопада.

Література:
1. Богатов С.В. Конституционная юстиция (сравнительный анализ) - М., 1994. -127 с.
2. Гюлумян А. Проблеми розвитку конституційного правосуддя у перехідний період // Вісник Конституційного Суду України. – 2002 р. - № 1. – С. 83-86.
3. Иностранное конституционное право // Под ред. проф. Маклакова В.В. - М., Юристь, 1996. - 512 с.
4. Кампо В. Конституційний контроль. Засади, статус, механізми // Віче. – 1993. -№ 6. - С. 3-12.
5. Конституційні акти України 1917-1920.- К.,1992.- 267 с.
6. Крутевич Н. Рахункова палата як орган парламентського контролю // Право України. – 2001. - № 11. – С. 144.
7. Лунь З. Правова охорона конституції: до питання про постановку проблеми // Право України. – 2002. - №. – 7. - С. 13.
8. Майданник О. Організаційно-правові форми здійснення парламентського контролю в Україні // Право України. – 2002. - № 7. – С. 9-14.
9. Мироненко О. Народження української юридичної науки і перші вітчизняні доктрини судової конституційної юстиції (друга половина ХІХ століття) // Вісник Конституційного Суду України. – 2000.- № 6.- С. 78-93; 2001 - № 1. – С. 97-111; № 3. – С. 57-78.
10. Мироненко О. Про деякі загальні підходи до поняття “конституційна юстиція” і предмета її історії // Вісник Конституційного Суду України. – 1998. - № 4. – С. 46-62.
11. Овсепян Ж.И Судебный конституционный контроль в зарубежных странах: правовая защита конституции. - Ростов на Дону, 1992.
12. Правовая охрана конституции. Ст. обзоров. - М., 1991. - 73 с.
13. Савенко М. Функція правової охорони Конституції України // Право України. – 2001. - № 9. – С. 6.
14. Скомороха В. Конституційна юрисдикція в Україні: становлення і перспективи розвитку // Вісник Конституційного Суду України. – 2002. - № 1.- С. 50-56.
15. Скомороха В. Конституційне правосуддя – веління часу // Право України. – 2001. - № 10. – С. 3.
16. Слюсаренко А.Г., Томенко М. Р. Історія української конституції. - К., 1993.
17. Тесленко М. Юридична природа правової охорони конституції // Вісник Конституційного Суду України. – 2006. - № 3. – С. 24-30.
18. Шаповал В. Сутнісні характеристики конституційного контролю // Право України. – 2005. - № 2. – С. 23-27.
19. Шульженко Ю.Л. Конституционный контроль в России. - М., 1995. - 175 с.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

 
< Попередня   Наступна >
 
Авторські реферати, курсові та дипломні роботи. Онлайн бібліотека підручників.
Studentam.net.ua © 2016